Тактичні та процесуальні особливості огляду місця події

ОСОБЛИВОСТІ ОГЛЯДУ МІСЦЯ ПОДІЇ ЗА ФАКТОМ НЕЗАКОННОГО ЗАВОЛОДІННЯ МАЙНОМ

ОСОБЛИВОСТІ ОГЛЯДУ МІСЦЯ ПОДІЇ ЗА ФАКТОМ ГРАБЕЖУ, РОЗБІЙНОГО НАПАДУ У ПРИМІЩЕННІ ТА НА МІСЦЕВОСТІ

Суспільна небезпека грабежів, розбійних нападів

Грабіж характеризується підвищеною суспільною небезпекою порівняно з крадіжкою. Це обумовлюється тим, що грабіжник на відміну від злодія, не приховує свого наміру протиправно заволодіти майном, діє відкрито для сторонніх осіб. У разі застосування в процесі відкритого насильства грабіж посягає не лише на відносини власності (основний об’єкт), а й на особу потерпілого – її психічну і фізичну недоторканість (обов’язковий і додатковий об’єкт).

Грабежі та розбої є тяжкими злочинами, покарання за які передбачені статтями 186, 187 КК України. При їх вчиненні злочинці прагнуть заволодіти матеріальними цінностями та (або) спричинити шкоду здоров’ю потерпілого. Законодавець розмежував грабежі та розбої, виходячи з міри небезпеки насильства, застосованого при їх вчиненні.

Кримінально-правова характеристика грабежів і розбоїв

Об’єктом грабежу є право власності на майно як фізичних, так і юридичних осіб.

Грабіж з об’єктивної сторони характеризується відкритим способом викрадення чужого майна.

Суб’єктом може бути осудна особа, яка досягла 14-річного віку.

Суб’єктивна сторона злочину характеризується наявністю у винуватої особи прямого умислу на протиправне заволодіння чужим майном і корисливим мотивом.

Розбій належить до найбільш небезпечних корисливо-насильницьких злочинів. Він посягає на два об’єкта; право власності й особу (психічні та фізичну недоторканність).

Об’єктивна сторона – розбій вчиняється у формі нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із насильством, небезпечним для життя чи здоров’я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства.

Суб’єктом розбою є осудна особа, яка досягла 14-річного віку.

Суб’єктивна сторона розбою характеризується прямим умислом та корисливим мотивом. Обов’язковою ознакою суб’єктивної сторони є мета, з якою вчиняється напад, – заволодіння чужим майном.

Такі злочини, як правило, вчиняються в присутності очевидців у парках, на вокзалах, у громадському транспорті, кафе та інших громадських місцях. При цьому злочинці розраховують, що очевидці не перешкоджатимуть злочинові, боячись наразитися на напад. Вчиняючи грабіж чи розбійницький напад, злочинці враховують певні обставини (місце події, риси, властиві особі потерпілого, характер майна, яким передбачається заволодіти) і визначають спосіб, час, знаряддя і засоби, які можуть бути використані під час нападу.

В останні роки характерною особливістю розбійницького нападу є те, що такі злочинні акції, як правило, вчиняються групою, що робить звичайні способи їх вчинення більш витонченими, досконалими і результативними для злочинців. При цьому нерідко використовуються різноманітні види сучасної вогнепальної зброї, найновіші технічні пристосування, інструменти та інші засоби ураження: вивчають шлях пересування, старанно аналізують наявність охорони, визначають найбільш зручні ділянки, де можна вчинити напад, передбачають шляхи відступу чи від’їзду, планують способи схову й реалізації викрадених матеріальних цінностей.

Якщо напади вчиняються на власників житлових приміщень, у яких є матеріальні цінності, то способи їх вчинення частіше за все пов’язані зі сферою діяльності власників майна (бізнес, торгівля тощо), видом і особливостями предмета посягання, його споживчою вартістю, характерними рисами і кримінальними навичками злочинців.

Отже, способи вчинення грабежів і розбоїв є різноманітними і злочинці обирають у кожному конкретному випадку той чи інший спосіб залежно від конкретних обставин. На відміну від деяких інших злочинів, грабежі та розбої мають одномоментний характер, тому успіх розслідування, в основному, залежить від того, чи зумів слідчий в повній мірі використати інформацію, яку він одержав на першій стадії розслідування, від його вміння працювати з матеріальними джерелами, доказами.

