Об’єкти та сліди

Об’єкти та сліди біологічного походження
БІОЛОГІЧНІ СЛІДИ ЛЮДИНИ. ВИЯВЛЕННЯ, ФІКСАЦІЯ ТА ВИЛУЧЕННЯ. ПОПЕРЕДНЄ ДОСЛІДЖЕННЯ

  • 1. Біологічні сліди людини
  • 2. Виявлення біологічних слідів людини
  • 3. Особливості фіксації біологічних слідів людини
  • 4. Правила вилучення біологічних слідів людини
  • 5. Особливості виявлення, фіксації та вилучення виділень організму людини
  • 6. Особливості виявлення, фіксації та вилучення волосся
  • 7. Попереднє дослідження слідів біологічного походження при огляді місця події

    • 1. Біологічні сліди людини

    До біологічних слідів людини, що вилучаються як речові докази з місця події, належать кров, сперма, слина, піт, волосся, піхвові виділення, сеча, кал, органи та тканини людського організму, кістки та їх фрагменти. Джерелом слідів біологічного походження є тіло людини, її органи. За конкретних умов саме вони, й особливо кров, несуть інформацію про механізми та обставини вчинення злочину. Форма слідів крові відображає характер поранень, вказує на деякі дії суб’єкта злочину, вид застосованої зброї тощо. Огляд місця події при пошуку біологічних слідів людини, наприклад, слідів, схожих на кров, повинен мати цілеспрямований характер залежно від типу злочину. Вивчення форми слідів крові дозволяє змоделювати механізм злочину. Таке дослідження проводять при огляді місця події. Воно дозволяє встановити місце розташування та пози потерпілого й злочинця у момент нанесення ушкоджень, траєкторію пересування пораненого, особливі ознаки злочинця, вид знаряддя злочину тощо.

    Біологічні сліди людини доречно шукати на знаряддях злочину, недопалках, посуді, предметах, що належать потерпілому, а також на предметах, втрачених злочинцем під час боротьби (волосся на гребінці тощо). Необхідно брати до уваги, що біологічні сліди людини можуть залишатися на предметах не лише внаслідок боротьби з потерпілим, але й в момент пошкодження та зламу перешкод (приміщень, де знайшли потерпілого або було вчинено злочин). Також не можна виключати версію про самопоранення злочинця (використання у вбивстві ножа без обмежувача, бритви тощо). Пошук слідів крові у такому випадку слід зосередити на предметах, якими він міг скористатись (наприклад, не маючи можливості вимити закривавлені руки, витер їх занавісками, рушниками, ганчірками тощо). Важливо оглянути всі ймовірні шляхи проникнення злочинця до приміщення та виходу з нього (вхідні двері, вікна, коридор, а також інші об’єкти, до яких міг доторкатись злочинець). Не можна обмежуватись виявленням слідів лише одного виду, наприклад, крові, необхідно шукати сліди різноманітних об’єктів, сукупність яких дозволить відновити повну картину події, що відбулась. Якщо виявлено багато слідів, слід фіксувати та вилучати їх усі, оскільки лише в сукупності слідів відображається комплекс ознак, що дозволить отримати повне уявлення про особу, що залишила слід, а в деяких випадках і вирішити питання про механізм слідоутворення. У виявленні слідів необхідно вирішити питання про їх причинний зв’язок із подією злочину. Важливим тут є передбачити заходи, спрямовані на визначення механізму утворення знайдених слідів (у зґвалтуванні – кров, сперма, волосся тощо).

    Дії щодо виявлення слідів повинні бути дуже обережними, щоб не пошкодити не тільки сліди, але й об’єкти-носії. Учасники огляду повинні пересуватись дотримуючись вже оглянутої слідчим територією. Важливо забезпечити такий порядок огляду, за якого б учасники не залишали власних слідів на місці події та на ділянках, що не оглядались. До того ж необхідно дотримуватись правил роботи зі слідами на місці події: мати гумові рукавички, брати об’єкти за ребра, волосся слід вилучати пінцетом з м’якими чи широкими браншами та ін.

