Методики судових експертиз

1. Військова експертиза

2. Екологічна експертиза

3. Економічні експертизи

4. Експертизи у сфері інтелектуальної власності

5. Інженерно-технічні експертизи

6. Криміналістичні експертизи

7. Мистецтвознавча експертиза

8. Психологічна експертиза

9. Товарознавчі експертизи

1. Військова експертиза

Основними завданнями військової експертизи є:

• встановлення обставин застосування та дій військових формувань;
• встановлення обставин, що призвели до настання тяжких наслідків, загибелі людей (військовослужбовців, працівників Служби безпеки України, Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної гвардії України та інших представників міністерств і відомств, цивільного населення), втрати озброєння, військової техніки, об’єктів державної влади та інфраструктури, особистого майна громадян під час застосування військових формувань;
• встановлення відповідності дій (бездіяльності) посадових осіб вимогам керівних документів (покладених обов’язків).

2. Екологічна експертиза

Об’єктами екологічної експертизи є матеріальні і матеріалізовані джерела інформації, що містять фактичні дані про обставини надзвичайної екологічної ситуації, а саме:

• локальна земельна ділянка, на якій виявлені ознаки негативного антропогенного впливу, у тому числі забруднені земельні ділянки, ділянки із частковим або повним руйнуванням родючого шару ґрунту, забруднені площі зелених насаджень, території вивезення, складування й знищення відходів виробництва і споживання тощо; забруднені водні простори (ділянки рік, озер, водоймищ);
• забруднений повітряний простір; проби атмосферного повітря, води, ґрунту, відібрані в межах антропогенного забруднення навколишнього середовища;
• зразки флори й фауни, які піддалися негативному антропогенному впливу; виробничі й складські приміщення промислових, комунальних та інших підприємств і організацій, їх очисні спорудження, газоочисні й пилоуловлювальні установки тощо;
• механізми, устаткування, їх вузли та деталі з місця, де відбулася надзвичайна екологічна ситуація;
• відомості з технічної документації й актів перевірки екологічного стану об’єктів;
• результати обстеження об’єктів навколишнього середовища санітарно-епідеміологічними, природоохоронними й іншими спеціально уповноваженими органами; інші джерела інформації про негативний антропогенний вплив на навколишнє середовище.

Екологічною експертизою (із залученням спеціалістів вузького профілю, спеціалізації) можуть також досліджуватись об’єкти, визначені Законом України "Про екологічну експертизу", а саме:

• екологічні ситуації, що склалися в окремих населених пунктах і регіонах, а також діючі об’єкти та комплекси, що мають значний негативний вплив на стан навколишнього природного середовища;
• документація з перепрофілювання, консервації та ліквідації діючих підприємств, окремих цехів, виробництв та інших промислових і господарських об’єктів, які можуть негативно впливати на стан навколишнього природного середовища, у тому числі військового та оборонного призначення;
• документація із впровадження нової техніки, технологій, матеріалів і речовин (у тому числі тих, що закуповуються за кордоном), які можуть створити потенційну загрозу навколишньому природному середовищу;
• документація щодо генетично модифікованих організмів, які призначаються для використання у відкритій системі.

До основних завдань екологічної експертизи належать:

• визначення виду й місця розташування джерела негативного антропогенного впливу на навколишнє природне середовище;
• визначення характеристики негативного антропогенного впливу на навколишнє природне середовище в часі та просторі;
• встановлення механізму негативного антропогенного впливу (механізму виникнення надзвичайної екологічної події);
• встановлення невідповідностей екологічного характеру у проектах техніко-економічних розрахунків та техніко-економічних обґрунтувань будівництва (реконструкції) і планування певного об’єкта;
• встановлення обставин, пов’язаних з порушеннями природоохоронного законодавства та умов експлуатації потенційно небезпечних об’єктів, а також з діями (бездіяльністю) спеціально уповноважених осіб у галузі охорони навколишнього середовища й природокористування, які сприяли заподіянню шкоди здоров’ю людини (смерті людини) або призвели до інших тяжких наслідків;
• визначення екологічних наслідків, заподіяних навколишньому природному середовищу внаслідок ведення бойових дій та/або застосування військової техніки та озброєння; визначення розміру збитків від забруднення навколишнього природного середовища, пошкодження або знищення об’єктів тваринного та рослинного світу, що відбулося внаслідок ведення бойових дій та/або застосування військової техніки та озброєння.

3. Економічні експертизи

3.1. Експертиза бухгалтерського та податкового обліку

Основними завданнями експертизи документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності є:

• визначення документальної обґрунтованості розміру нестачі або надлишків товарно-матеріальних цінностей і грошових коштів, періоду і місця їх утворення;
• визначення документальної обґрунтованості оформлення операцій з одержання, зберігання, виготовлення, реалізації товарно-матеріальних цінностей, у тому числі грошових, основних засобів, надання послуг;
• визначення документальної обґрунтованості відображення в обліку грошових коштів, цінних паперів;
• визначення документальної обґрунтованості відображення в обліку операцій з нарахування та виплати заробітної плати, інших виплат;
• установлення відповідності чинному законодавству відображення в податковому обліку доходів та витрат за фінансово-господарськими операціями, що підлягають оподаткуванню податком на прибуток;
• визначення відповідності чинному законодавству відображення в податковому обліку податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість.

Проведення ревізійних дій (визначення експертами-економістами будь- яких економічних показників без попереднього проведення документальних перевірок фінансово-господарської діяльності суб’єктом контролю) не належить до завдань економічної експертизи.

3.2. Експертиза фінансово-господарської діяльності

Основними завданнями експертизи документів про економічну діяльність підприємств і організацій є:

• визначення документальної обґрунтованості, аналізу показників фінансового стану (платоспроможності, фінансової стійкості, прибутковості тощо);
• визначення документальної обґрунтованості аналізу і структури майна та джерел його придбання;
• визначення документальної обґрунтованості стану та інтенсивності використання оборотних активів та джерел їх формування;
• визначення документальної обґрунтованості та аналізу джерел власних коштів та результатів фінансово-господарської діяльності;
• установлення документальної обґрунтованості та аналізу загальногосподарських і спеціальних фондів;
• визначення документальної обґрунтованості та аналізу реальності розрахунків з дебіторами і кредиторами; визначення документальної обґрунтованості та аналізу економічної доцільності отримання і використання кредитів і позик;
• визначення документальної обґрунтованості та аналізу витрат і цін як чинників фінансової стабільності, беззбитковості;
• визначення документальної обґрунтованості розрахунків при приватизації та оренді відповідно до чинних методик оцінки вартості майна, що приватизується, та інші питання, пов'язані з приватизацією, банкрутством підприємств; визначення документальної обґрунтованості розрахунків частки майна при виході учасника зі складу засновників;
• визначення документальної обґрунтованості розрахунків втраченого заробітку (від несвоєчасної виплати компенсації заподіяної шкоди при втраті працездатності і в інших випадках);
• визначення документальної обґрунтованості цільового витрачання бюджетних коштів; визначення документальної обґрунтованості розрахунків втраченої вигоди.

4. Експертизи у сфері інтелектуальної власності

4.1. Експертиза комерційних (фірмових) найменувань, торговельних марок (знаків для товарів і послуг), географічних зазначень

Об’єктами судової експертизи та досліджень, пов’язаних із знаками для товарів і послуг можуть бути:

• зареєстровані знаки для товарів і послуг; позначення нанесені на товари;
• позначення, які супроводжують надання послуг; комерційні (фірмові найменування); доменні імена тощо.

Судові експертизи, пов’язані із знаками для товарів і послуг призначають:

• при вирішенні судом питання про порушення прав власника зареєстрованого знаку для товарів і послуг;
• при визнанні свідоцтва на знак для товарів і послуг недійсним у зв’язку із порушенням прав третіх осіб;
• при визнанні свідоцтва на знак для товарів і послуг недійсним у зв’язку із невідповідністю заявленого позначення умовам надання правової охорони тощо.

При призначенні експертиз або замовлені досліджень, пов’язаних із знаками для товарів і послуг необхідно надати наступні матеріали:

• завірену копію свідоцтва на знак для товарів і послуг;
• виписку про знак з державного реєстру зареєстрованих знаків для товарів і послуг;
• у випадку вирішення питання про порушення прав власника знаку - примірники об’єктів, на яких розміщено позначення порушника;
• інші матеріали в залежності від питань, які ставляться на вирішення експерта.

Об’єктами судової експертизи та досліджень, пов’язаних із комерційними (фірмовими) найменуваннями можуть бути:

• комерційні (фірмові найменування); зареєстровані знаки для товарів і послуг;
• позначення нанесені на товари; позначення, які супроводжують надання послуг;
• доменні імена тощо.

Судові експертизи, пов’язані з комерційними (фірмовими) найменуваннями призначають:

• при вирішенні судом питання про порушення прав власника комерційного (фірмового) найменування;
• при визнанні свідоцтва на знак для товарів і послуг недійсним у зв’язку із порушенням прав третіх осіб;
• при вирішенні судом питання про порушення прав власника зареєстрованого знаку для товарів і послуг тощо.

При призначенні експертиз або замовлені досліджень, пов’язаних із знаками для товарів і послуг необхідно надати наступні матеріали:

• завірену копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи;
• завірену копію свідоцтва на знак для товарів і послуг;
• виписку про знак з державного реєстру зареєстрованих знаків для товарів і послуг;
• у випадку вирішення питання про порушення прав власника комерційного (фірмового) найменування - примірники об’єктів, на яких розміщено позначення порушника;
• інші матеріали в залежності від питань, які ставляться на вирішення експерта.

4.2. Економічна експертиза у сфері інтелектуальної власності

Окрему групу становлять економічні дослідження об'єктів інтелектуальної власності, зокрема визначення вартості перелічених вище об'єктів інтелектуальної власності та розрахунок збитків, завданих у результаті порушення прав на них.

Об’єктами економічної експертизи (досліджень) можуть бути:

• первинні бухгалтерські документи;
• реєстри бухгалтерського обліку;
• документи фінансової звітності; статистична звітність за відповідні періоди; роздруковані та завірені електронні документи;
• організаційно-розпорядчі та планово-регулювальні документи, складені на підставі законодавчих та нормативних актів, тощо.

4.3. Експертиза винаходів і корисних моделей

Об’єктами судової експертизи та досліджень, пов’язаних із винаходами та корисними моделями можуть бути:

• винахід;
• корисна модель;
• об’єкт господарської діяльності (пристрій, речовина, тощо);
• процес (технологія виготовлення, тощо).

Судові експертизи, пов’язані із винаходами та корисними моделями призначають:

• при вирішенні судом питання про порушення прав власника винаходу або корисної моделі;
• при визнанні патенту на винахід або корисну модель недійсним у зв’язку із порушенням прав третіх осіб;
• при визнанні патенту на винахід та корисну модель недійсним у зв’язку із невідповідністю їх умовам надання правової охорони тощо.

При призначенні експертиз або замовлені досліджень, пов’язаних із винаходами корисними моделями необхідно надати наступні матеріали:

• завірену копію патенту на винахід (корисну модель);
• об’єкт господарської діяльності;
• належні матеріали, в яких містяться відомості про об’єкт господарської діяльності;
• належні матеріали, в яких містяться відомості про процес;
• інші матеріали в залежності від питань, які ставляться на вирішення експерта.

4.4. Експертиза комерційної таємниці (ноу-хау) і раціоналізаторських пропозицій

Законодавством визначається мінімальний обсяг поняття охорони комерційної таємниці як захисту інформації, що на законних підставах контролюється юридичною або фізичною особою і яка:

• є секретною в тому розумінні, що вона або в цілому, або в конкретному сполученні або розташуванні її компонентів не є відомою або легкодоступною особам, які належать до визначеного кола, які зазвичай мають справу із подібними видами інформації;
• має комерційну цінність через її таємність;
• у конкретних обставинах була піддана конкретним розумним мірам охорони особою, що контролює цю інформацію на законних підставах, з метою збереження її таємності.
• Комерційна таємниця відрізняється від усіх видів таємниць тим, що відомості, її складові, відносяться до комерційної діяльності підприємця і мають комерційну цінність.

Як і до інших об'єктів права інтелектуальної власності, закон щодо комерційної таємниці встановлює ряд критеріїв охороноспроможності, яким вона повинна відповідати, щоб користуватися правовою охороною.

Особливістю цього об'єкта права інтелектуальної власності є те, що перевірка охороноспроможності комерційної таємниці здійснюється не в порядку спеціальної попередньої процедури, а тільки тоді, коли право на комерційну таємницю порушується або оспорюється і потрібно установити, чи існує воно взагалі.

Інформація повинна мати дійсну або потенційну цінність у силу її невідомості третім особам.

Відповідно до даного критерію з числа відомостей, що складають комерційну таємницю, виключаються ті, які не складають ніякого інтересу для оточення, які не можуть бути використані третіми особами для досягнення своїх цілей, які ніхто не придбав би, якби вони були запропоновані до продажу.

Крім того, ті відомості, що мають дійсну або потенційну цінність, повинні бути невідомі третім особам.

До інформації, що складає комерційну таємницю, не повинно бути вільного доступу на законній підставі. Якщо відповідна інформація може бути отримана законним шляхом, наприклад, шляхом вивчення відкритих даних, аналізу зразків продукції, що випускається, знайомства з публікаціями тощо, вона, як правило, комерційною таємницею не визнається.

На запитання, яким способом була отримана спірна інформація, зацікавлена особа повинна довести, що інформація отримана правомірним шляхом.

Об’єктами судової експертизи та досліджень, пов’язаних із раціоналізаторськими пропозиціями можуть бути:

• раціоналізаторська пропозиція;
• об’єкт господарської діяльності у вигляді технологічних (технічних) рішень;
• відомості щодо організаційних рішень, які не кваліфіковані як раціоналізаторські пропозиції.

Судові експертизи, пов’язані із раціоналізаторськими пропозиціями призначають при вирішенні судом питання про порушення прав раціоналізатора.

При призначенні експертиз або замовлені досліджень, пов’язаних із раціоналізаторськими пропозиціями необхідно надати наступні матеріали:

• завірену копію заяви на раціоналізаторську пропозицію;
• завірену копію свідоцтва на раціоналізаторську пропозицію;
• завірена копія акту впровадження раціоналізаторської пропозиції, акту випробувань, тощо. копія розрахунку економічного, технічного або іншого позитивного ефекту належні матеріали, в яких містяться відомості про об’єкт господарської діяльності;
• належні матеріали, в яких містяться відомості про процес; інші матеріали в залежності від питань, які ставляться на вирішення експерта.

4.5. Експертиза літературних та художніх творів

Об’єктами судової експертизи та досліджень, пов’язаних із авторським правом та суміжними правами можуть бути:

• твори літератури, мистецтва, науки;
• виконання літературних, драматичних, музичних, музично- драматичних, хореографічних, фольклорних та інших творів.

