ОСОБЛИВОСТІ ОГЛЯДУ МІСЦЯ ПОДІЇ ЗА ФАКТОМ НЕЗАКОННОГО ЗАВОЛОДІННЯ МАЙНОМ

СУСПІЛЬНА НЕБЕЗПЕКА КРАДІЖОК

Крадіжки – найбільш поширені та небезпечні злочини, що посягають на державне, колективне та особисте майно громадян. Відповідно до ст. 185 ККУ, крадіжка – таємне викрадання чужого майна. Поняттям «крадіжка» охоплюється значне коло злочинів, що відрізняються предметом посягання, способом вчинення і приховування, місцем реалізації злочинного задуму. З огляду на це виділяють:

• крадіжки з приміщень – крамниць, кіосків, складів, готелів, санаторіїв, гардеробів, гуртожитків, квартир, будинків, дач тощо;
• крадіжки матеріальних цінностей з цехів промислових підприємств, підприємств АПК, комунального господарства і будівельних майданчиків, а також вантажів на залізничному, річковому, морському і повітряному транспорті;
• крадіжки особистих речей громадян на вокзалах, з купе поїздів тощо;
• кишенькові крадіжки (на базарах, у громадському транспорті);
• крадіжки транспортних засобів (автомобілів, мотоциклів, мопедів тощо).

Будь-який злочин, у тому числі й крадіжка, – це подія, що характеризується сукупністю тільки йому притаманних властивостей і відмінних ознак. Разом з тим ці злочини мають і спільні риси, що дозволяють дати їм узагальнену характеристику і виділити при цьому певну специфіку розслідування деяких видів крадіжок.

Кримінально-правова характеристика крадіжок

1. Об’єктом крадіжки є право власності на майно фізичних і юридичних осіб.

Майно як предмет крадіжки, – це речі та матеріальні цінності, що перебувають у власності фізичної або юридичної особи, державного, комунального чи приватного утворення, а також об'єкти на праві господарського відання, оперативного управління, оренди, застави, зберігання тощо.

Предметом крадіжки можуть бути без застережень гро­шові кошти, акції, інші цінні папери. Викрадення документів, що дають право на одержання майна в натурі (наприклад, багажна квитанція, квитанція на зданий в хімчистку одяг тощо), але не є еквівалентами мате­ріальних цінностей, з метою заволодіння цим майном у май­бутньому повинно кваліфікуватися як готування до шахрайства за ч. 1 ст. 14 та ст. 190 ККУ.

2. Об’єктивна сторона крадіжки полягає в таємному розкраданні чужого майна. Розкрадання визнається таємним у наступних ситуаціях:

1) коли воно відбувається у відсутність власника, іншого власника майна, а також інших осіб (наприклад, у нічний час особа, зламавши замки, проникає в чужий погріб, вилучає майно і ніким не помічене ховається);

2) коли воно здійснюється у присутності власника, іншого власника або інших осіб, але непомітно для них (наприклад, громадянин, скориставшись тим, що продавець відволікся і не спостерігає за подіями, викрадає з прилавка магазину якийсь товар і ховається);

3) коли воно вчиняється у присутності очевидців, спостерігають за винним, але не усвідомлюють протиправність його дій, які вважають, що він має право на майно (наприклад, на очах групи людей громадянин сідає в припарковану машину і їде, присутні при цьому вважають, що транспортний засіб йому належить, а насправді в їх присутності відбувається розкрадання);

4) коли воно вчиняється у присутності осіб, які в силу певних обставин завідомо для винного не здатних усвідомлювати те, що відбувається (сплячих, психічно хворих, перебувають у стані непритомності або сильному ступені сп'яніння, малолітніх і ін);

5) коли воно вчиняється у присутності осіб, що спостерігають за діями винного, усвідомлюють протиправний характер його дій, але не дають знати про свою присутність, зв'язку з чим винний вважає, що діє таємно (наприклад, сусідка спостерігає через дверне вічко, як у квартиру напроти проникає злодій, а згодом виходить з неї з викраденими речами).

Суб’єктом злочину може бути осудна особа яка досягла 14-річного віку.

Суб’єктивна сторона крадіжки характеризується прямим умислом на заволодіння чужим майном. Змістом умислу винного при крадіжці охоплюється його переконаність у тому, що викрадення майна здійснюється ним таємно від потерпілого, очевидців або осіб, у володінні чи під охороною яких знаходиться майно. Обов’язковою ознакою крадіжки суб’єктивної сторони крадіжки є корисливий мотив.