    Слід зазначити, що ускладнення у виявленні слідів крові викликає той факт, що зазначені сліди під дією сонячних променів, вологи, температури, повітря, різних хімічних та інших речовин можуть змінюватися. В результаті сліди крові, що, як правило мають червоний колір (у випадку свіжих плям), можуть набути коричневого, сірого, сірувато-чорного або зеленого кольору. В ході огляду місця події частина біологічних слідів людини може залишитися непомітною. Це здебільшого залежить від об’єкта, на якому знаходяться сліди (добре помітний слід крові може стати малопомітним, злившись із кольором поверхні предмета, зокрема тканини, на якій він розташований), кількості та давнини їх утворення. Тому в огляді місця події необхідно враховувати низку об’єктивних та суб’єктивних чинників.

    До об’єктивних чинників належать реальні характеристики збереженості слідів, можливості їх навмисного знищення (змивання або витирання), що не виключають ймовірності того, що частина слідів може залишатися непоміченою. Важливою особливістю у виявленні біологічних слідів людини є детальний огляд місць, де сліди важко помітити або видалити. Фахівець повинен знати, як саме, залежно від способу знищення, виглядають плями крові. Злочинець, знищуючи сліди крові, які потрапили на одяг, тіло та руки, часто залишає сліди крові на оточуючих предметах. Тому в огляді з метою виявлення слідів крові необхідно звертати увагу на всі плями і навіть на ті, що, здавалося б, нічого спільного з кров’ю не мають, вилучати й ті предмети, на яких наявність зазначених слідів лише припускається. Останнє особливо стосується мікрокількостей біологічних слідів людини. Необхідно враховувати і той факт, що значна кількість тяжких злочинів здійснюється особами, а також злочинними угруповуваннями, які мають відповідну підготовку та гарне технічне оснащення. Це дає їм змогу приховувати злочини, вести активну протидію правоохоронним органам у роботі з розкриття та розслідування злочинів.

    До суб’єктивних чинників, що визначають перетворення об’єктивно існуючої можливості виявлення доказів у дійсність, належать знання спеціалістом загальних закономірностей виникнення біологічних слідів людини, ситуативних особливостей механізму виникнення біологічних слідів, а також прийомів і засобів щодо виявлення доказів та вміння застосовувати ці прийоми і засоби (особливості застосування полягають у комбінації використання попередніх проб для виявлення біологічних слідів людини і технічних засобів, різних способів освітлення, використання ультрафіолетових та інфрачервоних променів, луп, мікроскопів тощо).


    2. Виявлення біологічних слідів людини

    Огляд знарядь злочину

    Знаряддями злочину можуть бути різноманітні предмети: сокира, молоток, ніж, зброя, палиця, камінь, пляшка тощо. З огляду на те, що кров у стані рідини може затекти до різних заглиблень і щілин знаряддя, а також у вигляді крапель опинитись на певній відстані, варто старанно оглядати зазначені місця, де кров могла зберегтись при навмисному або випадковому її знищенні. При нанесенні вогнепальних ушкоджень із близької відстані або впритул, на зброї можуть знаходитись сліди крові у вигляді крапель, мазків і відбитків пальців. Огляд знарядь злочину потрібно здійснювати обережно, в гумових рукавичках. На знаряддях злочину, крім слідів крові, можуть залишатись інші сліди, наприклад, контактні сліди рук, утворені потожировою речовиною злочинця.

    Форму слідів крові на одязі та інших предметах визначає механізм їх утворення. За формою сліди крові класифікують на краплі, бризки, патьоки, калюжі, відбитки (помарки, мазки). Аналіз форми та характеру розташування слідів крові, виявлених на одязі, її загальної кількості може допомогти встановити: обопільне розташування жертви та злочинця, позу потерпілого в момент нанесення йому поранення, наявність ознак боротьби та самооборони, характер нанесення поранення, напрямок, силу та кількість ударів. Коло питань може бути розширене залежно від конкретних обставин злочину.