Судові експертизи, пов’язані із авторським правом та суміжними правами призначають:

• при вирішенні судом питання про порушення прав власника авторських прав;
• при визнанні використання твору тощо.

При призначенні експертиз або замовлені досліджень, пов’язаних із об'єктами авторського правам та суміжних прав необхідно надати наступні матеріали: Свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір (бажано).

Примірник твору власника авторських прав, бажано з реквізитами за якими можливо визначити дату публікації тощо.

Матеріали щодо яких є підозра в порушені прав власника авторських прав. Інші матеріали в залежності від питань, які ставляться на вирішення експерта.

4.6. Експертиза промислових зразків

Об’єктами судової експертизи та досліджень, пов’язаних із промисловими зразками можуть бути:

• промислові зразки;
• промислові вироби;
• матеріали, які містять інформацію про виріб тощо.

Судові експертизи, пов’язані із промисловими зразками призначають:

• при вирішенні судом питання про порушення прав власника промислового зразка;
• при визнанні патенту на промисловий зразок недійсним у зв’язку із порушенням прав третіх осіб;
• при визнанні патенту на промисловий зразок недійсним у зв’язку із невідповідністю заявленого об’єкту умовам надання правової охорони (наприклад - новизні) тощо.

При призначенні експертиз або замовлені досліджень, пов’язаних із промисловими зразками необхідно надати наступні матеріали:

• завірену копію патенту на промисловий зразок;
• виписку про патент на промисловий зразок з державного реєстру зареєстрованих знаків для товарів і послуг;
• у випадку вирішення питання про порушення прав власника промислового зразка - об’єкт, в якому втілено промисловий зразок або його якісні зображення;
• у випадку вирішення питання про визнання патенту на промисловий зразок недійсним на підставі невідповідності умові новизни – матеріали, які спростовують новизну промислового зразка із зазначенням дати їх виготовлення, публікації тощо;
• інші матеріали в залежності від питань, які ставляться на вирішення експерта.

4.7. Експертиза сортів рослин і порід тварин

Предметом судової експертизи пов’язаної з сортами рослин є фактичні данні (обставини справи) про властивості, ознак, закономірності створення, функціонування та використання сортів рослин, що мають значення для юридичного провадження , які встановлюються на підставі спеціальних знань судового експерта, що включають сукупність даних про закономірності росту та розвитку рослин, а також методи створення сортів.

Враховуючи те, що основним завданням експертизи об’єктів інтелектуальної власності та ознак цих об’єктів, до завдань судової експертизи, пов’язаної з сортами рослин, можна віднести наступні:

• з’ясування того чи має даний об’єкт ознаки сорту рослин, як об’єкта права інтелектуальної власності;
• визначення відповідності сорту критеріям новизни;
• визначення відповідності сорту критеріям відмінності, однорідності та стабільності;
• дослідження ідентифікаційних ознак вегетативних та генеративних органів рослин сорту (його кодової формули) та об’єкта що досліджується;
• встановлення тотожності (подібності) назви сорту рослин назві іншого сорту.

Загальна класифікація завдань судової експертизи, пов’язаної з сортами рослин, виглядає наступним чином:

1. Ідентифікаційні завдання:

• виявлення індивідуального-характерного комплексу морфологічних ознак вегетативних і генеративних органічних рослин;
• встановлення тотожності чи подібності назви сорту до назви іншого сорту рослин або позначення (засобу індивідуалізації).

2. Діагностичні завдання:

• встановлення чи має даний об’єкт ознаки сорту рослин, як об’єкту права інтелектуальної власності;
• встановлення відповідності об’єкту умовам надання правової охорони (критеріям новизни, відмінності, однорідності та стабільності)
• встановлення факту використання сорту.

3. Класифікаційні завдання:

• визначення належності сортів рослин до споріднених таксонів.

4. Ситуаційні завдання:

• встановлення залежності прояву певних ознак сортів рослин від умов навколишнього середовища або антропогенних факторів, що склалися у період вирощування сорту.

4.8. Експертиза топографії інтегральних мікросхем

Основне завдання експертизи топографії інтегральних мікросхем є виявлення і оцінка властивостей та ознак інтегральних мікросхем з метою вирішення ідентифікаційних і діагностичних експертних задач.

Для проведення експертизи топографії інтегральних мікросхем необхідно надати: матеріальні носії, у яких відображено об’єкти дослідження; документи, що містять інформацію про топографію інтегральних мікросхем (свідоцтва, що підтверджують реєстрацію топографій інтегральних мікросхем і засвідчують виключне право власності; матеріали заявок, на підставі яких вони видані; зображення об’єктів).

4.9. Експертиза фонограм, відеограм, програм (передач) організації мовлення

Об’єктами судової експертизи та досліджень, пов’язаних із суміжними правами можуть бути: фонограми, відеограми; передачі (програми) організацій мовлення тощо.

Судові експертизи, пов’язані із суміжними правами призначають:

• при вирішенні судом питання про порушення прав власника суміжних прав;
• при визнанні використання фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення твору тощо.

5. Інженерно-технічні експертизи

5.1. Автотехнічна експертиза

Основними завданнями автотехнічної експертизи є:

1. Установлення несправностей транспортного засобу (далі - ТЗ), які загрожували безпеці руху, причин їх утворення та часу виникнення (до дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) чи внаслідок неї або після неї), можливості виявлення несправності звичайно застосованими методами контролю за технічним станом ТЗ; визначення механізму впливу несправності на виникнення та розвиток пригоди.

2. Установлення механізму ДТП та її елементів: швидкості руху (за наявності слідів гальмування та за пошкодженнями), гальмового та зупинного шляхів, траєкторії руху, відстані, пройденої ТЗ за певні проміжки часу, та інших просторово-динамічних характеристик пригоди. Швидкість руху транспортних засобів, виходячи з їх пошкоджень, може визначатися за допомогою програмних комплексів з дослідження механізму ДТП, що рекомендовані для впровадження в експертну практику.

3. Установлення відповідності дій водія ТЗ у даній дорожній ситуації технічним вимогам Правил дорожнього руху, наявності у водія технічної можливості запобігти пригоді з моменту виникнення небезпеки, відповідності з технічної точки зору дій водія вимогам Правил дорожнього руху, а також встановлення причинно-наслідкового зв'язку між діями водія та ДТП.

Момент виникнення небезпеки для руху, як правило, має зазначатися у документі про призначення експертизи (залучення експерта).

Якщо у документі про призначення експертизи (залучення експерта) момент виникнення небезпеки не зазначений, то експерт, виходячи з аналізу дорожньої обстановки, може визначити його за даними, що містяться в матеріалах справи.

Коли експерт вважає, що небезпека для руху виникла не в той момент, який зазначено в документі про призначення експертизи (залучення експерта), у висновку він має вказати мотиви незгоди з позицією органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), і дати відповідні варіанти розв'язання поставленого питання. Перед автотехнічною експертизою можуть бути поставлені й інші завдання, вирішення яких пов'язане з дослідженням технічного стану ТЗ, дорожньої обстановки і дій учасників дорожньої події.

У документі про призначення автотехнічної експертизи (залучення експерта) повинні бути зазначені дані про параметри і стан дорожньої обстановки, дорожнього покриття та обставини щодо дій учасників події, з яких має виходити експерт при проведенні досліджень (вихідні дані).

При призначенні експертизи обставин ДТП необхідно, зокрема, вказувати: тип покриття дороги (асфальт, ґрунтова тощо), його стан (сухе, мокре, ожеледиця тощо), ширину проїзної частини, наявність і величину ухилів, наявність дорожніх знаків і розміток у районі ДТП, технічний стан ТЗ та його завантаженість; видимість і оглядовість дороги з місця водія, а в умовах обмеженої видимості - ще й видимість перешкоди; розташування ТЗ по ширині дороги, швидкість його руху (швидкість руху вказується, якщо немає сліду гальмування); момент виникнення небезпеки для руху; відстань, яку подолав пішохід з моменту виникнення небезпеки для руху до моменту наїзду, швидкість руху пішохода або час його руху з моменту виникнення небезпеки до моменту наїзду; чи застосовував водій термінове гальмування і якщо застосовував, то яка довжина сліду гальмування до задніх коліс автомобіля (якщо сліди розташовані на ділянках дороги з різним покриттям, наприклад на проїзній частині й узбіччі, потрібно зазначити довжину сліду окремо на кожній з ділянок); місце наїзду відносно слідів гальмування (яку відстань пройшов ТЗ у стані гальмування до наїзду чи після наїзду на пішохода; якою частиною ТЗ контактував з пішоходом або якими частинами зіткнулись транспортні засоби; якщо ТЗ після залишення сліду гальмування до його остаточної зупинки рухався накатом, то яку відстань він пройшов у цьому стані).

Якщо ДТП скоїв водій мотоцикла, крім того, зазначаються:

• ручним та ножним гальмом чи одним з них (яким саме) гальмував водій;
• якщо на мотоциклі з коляскою був один пасажир, то де він перебував (у колясці чи на задньому сидінні);
• якщо мотоцикл без коляски рухався в перекинутому стані, залишаючи сліди на дорозі, - то відстань, на яку він перемістився в такому стані.

Якщо призначається експертиза технічного стану ТЗ, у документі про призначення експертизи (залучення експерта) достатньо викласти фабулу справи і обставини, які стосуються особливостей об'єкта дослідження, знання яких може мати значення для експерта, наприклад, чи експлуатувався ТЗ після події; у якому стані були деталі (вузли), сполучені з деталями (вузлами), що досліджуються, тощо.

Якщо до моменту призначення експертизи (залучення експерта) органу (особі), що її призначає, не вдалося усунути протиріччя у вихідних даних, що були в справі, він (вона) може зазначити в документі про призначення експертизи (залучення експерта) варіанти їх значень і отримати висновки щодо кожного з них.

Орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), не має права вимагати від експерта, щоб той самостійно вибирав зі справи вихідні дані для проведення експертизи.

Разом з тим вказані особи можуть поставити перед експертом питання про технічну спроможність (неспроможність) тих чи інших даних, які є у справі. Разом з документом про призначення експертизи (залучення експерта) експерту за потреби надаються всі матеріали кримінального провадження, справи про адміністративне правопорушення, цивільної, господарської, адміністративної справи.

Якщо орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), не може направити експерту всі матеріали справи, він повинен надати: протокол огляду місця події разом зі схемою та іншими додатками; протокол огляду ТЗ; протокол відтворення обстановки й обставин події.

5.2. Будівельно-технічна експертиза

Основними завданнями будівельно-технічної експертизи є:

• визначення відповідності розробленої проектно-технічної та кошторисної документації вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва;
• визначення відповідності виконаних будівельних робіт та побудованих об’єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо) проектно- технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва;
• визначення відповідності виконаних будівельних робіт, окремих елементів об’єктів нерухомого майна, конструкцій, виробів та матеріалів проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва;
• визначення, перевірка обсягів і вартості виконаних будівельних робіт та складеної первинної звітної документації з будівництва та їх відповідність проектно-кошторисній документації, вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва;
• визначення групи капітальності, категорії складності, ступеня вогнестійкості будівель і споруд та ступеня будівельної готовності незавершених будівництвом об’єктів;
• визначення технічного стану будівель, споруд та інженерних мереж, причин пошкоджень та руйнувань об’єктів та їх елементів;
• визначення вартості будівельних робіт, пов’язаних з переобладнанням, усуненням наслідків залиття, пожежі, стихійного лиха, механічного впливу тощо;
• визначення можливості та розробка варіантів розподілу (виділення частки; порядку користування) об’єктів нерухомого майна.

Питання відповідності розробленої проектно-технічної та кошторисної документації вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва, а також питання визначення відповідності виконаних будівельних робіт та побудованих об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо) проектно- технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва можуть бути вирішені за наявності у експерта (експертів) відповідних фахових знань, в тому числі з вузько направлених питань, з проектування, будівництва та експлуатації об’єктів будівництва з урахуванням об’ємності матеріалів і складності об’єкта та інших його особливостей.

Для вирішення питань: про відповідність розробленої проектно- кошторисної документації вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва (ДБН, СНиП тощо); відповідність фактично виконаних будівельних робіт проектній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення переліку та об’ємів фактично виконаних робіт з будівництва (ремонту, реконструкції) об’єктів; визначення вартості фактично виконаних робіт з будівництва об’єктів; визначення відповідності обсягів та вартості фактично виконаних будівельних робіт обсягам та вартості, визначеним проектно-кошторисною або первинною звітною документацією; відповідності первинної звітної документації з будівництва за порядком складання і наведеними розрахунками вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва - експерту необхідно надати договірну документацію (договори підряду та додатки до них, додаткові угоди тощо), а також проектно-кошторисну та первинну звітну і виробничу документацію (форми КБ-2в, КБ-3, відомості списання матеріалів, журнал виконання робіт, акти огляду прихованих робіт, акти випробувань тощо) на виконання будівельних робіт.

Для вирішення питань: про відповідність об’єктів нерухомого майна проектно-технічній документації на їх будівництво (ремонт, реконструкцію) та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва (містобудівним, протипожежним, санітарно-гігієнічним тощо); відповідність виконаних будівельних робіт (окремих елементів об’єктів, конструкцій, виробів, матеріалів) проектно-технічній документації та вимогам нормативно- правових актів у галузі будівництва (ДБН, СНиП, стандартам, технічним умовам тощо) - експерту необхідно надати проектну та первинну звітну та виробничу документацію на будівництво об’єкта, документ про приймання в експлуатацію об’єкта будівництва, матеріали технічної інвентаризації на об’єкт, стандарти та технічні умови на виготовлення конструкцій, виробів та матеріалів тощо.

Для вирішення питань щодо визначення технічного стану (ступеня фізичного зношення), аварійності, групи капітальності, категорії складності, ступеня вогнестійкості об’єкта нерухомого майна, а також визначення пошкоджень та руйнувань об’єкта і його конструктивних елементів та причин їх виникнення експерту необхідно надати проектну документацію на будівництво об’єкта, документ про приймання його в експлуатацію, матеріали технічної інвентаризації, акти і звіти попередніх обстежень та досліджень тощо.

Для вирішення питань щодо визначення технічної можливості розподілу (виділу частки; визначення порядку користування) об’єктів нерухомого майна (житлових будинків, квартир, об’єктів комерційного та промислового призначення) та надання варіантів такого розподілу експерту необхідно надати правовстановлювальні документи на об’єкт нерухомості, дані щодо часток співвласників, документ про приймання в експлуатацію об’єкта, матеріали технічної інвентаризації, дані щодо фактичного використання нерухомого майна. У разі якщо орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), вважає за необхідне врахувати при підготовці варіантів поділу пропозиції учасників судового процесу, то такі пропозиції повинні бути викладені в документі про призначення експертизи (залучення експерта).