Типові слідчі ситуації

При розслідуванні грабежів і розбоїв типовими є слідчі ситуації на початковому етапі розслідування та похідні від них версії, які можливо класифікувати з різних підстав:

  1. Залежно від способу вчинення:

    • без застосування насильства;
    • із застосуванням фізичного насильства;
    • з використанням психічного насильства.

  2. В залежності від здійснення дій з приховування злочину і його слідів, що вчиняються ними наперед:

    • до виконання злочинного задуму;
    • у момент вчинення злочину;
    • після нього.

    Нерідко огляди проводяться при поганій погоді в багатолюдних місцях, де складно із загальної маси слідів і предметів, виявлених на місці злочину, виділити або визначити їх відношення до події злочину, виключити їх випадкове знаходження на території, що оглядається.

  3. В залежності від застосування знарядь злочину:

    • застосування вогнепальної чи холодної зброї; загроза, що свідчить про готовність застосування вогнепальної або холодної зброї. Саморобна і заводська зброя, предмети господарсько-побутового призначення, піддані спеціальній переробці (шило, напилок і т. д.);
    • застосування предметів, що використовуються як зброя, або загроза їх застосування у випадках, якщо цими предметами можуть бути заподіяні небезпечні для життя і здоров’я тілесні ушкодження.

Предмети господарсько-побутового призначення (лом, викрутка, сокира, молоток, ніж тощо), випадково підібрані предмети (пляшка, палиця, камінь, цеглина); газові балончики і т.п.

Огляд місця події

Найбільшу складність представляють огляди місць подій, пов’язані з грабежами без застосування фізичного насильства або з грабежами і розбоями з використанням психічної дії на потерпілого, після вчинення яких злочинці швидко зникають, іноді на автотранспорті.

Необхідно мати на увазі, що спосіб вчинення злочину, точне місце нападу злочинця і напрямок, в якому він зник, може показати, як правило, тільки сам потерпілий (або свідок-очевидець події), тому дуже важливо використовувати будь-яку можливість його виїзду на місце події або участі в початковій стадії огляду безпосередньо на місці події.

Прибувши на місце події СОГ повинна забезпечити його охорону і тих слідів, які вже виявлені.

Отримати докладну інформацію про те, що відбулося (бажано з бесіди з потерпілим).

Надати допомогу слідчому у фіксації показань на диктофон.

Вирішити питання про застосування службово-розшукової собаки.

Проінструктувати інспектора-кінолога про необхідність забезпечення збереження наявних і знайдених ним нових слідів.

Встановити факт контакту нападника і потерпілого, забезпечити вилучення верхнього одягу потерпілого, вилучити піднігтьовий вміст.

При вилученні слідів з місця події необхідно пам’ятати про можливість їх виявлення надалі на тілі і одязі потерпілого, а також слідів контактної взаємодії злочинця з предметами навколишнього середовища, у зв’язку з чим в ході огляду місця події проводиться відбір зразків для подальшого порівняльного дослідження (наприклад, ґрунту, рослинності, будівельного сміття, стружки, лакофарбового покриття тощо).

Уточнити перелік викрадених речей, забезпечити їх пошук на шляхах відходу злочинця. При тому звертати увагу на викинуті гаманці, сумки і їх вміст, на яких можуть бути виявлені сліди папілярних узорів та запахові сліди. Якщо при нападі викрадені предмети одягу, взуття, головний убір, то варто шукати аналогічні речі, що належать злочинцю (іноді на значній відстані від місця події), звертаючи увагу на приховані місця, туалети, сміттєві ящики, урни і т.д. При пошуку цих предметів необхідно враховувати дані про прикмети одягу нападника, отриманих зі слів потерпілого.

При огляді кинутих речей звертається увага на характерні накладення мікрооб’єктів, наявність волосся, слідів поту. Після фотографування і огляду кишень (якщо вони порвані – розірвати підкладку) предмети герметично пакуються в поліетиленові пакети.

Спробувати знайти місце, де злочинці чекали об’єкт нападу: продивитись, виявити сліди взуття; слини, недопалки, сірники, залишки їжі, обривки паперу, газети, текстильні волокна та інші об’єкти.

Спробувати знайти ознаки, що свідчать про інсценування нападу. Не дивлячись на те, що розпізнати інсценування доволі складно, у кожному конкретному випадку необхідно провести пошук негативних чинників виходячи з конкретних обставин кримінального провадження.

Взяти участь в отриманні від потерпілого відомостей, що стосуються прикмет злочинця, у тому числі ознак одягу, взуття, ходи, мови, запаху, функціональних звичок та ін.