    Аналізуючи поранення на тілі жертви, можна зробити припущення про вид знаряддя злочину, розташування та форму ймовірних слідів крові на одязі злочинця. Існує закономірність між утворенням слідів крові на одязі злочинця та способу вчинення злочину. Якщо нанесення ушкоджень здійснюється ножем, каменем, кастетом, іншим знаряддям із невеликим важелем застосування сили, плями крові доречно шукати на обличчі, руках, грудях злочинця або на одязі, що прикриває ці ділянки тіла. При нанесенні ушкоджень сокирою, палицею, молотком, тобто знаряддями, що мають значний важіль застосування сили, плями крові на злочинці можуть знаходитись на передній (плечі, груди) та задній (спині) частинах одягу. Пояснюється це тим, що злочинець, здіймаючи руки над головою для повторних ударів, струшує кров зі знаряддя злочину на себе й вона падає не лише на передню, але й на задню частини його одягу. Такі плями крові зазвичай мають форму овалу чи кола. У випадку, коли злочинець б’є жертву ногами, завдаючи удари у незахищені одягом частини тіла, кров виявлятиметься на взутті злочинця у формі мазків та бризок або ж на брюках у формі бризок та патьоків. Після побиття жертви кулаками на тильній поверхні кистей рук можуть знаходитися мазки крові, а на рукавах одягу – дрібні бризки та мазки. Розірваний і закривавлений одяг, особливо на верхній частині тіла, свідчить про боротьбу, що відбувалась між злочинцем та жертвою. Мазки крові на одязі жертви у вигляді смуг утворюватимуться внаслідок того, що людину, яка помирає або вже вмерла, тягли по підлозі або землі. За розташуванням плям крові при огляді одягу можна визначити належність крові жертві чи злочинцю, який отримав ушкодження під час боротьби. У зґвалтуванні та інших статевих злочинах сліди крові виявляються в зоні застібки штанів або на натільній білизні. Плями крові на злочинці після нанесених жертві вогнепальних поранень впритул локалізуються та набувають форми за характером аналога, утворюваному знаряддями з невеличким важелем застосування сили.

    У випадках, коли поранення завдаються через щільний одяг, слідів крові на злочинці може і не бути, тому що кров може затримуватись одягом самого потерпілого.

    Правила огляду одягу

    Намагаючись знищити сліди крові, злочинець змиває, зафарбовує або зшкрябує їх. Саме тому, особливу увагу приділяють тим місцям, де її важко помітити або видалити. Огляд одягу варто робити при яскравому косопадаючому освітленні за допомогою лупи. В огляді пальта, піджака, блузки, сорочки, кофти, куртки насамперед досліджуються низ рукавів, передня нижня частина одягу, кишені. Потім ретельно оглядається одяг у цілому. Якщо є підозра, що сліди крові знищені, розпорюються шви на верхній тканині, підкладці та оглядаються ці ділянки. Після змивання плям з тканини верхньої частини одягу кров зазвичай проступає на підкладковий матеріал (поролон, ватин) та зберігається між окремими волокнами тканини. В огляді брюк увага звертається на манжети, гульфик з петельками, застібку-блискавку, вхід до кишень, підкладку. В огляді взуття ретельно досліджуються ранти, підметки, набійки, підківки тощо. З підметки та підбора рекомендується взяти зішкрібки.

    Темний одяг рекомендується оглядати із застосуванням ультрафіолетових променів. Ділянки з частково змитою кров’ю поглинають ультрафіолетові промені, відтворюючи форму слідів крові, натомість, як вся інша тканина яскраво люмінесціює.

    Виявлення слідів крові в приміщеннях.

    Шукати кров потрібно в місцях, де її важко помітити або видалити: на ніжках столів, стільців, на стінах під картинами, у щілинах між дошками підлоги. Плями крові, що були піддані знищенню, мають різний вигляд залежно від того, як і чим вони знищувались. Наявність вологих предметів, чисто вимитої підлоги, нещодавно зміненої оббивки меблів, вимитих стін або зненацька зробленого ремонту викликає думку, що це зроблено з метою знищення слідів крові.

    Бризки можуть утворитись від струшування крові із закривавлених рук. В огляді предметів із такими слідами необхідно виявляти особливу обережність, оскільки їх можна не замітити.

    Особливу увагу необхідно приділяти огляду приміщення в тих випадках, коли є підстави вважати, що в ньому відбувався розтин трупа. Так, у ванній кімнаті необхідно провести огляд таким чином, щоб була можливість виявити не лише сліди крові, які можуть бути під ванною і мати вигляд патьоків, але й відкрутити сифони під ванною та умивальником. Це дасть можливість знайти дрібні частки кісток і тканин, що належали потерпілому.