5.3. Гірничотехнічна експертиза

Об'єктами гірничотехнічної експертизи є: матеріальні й матеріалізовані джерела інформації (речові докази, фрагменти місця події, зразки, гірничі виробки, комунікації, способи і засоби виробництва, системи керування, контролю та захисту, документи тощо).

Основними завданнями гірничотехнічної експертизи є:

• верифікація виду техногенної аварії на гірничому підприємстві (рудникова ендогенна чи екзогенна пожежа, обвалення порід покрівлі, вибух пилометаноповітряної суміші, затоплення підземних виробок, газодинамічні явища, гірничий удар тощо), встановлення її причин та обставин, а також ступеня тяжкості матеріально-технічних і екологічних наслідків; з’ясування причин порушень технологічного гірничого процесу;
• визначення відповідності фактичних умов експлуатації гірничих машин, механізмів, обладнання, інструментів вимогам нормативно-технічної документації, їх технічного стану й придатності для виконання конкретних технологічних та технічних операцій;
• виявлення наявності дефектів гірничих машин, обладнання й механізмів, технічних причин і часу їх виникнення;
• встановлення відповідності кваліфікації суб'єкта технологічного процесу характеру роботи, яка ним виконується; визначення об'єктивної можливості виконання певних дій у заданих гірничогеологічних та гірничотехнічних умовах; встановлення недоліків організаційно-технічного характеру у виробничому процесі гірничого підприємства;
• визначення відповідності умов праці на гірничому підприємстві й певному робочому місці правилам і нормам техніки безпеки;
• виявлення обставин, наслідком яких стало професійне захворювання, виробниче травмування чи аварія на підприємстві гірничої промисловості;
• встановлення послідовності явищ, що призвели до надзвичайної ситуації на шахті; встановлення придатності (якості) використовуваних матеріалів та інструментів відповідно до безпеки ведення певного виду робіт;
• встановлення природних або гірничогеологічних явищ, які могли обумовити виникнення досліджуваної події, з урахуванням впливу людського фактора;
• оцінка адекватності дій причетних до події осіб у певній виробничій ситуації; встановлення відповідності поведінки осіб, причетних до події, вимогам нормативно-правових актів з охорони праці, що регламентують дії гірників та інженерно-технічних працівників у нормальних та екстремальних виробничих умовах;
• виявлення дій осіб, що не відповідали вимогам нормативно-правових актів з охорони праці і які знаходилися у прямому (безпосередньому) причинно-наслідковому зв'язку з настанням події або ускладненням та розвитком негативних наслідків певної надзвичайної ситуації.

5.4. Дорожньо-технічна експертиза

Експертиза стану доріг і дорожніх умов у місцях ДТП основними завданнями якої є визначення відповідності техніко-експлуатаційних, геометричних та технічних показників автомобільних доріг нормативно- технічним вимогам. Визначення відповідності робіт з організації дорожнього руху вимогам безпеки руху.

5.5. Експертиза з дослідження причин та наслідків порушень вимог безпеки життєдіяльності та охорони праці

Основними завданнями експертизи з охорони праці та безпеки життєдіяльності є:

• установлення причин та наслідків нещасного випадку, аварії; установлення механізму нещасного випадку, аварії;
• установлення відповідності дій певних осіб вимогам нормативно- технічних документів, що регламентують безпечний хід виконання робіт, тощо;
• установлення причинно-наслідкового зв’язку між діями певних осіб та настанням нещасного випадку, аварії; визначення кола осіб, діяльність (або бездіяльність) яких пов'язана з нещасним випадком; установлення відповідності кваліфікації суб'єкта технологічного процесу характеру роботи, яка ним виконується;
• установлення з технічної точки зору причинно-наслідкових зв'язків між діями (бездіяльністю) осіб та настанням події нещасного випадку, аварії тощо;
• визначення відповідності фактичних умов праці на підприємстві нормативним вимогам охорони праці.

5.6. Експертиза з питань землеустрою

Основними завданнями експертизи з питань землеустрою є:

• визначення відповідності розробленої документації із землеустрою та її затвердження вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування;
• визначення відповідності зміни цільового призначення земельних ділянок та її затвердження вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування;
• визначення відповідності фактичного землекористування правовстановлювальним документам, документації із землеустрою на земельні ділянки та нормативно-правовим актам; визначення відповідності виконаної нормативної грошової оцінки земель вимогам нормативно-правових актів.

5.7. Експертиза комп'ютерної техніки і програмних продуктів

До основних завдань експертизи комп'ютерної техніки і програмних продуктів належать:

• установлення робочого стану комп'ютерно-технічних засобів;
• установлення обставин, пов'язаних з використанням комп'ютерно- технічних засобів, інформації та програмного забезпечення;
• виявлення інформації та програмного забезпечення, що містяться на комп'ютерних носіях;
• установлення відповідності програмних продуктів певним версіям чи вимогам на його розробку.

Для дослідження інформації, що міститься на комп'ютерних носіях, експерту надається сам комп'ютерний носій, а за потреби комп’ютерний блок (комплекс комп’ютерних засобів, до складу якого входить досліджуваний носій).

Для збереження наданих на дослідження носіїв інформації в робочому стані вони надаються в окремих пакуваннях.

Системні блоки персональних комп’ютерів надаються в пакуваннях, що унеможливлюють доступ до носіїв інформації безпосередньо чи підключення системного блока до мережі живлення.

Для встановлення відповідності програмних продуктів певним параметрам експерту надається носій з копією досліджуваного програмного продукту або програмного коду.

Для дослідження робочого стану комп'ютерно-технічних засобів експерту надаються ці комп'ютерно-технічні засоби, а також технічна документація до них.

З метою визначення, які саме об'єкти слід надати експерту в кожному конкретному випадку, а також як їх відбирати для дослідження, доцільно отримати консультацію експерта (спеціаліста) в галузі комп'ютерної техніки.

5.8. Експертиза телекомунікаційних систем та засобів

Об'єктами експертизи телекомунікаційних систем та засобів є телекомунікаційні системи, засоби, мережі і їх складові частини та інформація, що ними передається, приймається та обробляється.

Основними завданнями експертизи телекомунікаційних систем та засобів є:

• визначення характеристик та параметрів телекомунікаційних систем та засобів;
• встановлення фактів та способів передачі (отримання) інформації в телекомунікаційних системах;
• встановлення фактів та способів доступу до систем, ресурсів та інформації у сфері телекомунікацій;
• визначення якості надання телекомунікаційних послуг на рівні їх споживання;
• встановлення конфігурації та робочого стану телекомунікаційних систем та засобів;
• встановлення типу, марки, моделі та інших класифікаційних категорій телекомунікаційних систем та засобів;
• дослідження алгоритмів обробки інформації та її захисту у сфері телекомунікацій.

5.9. Електротехнічна експертиза

Об'єктами електротехнічної експертизи є електрообладнання, електроприлади, їх частини, фрагменти електропроводів і кабелів, улаштування електрозахисту, електрокомутаційне влаштування, електричні схеми тощо.

До основних завдань електротехнічної експертизи належать:

• встановлення причин виникнення аварійних режимів в електричних мережах та електрообладнанні;
• вплив цих режимів на роботу електроприладів та електробезпеку людини;
• аналіз роботи електроустановок та їх відповідність нормативним вимогам.

5.10. Залізнично-транспортна експертиза

Основними завданнями залізнично-транспортної експертизи є:

1. Вирішення діагностичних задач:

• дослідження технічного стану елементів інженерного обладнання верхньої та нижньої будов залізничної колії;
• дослідження технічного стану ходових частин та конструкцій рухомого складу залізничного транспорту;
• дослідження технічного стану вузлів (конструкцій) рухомого складу, а також верхньої та нижньої будови колії при втраті надійності (міцності, жорсткості, стійкості) їх окремих елементів;
• дослідження технічного стану елементів пристроїв автоматики, телемеханіки, зв'язку та електропостачання залізниць з метою встановлення відповідності технічного стану досліджуваних об'єктів вимогам нормативних документів, що діють на залізничному транспорті України.

2. Вирішення ситуаційних задач:

• дослідження обставин залізнично-транспортної пригоди (далі - ЗТП) при "класичному" сходженні з рейок рухомого складу (дослідження взаємодії колії та рухомого складу;
• дослідження режиму ведення поїзда;
• дослідження фактичних дій учасників ЗТП та встановлення відповідності цих дій вимогам нормативних документів);
• дослідження обставин залізнично-транспортної пригоди при зіткненнях залізнично-транспортних засобів, наїздів на нерухомі перешкоди та людей (дослідження процесів взаємодії транспортних засобів під час зіткнення;
• визначення швидкостей зіткнення; дослідження фактичних дій учасників ЗТП та встановлення відповідності цих дій вимогам нормативних документів);
• дослідження обставин залізнично-транспортної пригоди при втраті міцності елементів верхньої будови колії, ходових частин та конструкцій рухомого складу (дослідження процесів взаємодії колії та рухомого складу;
• дослідження дій учасників ЗТП та встановлення відповідності цих дій вимогам нормативних документів);
• дослідження обставин залізнично-транспортної пригоди при відмові механізму керування процесами перевезень (дослідження фактичних дій учасників ЗТП та встановлення відповідності цих дій вимогам нормативних документів);
• дослідження обставин залізнично-транспортної пригоди при відмові пристроїв автоматики, телемеханіки, зв'язку та електропостачання (дослідження дій учасників ЗТП та встановлення відповідності цих дій вимогам нормативних документів);
• дослідження обставин залізнично-транспортної пригоди при втраті стійкості рейко-шпальної решітки, стихійних лихах тощо (дослідження процесів, що пов'язані з виникненням критичних внутрішніх (температурних) та зовнішніх сил, при яких відбувається поперечний до осі колії зсув рейко- шпальної решітки;
• дослідження взаємодії шпальної основи з баластом;
• дослідження фактичних дій учасників ЗТП та встановлення відповідності цих дій вимогам нормативних документів).

Дослідження реалізованого механізму залізнично-транспортної пригоди з метою встановлення безпосередньої технічної причини ЗТП та можливості її запобігання. Перед залізнично-транспортною експертизою можуть бути поставлені також інші завдання, вирішення яких пов'язане з дослідженням технічного стану рухомого складу залізниць, елементів верхньої та нижньої будов колії, пристроїв сигналізації, централізації, блокування тощо, а також дій учасників залізнично-транспортної пригоди.

У документі про призначення залізнично-транспортної експертизи (залучення експерта) зазначаються фактичні дії учасників залізнично- транспортної пригоди.

Для виконання експертизи залежно від задач, які вирішуються, повинні бути надані:

• різноманітні деталі, вилучені з місця події у зв'язку з відновлювальними роботами; фотознімки загального вигляду місця пригоди, пошкодженої ділянки колії і рухомого складу, окремих їх вузлів та деталей; фотознімки сторонніх предметів; ескізи зламаних деталей із зазначенням дефектів, тріщин тощо;
• фотознімки вагонів, завантаження яких не відповідає вимогам нормативних документів;
• акти огляду та вимірювання параметрів рейкової колії, стрілочних переводів, вагонів, які зійшли з рейок, пристроїв та споруд, тягового рухомого складу тощо із зазначенням відхилень від норм їх утримання та пошкоджень, що утворились у результаті спрацювання механізму ЗТП;
• акти контрольної перевірки автогальм вагонів, які залишились (утримались) на рейках;
• акти технічного стану та роботи технічних засобів безпеки руху (сигналізації, централізації, блокування, радіозв'язку, автоматичної локомотивної сигналізації тощо), що мають стосунок до ЗТП;
• акти про пошкодження рухомого складу; натурний лист поїзда;
• швидкостемірна стрічка поїзда та результати її розшифровування (із зазначенням місця зберігання оригіналу);
• довідка ВУ- 45 про забезпечення поїзда автогальмами;
• документ "Попередження про обмеження швидкості руху на ділянці", де відбулася ЗТП;
• результати розрахунків та експериментів, виконані під час службового розслідування;
• технічні висновки спеціалістів (науковців);
• фрагменти графіка виконаного руху поїздів на ділянці, де відбулася ЗТП;
• журнали диспетчерських розпоряджень;
• журнали огляду рейкової колії та стрілочних переводів;
• книга ревізорських вказівок у частині, що стосується ЗТП;
• журнали ВУ-100, ДУ-2 (ДУ-3), ДУ-46, ТУ-152; план та профіль залізничної ділянки, на якій відбулася ЗТП;
• довідка про результати останньої перевірки технічного стану рейкової колії колієвимірювальними та дефектоскопічними засобами;
• стрічки перевірки технічного стану рейкової колії вагоном-вимірювачем;
• журнали ПУ-28 та ПУ-29 про результати натурних перевірок рейкової колії; накладні дорожні відомості (у випадку ЗТП з вантажними поїздами);
• довідка з найближчої метеостанції; довідка про пошкодження вантажів;
• довідка про матеріальний збиток, який виник у результаті пошкодження елементів верхньої та нижньої будов колії, рухомого складу, пристроїв сигналізації, централізації та блокування, контактної мережі, втрати та пошкодження вантажів, а також затрат, пов’язаних з ліквідацією наслідків ЗТП;
• пояснювальні записки посадових осіб-учасників ЗТП, відомості про перебування їх на роботі та про час їх відпочинку перед роботою; результати останніх випробувань про знання посадових інструкцій та нормативних документів, медичні огляди;
• архіваторні записи переговорів посадових осіб за час розвитку ЗТП;
• акти службового розслідування форми РБУ-1 чи РБУ-3;
• технічний висновок про причини ЗТП; протоколи оперативних нарад відповідних структурних підрозділів;
• протокол оперативної наради дирекції залізничних перевезень;
• протокол та наказ начальника відповідної служби залізниці;
• протокол оперативної наради начальника залізниці та наказ начальника залізниці;
• протоколи допиту свідків, постраждалих, обвинувачених;
• протоколи інших слідчих дій; висновки експертів інших спеціальностей.

5.11. Земельно-технічна експертизa

Основними завданнями земельно-технічної експертизи є:

• визначення фактичного землекористування земельними ділянками, а саме фізичних характеристик земельних ділянок (конфігурації, площі, промірів тощо);
• визначення відповідності фактичного розташування будівель, споруд та інших об'єктів відносно меж земельних ділянок їх розташуванню у відповідній технічній документації;
• визначення відповідності фактичного землекористування в частині порушення меж та накладання земельних ділянок відповідно до правовстановлювальних документів та документації із землеустрою на ці земельні ділянки;
• визначення можливості розподілу (порядку користування) земельними ділянками, розробка варіантів їх розподілу (порядку користування);
• визначення можливих варіантів підходу та проїзду до земельних ділянок, встановлення земельного сервітуту.

Зазначені питання земельно-технічної експертизи вирішуються за наявності відповідної правовстановлювальної та технічної документації, зокрема результатів виконання топографо-геодезичних робіт, які проводяться відповідними фахівцями з використанням відповідного обладнання та бази даних.

