Тактичні та процесуальні особливості огляду місця події

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Поняття, завдання та принципи огляду

Важливу роль у розслідуванні кримінальних правопорушень має якість та ефективність проведення першочергових, невідкладних слідчих (розшукових) дій, найважливішою з яких є огляд. Саме під час огляду здійснюється виявлення, фіксація, вилучення слідів та криміналістично значущої інформації.

Ефективність та висока якість огляду можуть бути забезпечені лише за умови дотримання основних тактичних положень його проведення, а також вибору найбільш оптимальних в кожному конкретному випадку тактичних прийомів і рекомендацій.

Проведення зазначеної слідчої (розшукової) дії регламентовано Кримінальним процесуальним кодексом України у статтях 237-239, 241.

Оглядом називається слідча (розшукова) дія, яка полягає у безпосередньому сприйнятті об’єктів з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення.

При огляді слідчий проводить вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складає плани і схеми, виготовляє графічні зображення оглянутого місця чи окремих речей, виготовляє зліпки, оглядає і вилучає речі і документи, які мають значення для кримінального провадження (ч. 7 ст. 237 КПК України). При огляді широко застосовуються спеціальні методи криміналістики, особливо техніко-криміналістичні методи роботи зі слідами та іншими речовими доказами.

Окрім основної мети огляду, що визначена Кримінальним процесуальним кодексом України, з криміналістичної точки зору виділяється позапроцесуальна мета, а саме попереднє дослідження матеріальних слідів кримінального правопорушення.

Кримінальний процесуальний кодекс України не містить положень, які б регламентували порядок попереднього дослідження інформації під час огляду місця події, однак і не забороняє. Попереднє дослідження слідової інформації не є процесуальною формою діяльністю, а є пізнавальною формою діяльності слідчого та інших учасників досудового розслідування (прокурора, оперативного працівника, спеціаліста, експерта). Здатність суб’єктів кримінального провадження правильно читати слід та його походження, тобто пізнати слідові картину, є запорукою швидкого та повного розслідування кримінального правопорушення. Попереднє дослідження дозволяє негайно отримувати орієнтуючу інформацію, що використовується для висування слідчих версій про напрями пошуку злочинця, об’єктів, що залишили сліди на місці події, для обмеження кола об’єктів, що підлягають перевірці, визначення виду, класу виявлених предметів, речовин, матеріалів, з’ясування механізму та обставин вчинення кримінального правопорушення тощо.

При розслідуванні неочевидних кримінальних правопорушень, коли не всі елементи криміналістичної характеристики відомі, комплекс слідів або навіть один слід може бути ключем до розслідування. Тому орієнтація на сліди, важливі для розслідування злочинів, є особливо необхідною в системі елементів криміналістичної характеристики злочинів. Дійсно, від аналізу окремих слідів – до їх комплексу, у співвідношенні з обстановкою події, дозволяє висунути найбільш обґрунтовані версії про вчинення кримінальних правопорушень. Висування останніх є результатом не лише аналізу, але й синтезу інформації, що міститься в слідовій картині.

Завдання огляду:

Обов’язок реалізації зазначених завдань покладено на слідчого та прокурора. Виявлення, фіксацію, вилучення слідів при огляді проводить слідчий, прокурор або за їх дорученням залучений спеціаліст, який має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення оглянутого місця чи окремих речей, виготовляти зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження (ч. 7 ст. 237 КПК України). Результати огляду, особливо такого його виду, як огляд місця події, дозволяють слідчому визначити спрямованість розслідування, уявити механізм розслідуваної події.

На підставі цього слідчий висуває версії про характер події і його учасників, про місце перебування правопорушника, викраденого майна та інших об’єктів, що мають доказове значення, про наслідки злочину тощо. Крім того, при проведенні огляду переслідується мета встановити обставини, що сприяли вчиненню злочину.

Проведення огляду підпорядковане певним принципам, до яких належать:

1. Законність – за своїм характером, змістом і цілеспрямованістю прийоми повинні повністю відповідати духу і букві закону.

2. Своєчасність огляду полягає в проведенні цієї слідчої (розшукової) дії одразу ж, як у ньому виникає необхідність.

3. Об’єктивність огляду полягає насамперед у дослідженні і фіксації всього виявленого в тому вигляді, в якому це було в дійсності. В протоколі, що відображає результати огляду, не повинні приводитися висновки і припущення слідчого.

4. З об’єктивністю огляду тісно пов’язана його повнота – виявлення, фіксація і дослідження всіх тих фактичних даних, що мають доказове значення у кримінальному провадженні.

5. Активність огляду полягає, по-перше, в тому, що слідчий, прокурор робить його в силу свого службового становища, незалежно від бажань зацікавлених осіб, і, по-друге, в тому, що він діє, приймаючи всі заходи до виявлення слідів злочину, проявляє творчу ініціативу.