    Огляд транспортних засобів.

    Перед оглядом транспортних засобів доцільно ознайомитись з протоколом огляду трупа судово-медичного експерта та з’ясувати, якою частиною автотранспортного засобу був вчинений наїзд. У подальшому це дозволить більш ретельно проводити цілеспрямований огляд на виявлення відбитих часток лакофарбового покриття та біологічних слідів людини (кров, частки органів та тканин). Після проведення зовнішнього огляду, оглядаються багажник та салон автомашини. Огляд необхідно робити у гарному освітленні та розпочинати з тих частин транспортного засобу, що виступають. Особливу увагу доцільно приділити пошкодженням і вм’ятинам. Обов’язково оглянути нижні поверхні транспортного засобу, на які могла потрапити кров жертви.

    Огляд відкритої місцевості.

    На відкритій місцевості в пошуках біологічних слідів людини необхідно звернути увагу на ґрунт, траву, кущі за напрямком втечі злочинця з місця скоєння злочину або пересування потерпілого, а також предмети (каміння, ціпки), які могли бути знаряддями злочину. Спеціаліст повинен ретельно оглянути ґрунт та траву, де крім сірників, недопалків, предметів, ймовірно загублених злочинцем (гребінець, відірваний ґудзик тощо), можуть бути знайдені сліди крові й волосся. Волосся може бути на гіллі кущів, дерев.

    Часто злочинець для знищення слідів крові застосовує носові хустинки або інші предмети свого одягу та туалету, які потім викидає. Тому слід приділяти значну увагу виявленню таких предметів.

    В огляді місця події доцільно використовувати кінолога з розшуковою собакою. Це допоможе обмежити територію огляду (виявити напрямки підходу та відходу з місця події), спростити пошук слідів, встановити місце вчинення злочину.


    3. Особливості фіксації біологічних слідів людини

    Після виявлення та огляду біологічних слідів людини розпочинається наступний етап роботи – фіксація. Фіксація доказів – один із елементів доказування в стадії збирання доказів. Способами фіксації є опис слідів у протоколах слідчих дій, фотографування, складання планів, схем, креслень, відеозйомка. Фіксація біологічних слідів людини являє собою систему певних цілеспрямованих дій, виражених у процесуальній формі, та таких, що виявляються у фізичному закріпленні слідів матеріальної обстановки місця події.

    Сутність фіксації біологічних слідів людини полягає у збереженні в біологічному матеріалі інформації для її подальшого експертного дослідження. Основна форма фіксації слідів біологічного походження вербальна, або словесна. Вся інформація стосовно об’єктів біологічного походження нотується до протоколу огляду місця події. Особливо важливими вважаються відомості щодо ходу та послідовності їх виявлення, фіксації. Окрему увагу необхідно приділити переліку та технічним характеристикам спеціальних засобів, що застосовувались, а також методам та умовам, за яких сліди були виявлені. Виявлені біологічні сліди людини, що стосується безпосередньо події злочину, описуються в протоколі чітко, точно та послідовно. Опис результатів огляду місця події в протоколі здійснюється від загального до конкретного.

    Зокрема зазначається:

    У протоколі огляду місця події уникають опису властивостей об’єктів, що не можуть бути достовірно визначені при безпосередньому спостереженні. Так, виявлені сліди крові характеризують як плями, схожі на кров. Ступінь деталізації в описі окремих предметів та слідів залежить від того чи будуть вони вилучені, чи залишатимуться на місці події. Сліди та інші об’єкти, що вилучаються, описуються в межах індивідуалізації, тобто так, щоб відрізнити від інших, схожих на них. Особливо детально фіксуються ознаки, які з часом ймовірно будуть втрачені.

    Орієнтовна схема опису слідів, схожих на кров, в протоколі огляду місця події виглядає так:

    В протоколі огляду місця події вказуються технічні засоби, які використовувались у виявленні біологічних слідів людини. Якщо застосовувались попередні проби на кров та інші сліди, то в протоколі огляду зазначається, стосовно яких саме слідів ця перевірка проводилась, який реактив і як застосовувався, які результати проби.

    У графічній формі фіксації відбивається топологія біологічних слідів людини, забезпечується наочність для сприйняття. Така форма фіксації передбачає створення масштабних планів, креслень, замальовок, що допомагають визначити механізм утворення біологічних слідів людини з метою встановлення механізму вчинення злочину.