5.12. Інженерно-екологічна експертиза

Об’єктом інженерно-екологічної експертизи є матеріальні і матеріалізовані джерела інформації, що містять фактичні дані про обставини надзвичайної екологічної ситуації, у тому числі речові докази, фрагменти місця події, устаткування, комунікації, засоби виробництва, що забезпечують екологічно безпечне функціонування підприємства, а також будь-які інші обставини події, зафіксовані (описані, відображені у схемах, фотографіях, планах тощо) в матеріалах справи.

До основних завдань інженерно-екологічної експертизи належать:

• визначення обставин, що пов’язані з настанням надзвичайної екологічної ситуації;
• встановлення технічних та організаційних причин порушень технологічного процесу виробництва, якщо це сприяло виділенню забруднюючих речовин, енергії та викидам інших шкідливих речовин і накопиченню промислових відходів;
• встановлення відповідності дій осіб (або їх бездіяльності), причетних до надзвичайної екологічної ситуації, вимогам нормативних актів у сфері екологічної безпеки, охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів;
• встановлення причинно-наслідкових залежностей між діями/бездіяльністю спеціально уповноважених осіб (у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів та екологічної безпеки) і наслідками, що настали.

5.13. Оціночно-будівельна експертиза

Основними завданнями оціночно-будівельної експертизи є:

• визначення різних видів вартості поліпшень земельних ділянок (будівель та їх частин, споруд, передавальних пристроїв тощо);
• визначення відповідності виконаної оцінки нерухомого майна (поліпшень земельної ділянки) вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, методології, методам, оціночним процедурам.

Для вирішення питання з визначення вартості поліпшень земельної ділянки експерту необхідно надати правовстановлювальну документацію та матеріали технічної інвентаризації на ці об'єкти, а також правовстановлювальну та технічну документацію на земельну ділянку, на якій розміщений об'єкт оцінки, станом на дату оцінки. У разі виконання ретроспективної оцінки на дослідження необхідно надати матеріали з вихідними даними щодо показників (функціонального використання, об'ємно-планувального рішення, технічного стану тощо) об'єкта на дату оцінки.

5.14. Оціночно-земельна експертиза

Основними завданнями оціночно-земельної експертизи є:

• експертна грошова оцінка земельних ділянок;
• експертна грошова оцінка прав на земельні ділянки; визначення відповідності виконаної оцінки земельної ділянки або прав на неї вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, методології, методам, оціночним процедурам.

Для вирішення питання з визначення вартості земельної ділянки або прав на неї експерту необхідно надати правовстановлювальну та технічну документацію із землеустрою на земельну ділянку із зазначенням адреси місцезнаходження ділянки, її кадастрового номера, площі, цільового призначення, плану (схеми), даних щодо зовнішніх меж земельної ділянки, а також даних щодо наявності обмежень та обтяжень на дату оцінки.

У разі наявності на земельній ділянці поліпшень (будівель, споруд тощо) на дослідження необхідно надати правовстановлювальну документацію на такі об'єкти, матеріали технічної інвентаризації, а також іншу документацію та інформацію, необхідну для проведення оцінки.

5.15. Пожежно-технічна експертиза

Основними завданнями пожежно-технічної експертизи є:

• визначення причин, умов та процесів виникнення пожежі;
• визначення часу та шляхів розповсюдження пожежі;
• визначення обставин, які сприяли виникненню та розповсюдженню пожежі;
• оцінка умов, засобів і способів гасіння пожежі; відповідність технічного стану об'єкта протипожежним нормам.

Перед пожежно-технічною експертизою можуть ставитись і інші завдання, пов'язані з провадженням у справі про пожежі, якщо для розв'язання цих завдань необхідні спеціальні знання в галузі пожежної справи.

Експерту слід надати протокол огляду місця пожежі з усіма додатками, протоколи відтворення обстановки й обставин події, акт про пожежу та інші документи, складені службами пожежної охорони, а також речові докази.

5.16. Транспортно-трасологічна експертиза

Основним завданням транспортно-трасологічної експертизи є:

• ідентифікація за слідами, залишеними ТЗ, певного його екземпляра або установлення його типу, моделі;
• визначення взаємного розташування ТЗ у момент їх контактування;
• визначення місця зіткнення ТЗ і місця наїзду на перешкоду (пішохода), установлення механізму утворення слідів;
• розташування ТЗ відносно проїзної частини на момент контактування.

Вирішення цих завдань здійснюється шляхом дослідження слідів, виявлених на місці ДТП, пошкоджень транспортних засобів. Тому призначати транспортно-трасологічну експертизу доцільно лише тоді, коли є можливість надати експертові об'єкти, які перебували в контакті, або матеріали справи, у яких зафіксовано сліди.

Для вирішення зазначених питань експерту надаються самі слідоутворювальні об'єкти (шини, деталі, що виступають, тощо) або експериментальні зліпки цих об'єктів (експериментальні відбитки шин на папері); предмети, на яких залишились сліди зазначених об'єктів, або зліпки (масштабні фотознімки) цих слідів, а також протоколи огляду місця події з усіма додатками до них.

Якщо досліджуються сліди ТЗ на одязі (взутті) потерпілого, надається також акт судово-медичного дослідження пошкоджень на його тілі.

6. Криміналістичні експертизи

6.1. Біологічна експертиза

Біологічна експертиза досліджує об'єкти рослинного та тваринного походження. Ними найчастіше бувають:

• листя, стебла, квіти, сіно, солома, кора, деревина, коріння, плоди, насіння, зерно, спори, пилок тощо;
• похідні шкірних покривів тваринного походження (волосся, пір'я, луска тощо);
• продукти переробки рослинних та тваринних організмів (корми для тварин та птахів, борошно, шматки хутра та шкіри тощо);
• продукти життєдіяльності рослинних і тваринних організмів (мед, камедь, екскременти тощо).

Основними завданнями біологічної експертизи є:

• установлення належності об'єктів тваринного та рослинного походження (далі - біологічне походження) до конкретного біологічного таксона (родини, роду, виду тощо), а також виявлення мікрооб'єктів зазначеного походження в будь-якій масі або на предметах обстановки місця події (предметах-носіях);
• установлення спільної родової (групової) належності декількох порівнюваних об'єктів;
• установлення належності об'єктів біологічного походження до одного цілого; визначення біологічних характеристик стану об'єкта, у тому числі зернових та зернобобових культур (стадії розвитку організму, причин та часу змін його стану, механізму пошкодження тощо);
• установлення належності об'єктів рослинного походження до наркотичних засобів.

Готуючи матеріали для дослідження, слід дотримуватись таких основних правил:

• якщо досліджувані об'єкти та об'єкти для порівняльного дослідження мають великі об'єми або маси, вони направляються експертові у вигляді зразків;
• зразки сипких мас (зерно, борошно тощо) відбираються у вигляді середніх проб (див. пункт 24.3);
• відбираючи зразки волосся з волосяного покриву тварин, слід виривати (вичісувати) їх з різних частин тіла (спини, шиї, ніг, боків, черева і, зокрема, у зоні пошкодженої частини тіла) по 50 - 100 волосин з кожного місця;
• якщо досліджується сіно або солома, то їх зразки повинні мати масу в межах 0,5 - 1 кг.

Відібрані зразки загортають у папір, не придавлюючи та не згинаючи стебел; екскременти тварин та гній висушують і по 100 - 120 г транспортують у закритих банках; при дослідженні мікрооб'єктів експертові слід надсилати предмет-носій; місця на предметах-носіях, де знайдені плями або сліди біологічного походження, слід закрити чистим папером, закріпивши його краї на предметі.

Так само діють, коли сліди в процесі слідчого огляду не виявлені, але їх наявність у певному місці припускається; якщо предмет-носій надати експерту немає змоги, йому слід надати можливість оглянути цей предмет чи провести його дослідження за місцезнаходженням.

6.2. Вибухотехнічна експертиза

Експертиза вибухових пристроїв, слідів та обставин вибуху

Основними завданнями експертизи вибухових пристроїв є:

• визначення факту вибуху вибухового пристрою на місці події; визначення виду вибуху;
• визначення належності об'єкта до вибухових пристроїв (боєприпасів) та визначення класифікаційної категорії пристрою; визначення потужності вибуху вибухового пристрою;
• визначення (опис) конструкції пристрою та способу його виготовлення;
• установлення здатності пристрою викликати вибух та можливості вибуху пристрою в конкретних умовах (струс, нагрівання тощо);
• установлення наявності в обставинах справи даних, що стосуються особи, яка виготовила саморобний вибуховий пристрій і привела його в дію.

Готуючи об'єкти для дослідження, необхідно дотримуватись таких правил: Вибухові пристрої необхідно розрядити (роз'єднати засоби підриву).

Здійснення цієї операції виконують спеціалісти з пошуку, розрядження та знищення вибухових пристроїв ВТУ НДЕКЦ МВС або військові піротехніки.

Експерту слід направити всі деталі (частини, уламки) вибухового пристрою (боєприпасів), знайдені на місці події. Експертові разом з об'єктами, зібраними на місці події, включаючи об'єкти, вилучені з трупа потерпілого, обов'язково направляються протоколи огляду місця події, протоколи огляду трупів, окремих речових доказів з усіма додатками до цих протоколів (планами, схемами, фотознімками тощо), протоколи допиту свідків.

Об'єкти з місця події, на яких є свіжа кров, не можна упаковувати в герметичну тару, оскільки продукти її гниття можуть перешкодити дослідженню слідів вибухових речовин.

Експертиза вибухових речовин, продуктів вибуху (пострілу) До основних завдань експертизи вибухових речовин і продуктів вибуху (пострілу) належать: установлення факту належності даного об'єкта до вибухових речовин або речовин, які можна використати як компоненти для виготовлення вибухових речовин, порохових зарядів або піротехнічних засобів; установлення способу виготовлення вибухових речовин; виявлення мікрослідів вибухових речовин і продуктів їх розкладу на предметах-носіях; установлення за продуктами розкладу вибухових речовин вихідної речовини, яка була використана для вибуху (пострілу); установлення спільної родової (групової) приналежності вибухових речовин (порохових зарядів).

У справах, пов'язаних з вибухами, з місця події слід вилучати всі предмети або їх частини, на яких є сліди кіптяви.

З епіцентру вибуху збираються зразки ґрунту (при вибуху на ґрунті), залишки штукатурки, бетону (при вибуху в приміщенні), деталі зі слідами оплавлення (при вибуху в автомобілі) тощо.

Зразки упаковуються в герметичну тару (скляні ємності, поліетиленові мішки тощо).

Обов'язково надається протокол огляду місця події з планом-схемою і фотографіями. Орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), має перевірити, чи є в цих матеріалах відомості про пошкодження на предметах, що оточують місце події; наявність чи відсутність воронки та її параметри: діаметр, глибина, матеріал, на якому утворилась воронка (ґрунт, асфальт, залізобетон, деревина тощо); руйнування скла у вікнах (повне чи часткове) та відстані цих вікон від місця вибуху; сліди вибуху на предметах (наявність кіптяви, характер та інтенсивність її розподілу тощо).

За потреби поповнення вихідних даних для проведення експертизи слід провести повторний огляд місця події, допит та інші процесуальні дії.

Вибухові речовини, виявлені в невеликій масі, направляються повністю, в інших випадках - у зразках.

Кожний об'єкт упаковується в окрему герметичну тару з дотриманням вимог, що стосуються транспортування вибухових речовин.

Якщо виникають утруднення, слід проконсультуватись з експертом (спеціалістом).

6.3. Експертиза відео/звукозапису

Основними завданнями експертизи відео/звукозапису є:

• встановлення технічних умов та технології отримання відео звукозапису
• ототожнення особи за фізичними параметрами голосу.

Для встановлення технічних умов та технології отримання відеозвукозапису на дослідження надається:

• оригінальна фонограма;
• оригінальний пристрій, яким фонограма зафіксована;
• додаткове обладнання, яке використовувалось для запису фонограми, у повному складі: мікрофон, джерело живлення, прилади керування тощо;
• повні відомості про внесення конструктивних змін у пристрій запису та додаткове обладнання із зазначенням хронології таких змін та опис тракту запису від передавача (мікрофона, відеокамери) до приймача (технічного засобу фіксації) із зазначенням кількості каналів та інших технічних супутніх засобів.

Для ототожнення осіб за усним мовленням, зафіксованим у фонограмі, експерту надаються фонограми з порівняльними зразками у формі бесіди: діалогу, монологу. Зразки з усним мовленням повинні бути зафіксовані з достатнім рівнем запису, виконані на якісній апаратурі та носіях, які відповідають установленим стандартам, та з невеликим терміном використання, мати мовну співставність із досліджуваними фонограмами та достатній об’єм (10 хвилин розмови без пауз для кожної особи, чия мова ототожнюється).

У разі потреби для відбирання зразків запису залучається спеціаліст. Експерту також обов’язково надається протокол прослуховування фонограм з роздрукованим текстом розмов. Встановлення текстового змісту розмов, що зафіксовані у фонограмі, не є окремою експертною задачею, оскільки не потребує застосування спеціальних знань та може проводитись спеціалістом при вирішенні питань персоніфікації мовленнєвого матеріалу чи застосуванні спеціальних методів покращення розбірливості усного мовлення.

6.4. Експертиза голограм

Об'єктами експертизи є

• голографічні захисні елементи;
• голограми, які використовуються як засоби контролю;
• іміджеві, образотворчі голограми;
• проміжні продукти голографічного виробництва, такі як програмне забезпечення, фотошаблони та макети, первинні голограми, рельєфно-фазові голограми-оригінали, майстер-матриці голограм, металеві матриці для тиражування голограм.

Основними завданнями експертизи голограм є:

• встановлення типу голограми;
• встановлення рівнів захисту голограм; встановлення тотожності голограм або відповідності голограми її опису (технічному завданню, паспорту на голограму);
• визначення, з наданої чи з іншої матриці тиражувались голограми, надані для проведення експертизи;
• встановлення відповідності наданих фотошаблонів та макетів зображенням елементів логотипа, які відтворюються голограмою;
• встановлення відповідності оригіналу первинної голограми райдужній голограмі;
• встановлення відповідності наданого програмного забезпечення та графічного файла голограми синтезованій голограмі.

6.5. Експертиза зброї та слідів і обставин її використання

Експертиза зброї та слідів її використання поділяється на:

• дослідження вогнепальної зброї та бойових припасів до неї;
• дослідження слідів зброї, слідів пострілу та ситуаційних обставин пострілу;
• дослідження холодної зброї;
• дослідження зброї з некінетичним принципом ураження;
• дослідження гранатометів та ствольної артилерійської зброї;
• дослідження ракетно-реактивної зброї.

Дослідження слідів пострілу, зброї та засобів з некінетичним принципом ураження, ракетно-реактивної зброї, як правило, потребує проведення комплексної судової експертизи. Головою експертної комісії у таких випадках призначається особа, атестована як судовий експерт з експертизи зброї та слідів її використання.