Провести попереднє дослідження слідів і речових доказів.

Надати допомогу слідчому щодо оформлення результатів огляду місця події.

Надати допомогу оперативним працівникам в організації складання суб’єктивного портрету злочинця.

Внести пропозиції для висунення версій і складання плану розслідування злочину.

При проведенні огляду місць вуличних грабежів і розбоїв у всіх випадках складається план-схема місця події, яка також залучається до протоколу огляду. Зміст план-схеми може бути різним і відображати як загальну обстановку, так і окремі її особливості: напрямок руху потерпілих, злочинця, характер місцевості, місця виявлення і вилучення слідів, точки фотографування тощо.

Дії інспектора-криміналіста при огляді місця події розбійних нападів і грабежів у приміщенні.

Забезпечити охорону місця події й наявних слідів.

Перед початком огляду одержати (якщо є така можливість) від потерпілих докладну інформацію про події: про кількість нападників, наявність в них на руках рукавичок, а на особах – масок, застосовану зброю, спосіб проникнення з приміщення, шляхи приходу й відходу злочинців, дії, вчинені ними на місці події, викрадені речі. Надати допомогу у фіксації отриманих відомостей на диктофон.

Якщо потерпілому нанесені тілесні ушкодження і він доставлений у лікарню, зазначені дані необхідно оперативно отримати з дозволу лікарів. Якщо потерпілий перебуває в непритомному стані, то в лікарні повинен чергувати оперативний працівник з диктофоном. По можливості потрібно провести детальну фотозйомку тілесних ушкоджень до накладення швів, пов’язок або проведення операції. Вилучається одяг потерпілого.

Якщо розбійний напад супроводжувався вбивством, варто керуватися методичними рекомендаціями з огляду місця події, пов’язаного з вчиненням вбивства.

Огляд місця події рекомендується робити за участю потерпілих або очевидців злочину, пояснення яких дозволять усвідомити механізм подій, цілеспрямовано здійснювати пошук слідів і речових доказів. Однак при цьому потрібно утримуватися від коментарів у їхній присутності щодо виявлених обставин, що особливо важливо при висуванні версії про інсценування розбійного нападу або грабежу.

За обсягом наявних показань визначити межі огляду місця події, встановити шляхи підходу й відходу злочинців, намітити план огляду.

Зробити орієнтуючу, оглядову, вузлову та детальну фотозйомку місця події.

Оглянути прилеглу до приміщення територію з метою відшукання слідів підошовної частини взуття, слідів транспортних засобів, недопалків, сірників, крові. Здійснити пошук знарядь злочину, викрадених речей, викинутих масок, рукавичок, мотузок тощо.

В процесі огляду визначити або уточнити місце проникнення злочинців у приміщення, зробити детальний його огляд, зафіксувати сліди зламу, встановити спосіб подолання перешкоди, знайти текстильні волокна та інші мікрооб’єкти, сліди папілярних узорів, рукавичок, волосся, сліди крові, слини, об’єкти ґрунтового й рослинного походження, ґудзика, вилучити зразки, речовин, які могли залишитися на одязі злочинця.

Оглянути будинок із зовнішньої сторони й встановити місця, що мають ознаки спроб проникнути в приміщення або заглянути у вікно. Відшукати сліди взуття, зламу, сліди чола й носа на склі, сліди папілярних узорів, текстильні волокна в місцях можливого контакту, недопалки, сірники, сліди слини і т.д.

Перед початком огляду приміщення з’ясувати, які зміни в обстановку місця події внесли медичні робітники, особи, що виявили подію, потерпілі та інші, а також які сліди й речові докази вже виявлені.

Детальний огляд місця події почати з вивчення поверхні підлоги, відшукати сліди взуття, мікрооб’єктів, крові недопалки, сірники. Якщо будуть виявлені сліди взуття, порівняти їх із взуттям потерпілих й осіб, що перебували на місці події. Уточнити в потерпілого ознаки взуття злочинця (наприклад, якщо він був у чоботах, то варто шукати відповідні сліди).

Зробити оглядову, вузлову й детальну фотозйомку приміщень. Зафіксувати сліди нападу й самооборони, сфотографувати плями крові, місце знаходження потерпілого в момент нападу та інші виявлені сліди й речові докази.