    До спеціальних методів фіксації належать фотографування, звукозапис, відеозйомка. Їх застосування допомагає отримати наочний, ілюстративний доказовий та орієнтовний матеріал, а також виявити такі об’єкти, сліди та факти, що перебувають за межами порогу чутливості органів зору та слуху і не сприймаються звичайним способом. Крім того, ці засоби закріплюють інформацію, яка не може зберігатись в природному вигляді. Якщо об’єкт із залишеним слідом не вилучається, то детальний фотознімок набуває особливо важливого значення. У цьому випадку доцільно зробити серію знімків у різних ракурсах, намагаючись зафіксувати особливості будови сліду та дрібні деталі його поверхні.


    4. Правила вилучення біологічних слідів людини

    Вилученню та пакуванню слідів і речових доказів варто приділяти не меншу увагу, ніж їх виявленню. Неправильно вилучений та упакований і внаслідок цього зіпсований слід зводить нанівець усю попередню роботу. Цілісність слідів залежатиме від способу та якості упаковки, яка зберігає сліди біологічного походження від можливих зовнішніх впливів (забруднення, зволоження, тощо). Необхідно суворо дотримуватись заходів, що гарантують збереження слідів у тому вигляді, в якому вони були виявлені. Для запобігання гниття рідких слідів (крові та ін.), що знаходяться на предметах-носіях, необхідно їх висушувати при кімнатній температурі. В якості пакувального матеріалу для таких об’єктів слід використовувати щільні паперові конверти. Усі ці чинники суттєво впливають на подальший хід досліджень, особливо у випадку ідентифікації особи методом ДНК-аналізу.

    Необхідно ретельно ставитись до порядку вилучення біологічних слідів людини. Інструменти, які використовують для вилучення біологічних слідів людини, після роботи з одним слідом та перед роботою з іншим необхідно обов’язково обробляти спочатку етиловим спиртом, а потім сухим марлевим тампоном. Ці вимоги зумовлені необхідністю виключити факт перенесення мікрочастинок одного сліду на інший.

    Невеличкі предмети зі слідами, схожими на кров, вилучають та направляють на експертизу (наприклад, предмети одягу, взуття, ножі тощо) у цілому вигляді. З предметів-носіїв, які неможливо вилучити у цілому вигляді (двері, рами, шафа, ліжко, тощо) та предметів, що мають мистецьку цінність, плями, схожі на кров обережно зшкрябують чи роблять змиви на марлеві серветки чи ватні палички, змочені дистильованою водою. Разом зі змивом зі сліду, виконують також змив з ділянки предмета-носія поза слідом та в якості контрольного зразка на дослідження направляють чисту марлеву серветку чи ватну паличку, аналогічні тим, на які було зроблено змиви.

    Схожі на кров плями, розташовані на штукатурці стін, вилучають із частинами штукатурки, обов'язково з незаплямованими ділянками для контрольного дослідження. У виняткових випадках пляму зшкрябують із мінімальною кількістю штукатурки. З поверхні стіни поруч із плямою зшкрябують частину штукатурки для контролю. Отримані зішкрібки загортають у чистий папір. Біологічні сліди людини з ґрунту, піску та інших сипких середовищ вилучають разом із ними на всю глибину проникнення крові. Для контролю в лабораторію направляють зразок матеріалу, не просоченого кров'ю.

    Сліди крові на снігу збирають із можливо меншою кількістю снігу та поміщають в будь-який посуд (наприклад, на тарілку або в банку), на дно якого кладуть марлю або бавовняну тканину, складену в декілька шарів. Під час танення снігу, кров просочує марлю чи тканину, яку потім висушують при кімнатній температурі, не застосовуючи обігрівальних приладів. Вологі предмети з метою запобігання гниття перед пакуванням та дослідженням необхідно обов’язково висушити при кімнатній температурі за відсутності прямих сонячних променів.

    Волосся та схожі на волосся волокна, виявлені на місці події, вилучають за допомогою пінцета з широкими браншами (типу анатомічного) або ж руками в гумових рукавичках. Волосся вилучають до паперового пакету або на спеціальну липку плівку для фіксації мікрооб’єктів. Неприпустима фіксація мікрооб’єктів, що зовні нагадують волосся на ізоляційну стрічку та стрічку типу “скотч”!