До основних завдань досліджень вогнепальної зброї та бойових припасів до неї належать:

• установлення належності об’єктів до вогнепальної зброї або конструктивно подібних до неї стріляючих виробів;
• установлення належності об’єктів до боєприпасів вогнепальної стрілецької зброї або конструктивно подібних до них виробів;
• визначення виду, системи (моделі) та калібру вогнепальної зброї та боєприпасів до неї, а також конструктивно подібних до них виробів; визначення стану (справності) зброї, боєприпасів до неї та придатності їх до стрільби;
• установлення способу виготовлення або факту переробки вогнепальної зброї, боєприпасів до неї та конструктивно подібних до них виробів;
• встановлення належності об’єктів до частин (деталей) вогнепальної зброї тощо.

Об’єктами досліджень є вогнепальна зброя та подібні до неї стріляючі пристрої з ураженням цілі за рахунок кінетичної енергії стріляного снаряда як фізичного тіла, а також бойові припаси до вогнепальної зброї.

До основних завдань досліджень слідів зброї, слідів пострілу та ситуаційних обставин пострілу належать:

• установлення за слідами на стріляних кулях, шроті, картечі, гільзах конкретного екземпляра вогнепальної зброї або конструктивно подібного до неї виробу;
• установлення можливості пострілу без натискання на спусковий гачок за певних умов (наприклад, при падінні зброї на ґрунт, підлогу тощо);
• установлення обставин, пов'язаних з використанням зброї або конструктивно подібних до неї виробів (факту стрільби після останнього чищення і змащування зброї, кількості пострілів, відстані, з якої стріляли, напрямку пострілу, взаємного положення зброї та перешкоди та інше) тощо.

Основними завданнями дослідження холодної зброї є установлення належності до холодної зброї виробів колючої, ріжучої, рублячої, ударно- роздробляючої дії, способу їх виготовлення, визначення типу, виду, зразка (для виробів промислового виробництва) холодної зброї або конструктивно подібного до неї виробу тощо.

Основними завданнями дослідження зброї з некінетичним принципом ураження є установлення належності об’єктів до зброї, спеціальних засобів активної оборони, засобів нелетального ураження або інших конструктивних подібних до них виробів, визначення їх типу, виду, моделі або зразка (для виробів промислового виробництва), способу виготовлення та придатності для використання за призначенням тощо.

Об’єктами дослідження є зброя та подібні до неї пристрої з іншими принципами ураження цілі, ніж ураження за рахунок кінетичної енергії стріляного снаряда як фізичного тіла – термічний вплив, уражаючі фактори електричного струму та інші уражаючі фактори. До таких об’єктів дослідження належать нереактивні вогнемети, електрошокові пристрої тощо.

Основними завданнями дослідження гранатометів та ствольної артилерійської зброї є установлення їх належності до вогнепальної або реактивної зброї, визначення їх типу, виду, моделі або зразка (для виробів промислового виробництва), способу виготовлення та придатності для використання за призначенням. Об’єктами дослідження є гранатомети реактивні та нереактивні, міномети, артилерійські гармати тощо.

Основними завданнями дослідження ракетно-реактивної зброї є установлення її належності до ракетної або реактивної зброї, визначення її типу, виду, моделі або зразка (для виробів промислового виробництва), способу виготовлення та придатності для використання за призначенням. Об’єктами дослідження є протитанкові ракетні комплекси, реактивні системи залпового вогню, зенітно-ракетні комплекси тощо.

Дослідження вогнепальних пошкоджень на одязі, пов'язаних з одночасним спричиненням тілесних ушкоджень людині, належить до компетенції судово-медичної експертизи. В окремих випадках (коли визначаються дистанція, напрямок пострілу тощо) такі питання вирішуються комплексною судово-медичною та судово-балістичною експертизою. Провідною установою слід призначити бюро судово-медичної експертизи.

Експертові з урахуванням змісту питання надаються: зброя або конструктивно подібні до неї вироби, патрони, гільзи, кулі, шрот, пижі, які приєднані до справи як речові докази, порівняльні матеріали, предмети зі слідами пострілу.

Усі надані об'єкти повинні мати на упаковці або на прикріплених до них бирках індивідуальні позначки (найменування, кількість, місця виявлення, наприклад: «шрот, що вилучений з трупа A., 4 шротини»).

На предметах з пошкодженнями мають бути орієнтувальні позначки (зовнішній, внутрішній бік, верх, низ тощо). Для вирішення питань про обставини пострілу (напрямок, дистанція, взаємне положення зброї та перешкоди тощо) експерту надаються предмети, на яких є сліди пострілу.

Крім об'єкта дослідження, експерту надсилаються протоколи слідчих оглядів, відтворення обстановки й обставин події, інших слідчих дій або виписки з них, що містять відомості, які можуть мати значення для вирішення поставлених питань.

Допускається виклад цих відомостей у документі про призначення експертизи (залучення експерта). Якщо орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), не має можливості самостійно визначити дані, про які треба повідомити експерта, або сформулювати питання, для отримання відповідних роз’яснень (консультацій) залучається спеціаліст з відповідною підготовкою.

Якщо у справі раніше проводились судово-медичні та інші експертизи, пов'язані з даною експертизою, експерту надаються акти цих експертиз, фотознімки, рентгенограми, схеми тощо.

Вогнепальну стрілецьку зброю, пістолети та револьвери для відстрілу патронів «травматичної» дії, пневматичні гвинтівки, пістолети та револьвери, газові, сигнальні пістолети та револьвери тощо, які направляються на експертизу, необхідно розрядити.

Якщо прийомами, які звичайно застосовуються, розрядити їх неможливо, то частини ударно-спускового механізму приводяться в положення, яке унеможливлює випадковий постріл. На упаковці мають бути зроблені попереджувальні написи.

Для розряджання гранатометів, мінометів, гармат, вогнеметів, реактивної, ракетної зброї повинні залучатися спеціалісти з відповідною підготовкою.

Речові докази упаковуються окремо. При цьому повинен бути забезпечений захист їх від забруднення, пошкоджень та взаємного контакту у процесі транспортування.

Дульний зріз зброї закривається чистою білою тканиною і обв'язується.

Зброя та боєприпаси до неї надаються на експертизу органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), особисто або його (її) представником. Їх пересилка поштою не допускається.

6.6. Експертиза матеріалів, речовин та виробів

В експертизі матеріалів, речовин та виробів розрізняють такі основні підвиди експертизи:

• лакофарбових матеріалів і покриттів;
• полімерних матеріалів;
• волокон і волокнистих матеріалів;
• нафтопродуктів та паливно-мастильних матеріалів;
• скла, кераміки;
• наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів (дослідження рослин (їх частин) з метою встановлення належності до об'єктів, що містять наркотичні речовини, становить компетенцію біологічної експертизи);
• рідин, що містять спирт;
• ґрунтів;
• металів і сплавів;
• встановлення шкідливих речовин у навколишньому середовищі (пестицидів);
• речовин хімічних виробництв та спеціальних хімічних речовин;
• сильнодійних і отруйних речовин;
• харчових продуктів.

Залежно від наявності обладнання і спеціалістів в установах можуть досліджуватись матеріали і речовини, які не наведені в цьому переліку. При виникненні потреби в проведенні таких досліджень слід до призначення експертизи з'ясувати відповідні можливості тієї чи іншої установи.

Основними завданнями, спільними для всіх підвидів експертиз матеріалів і речовин, є:

• виявлення на предметах обстановки місця події (предметах-носіях) мікрочастинок або мікрослідів певних матеріалів і речовин (частинок фарби, слідів паливно-мастильних матеріалів, слідів металізації, мікроволокон, частинок наркотичних засобів тощо);
• визначення роду (виду) матеріалів і речовин за класифікаціями, що існують у науці, техніці та на виробництві (за хімічним складом, фізичними властивостями, призначенням тощо);
• установлення спільної родової (групової) належності матеріалів і речовин;
• установлення походження матеріалів і речовин з певного джерела.

Вирішення питання про походження матеріалів і речовин з певного джерела залежить від ряду особливостей об'єкта, а також від наявності в конкретній установі потрібного обладнання та спеціалістів. Тому з приводу постановки цього питання доцільно попередньо отримати консультацію у експерта (спеціаліста).

Основними завданнями ґрунтознавчої експертизи є: виявлення на предметах-носіях мікронашарувань (часток) ґрунтового походження, визначення їх природи, а також установлення спільної родової (групової) належності з наданими зразками; установлення походження ґрунту на предметах-носіях з певної ділянки місцевості (іншого місця події); установлення механізму утворення ґрунтових нашарувань.

При підготовці і призначенні ґрунтознавчої експертизи слід дотримуватись таких правил: при дослідженнях ґрунтових об'єктів з метою встановлення їх походження з певної ділянки місцевості для порівняння направляються зразки ґрунту з місця, де за припущенням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), знаходився предмет-носій (місце виявлення трупа, слідів взуття тощо), та інших місць у межах ділянки, яка ідентифікується.

Крім того, слід надавати контрольні зразки із суміжних ділянок, аналогічних і таких, які відрізняються від тієї, яка ідентифікується, наприклад із сусіднього поля, яке засіяно іншою культурою, з ділянки, яка має інший характер рослинності, інший профіль тощо; відбір зразків проводиться з урахуванням особливостей ділянки, яка ідентифікується; якщо ділянка має відносно однорідну поверхню, то відбираються чотири- п'ять індивідуальних зразків з поверхневого шару місця контакту предмета- носія з ґрунтом і не менше двох контрольних зразків із суміжних ділянок (змішаних з 4 - 5 пробами, відібраними в радіусі 2 - 5 м); зразки відбираються з поверхневого шару ґрунту на глибині не більше 5 см масою 100 - 150 г і упаковуються в паперові пакети; якщо ділянка являє собою западину (яр, канаву, яму тощо), зразки відбираються з дна і різних генетичних горизонтів стін, відкосів, а контрольні - з поверхні ґрунту біля западин та із суміжних ділянок місцевості; усі зразки висушують на повітрі і поміщують у пакети; з питань відбору зразків, якщо є така необхідність, слід проконсультуватися з експертом (спеціалістом) або запросити його для участі в цій дії; до документа про призначення експертизи (залучення експерта) слід додати протокол огляду місця події з планом-схемою.

Якщо огляд предметів- носіїв ґрунту оформлено окремим протоколом, він також додається.

Важливо, щоб у наданих експерту матеріалах були позначені місця відбору зразків ґрунту.

Крім того, слід надати довідки про метеоумови та характер використання об'єктів з нашаруваннями ґрунту в період від часу події до часу відбору зразків та призначення експертизи (залучення експерта).

Якщо в цей період на місці події проводились роботи, які могли змінити характеристики ґрунту (перекопування, будівельні, вантажні та інші роботи, унаслідок яких на ґрунті могли залишитись сторонні домішки), про це також слід повідомити експерта; кожний предмет, на якому виявлені нашарування ґрунту, упаковується окремо.

До упаковок зразків має прикріплюватись бирка із зазначенням його номера і місця його вилучення. Останні дані слід узгоджувати з планом- схемою місця події.

У межах експертизи встановлення шкідливих речовин у навколишньому середовищі проводиться експертиза пестицидів.

Основними завданнями експертизи встановлення шкідливих речовин у навколишньому середовищі (пестицидів) є: встановлення належності пестицидів до стандартизованої групи (виробничої, хімічної, гігієнічної тощо) відповідно до існуючої класифікації; встановлення спільної (різної) родової (групової) належності, єдиного джерела походження, належності до єдиної маси тощо.

При підготовці об'єктів для проведення експертизи матеріалів, речовин та виробів слід дотримуватись таких правил: якщо матеріали і речовини виявлені у великій кількості, на дослідження направляються їх зразки. У випадках, коли вони (матеріали і речовини) становлять об'єми рідин або сипкі маси, зразки надаються у вигляді середніх проб; при відборі середньої проби рідини останню потрібно збовтати, а потім відлити не менше ніж 1 л в окрему ємність. Середня проба сипких речовин (піску, цементу тощо) відбирається виїмками за допомогою щупа з різних за глибиною місць кожної ємності (три-п'ять виїмок загальною масою 1,5 - 2 кг). При великих розмірах сховища проби слід відбирати в місцях, з яких найімовірніше походить частина сипкої речовини, яка досліджується (біля дверей, вікна, пролому тощо); зразки ниток, мотузок, шпагатів надаються загальною довжиною не менше ніж 3 м, відрізками з різних місць об'єктів; зразок тканини повинен мати довжину 50 - 100 см. Якщо тканина має малюнок, він повинен повторюватись на зразку не менше трьох разів; якщо досліджуються нашарування або плями на предметах, експерту необхідно надати сам предмет.

Нашарування і плями необхідно прикрити аркушем білого паперу або тканиною, закріпленою по краях; якщо вилучити предмет неможливо, надаються вирізки з плямами; предмети одягу та взуття, на яких припускається наявність волокон (інших мікрочастинок і нашарувань), необхідно загорнути кожний окремо у щільний білий папір (забороняється упаковувати їх у поліетиленові мішки, оскільки поліетилен має електростатичні властивості, під впливом яких локалізація мікрочастин на об'єкті може зазнати змін); рідини слід наливати для транспортування в чистий скляний товстостінний посуд і закривати притертою скляною пробкою.

Посуд, у якому пересилаються луги, закривається гумовою пробкою; предмети, просочені маслами, жирами і мастильними матеріалами, а також предмети, яким властиві специфічні запахи, поміщують у скляний щільно закритий посуд або в поліетиленові мішки, що заклеюються; наркотичні засоби саморобного виробництва, які мають певну форму (брикет, грудка тощо), поміщують в окремі упаковки, щоб зберегти їх форму.

6.7. Лінгвістична експертиза мовлення

Лінгвістична експертиза мовлення поділяється на підвиди: лінгвістична експертиза писемного мовлення та лінгвістична експертиза усного мовлення.

Об’єктом дослідження лінгвістичної експертизи писемного мовлення є продукт мовленнєвої діяльності людини, відображений у писемній формі.

Об’єктом дослідження лінгвістичної експертизи усного мовлення є продукт мовленнєвої діяльності людини, відображений в усній формі і зафіксованій у (відео) фонограмі.

У межах лінгвістичної експертизи писемного мовлення проводяться авторознавчі та семантико-текстуальні дослідження.

У межах лінгвістичної експертизи усного мовлення проводяться ідентифікаційні та діагностичні дослідження усного мовлення особи та семантичні дослідження усного мовлення.

Лінгвістична експертиза писемного мовлення поділяється на авторознавчу експертизу та семантико-текстуальну експертизу.

Основним завданням авторознавчої експертизи є ідентифікація автора тексту.

Авторознавчою експертизою вирішуються ідентифікаційні завдання (щодо ототожнення особи автора тексту), а також діагностичні завдання (щодо умов, особливостей складання тексту, факту викривлення ознак писемного мовлення, місця формування мовленнєвих навичок, рідної мови, освіти автора документа тощо).