6. Методичність і послідовність полягають у правильній організації і планомірному проведенні огляду. Методичність – це застосування найбільш ефективних для даних об’єктів і в даній обстановці прийомів огляду; послідовність – суворо визначений порядок дій.

Види огляду та їх характеристика

В криміналістиці існує декілька класифікацій видів огляду в залежності від класифікаційних ознак.

За Кримінальним процесуальним кодексом:

Огляд місця події це невідкладна слідча (розшукова) дія, спрямована на встановлення, фіксацію і дослідження обстановки місця події, слідів злочину і злочинця та інших фактичних даних, що дозволяють в сукупності з іншими доказами зробити висновок про механізм події та інші обставини розслідуваної події. Невідкладність огляду місця події пояснюється необхідністю отримання інформації про обставини події у первісному, незміненому стані, оскільки будь-яке зволікання спричиняє втрату речових доказів, зміну слідової картини, а також необхідністю оперативного отримання інформації з метою організації розшуку злочинця, а також інших слідчих (розшукових) дій, спрямованих на розслідування кримінальних правопорушень.

Особливістю даного виду огляду є те, що він у невідкладних випадках може бути проведений до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що здійснюється негайно після завершення огляду.

Огляд місцевості й приміщень (ділянок земної поверхні чи водного простору) проводиться як у випадках коли вони є частиною місця події, так і коли вони не є місцем події, однак на яких можуть знаходитись, наприклад, суб’єкта вчинення злочину, сліди його перебування як до, так і після протиправних дій, викрадене майно, цінності, а також результати дій, направлених на приховання слідів кримінального правопорушення.

Також зазначений вид огляду може проводитись з метою встановлення умов життя неповнолітнього, огляд місцевості або приміщень у порядку підготовки слідчого експерименту, огляд квартири при необхідності перевірити, чи відповідає чи знаходиться в ній обстановка, розташування меблів та інших предметів показаннями про це допитаної особи тощо.

Варто зазначити, що огляд місцевості й приміщень, що є приватною власністю здійснюється згідно зі ст. 233 КПК України, якою встановлено, що проникнення до житла чи іншого володіння особи може бути здійснено лише:

Сутність огляду речей полягає у огляді різних предметів. Якщо вони причинно пов’язані з подією кримінального правопорушення, мова йде про огляд речових доказів (ст. ст. 98-100 КПК України).

Огляд документів полягає в їх вивченні та дослідженні з метою виявлення і фіксації ознак, що надають документам значення речових доказів. Згідно зі ст. 99 КПК України, документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об’єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Огляд трупа повинен проводитися безпосередньо на місці його виявлення, оскільки в іншому випадку порушується зв’язок між елементами місця події, обстановкою, в якій він був виявлений, і позою трупа, трупними явищами й іншими ознаками.

Огляд трупа слідчим, прокурором проводить за обов’язкової участі судово-медичного експерта або лікаря, якщо вчасно неможливо залучити судово-медичного експерта (ч. 1 ст. 238 КПК України). Після огляду труп підлягає обов’язковому направленню для проведення судово-медичної експертизи для встановлення причини смерті (ч. 3 ст. 238 КПК України).

Огляд трупа складається з двох стадій – загального і детального огляду трупа. Хід і результати огляду трупа можуть відбиватися у протоколі огляду місця події.

Якщо виникає необхідність повторно оглянути труп після його поховання або провести судово-медичну експертизу, проводиться ексгумація, тобто вилучення трупа з місця його поховання. Про проведення ексгумації прокурор виносить постанову. Ексгумація проводиться за присутності судово-медичного експерта. Спочатку фіксується загальний вигляд місця поховання і труни, потім оглядається труп, що знаходиться в ній і його одяг. При цьому важливо, щоб у протоколі знайшли відображення ті фактичні дані, що дозволяють зробити висновок про особу, чий труп був ексгумований.

Після проведення ексгумації і необхідних досліджень поховання здійснюється в тому самому місці з приведенням могили в попередній стан. Під час ексгумації судово-медичним експертом можуть бути вилучені зразки тканини і органів або частини трупа, необхідні для проведення експертних досліджень. У разі необхідності труп може бути доставлений до відповідного експертного закладу для проведення експертизи.

Особливим видом огляду є освідування – огляд тіла людей, з метою виявлення на тілі людини слідів кримінального правопорушення або особливих прикмет, якщо для цього не потрібно проводити судово-медичну експертизу. Освідуванню можуть бути піддані підозрюваний, свідок або потерпілий.

Освідування здійснюється за необхідності, за участю судово-медичного експерта або лікаря. Освідування, яке супроводжується оголенням освідуваної особи, здійснюється особами тієї ж статі, за винятком його проведення лікарем і за згодою особи, яка освідується.