Кваліфікованими видами крадіжки є вчинення її:

1) повторно; 2) за попередньою змовою групою осіб; 3) у великих розмірах; 4) в особливо великих розмірах; 5) організованою групою, а також крадіжка: 6) поєднана з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище; 7) що завдала значної шкоди потерпілому.

Тактичні ситуації

За характером зв’язку злочинних дій з особливостями місця їх вчинення можна виділити три різновиди крадіжок:

• місце заздалегідь обирається злочинцем і є одним із чинників формування способу приготування і вчинення крадіжки.
• місце, що пов’язане з предметом крадіжки (склади, будівельні майданчики та ін.);
• крадіжки, в яких вибір місця реалізації злочинних дій випадковий (кишенькові крадіжки).

Найбільш типовими слідчими ситуаціями початкового етапу розслідування крадіжок є такі:

1. Факт крадіжки виявлено і підозрюваного затримано з речовими доказами.

2. Факт крадіжки встановлено, є відомості про можливого злочинця (групу осіб), проте нікого не затримано.

3. Факт крадіжки встановлено (зламані вхідні двері, своєрідний безлад у приміщенні, відсутнє певне майно), але дані про суб'єкта злочину відсутні.

На наступному етапі розслідування крадіжок можуть скластися такі типові слідчі ситуації:

1. Подія злочину не мала місця (предмет крадіжки виявлено потерпілим в іншому місці; інсценування злочину).

2. Факт крадіжки й особа, яка її вчинила, встановлені, злочинець затриманий і визнає себе винуватим у повному обсязі.

3. Факт крадіжки встановлено, зібрано докази про винуватість особи, яка її вчинила, однак підозрюваний визнає свою вину частково

4. Факт крадіжки встановлено, зібрано докази винуватості, але він вини не визнає, посилаючись на алібі (називає місце перебування на момент крадіжки й осіб, які можуть це підтвердити), викрадене майно не знайдено.

Огляд місця події

Огляд місця події про крадіжки, що здійснюються з проникненням в житло або інші приміщення

В ході огляду місця події повинні з’ясовуватися такі питання:

• яким способом злочинець проник в приміщення і як покинув його;
• які знаряддя застосовувалися для проникнення в приміщення;
• відомості про злочинців: кількість, стать, вік, наявність професійних навичок;
• вид і кількість викраденого;
• чи є дані, що вказують на те, що злочинець знав про наявність і місцях зберігання викрадених ним речей;
• чи немає негативних обставин, які свідчать про можливе інсценування крадіжки;
• час вчинення крадіжки.

Дії інспектора-криміналіста при ОМП

Після прибуття на місце події:

• проводиться опитування осіб, які перебувають на місці події (потерпілого, очевидців, співробітників підприємства, установи або організації), з метою отримання відомостей, необхідних для визначення послідовності і характеру його дій, а також для проведення невідкладних оперативно-розшукових заходів, спрямованих на виявлення свідків, переслідування за свіжими слідами злочинця і пошук викраденого, вирішується питання про використання службово-розшукової собаки;
• з’ясовується, не внесені зміни в обстановку місця події з моменту виявлення крадіжки, і якщо внесені, то які саме, ким і з якою метою;
• даються завдання співробітникам органу досудового розслідування про проведення оперативно-розшукових заходів;
• викликаються на місце події відповідальний квартиронаймач або дорослі члени його сім’ї, а якщо крадіжка вчинена з приміщення підприємства, установи чи організації – представники вищестоящої організації, яким доручається проведення інвентаризації товарно-матеріальних цінностей;
• вживаються заходи до забезпечення збереження майна (товарно-матеріальних цінностей) під час огляду і до початку інвентаризації або до прибуття відповідального квартиронаймача або дорослих членів його сім’ї;
• уточнюється у відповідального квартиронаймача або матеріально відповідальної особи, які цінності, що зберігалися в даному приміщенні, могли стати об’єктом злочинного зазіхання.
• визначається, яким способом (концентричних або ексцентричним) потрібно проводити огляд. При виборі способу потрібно враховувати, що залишені злочинцями сліди взуття, транспортних засобів, а також кинуті або загублені ними предмети, в тому числі і знаряддя злочину, що знаходяться поза приміщенням, з якого була вчинена крадіжка, можуть бути знищені під час огляду. Тому в тих випадках, коли на підході до приміщення, з якого вчинена крадіжка, виявлені предмети, які можуть виявитися речовими доказами, і сліди, можливо, утворилися в результаті вчинення злочину, доцільно застосувати концентричний спосіб огляду. Якщо в ході спільного огляду встановлено, що залишені злочинцями сліди і предмети зосереджені в приміщенні, то перевагу необхідно віддати ексцентричному способу.