Вирішення питань, поставлених перед авторознавчою експертизою, можливе за наявності обсягу досліджуваного тексту орієнтовно не менше ніж 100 слів.

Під час підготовки матеріалів для проведення авторознавчої експертизи з метою встановлення авторства орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), повинен(на) зібрати вільні, умовно-вільні й експериментальні зразки писемного мовлення особи, яка підлягає ідентифікації.

Органу (особі), який (яка) призначив(ла) експертизу, (залучив(ла) експерта), необхідно позначити кожний зразок, тобто указати, що це вільний або умовно-вільний зразок писемного мовлення певної особи (вказати її прізвище, ім’я, по батькові), та позначити це своїм підписом.

Вільні зразки повинні відповідати досліджуваному тексту за мовою, якою його складено, і, по змозі - за часом виконання; за характером документа, виходячи з його призначення і сфери обігу (доповідна записка, особистий лист, скарга тощо); за іншими суттєвими обставинами, які могли вплинути на формування ознак.

Умовно-вільні зразки – це тексти, самостійно складені особою, яка підлягає ідентифікації, пов’язані з провадженням у справі (пояснення, скарги, заяви тощо), а також тексти, складені після створення досліджуваного документа.

Експериментальні зразки повинні виконуватись мовою документа, що досліджується, у вигляді самостійного твору.

Під час відбирання експериментальних зразків особі, яка підлягає ідентифікації, пропонується скласти текст на вільно обрану нею тему, аналогічну досліджуваному тексту за функціональним призначенням (скарга, особистий лист, службовий лист тощо).

Після цього відбираються зразки, аналогічні досліджуваному тексту за функціональним призначенням та за темою тексту. Наприклад, пропонують написати скаргу на дії службової особи.

Мінімальний обсяг кожного зразка орієнтовно 100 слів. Якщо текст зразка виявився меншим за мінімальний, відбираються зразки у вигляді текстів на інші теми. За клопотанням експерта можуть відбиратися експериментальні зразки, які за стилем і деякими іншими характеристиками відрізняються від документа, що досліджується.

При визначенні характеру й обсягу експериментальних зразків орган (особа) який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), враховує, наскільки повно зібрані вільні та умовно-вільні зразки, і поповнює їх нестачу за рахунок експериментальних зразків.

Загальний обсяг експериментальних зразків має складати не менше ніж 5 самостійно складених текстів на вільну тему, а також на тему, близьку до теми досліджуваного тексту.

Остаточно достатність (та якість) порівняльного матеріалу оцінює експерт з урахуванням конкретної експертної ситуації. До документа про призначення експертизи (залучення експерта) бажано додавати соціально-біографічну характеристику ймовірного автора тексту.

Семантико-текстуальна експертиза писемного мовлення.

Семантико-текстуальною експертизою вирішуються завдання із встановлення змісту понять, лексичного значення слів або словосполучень, використаних в тих або інших текстах, їх стилістичної забарвленості, смислового навантаження, характеру інформації, що міститься в текстах (чи може така інформація розглядатися як образлива, чи містить вона загрозу конкретній особі (особам) тощо), тобто вирішення питань мовленнєвого характеру, не пов’язаних із встановленням фактичних даних про автора.

Питання, поставлені перед експертом, вирішуються ним за допомогою спеціальних знань у галузі лінгвістики на основі загальних і окремих норм мови з використанням посібників, академічних наукових праць, словників, довідників та інших наукових джерел.

Експерт у галузі семантико-текстуальної експертизи, не виходячи за межі своїх спеціальних знань (базових та отриманих під час спеціальної підготовки), відповідає на питання про наявність чи відсутність висловлювань, які містять заклики до певних дій (вказується, яких саме дій), на основі спеціальних знань у галузі мовознавства.

Висновок експерта за результатами таких досліджень не є правовою кваліфікацією, а є констатацією об’єктивного змісту тексту з позиції спеціальних знань у галузі семантико-текстуальних експертних досліджень.

Лінгвістична експертиза усного мовлення

У межах лінгвістичної експертизи усного мовлення проводяться ідентифікаційні, діагностичні дослідження усного мовлення особи та семантичне дослідження усного мовлення.

Під час проведення ідентифікаційних та діагностичних досліджень усного мовлення особи вирішуються питання, що стосуються: ототожнення особи за лінгвістичними ознаками усного мовлення; визначення типу висловлювання (спонтанне, неспонтанне мовлення, читання тексту тощо); визначення в мовленні ознак імітації, рідної мови тощо.

Для встановлення ознак читання тексту в мовленні досліджуваної особи надаються зразки читання нею тексту, як правило, аналогічної тематики.

Вимоги щодо зразків усного мовлення особи, що перевіряється:

• збіг за мовою мовлення досліджуваної особи та особи, зразки мовлення якої надані для ототожнення;
• дотримання технічних (звукозаписуючий пристрій у робочому стані, відстань до його мікрофона і розташування відносно нього тощо) та акустичних умов (негулке середовище, відсутність сторонніх шумів, неодночасне мовлення декількох осіб тощо) для якісного запису зразків, достатньо високої гучності мовлення особи для забезпечення розбірливості мовлення;
• достатній обсяг мовленнєвого матеріалу (орієнтовно 5-10 хвилин мовлення особи, що перевіряється);
• створення умов для отримання зразків у формі розгорнутих висловлювань (але не коротких реплік-відповідей на питання).

Експерту також обов’язково надаються протокол огляду та прослуховування фонограм досліджуваних розмов з їх надрукованим текстом, оформлений відповідно до процесуальних вимог. Встановлення текстового змісту розмов, що зафіксовані у (відео) фонограмі, не є окремою експертною задачею, оскільки не потребує застосування спеціальних знань.

6.8. Портретна експертиза

Основним завданням портретної експертизи є ідентифікація особи (трупа) за фотознімком (фотокарткою, негативом) та відеозаписом.

Порівняльними матеріалами для ідентифікації особи за фотознімком можуть бути достовірні фотографії та відеозапис цієї особи (любительські, професійні, а також експериментальні).

Доцільно, щоб серед порівняльних зразків були знімки, близькі до досліджуваного за часом зйомки і ракурсом зображення.

Ідентифікація трупа проводиться шляхом порівняння фотознімка трупа з прижиттєвими знімками. Знімки самого трупа повинні бути зроблені не тільки у фас, профіль, але й у декількох інших ракурсах, оскільки серед прижиттєвих знімків може не бути зразків, на яких особа зображена у фас або профіль. Експериментальні порівняльні зразки не слід ретушувати.

Для проведення портретної експертизи трупа перед фотозйомкою слід зробити йому туалет (змити зі шкіри обличчя нашарування бруду та крові, зробити зачіску).

6.9. Почеркознавча експертиза

Основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (буквених та цифрових) і підпису. Цією експертизою вирішуються і деякі неідентифікаційні завдання (установлення факту виконання рукопису під впливом будь-яких (природних, штучних) збиваючих факторів; у незвичних умовах або в незвичайному стані виконавця, навмисно зміненим почерком, з наслідуванням почерку іншої особи; визначення статі виконавця, а також належності його до певної групи за віком тощо). Для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів.

Для проведення досліджень орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), повинен(на) надати експерту вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка підлягає ідентифікації.

Вільними зразками є рукописні тексти, рукописні записи (буквені та цифрові), підписи, достовірно виконані певною особою до відкриття кримінального провадження, провадження в справах про адміністративні правопорушення, цивільних, адміністративних чи господарських справах і не пов'язані з їх обставинами; умовно-вільними є зразки почерку, виконані певною особою до відкриття провадження у справі, але пов'язані з обставинами цієї справи, або виконані після відкриття провадження у справі, але не в зв'язку з її обставинами; експериментальні зразки почерку - це такі, що виконані за завданням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), у зв'язку з призначенням даної експертизи. Перед приєднанням вільних та умовно-вільних зразків до матеріалів справи орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), повинен(на) пред'явити їх особі, яка підлягає ідентифікації, а потім позначити кожний зразок, тобто указати, що це вільний зразок почерку (підпису) певної особи (указати її прізвище, ім'я, по батькові), та посвідчити це своїм підписом.

У разі неможливості пред'явити зазначені зразки (смерть виконавця, від'їзд тощо) як зразки слід надавати документи або інші папери, на яких рукописні тексти (підписи) достовірно виконані особою, щодо якої ставиться питання з ідентифікації її як виконавця досліджуваного рукопису (наприклад, заяву про отримання паспорта (форма № 1), паспорт, різного роду посвідчення, на яких є власноручний підпис, тощо). Вільні зразки по змозі повинні відповідати об'єкту, який досліджується, за часом виконання, за видом матеріалів письма (папір, олівець, кулькова ручка тощо), за формою документа (накладні, відомості тощо), за його змістом та цільовим призначенням.

Якщо текст (підпис), що досліджується, виконано друкованими літерами або спеціальним шрифтом, слід по змозі надати вільні зразки аналогічного характеру. Відбирати експериментальні зразки почерку необхідно у два етапи. На першому етапі особа, почерк якої підлягає ідентифікації, виконує текст за тематикою, близькою до досліджувального об'єкта, у звичних умовах (сидячи за столом, із звичним приладдям письма, при денному освітленні).

На другому етапі зразки відбираються під диктовку тексту, аналогічного за змістом тому, що досліджується, або спеціально складеного тексту, який містить фрази, слова і цифри, узяті з рукописного тексту, що досліджується. На цьому етапі зразки відбираються в умовах, що максимально наближаються до тих, у яких виконувався рукописний текст, що досліджується, тобто в тій самій позі (лежачи, стоячи тощо), таким самим приладдям письма та на папері того самого виду (за розміром, лінуванням, характером поверхні тощо), що й документ, який досліджується.

Якщо буде помічено, що той, хто пише, намагається змінити свій почерк, темп диктовки слід прискорити. У разі коли тексти, що досліджуються, і особливо підписи виконувались на бланках (касові ордери, квитанції, поштові перекази, платіжні відомості тощо), експериментальні зразки слід відбирати на таких самих бланках або на папері, що розграфлений відповідно до бланка. Якщо розташування підпису, що досліджується, не визначається характером документа, експериментальні зразки відбираються на окремих аркушах як лінованого, так і нелінованого паперу.

Після нанесення 10 - 15 експериментальних підписів аркуші паперу треба міняти. Якщо рукописний текст, що досліджується, виконано друкованими літерами і цифрами або спеціальним шрифтом (креслярським, бібліотечним тощо), експериментальні зразки на другому етапі також повинні бути виконані друкованими літерами і цифрами або відповідним шрифтом. Переписування з документа, що досліджується, або з машинописного (друкарського) тексту неприпустиме. Якщо вбачаються підстави, що виконавець досліджуваного рукописного тексту намагався змінити свій почерк (писав лівою рукою, з іншим нахилом тощо), додатково відбираються зразки, виконані таким самим чином.

Якщо дослідженню підлягає рукописний текст, то вільні та експериментальні зразки надаються у вигляді текстів. При дослідженні підписів та обмежених за обсягом рукописних записів (буквених та цифрових) вільні та експериментальні зразки надаються як у вигляді відповідних текстів (записів), так і у вигляді підписів.

Експериментальні зразки посвідчуються органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта). У посвідчувальному написі зазначаються прізвище, ім'я та по батькові виконавця, а також особливості зразка (написані лівою рукою, спеціальним шрифтом тощо). Як вільні, так і експериментальні зразки буквеного або цифрового письма бажано надавати не менше ніж на 15 аркушах. Чим коротший досліджуваний текст (запис), тим більша потреба у вільних зразках. Вільні зразки підпису надаються по змозі не менше ніж на 15 документах, експериментальні - у кількості не менше 5 - 8 аркушів. Якщо необхідно встановити, чи виконаний підпис від імені певної особи іншою особою, надаються вільні та експериментальні зразки почерку та підписів обох осіб. При цьому додатково відбираються експериментальні зразки почерку передбачуваного виконавця не менше ніж на 10 - 15 аркушах у вигляді записів прізвища та ініціалів особи, від імені якої виконано підпис. При вилученні вільних зразків підписів особи, від імені якої виконано досліджуваний підпис, слід відшукувати документи з варіантом підпису, найбільш схожим на підпис, що досліджується. Такі підписи найчастіше зустрічаються у документах, аналогічних досліджуваному. При відібранні експериментальних зразків підпису особи, від імені якої виконано підпис, слід запропонувати їй розписатися всіма застосовуваними нею варіантами підписів. Якщо з певних причин виконати будь-які вимоги, що стосуються відбирання та надання зразків, не було можливості, про це слід указати в документі про призначення експертизи (залучення експерта).

Якщо необхідно дослідити велику кількість підписів, їх доцільно розділити на групи (за особами, від імені яких виконано підписи, епізодами справи, видами документів тощо) і за кожною групою призначити окрему експертизу. Документи кожної групи доцільно пронумерувати (у вільних від тексту місцях), вказати один раз у документі про призначення експертизи (залучення експерта) назву документа і його порядковий номер і надалі посилатись тільки на порядковий номер документа.

Якщо виникають труднощі, пов'язані з призначенням багатооб'єктних експертиз підписів, доцільно отримати консультацію експерта (спеціаліста). У документі про призначення експертизи (залучення експерта) слід указати на встановлені органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), особливі обставини виконання рукописного тексту, які могли вплинути на змінення ознак почерку (незвична поза або незвичний стан виконавця тощо).

Якщо є дані, що виконавцем є особа, у якої порушена координація рухів, про це також слід повідомити експерта. У разі виконання рукописного тексту особою похилого або старечого віку потрібно надати відомості про рік її народження і стан здоров'я на момент можливого виконання об'єкта почерку, що досліджується.

6.10. Технічна експертиза документів

Технічна експертиза документів поділяється на експертизу реквізитів документів, експертизу друкарських форм та експертизу матеріалів документів.

Основними завданнями технічної експертизи реквізитів документів є:

• установлення фактів і способів унесення змін до документів (підчистка, травлення, дописка, переклеювання фотокарток, літер тощо) та виявлення їх первинного змісту для проведення дослідження щодо встановлення факту внесення змін у первинний зміст документів надаються оригінали документів;
• виявлення залитих, замазаних, вицвілих та інших слабо видимих або невидимих текстів (зображень) на різних матеріалах, а також текстів (зображень) на обгорілих та згорілих документах за умови, що папір, на якому вони зображені, не перетворився на попіл;
• установлення виду та ідентифікація приладів письма за штрихами;
• визначення відносної давності виконання документа або його фрагментів, а також послідовності нанесення штрихів, що перетинаються;
• установлення цілого за частинами документа;
• установлення документа, виготовленого шляхом монтажу із застосуванням копіювально-розмножувальної та комп'ютерної техніки;
• ідентифікація особи, яка надрукувала машинописний текст, виготовила зображення відтиску печатки за особливостями навичок виконавця.