За об’єктами огляду, що визначаються у криміналістичних джерелах:

Необхідність в огляді транспортних засобів виникає у зв’язку із вчиненням дорожньо-транспортних подій, угоном транспортних засобів, їх пошкодженням, вчиненням у них кримінальних правопорушень. У випадку виявлення викраденого автотранспортного засобу, основна увага звертається на можливість заміни номерного знаку, перебиванням заводських номерів на двигуні і кузові, перефарбуванні кузова. Нерідко транспортні засоби оглядаються у зв’язку із вчиненням у них зґвалтувань, розбійних нападів. У таких випадках під час огляду здійснюється пошук зброї, слідів її застосування, інші предмети, якими погрожували потерпілим, сліди крові, пальців.

Тварини та їх трупи оглядаються для встановлення виду, породи, масті, статі, клички, ознак приналежності певному господарству чи особі (клеймо, спосіб кування, нашийник). До огляду залучають ветеринара або зоотехніка.

Огляд мікрооб’єктів. На місці події, інших об’єктах огляду нерідко виявляються мікрооб’єкти – дрібні об’єкти, пов’язані з подією; їхній пошук, виявлення, вилучення і дослідження є ускладненим через малі розміри та масу. Робота з таким об’єктами на місці їхнього виявлення може бути здійснена із застосуванням низки техніко-криміналістичних засобів та залученням спеціаліста.

За обсягом проведення:

За послідовністю:

За суб’єктами проведення:

За залученням спеціаліста.

Окремо під час робочого етапу виділяють ще дві стадії: статична та динамічна. Статична стадія – стадія коли всі об’єкти місця події оглядаються та фіксуються без зміни їх розташування; під час динамічної стадії об’єкти можливо оглядати зі всіх сторін, змінюючи при цьому їх місце розташування.

У криміналістиці застосовуються три основних методи огляду місця події: концентричний, ексцентричний і фронтальний (секторний).

При концентричному способі огляд ведеться по спіралі від периферії до центра місця події, під яким, зазвичай, розуміється найважливіший об’єкт (труп, зламаний сейф і т.п.) або умовне місце.

Ексцентричний спосіб полягає в тому, що огляд ведеться по спіралі від центра місця події до його периферії.

Фронтальний (секторний) спосіб являє собою лінійний огляд площ від одного з кордонів, прийнятого за вихідний, до іншого.

Постійного правила застосування того чи іншого способу огляду не існує, і питання вирішується виходячи з конкретних обставин провадження. Так, огляд приміщення рекомендується проводити концентричним способом; огляд відкритої місцевості, як правило, проводять від центра до периферії, оскільки іноді важко на початку огляду визначити межі місця події, або способом фронтального огляду, коли територія велика і її можна розбити на смуги.

3. Заключний етап огляду місця події. Закінчивши дослідження об’єктів на місці події, слідчий, прокурор переходить до заключного етапу огляду:

Фіксація ходу та результатів огляду.

Фактична підстава проведення огляду – зафіксована у процесуальних документах кримінального провадження або в повідомленнях, заявах про правопорушення необхідність з’ясування обстановки події, а також інших обставин, що мають значення для розслідування.

Правова підстава проведення огляду – огляд проводиться лише після початку досудового розслідування. Винятком є проведення огляду місця події за умов невідкладності (ч. 3 ст. 214 КПК України), що дозволяє проводити його до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

У передбачених законом випадках огляд проводиться за участю не менше двох понятих. Мова йде про: 1) огляд трупа, в тому числі пов’язаного з ексгумацією; 2) освідування особи. Винятками є випадки застосування безперервного відеозапису ходу проведення відповідної слідчої (розшукової) дії (ч. 7 ст. 223 КПК України). Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюються за обов’язковою участю не менше двох понятих незалежно від застосування технічних засобів фіксування слідчої (розшукової) дії. Слідчий, прокурор можуть залучити понятих на свій розсуд при проведенні й інших видів огляду. Понятими не можуть бути потерпілий, родичі підозрюваного, потерпілого, працівники правоохоронних органів, а також особи, заінтересовані у результатах кримінального провадження.

Проведення огляду у нічний час (з 22 до 6 год.) не допускається за винятком невідкладних випадків, коли затримка у його проведенні може призвести до втрати слідів кримінального правопорушення чи втечі підозрюваного (ч. 4 ст. 223 КПК України).

Для надання допомоги слідчому, до проведення огляду можуть залучатися спеціалісти та працівники оперативних підрозділів, інші компетентні суб’єкти.

Для участі в огляді може бути запрошений потерпілий, підозрюваний, захисник, законний представник та інші учасники кримінального провадження. Особи, у присутності яких здійснюється огляд, при проведенні цієї слідчої (розшукової) дії мають право робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу огляду. Слідчий, прокурор має право заборонити будь-якій особі залишити місце огляду до його закінчення та вчинювати будь-які дії, що заважають проведенню огляду.

При огляді слідчий, прокурор або за їх дорученням залучений спеціаліст має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення оглянутого місця чи окремих речей, виготовляти зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.