Плануючи й проводячи детальний огляд місця події враховувати показання потерпілого про дії злочинця в приміщенні. Уточнити, чи був злочинець у рукавичках, чи знімав їх й у який момент. Зробити пошук слідів папілярних узорів, рукавичок, тканини, текстильних волокон та інших мікрооб’єктів, слідів слини, недопалків, волосся. Якщо потерпілий не міг спостерігати за всіма діями злочинців, детальний огляд приміщення потрібно проводити за схемою, розглянутої для вбивств і крадіжок.

Якщо особи, які вчиняли напад застосовували вогнепальну зброю, тоді необхідно відшукати кулі, гільзи та інші сліди пострілу. Розпитати потерпілого про те, як виглядала зброя, запланувати пред’явлення йому зразків вогнепальної зброї з колекції експертно-криміналістичного відділу.

Якщо злочинець застосовував холодну зброю, зафіксувати пошкодження на одязі потерпілого, одяг вилучити. Виявити сліди холодної зброї на предметах обстановки місця події. Одержати дані про його зовнішній вигляд, при необхідності запланувати демонстрацію потерпілому відповідних зразків або довідкових каталогів.

Якщо потерпілого зв’язували, зафіксувати ознаки, що характеризують вид мотузки та наявних на ній вузлів. Оглянути мотузку з метою пошуку мікрооб’єктів. Визначити її приналежність і вилучити, не порушуючи цілісності вузлів.

Якщо злочинці використали кляп, лейкопластир, клейку стрічку для того, щоб закрити рот потерпілому, знайти ці предмети, оглянути їх на предмет наявності мікрооб’єктів, сфотографувати і вилучити.

Встановити ознаки боротьби між нападниками й потерпілими, факт їх контактної взаємодії, забезпечити вилучення верхнього одягу потерпілого, оклеїти його руки липкою плівкою, вилучити піднігтьовий вміст.

Уточнити в потерпілого, які ушкодження на тілі та одягу злочинця утворилися при нападі, їх локалізацію. Зафіксувати й вилучити сліди крові.

Визначити, які речовини, мікрооб’єкти могли залишитися на тілі, одязі, взутті злочинця, знаряддях злочину, на унесених (викрадених) предметах; вилучити відповідні зразки.

Уточнити перелік викраденого, вид знаряддя злочину, наявність масок, вид взуття й малюнок підошви.

Одержати від потерпілої відомості про наявність на місці події предметів, що належать злочинцеві. Оглянути їх на предмет наявності слідів папілярних узорів, мікрооб’єктів, герметично упакувати або забезпечити збір запахових слідів (за допомогою адсорбенту).

У процесі огляду місця події відпрацювати версію про інсценування злочину. Відомі випадки, коли розбійний напад інсценується з метою приховання розтрати, присвоєння коштів або іншого злочину. До ознак інсценування відносяться: ознаки зламу з середини, відсутність слідів там, де вони повинні бути (якщо, наприклад, лише створена видимість того, що злочинці проникли через вікно, то будуть відсутні сліди взуття під вікном, сліди папілярних узорів й рукавичок на рамі, текстильні волокна в прорізі й т.д.); наявність на переміщених об’єктах слідів папілярних узорів заявника й відсутність інших слідів; ознаки, що свідчать про те, що викрадене неможливо винести за обставин, зазначених заявником; неможливість проникнути в наявний отвір у вікні; цілісність пилового шару й павутини в місці проникнення; зайве безладдя в приміщенні; відсутність слідів відправлення природних потреб при тривалому знаходженні потерпілого у зв’язаному стані; характер легких ушкоджень на тілі потерпілого – можливість їх заподіяння власною рукою; невідповідність показань, отриманих до огляду місця події, характеру обстановки й показанням, отриманим пізніше тощо.

Взяти участь у з’ясуванні у потерпілого додаткових відомостей про злочинця: його одягу й взуттю, зовнішності, особливостей мови (дослівно записати всі вимовлені їм слова), звички (спльовувати на підлогу, насвистувати тощо), ході, наявності характерних забруднень на одязі, руках тощо.

При виявленні слідів папілярних узорів забезпечити одержання в потерпілого зразків відбитків папілярних узорів, зробити їх порівняльне дослідження.

Зробити попереднє дослідження виявлених слідів і речових доказів. Виробити рекомендації для розшуку злочинця за свіжими слідами, а також пропозиції для висування версій і складання плану розслідування.

Надати допомогу слідчому в складанні протоколу огляду місця події, упакуванню слідів і речових доказів.

Надати допомогу оперативним працівникам в організації складання суб’єктивного портрету злочинця.

Об’єкти і сліди