Основними завданнями експертизи друкарських форм є:

• установлення особливостей виготовлення друкарських засобів (форм) і відображення їх у відбитках;
• установлення належності літер певному комплекту шрифту;
• установлення типу, системи, марки, моделі та інших класифікаційних категорій друкарської техніки (друкарські машинки, касові, телеграфні, інші літерно-цифрові апарати), ідентифікація цих засобів за відбитками їх знаків; установлення зміни первинного тексту документа, виконаного на друкарській машинці;
• установлення типу та ідентифікація комп’ютерної і копіювально- розмножувальної техніки за виготовленими за їх допомогою матеріальними документами;
• установлення способу нанесення відтисків печаток, штампів, факсиміле; ідентифікація печаток, штампів, факсиміле тощо за їх відтисками; відповідність часу нанесення відтисків печаток, штампів даті виготовлення документа.

Для дослідження документів щодо ідентифікації печаток, штампів (у тому числі факсиміле) та встановлення відповідності часу нанесення відтисків печаток, штампів даті виготовлення документа надаються оригінали документів.

Основними завданнями експертизи матеріалів документів є:

• установлення роду, виду (іншої класифікаційної категорії) матеріалів, на яких і за допомогою яких виконувався (виготовлявся) документ (папір, барвники, клейкі речовини тощо), та їх спільної (різної) родової (групової) належності;
• визначення абсолютного часу виконання штрихів рукописних записів у документах.

Призначаючи експертизу з метою ідентифікації друкарських засобів, до експертної установи слід надіслати порівняльні матеріали: вільні, а також експериментальні зразки - відбитки, виготовлені за допомогою цих засобів.

Вільні зразки надаються по змозі, експериментальні - в обов'язковому порядку. Кожний вид зразків потрібно надавати не менше ніж у трьох примірниках.

Вільні зразки слід відшукувати серед відбитків, які за часом виконання якомога більше наближені до досліджуваного відбитка.

Призначаючи експертизу з метою встановлення відносної давності виготовлення документа (встановлення відповідності дати, зазначеної на документі, періоду часу нанесення на нього відтиску печатки), до експертної установи органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), обов’язково надаються вільні зразки відтисків печатки з їх супровідним листом.

Вільними зразками є такі, що створюються до відкриття провадження у справі і не пов’язані з нею.

Вільні зразки повинні відповідати таким вимогам: безсумнівність походження; належна якість і кількість, що відповідають методичним вимогам такого дослідження (репрезентативність); порівнянність (відсутність відмінностей зображень, які порівнюються, однакова якість паперу).

Для проведення експертизи необхідно надавати документи з відтисками печатки, які подавались до органів виконавчої влади, органів реєстрації, дозвільної системи, банківських установ, контролюючих органів (податкової інспекції), з відміткою про надходження до них (штамп канцелярії установи, дата надходження, вхідний номер, підпис працівника канцелярії) у період, якому відповідає дата на документі, що підлягає дослідженню.

Зразки надаються за кожен місяць, за різні дати, у тому числі й за дату, якою датований наданий на дослідження документ.

Достатність кількості та придатність зразків визначаються експертом під час їх дослідження.

Якщо для ідентифікації друкарських машинок неможливо вишукати вільні зразки, які б збігалися за часом виконання з текстом, що досліджується, слід з'ясувати, чи не ремонтувалась машинка в період між виконанням досліджуваного тексту та виконанням вільних зразків, що саме ремонтувалось, зокрема чи не замінювався шрифт (повністю, частина, яка саме)?

Експериментальні зразки друкарських машинок повинні мати всі знаки в порядку їх розміщення на клавіатурі машинки, показувати максимальну довжину рядків та всіх інтервалів між ними.

Доцільно також при виготовленні експериментальних зразків друкувати знаки у тих комбінаціях, у яких вони наявні в досліджуваному тексті.

Якщо текст, що досліджується, надрукований через копіювальний папір, слід додатково надати зразки, виконані через копіювальний папір.

Для ідентифікації печаток та штампів експертові направляються вільні зразки на п'яти-шести документах та експериментальні зразки у вигляді максимально чітких відбитків на білому гладкому папері, нанесених з різним натиском та з різною кількістю мастики.

Вільні зразки відтисків печаток (штампів) повинні бути порівнянними за часом нанесення з наданими на дослідження відтисками.

Для ідентифікації касових апаратів експериментальні зразки повинні мати всі знаки чека, що досліджується. Як вільні зразки направляються чеки, які вибиті на даному апараті і мають якомога більше знаків досліджуваного чека. Важливо, щоб зразки і досліджуваний чек мали якомога менший розрив у часі їх виготовлення.

Для ідентифікації засобів копіювально-розмножувальної техніки повинні надаватися виготовлені за їх допомогою експериментальні відбитки не менше ніж у п'яти примірниках та вільні, порівнянні за часом виготовлення із наданими для дослідження документами.

Для ідентифікації особи за ознаками навичок роботи на друкарській машинці (розміщення заголовка, ширина полів, виділення абзаців, розміщення виносок тощо) надаються: вільні зразки на декількох аркушах у вигляді текстів, однотипних з досліджуваним (службові листи, статті тощо), надруковані даною особою приблизно в той самий час, що й досліджуваний текст; експериментальні зразки тексту обсягом у два-три аркуші, однотипного з тим, що досліджується, надруковані під диктовку особою, що підлягає ідентифікації.

Експериментальні зразки відбираються не менше ніж у три прийоми з невеликим розривом у часі. Це підвищує можливість виявлення відносно стійких ознак навичок виконавця.

Для ідентифікації особи, яка нарисувала (вирізала) друкарську форму, надаються вільні зразки відтисків, однотипних з досліджуваним (по змозі), та експериментальні - виконані особою, яка підлягає ідентифікації, з пам'яті і шляхом зарисовування з оригіналу. До відбору зразків доцільно залучати експерта (спеціаліста).

Призначаючи експертизу з метою встановлення відповідності способу виготовлення бланка, іншої поліграфічної продукції зразкам, як порівняльний матеріал надаються бланки справжніх документів з такими самими поліграфічними даними (підприємство-виробник, рік видання, тираж, номер замовлення).

Для запобігання пошкодженням кожний з досліджуваних документів слід зберігати в окремому конверті; невеликі - у розгорнутому вигляді, а великі - згорнутими за наявними складками.

Прошивати документи, робити на них будь-які написи, підкреслювати або обводити фрагменти, які підлягають дослідженню, забороняється. При призначенні експертиз стосовно документів, виготовлених за допомогою копіювально-розмножувальної техніки, необхідно вжити заходів для збереження її у такому стані, у якому вона перебувала на час вилучення.

Не дозволяється здійснювати будь-які операції з такою технікою до її направлення на експертизу.

Для розв'язання ідентифікаційних завдань щодо документів, виготовлених за допомогою комп'ютерної техніки, ця техніка надається в комплекті (системний блок комп'ютера, інсталяційний диск з драйвером принтера або багатофункціонального пристрою, з'єднувальні та мережеві кабелі, принтер).

До направлення комп'ютерної техніки на експертизу будь-яка робота на ній не дозволяється. Вирішення ідентифікаційних питань проводиться в межах комплексної комп'ютерно-технічної експертизи та технічної експертизи документів за наявності електронного оригіналу документа (файла).

Вилучення комп'ютерної техніки, її огляд мають проводитися за участю спеціаліста у галузі комп'ютерно-технічних досліджень.

Принтери (особливо струминні) слід направляти на експертизу у найкоротший термін, оскільки застигання барвника може призвести до змін у вигляді та характері нанесення барвника на папір.

При призначенні експертиз стосовно документів, виготовлених за допомогою комп'ютерної техніки, необхідно з'ясувати, чи змінювались знімні частини (картриджі) або чи піддавались ремонту які-небудь вузли принтерів.

Якщо картриджі лазерних принтерів змінювались, необхідно вжити заходів щодо розшуку відпрацьованих картриджів та подати їх на дослідження. Для проведення експертизи необхідно також вилучити вільні зразки, які були виготовлені на вилученому принтері в період, що відповідає періоду виготовлення досліджувальних документів.

6.11. Трасологічна експертиза

Основними завданнями трасологічної експертизи є ідентифікація або визначення родової (групової) належності індивідуально визначених об'єктів за матеріально фіксованими слідами - відображеннями їх слідоутворювальних поверхонь; діагностика (установлення властивостей, станів) об'єктів; ситуалогічні завдання (установлення механізму слідоутворення тощо).

Трасологічною експертизою можна також установлювати факти, які належать до просторових, функціональних, структурних, динамічних і деяких інших характеристик процесу слідоутворення, а також особливостей слідоутворювальних об'єктів.

Перед трасологічною експертизою можуть ставитись питання про наявність на предметах обстановки місця події слідів взаємодії з іншими предметами, придатність цих слідів для ідентифікації або про наявність у цих слідах ознак, що орієнтують на пошук зазначених об'єктів.

Для вирішення ідентифікаційних завдань експерту необхідно надати: предмети зі слідами, а якщо вилучити їх неможливо, то копії слідів (зліпки, фотознімки); об'єкти, якими, за припущенням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), могли бути залишені ці сліди; дані про час виявлення слідів, умови, у яких були об'єкти зі слідами до їх направлення на експертизу.

Якщо експертові надсилається копія сліду на дактилоплівці або інша копія сліду, необхідно надати схему його розміщення на поверхні предмета (місцевості).

Об'єкти дослідження направляються в упаковці, яка забезпечує їх збереження.

Речові докази і порівняльні зразки упаковуються окремо. Поверхня предмета, на якому є сліди, що легко пошкоджуються, наприклад сліди рук, різного роду нашарування тощо, не повинна контактувати з матеріалом упаковки.

Порівняльні зразки позначаються індивідуальними позначками і посвідчуються підписом органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта).

Рекомендації, що стосуються підготовки порівняльних зразків за підвидами трасологічної експертизи, викладені у відповідних частинах цього розділу.

Розрізняються такі основні підвиди трасологічної експертизи:

• експертиза слідів рук людини;
• експертиза слідів ніг людини, її взуття, шкарпеток, панчіх;
• експертиза слідів рукавичок, одягу людини, слідів пошкоджень на об'єктах, слідів нашарувань на об'єктах;
• експертиза слідів ніг (лап) тварини;
• експертиза знарядь, агрегатів, інструментів, холодної зброї і залишених ними слідів;
• ідентифікація цілого за частинами, експертиза слідів знаряддя та інструментів;
• експертиза слідів транспортних засобів;
• експертиза замикальних та контрольних засобів; експертиза слідів поділу цілого на частини;
• експертиза рельєфних знаків на металі, пластмасі та інших матеріалах;
• експертиза вузлів та петель.

Не виключається можливість проведення трасологічної експертизи за слідами інших слідоутворювальних об'єктів, зокрема зубів (інших частин тіла людини або тварини), різного роду предметів масового виробництва тощо.

З приводу можливостей експертиз і підготовки матеріалів для їх проведення слід отримувати консультації від експерта (спеціаліста).6.

Експертиза слідів рук (дактилоскопічна експертиза)

Основним завданням дактилоскопічної експертизи є ідентифікація особи за слідами її рук, які залишені на місці події. Якщо версія про особу, що залишила слід, ще не висунута, а також якщо слідчий вважає за потрібне встановити, чи є на предметах обстановки місця події невидимі або слабовидимі сліди, перед експертом може постати питання про наявність такого роду слідів і їх придатність для ідентифікації особи.

Експертиза слідів рук вирішує і ряд неідентифікаційних завдань, пов'язаних з визначенням механізму слідоутворення, особливостями будови руки, яка залишила слід, деякими іншими характеристиками слідоутворювального об'єкта.

Об'єктами дослідження з метою ідентифікації особи за папілярними лініями рук є сліди пальців та (або) долонь.

Речові докази, на яких знайдено сліди рук або припускається їх наявність, мають надсилатися експерту в якомога коротші строки.

Експертиза може бути проведена також шляхом дослідження копії сліду на слідокопіювальній плівці, зліпка об'ємного сліду або масштабного фотознімка сліду.

Як порівняльні зразки надаються експериментальні відбитки нігтьових фаланг пальців або відбитки долонь осіб, які підлягають перевірці.

До кола осіб, що перевіряються, слід включати і тих, що не причетні до скоєння злочину, якщо вони могли залишити сліди на місці події, наприклад мешканців квартири, в якій скоєно крадіжку. Установлення того факту, що слід залишила саме ця особа, виключить пошук нових підозрюваних і призначення зайвих експертиз.

Якщо в процесі слідчого огляду не було встановлено, якою частиною руки залишено слід, експерту направляються експериментальні відбитки всіх трьох фаланг пальців рук, а також відбитки долонь. Коли є дані, які вказують на те, що слід залишено крайньою верхньою ділянкою нігтьової фаланги, крім відбитків нігтьових фаланг, додатково відбираються відбитки цих ділянок.

Якщо мається на увазі, що сліди рук після проведення дактилоскопічної експертизи будуть направлені на судово-медичну експертизу (для встановлення групи крові тощо), про це слід зазначити в документі про призначення дактилоскопічної експертизи (залучення експерта), що дасть змогу уникнути застосування методів, які виключають надалі проведення судово-медичного дослідження об'єкта.

Експертиза слідів ніг людини та взуття

Основними завданнями цього виду трасологічної експертизи є ідентифікація людини за слідами: босих ніг, шкарпеток, панчіх, взуття та вирішення діагностичних завдань з установлення особливостей пересування людини, розміру взуття, зросту людини тощо.

Якщо об'єктом експертизи є зліпок об'ємного сліду або поверхневий відбиток босої ноги, для порівняльного дослідження виготовляються 2-3 експериментальні зліпки (відбитки) з босої ноги особи, що підлягає дослідженню.

Коли об'єктом експертизи є зліпок (відбиток) сліду взуття, то експерту, крім цього об'єкта, направляється і саме взуття. У цьому разі порівняльні зразки виготовляються експертом.

Якщо об'єктом експертизи є зліпок (відбиток) сліду шкарпеток (панчіх), надітих на ноги, то на експертизу, крім зазначеного об'єкта, надаються 2-3 експериментальні зразки зліпків (відбитків) шкарпеток (панчіх), надітих на ноги особи, що перевіряється, а також самі шкарпетки або панчохи.

Взуття направляється на дослідження в тому вигляді, у якому воно було виявлене.

Якщо взуття після події і до моменту вилучення носилось або ремонтувалось, то про це слід повідомити експерта.

Експертиза слідів ніг (лап) та зубів тварин

Експертиза слідів ніг (лап) та зубів тварин проводиться з метою ідентифікації конкретної тварини за слідами її ніг (лап), зубів та вирішення діагностичних і ситуаційних завдань (установлення властивостей, станів слідоутворювальних об'єктів, механізму утворення слідів).