    З трупа, який має гнилісні зміни (ексгумація, тощо), доцільно направляти найменш змінені тканини, насамперед, фрагменти плоских (ребро, грудина, таз) і трубчастих кісток (стегнова, плечова тощо) з епіфізами (епіфіз – головка кістки). Слід пам’ятати, що дія високої температури (при виварюванні кісток) і дії хімічних речовин (при відбілюванні кісток) негативно впливають на виділення і подальше дослідження ДНК. В таких випадках на молекулярно-генетичне дослідження додатково слід направляти м’язи (стегнові, сідниць, тощо), в яких менше виражені гнилісні зміни.

    В огляді місць події, пов’язаних із застосуванням вибухових пристроїв, якщо є залишки ушкоджених тіл, частини трупного матеріалу (м’язи, шматочки шкіри, кістки, частини внутрішніх органів тощо) вилучаються до контейнеру (скляні або пластикові банки чи пробірки), відповідним чином опечатуються й описуються. Такий біологічний матеріал зберігають при температурі -20°С (у випадку відсутності низькотемпературної морозильної камери – в морозильній камері побутового холодильника, але не більше 3-х діб) і якомога швидше доставляють до лабораторії.

    Вилучення біологічних слідів людини повинно проводитись на завершальній стадії огляду місця події, що дозволяє, виходячи із загальної картини місця злочину, результатів зовнішнього огляду трупа, відомостей про дії злочинця, отриманих у вивченні інших слідів тощо, правильно оцінити механізм утворення слідів. Доцільність такої послідовності обумовлена головним чином тим, що вилучення біологічних слідів людини дуже часто призводить до незворотних порушень їх форми.

    Таким чином, після виявлення і фіксації слідів, їх детального опису в протоколі огляду об’єкти біологічного походження вилучають із дотриманням наступних вимог:

    Усі зазначені чинники суттєво впливають на результативність експертних досліджень.

    Предмети, що вилучаються при обшуку, огляді місця ретельно упаковують та опечатують. На відповідній етикетці або безпосередньо на упаковці роблять напис із найменуванням вилученого, час і місце його виявлення. Цей текст затверджується підписами слідчого, понятих. Усі речові докази повинні бути упаковані таким чином, щоб їх не можна було вилучити без порушення упаковки.

    Загальною вимогою до зберігання вилучених біологічних слідів людини є забезпечення їх знаходження на певній відстані від опалювальних приладів, прямих сонячних променів, вологості, а також відсутність доступу до них сторонніх осіб.


    5. Особливості виявлення, фіксації та вилучення виділень

    організму людини

    У розслідуванні таких злочинів, як вбивство на сексуальному ґрунті, зґвалтування, розбещення неповнолітніх, насильницьке мужолозтво, як речові докази виступають сперма, піхвові виділення та слина. Їх вилучають в процесі проведення слідчих дій.

    Сліди сперми виявляють на тілі та одязі потерпілих, постільній білизні, меблях і різноманітних предметах, на яких було вчинено насильство. У статевих злочинах спостерігається типова локалізація сперми та супутніх слідів крові, виділень піхви, волосся, мікрооб’єктів (зокрема, волокон одягу). Сперму можна виявити у піхві або в прямій кишці потерпілих, нерідко її знаходять у ротовій порожнині. При мужолозтві сперму знаходять у прямій кишці, а екскременти потерпілого на тілі та білизні злочинця. Піхвові виділення, сліди сперми та крові локалізуються на передній поверхні одягу насильника, на його лобку, статевому члені. Волосся лобка злочинця може знаходитися на лобку, білизні, тілі потерпілій / потерпілого.