Отримавши повідомлення про крадіжку зі зламом слідчий:

• уточнює у чергового управління Національної поліції України, хто із співробітників поліції перебуває на місці події, які вжиті заходи з охорони місця події, і дає черговому необхідні вказівки;
• вирішує питання про те, хто повинен брати участь в огляді місця події (оперативні працівники, експерт, інспектор-кінолог зі службово-розшукової собакою, поняті та ін.), забезпечує за допомогою чергового їх прибуття до місця події;
• перевіряє наявність технічних засобів виявлення, фіксації і вилучення слідів зламу;
• вживає заходів до забезпечення участі перекладача, якщо є відомості про те, що крадіжка вчинена з приміщення, в якому працюють або проживають особи, які не володіють мовою, якою ведеться досудове розслідування.

Необхідно дати вказівки щодо збереження в незмінному вигляді місця події і виявлених там предметів. При несприятливих погодних умовах і наявності слідів на відкритій місцевості треба забезпечити їх збереження шляхом закриття будь-якими побутовими предметами, але уникаючи їх пошкодження.

При будь-яких обставинах «вузлові» моменти огляду крадіжки – встановлення місць проникнення і відходу злочинців. Це дозволяє:

• визначити межі огляду власне місця виконання об’єктивної сторони складу злочину;
• зосередити увагу і сконцентрувати зусилля на пошуках основної маси слідів в зазначених місцях;
• зорієнтуватися щодо напрямків прибуття і відходу злочинців, де також можна виявити додаткові сліди і речові докази (залишені речі, недопалки, пляшки з-під спиртного, сліди взуття та транспортних засобів, пальцеві відбитки і т.д.).

Огляд приміщення

Перш за все необхідно змоделювати зразкову поведінку злочинців на місці події, припустити ті чи інші предмети, з якими вони могли стикатися. Виходячи з цього необхідно:

• провести за допомогою спеціаліста пошук слідів пальців рук, в тому числі на місці проникнення в житло, на внутрішній поверхні дверей, на зламаних замках;
• здійснити в місцях щільного контакту з об’єктами огляду пошук мікрослідів, зокрема мікроволокон. При вчиненні крадіжок з осель злочинці переміщаються по приміщенню, залишаючи мікросліди, сліди взуття на доріжках, килимах тощо. Вони торкаються своїм одягом з м’якими меблями, іноді приміряють і кидають предмети одягу, сидять на кріслах, часом навіть розпивають спиртні напої, перебуваючи в приміщенні тривалий час. Така поведінка злочинців неминуче породжує велику кількість мікрослідів, які потрібно відшукувати і вилучати. Підлягають вилученню в деяких випадках на предмет перевірки на наявність мікрослідів предмети, з якими імовірно щільно контактував злочинець. Якщо це не можна зробити в силу громіздкості або цінності речі, то необхідно вилучати мікросліди з поверхні даних об’єктів;
• при виявленні в приміщенні або житлі слідів пальців рук доцільно одразу ж після закінчення огляду на підставі ст. 245 КПК України взяти зразки відбитків пальців у осіб, які проживають в житлі, що знаходилися в ньому останнім часом, іноді зразки необхідно брати і у оперативних працівників, які першими прибули на місце події, якщо є дані про те, що вони контактували з тими предметами, на яких були виявлені сліди. Зволікання з отриманням зразків може надалі істотно ускладнити розслідування. При виявленні слідів рук не можна обмежуватися апріорною констатацією про їх непридатність для ідентифікації, це можливо тільки в процесі подальшого експертного дослідження. Зокрема, якщо сліди пальців рук непридатні для ідентифікації по папілярних узорах, то можна використовувати «пороеджіоскопічний» метод дослідження або встановити групову приналежність крові по потожировій речовині;
• спробувати виявити залишені злочинцями на місці події будь-які предмети (недопалки, обгорілі сірники, особисті речі та ін.), які несуть найрізноманітнішу інформацію: на особистих речах можуть бути сліди поту, волосся, специфічні мікрочастинки, наркотичні та психотропні речовини, мітки пралень і хімчисток, документи, записки, ключі та інші предмети на недопалках – сліди слини, губ, характерні сліди куріння, помади;
• важливе значення має відшукання слідчим «доказів поведінки», тобто таких слідів і речових доказів, які навмисно залишені на місці події з метою ввести слідчого в оману щодо справжніх обставин досліджуваної події, відвести слідчого на хибний шлях. Зазвичай це такі докази, які явно впадають в очі, часом наявність їх на місці події виглядає явним абсурдом. Наприклад, залишення на місці крадіжки особистих документів, в дійсності належать іншим особам;
• з огляду на, що крадіжки з проникненням найчастіше відбуваються в обмеженому просторі, не можна скидати з рахунків і запахові сліди злочинця, які неминуче є стійкими протягом тривалого часу. Забори проб запахових слідів здійснюються відповідно до рекомендацій;
• спробувати створити аналоги викраденого. З цією метою варто сфотографувати подібні предмети, якщо такі є, вилучити товарні накладні, паспорта, що залишилися, сервісні книжки, чеки, переглянути сімейні альбоми, де, можливо, є фотографії викрадених предметів, за допомогою фахівця-художника або самостійно замалювати зі слів потерпілих зовнішній вигляд викрадених ювелірних виробів. Ця інформація дозволяє в подальшому забезпечить велику ступінь ефективності оперативно-розшукових заходів зі встановлення як осіб, які вчинили крадіжку, так і з розшуку викраденого майна.