Як порівняльні матеріали надаються експериментальні зліпки слідів ніг (лап), зубів тварини, яка ідентифікується, якщо слід об'ємний, або відбитки ніг (лап), якщо слід поверхневий.

На експертизу направляються фотознімки та/або зліпки слідів ніг (лап), зубів, виявлених на місці події.

Якщо сліди залишені ногами підкованого коня, то після виготовлення порівняльних зліпків підкови необхідно зняти і також направити експерту.

Експертиза слідів злому, інструментів, виробів масового виробництва

Основним завданням експертизи є:

• установлення конкретного екземпляра або виду (характерних особливостей) знаряддя, інструмента, агрегату за слідами його дії;
• установлення механізму (способу) злому (іншої дії), напрямку, в якому проводився злом перешкоди (з внутрішнього або зовнішнього боку), типу (виду) виробу, що залишив слід, способу його виготовлення тощо.

Для дослідження, як правило, експерту надається(ються) предмет (предмети) зі слідами.

Як виняток, можуть бути надані зліпки з об'ємних об'єктів.

Якщо об'єкт є громіздким (наприклад, прес), надаються його слідоутворювальні деталі. Вилучення частин об'єктів доцільно проводити за участю експерта- спеціаліста.

Якщо об'єктом дослідження є сліди свердління, розпилювання, роздроблення, експерту слід надавати також стружки, ошурки, тирсу, тріски, що знайдені на місці події, і вказати їх локалізацію відносно перешкоди чи іншого об'єкта.

Якщо з обставин справи видно, що згадані частки можуть утворитися внаслідок дії не лише тих знарядь, які перевіряються, про це слід повідомити експерта. На частинах предметів зі слідами необхідно позначити їх просторове положення (верх, низ, зовнішній або внутрішній бік тощо).

Якщо потрібно встановити напрямок зруйнування віконного скла, експерту надається рама із залишками уламків, а також усі уламки з місця події.

Якщо завданням експертизи є ідентифікація агрегату (штампа, прес- форми тощо), на якому виготовлено виріб масового виробництва, то експерту бажано надати, крім виробу, також і можливість оглянути агрегат, який ідентифікується.

Орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), повинен(на) з'ясувати, чи не піддавався агрегат, який підлягає ідентифікації, ремонту або налагодженню, і при позитивній відповіді на це питання повідомити експерта, у чому полягав ремонт (налагодження), коли він проводився, які деталі замінювались. У цих випадках бажано надати вироби, виготовлені на даному агрегаті до його ремонту.

Експертиза замикальних та запобіжних (контрольних) пристроїв (засобів)

Об'єктами експертизи є замки та інші замикальні пристрої, пломби, контрольні пристрої (засоби).

Основними завданнями експертизи є встановлення факту і способу відмикання (злому) пристрою, видів предметів, що були використані для цього, ідентифікація цих предметів, а для пломб, крім того, - ідентифікація пломбувальних лещат, факту переклеювання паперових контрольних засобів.

Якщо об'єктом дослідження є замки, експерту, крім замків, направляються відмички й інші предмети, які могли використовуватися для відмикання або злому замка, а також усі ключі від цих замків. Замки надаються на дослідження у тому стані, у якому вони знайдені на місці події та вилучені. Устромляти у замкову щілину будь-які предмети (у тому числі штатні ключі), а також проводити інші експерименти із замками до їх експертного дослідження забороняється.

Вилучення замків із сейфів та інших сховищ слід доручати експертові (спеціалістові).

Для вирішення питання про те, чи розкривалась пломба, експертові надаються сама пломба, пломбувальні лещата, якими її повинні були пломбувати, або експериментальні пломби, обтиснені цими лещатами.

Щоб забезпечити проведення експертних експериментів, слід надати експертові 10-15 необтиснених пломб, аналогічних тим, що досліджуються, а також зразки матеріалів (дріт, шпагат, шнур), які використовувались при опломбовуванні.

Експертиза цілого за частинами

Експертизою встановлюється, чи мають частини предмета (знайдені уламки, шматки, осколки тощо) спільну лінію (поверхню) розділення, тобто чи становили вони раніше одне ціле

На експертизу надаються всі знайдені частини, які, можливо, раніше складали один предмет.

Експертиза вузлів та петель

У більшості випадків об'єктами досліджень є вузли та петлі, що виконані (утворені) на мотузках, ременях тощо.

Перед направленням об'єкта на експертизу доцільно сфотографувати вузол з усіх боків за правилами масштабної зйомки для усунення труднощів дослідження у випадках, коли в процесі експертизи проводитимуться експерименти (розв'язування і зав'язування вузла тощо).

Слідчому розв'язувати вузол забороняється. Коли знімають петлю з трупа, мотузку розрізають, не пошкоджуючи вузол. Кінці мотузки у місцях відрізу перев'язують мотузком.

Експертиза рельєфних знаків

Об'єктами досліджень цього виду можуть бути відновлені спиляні (забиті), слабовидимі номери та інші рельєфні зображення на різного роду виробах. Експертизою встановлюються факт та спосіб змінення зображень.

Дослідження пошкоджень одягу, пов'язаних з одночасним спричиненням тілесних ушкоджень людині, належить до компетенції судово-медичної експертизи.

Якщо стосовно одягу проводилися судово-хімічні, судово-біологічні, судово-медичні та інші експертизи, треба про це вказувати, а за необхідності надавати результати досліджень експерту.

Одяг, що надається для дослідження, повинен бути в сухому вигляді. Потрібно вказувати, чи піддавався одяг, що наданий для дослідження, після події пранню, ремонту, чищенню тощо.

Експертиза нашарувань на одязі (взутті)

Трасологічною експертизою у комплексі з експертами інших спеціальностей можуть вирішуватися питання щодо дослідження нашарувань на одязі (взутті) - ґрунту, плям зелені, фарби, паливно-мастильних матеріалів тощо.

Експертиза слідів транспортних засобів

Основними завданнями трасологічної експертизи слідів транспортних засобів є:

• ідентифікація (ототожнення) конкретної одиниці транспортного засобу за частинами та слідами, що залишені його частинами;
• діагностика (установлення властивостей та стану об'єктів) та ситуаційні завдання (установлення механізму слідоутворення, механізму взаємодії транспортного засобу з іншими об'єктами).
• Сліди транспортних засобів містять значний обсяг інформації, яка може бути використана для встановлення виду (типу), марки транспортного засобу, напрямку його руху тощо.

6.12. Фототехнічна експертиза

Основними завданнями фототехнічної експертизи є:

• ідентифікація знімальної апаратури за негативами, а також апаратури, яка застосовувалась для виготовлення позитивів (збільшувачі, кадрувальні рамки, глянсувачі тощо);
• ідентифікація негатива за позитивом;
• ідентифікація типу (марки) фото- і кіноматеріалів, які застосовуються для зйомки і для виготовлення фотознімків і кінофільмів;
• ідентифікація предметів, приміщень та ділянок місцевості, відображених на знімках (негативах) та відеозаписах;
• визначення технологічних і технічних характеристик зйомки та виготовлення фотознімків, кінофільмів та відеозаписів;
• визначення розмірних характеристик зображень на фотознімках (кінокадрах, відеокадрах) або їх негативах.

Залежно від поставлених питань експерту надається фото- та кіноапаратура, фотознімки, кінофільми, фото- та кіноматеріали.

Якщо в певної особи фото- і кінознімальна апаратура не знайдена, але відомо, що вона в неї була, факт використання цієї апаратури для виготовлення негатива, який досліджується, може бути встановлено шляхом порівняння цього негатива з негативами, щодо яких достовірно відомо, що вони проявлені з плівок (пластинок), якими була заряджена дана апаратура.

Фото- і кіноапаратуру, яка пересилається до експертної установи, слід ретельно упаковувати з метою збереження від пошкоджень під час транспортування.

7. Мистецтвознавча експертиза

До числа об'єктів мистецтвознавчої експертизи належать предмети антикваріату та твори мистецтва, а саме:

• монументального та станкового живопису, графіки, декоративно-ужиткового мистецтва, пам'ятки архітектури, скульптури, дрібної пластики, музичні інструменти, нотна література;
• друкована продукція, аудіо- та відеозаписи, фотографія.

Основними завданнями мистецтвознавчої експертизи є:

• проведення атрибуції твору (встановлення автора твору, періоду створення роботи, приналежність до певної школи тощо);
• визначення художнього рівня, історичного значення, культурної цінності та стану твору;
• визначення оціночної або страхової вартості твору;
• визначення відповідності продукції вимогам законодавства про захист суспільної моралі.

8. Психологічна експертиза

Об'єктом психологічної експертизи є психічно здорові особи (підозрюваний, обвинувачений, підсудний, виправданий, засуджений, свідок, потерпілий, позивач, відповідач: малолітні; неповнолітні; дорослого та похилого віку).

Психологічна експертиза також може бути часткою комплексного експертного дослідження, якщо в органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), виникають питання, вирішення яких потребує синтезування спеціальних знань з різних галузей науки (психолого- психіатрична експертиза, психолого-медико-психіатрична, медико- психологічна та психолого-автотехнічна експертиза). До цього переліку також можуть належати психолого-почеркознавча та психолого-лінгвістична експертизи.

Психологічна експертиза встановлює ті особливості психічної діяльності та такі їх прояви в поведінці особи, які мають юридичне значення та викликають певні правові наслідки.

Основним завданням психологічної експертизи є визначення у підекспертної особи: індивідуально-психологічних особливостей, рис характеру, провідних якостей особистості; мотивотвірних чинників психічного життя і поведінки; емоційних реакцій та станів; закономірностей перебігу психічних процесів, рівня їхнього розвитку та індивідуальних її властивостей.

При проведенні психологічних експертиз використовуються загальновідомі в науковій практиці психологічні методики і такі, що пройшли державну атестацію, та їх авторські модифікації, що відбираються з урахуванням специфіки експертних досліджень і конкретних питань, поставлених перед психологічною експертизою.

З метою отримання орієнтувальної інформації можуть проводитися опитування із застосуванням спеціального технічного засобу - комп’ютерного поліграфа.

Предметом опитування із застосуванням спеціального технічного засобу - комп’ютерного поліграфа є отримання орієнтувальної інформації щодо: ступеня ймовірності повідомленої опитуваною особою інформації; повноти наданої опитуваною особою інформації; джерела отриманої опитуваною особою інформації; уявлень опитуваної особи про певну подію; іншої орієнтувальної інформації, необхідної для конструювання версій розслідування певних подій.

Такі опитування можуть проводитись тільки за наявності письмової згоди особи, яка проходитиме опитування.

Для проведення дослідження орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), надає експерту можливість психологічного обстеження підекспертної особи та матеріали справи.

Для проведення психологічної експертизи (з огляду на вік підекспертної особи та виходячи з питань, поставлених перед експертом) експерту необхідно надати: медичну документацію, особову справу, шкільні характеристики і характеристики з місця роботи, свідчення співучнів, педагогів, колег, друзів, знайомих, родичів та інших людей, з якими підекспертна особа близько спілкувалася.

У свідченнях рідних та близьких повинні бути відображені особливості її розвитку та поведінки, умов життя, оточення, притаманні їй схильності, захоплення, інтереси.

За наявності також надаються щоденники, листи, зразки творчості підекспертної особи. Органу (особі), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), особливу увагу слід приділити свідченням або відомостям про особливості поведінки підекспертної особи у проблемних ситуаціях (конфлікти, покарання, втрати тощо) та свідченням про особливості її емоційного стану в певних обставинах (безпосередньо у момент подій, у час, що передував подіям, а також після їх завершення). Під час проведення психологічної експертизи досліджуються автентичні показання, тобто такі, які не залежать від будь-якого стороннього впливу або примусу.

9. Товарознавчі експертизи

9.1. Автотоварознавча та транспортно-товарознавча експертизи

До числа основних завдань автотоварознавчої та транспортно-товарознавчої експертизи належить визначення ринкової вартості колісних транспортних засобів (далі - КТЗ), їх складових, а також розміру вартості матеріальних збитків, заподіяних власнику або володільцю колісних транспортних засобів, їх складових унаслідок пошкодження останнього.

Перед автотоварознавчою та транспортно-товарознавчою експертизою можуть ставитись також питання про складові основного завдання або споріднені з ним, якщо такі питання пов'язані з придбанням та експлуатацією колісних транспортних засобів.

На дослідження експерту надаються КТЗ та документація, що стосується його реєстрації, матеріали розслідування події, що призвела до матеріальної шкоди, а також документи, у яких зафіксовані інші вихідні дані, необхідні для вирішення поставленого питання.

У разі потреби виклик зацікавлених осіб на технічний огляд КТЗ здійснюється замовником експертизи із зазначенням дати, місця та часу проведення огляду (після їх узгодження з експертом).

Орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), повинен(на) забезпечити можливість огляду КТЗ та належні безпечні умови (освітлення, вільний доступ, можливість огляду КТЗ з різних боків тощо).

9.2. Експертиза машин, обладнання, сировини та товарів народного споживання

До числа об'єктів товарознавчої експертизи належать: товари народного споживання, обладнання та сировина.

Об'єктами експертизи цього виду можуть бути й інші товари. Різновидом товарознавчої експертизи є автомобільно-товарознавча експертиза (автотоварознавча та транспортно-товарознавча експертиза), об'єктами якої є колісні транспортні засоби і їх комплектуючі.

Основними завданнями товарознавчої експертизи є: визначення вартості товарної продукції; визначення належності товарів до класифікаційних категорій, які прийняті у виробничо-торговельній сфері; визначення характеристик об’єктів дослідження відповідно до вимог Українського класифікатора товарів зовнішньої економічної діяльності; визначення змін показників якості товарної продукції; установлення способу виробництва товарної продукції: промисловий чи саморобний, підприємства-виробника, країни-виробника; визначення відповідності упакування і транспортування, умов і термінів зберігання товарної продукції до вимог чинних правил.

У документі про призначення експертизи (залучення експерта) слід зазначити суть позовних вимог або обставини кримінального провадження, за яким призначено експертизу. Разом з документом про призначення експертизи (залучення експерта) експерту надається об'єкт дослідження.

Громіздкі предмети досліджуються за місцезнаходженням. Якщо доступ до об'єктів обмежений, то орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), зобов'язаний(а) забезпечити експерту можливість їх огляду. Огляд за потреби проводиться у присутності сторін у справі (інших зацікавлених осіб).

Об'єкти дослідження направляються експерту в упаковці, що забезпечує їх збереження. Якщо перед експертом поставлено питання про вартість товару (майна), орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), як правило, зазначає, станом на який час належить вирішувати поставлене питання.

На експертизу може бути поставлене питання про вартість відсутнього товару (майна). У таких випадках у документі про призначення експертизи (залучення експерта) зазначається про відсутність об'єкта та вказуються матеріали справи, на підставі яких повинна проводитись експертиза (рахунки, товарно-транспортні накладні, описи в позовних заявах, протоколах допиту потерпілих тощо)