    У злочинах статевого характеру на дослідження наявності слідів сперми, визначення її групової належності та ДНК-профілю направляють тампон із вмістом піхви. Вміст піхви відбирають чистим марлевим тампоном, висушують та направляють на дослідження, зазначаючи на упаковці з якої частини піхви (переддвер’я, заднє склепіння, шийка матки) узято вміст. До лабораторії також надаються мазки з піхви на стерильних предметних скельцях. До того, як вони будуть надіслані, мазки також висушують, накривають іншим чистим предметним склом, обгортаючи речовий доказ папером. Відбираючи вміст піхви трупа, бажано, щоб до секрету піхви не потрапила кров. Вміст піхви на тампони та предметне скло необхідно брати до патолого-анатомічного дослідженням. У випадку ймовірності вчинення статевого акту у збоченій формі на дослідження надають тампони та мазки, взяті з прямої кишки і ротової порожнини трупа. Всі дії щодо вилучення виділень людини з тіла трупа, то ці дії здійснює судово-медичний експерт.

    Сліди сперми виявляють візуально. На одязі вони нагадують висохлий крохмальний клейстер та є жорсткими на дотик. На світлих тканинах слід сперми має жовтувато-сірий колір, на темних – білуватий, матовий. Якщо сперма змішана з кров’ю, плями будуть бурого кольору. Для виявлення слідів сперми використовують розсіяне та косопадаюче світло, лупи, ультрафіолетовий освітлювач. В ультрафіолетових променях сперма переважно люмінесціює блакитним кольором, окрім свіжих слідів, що не люмінесціюють. Якщо сперма містить домішки крові або забруднена, її сліди також втрачають здатність до люмінесценції.

    З виявленими слідами, схожими на сперму, поводяться так само, як і зі слідами крові: предмети-носії вилучають, сліди описують, вживають заходів щодо їх збереження, пакують та відправляють на дослідження. З гладкої або полірованої поверхні слід сперми зшкрябують скальпелем або вилучають на змочений водою марлевий тампон.

    У розслідуванні різних видів злочинів, так само, як і насильницьких, також проводять дослідження слини, поту, сечі, потожирових слідів рук, слідів губ.

    Сліди слини зазвичай виявляються на недопалках сигарет, жувальній гумці, носовичках, викинутих або загублених потерпілим чи злочинцем, кляпах, масках, що використовувались злочинцями у вимаганні, зґвалтуванні, вбивствах, клейкій стороні конвертів та марок, сліди губ – на склянках, пляшках, келихах тощо. Виявлені предмети зі слідами губ повинні бути вилучені та надані на дослідження разом із предметом-носієм.

    Піт знаходять на предметах одягу, головних уборах та предметах туалету. При цьому необхідно захистити ці сліди від часткового чи повного знищення або забруднення від чужорідних речовин та потожирових виділень особи, яка їх вилучає.


    6. Особливості виявлення, фіксації та вилучення волосся

    Після вчинення злочину волосся жертви може залишатися на руках та одязі злочинця, на знаряддях злочину, на місці його вчинення. Жертва злочину захищаючись вириває волосся з голови, бороди, вусів, лобка та інших частин тіла злочинця, тому воно може бути згодом знайдене в руках, на тілі або одязі трупа. Проводячи огляд та виявляючи волосся, на місці події не може одразу визначити походження цього волосся. Інколи дуже важко візуально відрізнити волосся від текстильних волокон, оскільки багато синтетичних волокон, волокна деяких рослин (кукурудзяне рильце) і звичайно вовна тварин нагадують волосся людини.

    У виявленні волосся необхідно звертати увагу на місця контактної взаємодії учасників події злочину між собою та з предметами обстановки, тобто на паркани, двері, стіни, стелі, а також на засоби маскування, рукавички, знаряддя злочину.

    У ретельному огляді місцевості можна виявити окреме волосся на траві, ґрунті, гілках рослин.

    У випадках вбивства, зґвалтування необхідно виявити безпосереднє місце вчинення злочину. Його встановлюють за зміною обстановки, слідами боротьби на місцевості, у помешканні (наприклад, на ліжку, підлозі).

    Особливу увагу варто звертати на носовички та вміст кишень. Якщо злочинець ночував на місці події, необхідно оглянути спальні місця, приладдя для гоління, гребінці та інші предмети, на яких могло залишитись його волосся.

    У пошуку волосся варто враховувати, що воно має різну довжину, форму, колір, товщину залежно від місця походження.