Огляд навколишньої території

Огляд може привести до виявлення слідів, що мають важливе значення для огляду місця події. У багатоквартирному будинку необхідно оглянути сходову клітку, де можна виявити заховані викрадені предмети; горища, через які злочинці зникли з місця події і могли залишити сліди взуття, куріння, викинути знаряддя зламу, викрадене або, навпаки, кинути свої речі, переодягнувшись у викрадене.

При попаданні в житло шляхом спуску з даху на ній можуть залишитися сліди взуття як поверхневі, так і об’ємні на розм’якшеному бітумі, сліди слини, обривки мотузок з вузлами. У сільській місцевості, на прилеглій до будинку території, особливо на ґрунтових дорогах і стежках, можна виявити сліди транспортних засобів, взуття, кинуті знаряддя злочину, речі. Напрямок руху злочинців дозволить провести оперативні заходи щодо їх затримання.

Необхідно мати на увазі, що злочинцем могла бути штучно створена обстановка, яка вказує на ознаки інсценування (наприклад, умисне видалення ошурків, що утворилися в результаті перепилювання дужки замка, що наводить на роздуми про вчинення цих дій у іншому місці і т.п.).

Ознаки інсценування крадіжки

При огляді місця зламу і проникнення в приміщення можуть бути встановлені такі ознаки інсценування крадіжки:

• сліди пролому, розрубу і свердління, розташовані на внутрішній поверхні зруйнованої перешкоди, утворені при цьому тріски і стружки, а також основна частина фрагментів зруйнованої перешкоди – зовні приміщення;
• велика частина металевих ошурків і деревних щепок, що утворилися в результаті розпилювання грат або дерев’яної стіни, знаходяться зовні;
• розташування уступів на стінках канавки розпилу вказує на те, що розпилювання здійснювалося зсередини приміщення;
• наявність на кінцях висмикнутого пробою слідів зіскобу металу, що підтверджують його попереднє відгинання.

Зазначені ознаки свідчать про інсценування крадіжки за умови, що злочинець не міг завчасно проникнути в приміщення, а потім провести злам з середини:

• в приміщенні у місці зламу відсутні сліди, які неминуче повинні були утворитися в разі проникнення злочинця зовні;
• розміри пролому менше габаритів нібито викрадених предметів;
• «продуманий безлад» в приміщенні або зайвий безлад, який не відповідає логіці поведінки злочинця.

Об’єкти і сліди

• трасологічні сліди (сліди папілярних узорів на дверних ручках і поверхні дверей; сліди підметочної частини взуття на підлозі; сліди від відповідних пристосувань; сліди розпила; сліди пролому (розрубу), сліди свердління; сліди застосування знарядь зламу й інструментів на петлях і прилягаючих поверхнях у вигляді вм’ятин, подряпин, розрізів металу; сліди впливу твердого предмета у вигляді подряпин, вм’ятин, деформацій металу, сліди від шлямбурів, зубил, ломів, молотків, свердлів на цегельних, кам’яних, бетонних перешкодах);
• сліди-предмети (недопалки сигарет, сірники, випадково загублені предмети – рукавички, носові хустки, запальнички, дрібні речі, шматочки дроту, осколки скла, відщепи деревини на фільонці і дверях, знаряддя зламу, замок, набор ключів усіх видів; набор відмичок; тощо);
• біологічні сліди (слина, волосся, піт, лупа, запахові сліди);
• сліди одягу чи рукавичок;
• сліди матеріалів та речовин – волокна, частки текстильних виробів; сліди тканини на пофарбованій поверхні дверей тощо);
• словесний портрет.