    Волосся має малі розміри, тому у виявленні його використовують оптичні прилади: лупу з підсвічуванням, інші освітлювальні прилади. З метою запобігання пошкодження волосся вилучають за допомогою пінцета з широкими браншами чи кінці якого захищені гумовими накладками або руками в гумових рукавичках. Вилучене з різних частин об’єкта-носія волосся вкладають в різні паперові пакети чи конверти. Якщо волосся виявлено в слідах засохлої крові, воно вилучається разом із кров’ю або з частинами предмета-носія.

    Знайдене на місці вчинення злочину волосся, що не належить потерпілому, за вмілих дій спеціаліста, вже на стадії огляду може мати розшукове значення (колір, наявність фарбування, форма та розмір, регіональна належність тощо).


    7. Попереднє дослідження слідів біологічного походження при огляді

    місця події

    З метою виявлення прихованих (замитих) або частково знищених слідів біологічного походження, на місці події для попереднього дослідження крові та сперми використовуються бензидинова проба, реактив Воскобойникова, реактиви «ГемоФан», «ПентоФан», «Фосфотест», тестові системи «SERATEC® HemDirect» та «SERATEC® PSA SEMIQUANT» та ін.

    Для вилучення слідів біологічного походження застосовуються:

    Всі вищезазначені технічні засоби та реактиви входять до складу валізи експерта-біолога.

    Виявлення слідів крові.

    Реакція з реактивом Воскобойникова.

    Реактив вміщує 10 частин лимонної кислоти, 5 частин перекису барію, 2 частини бензидину. Одну частину суміші розчиняють в 10 частинах дистильованої води.

    Ватну паличку змочують реагентом і обережно прикладають до краю плями, що досліджується. Синє забарвлення є позитивною реакцією на присутність крові.

    Не можна обробляти всю пляму, бо це зробить неможливим подальше дослідження цього сліду.

    Реакція з ГемоФаном та ПентоФаном.

    На край плями прикладають смужки з реагентом «ГемоФан» чи «ПентоФан» (попередньо зволожені водою). Забарвлення смужки в синій колір є позитивною реакцією.

    Реакція з пероксидом водню.

    Одну краплю 3% пероксиду водню наносять на край плями, що досліджується. Поява білої піни є позитивною реакцією.

    Реакція з люмінолом.

    Водний розчин з окремих компонентів – 3-амінофталгідразіду (т.з. люмінол) і карбонату натрію в співвідношенні 0.14 : 0.02 – готують на місці огляду. Перед використанням до одного літру розчину додають 100 мл 3% пероксиду водню.

    Використання реактива рекомендується для огляду важкодоступних місць, великих приміщень, горищ, підвалів, льохів і в тому випадку, коли іншими засобом сліди крові не знайдені.

    У попередньо затемненому приміщенні досліджувана поверхня обприскується люмінолом. Флуоресценція, що виникає (50-65 с) швидко зникає, вона показує на можливу наявність крові. При наявності металів може виникати фальшива флуоресценція. Дія люмінолу на кров суттєво впливає на результати подальшого експертного дослідження, тому приміщення обробляють невеликими ділянками і, як тільки отримують позитивну реакцію (флуоресценцію), застосування люмінолу припиняють.

    Існуючі так звані “попередні” проби на кров та сперму, які можливо проводити в умовах мобільної лабораторії, вирішують питання про органічну природу слідів. Технологія доказових методів щодо біологічної природи виявлених слідів крові та сперми людини передбачає їх досить тривале екстрагування (протягом 12-18 годин) і лабораторних умов виконання. Останнім часом поширюється використання тестів на гемоглобін SERATEC® HemDirect та на сім’яну рідину SERATEC® PSA SEMIQUANT (виробництва Німеччини). Їх особливістю є швидке отримання результату (протягом 2-х годин) та доказовість. Апробація тестів у практичній роботі засвідчує їх ефективність та достовірність. Про позитивний результат тестування вказує поява особливої «лінії результату», яку легко виявити візуальним шляхом. Використовування тесту на практиці не потребує будь-яких підготовчих процедур або навичок. Тест може бути застосовано безпосередньо на місці події. Позитивний результат тесту на гемоглобін SERATEC® HemDirect свідчить не лише про факт виявлення слідів крові та сперми, а й про їх приналежність людині.

    Слід пам’ятати, що мікросліди крові, сперми та будь-яких інших біологічних слідів людини на місці події чи навіть в умовах мобільної лабораторії досліджувати категорично забороняється.