Тактичні та процесуальні особливості огляду місця події
ОСОБЛИВОСТІ ОМП ЗА ФАКТОМ ЗАВІДОМО НЕПРАВДИВИХ ПОВІДОМЛЕНЬ ПРО ЗАГРОЗУ БЕЗПЕЦІ ГРОМАДЯН, ЗНИЩЕННЯ ЧИ ПОШКОДЖЕННЯ ОБ’ЄКТІВ ВЛАСНОСТІ
Суспільна небезпека завідомо неправдивого повідомлення
На сучасному етапі розвитку українського суспільства одним з найважливіших завдань держави є забезпечення громадської безпеки. Завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об’єктів власності (ст. 259 КК України) є злочином, який може спричинити тяжкі наслідки.
Держава докладає колосальних зусиль для попередження та боротьби з такими злочинами. Це пов’язано з тим, що відбувається відволікання сил і засобів спеціальних служб від їх безпосередніх обов’язків і марно витрачаються значні матеріальні ресурси, а також створюється напружена, нервова обстановка в суспільстві.
Жодне повідомлення про підготовку вибуху, підпалу або інших дій, які загрожують загибеллю людей чи іншими тяжкими наслідками не може бути залишено без належного реагування. Результатом таких «витівок» є порушення нормального функціонування державних органів та установ, комерційних і некомерційних організацій, дезорганізація органів влади. Крім того, порушуються права та охоронювані законом інтереси громадян. На жаль, найчастіше громадяни не замислюються про наслідки таких «жартів», перебуваючи під впливом миттєвого бажання, алкоголю, або діючи з хуліганських спонукань. Найчастіше до таких злочинів ставляться як до веселого розіграшу, розваги, не усвідомлюючи можливості настання кримінально-правових наслідків, а також того, що ні форма повідомлення (усне, письмове, телефоном), ні мотиви (особисті, політичні, хуліганські інші) не мають значення для визнання цього діяння злочином. Особливо непокоїть той факт, що у вчинення цих злочинів втягують неповнолітніх.
Також, щодо основних умов, що сприяють вчиненню завідомо неправдивих повідомлень про загрозу громадській безпеці, необхідно віднести такі: відкрита військова агресія та анексія українських територій, недостатній рівень психологічної допомоги особам, які мали відношення до антитерористичної операції та переселенцям, недостатній рівень превентивної діяльності з боку органів Національної поліції; необґрунтоване закриття кримінальних проваджень через невстановлення осіб, які вчинили злочини; зниження ролі громадськості у протидії злочинності; недоліки у системі правового виховання підлітків; бездоглядність і відсутність контролю за дітьми з боку батьків або осіб, які їх замінюють, відповідних служб та органів; недоліки в організації дозвілля тощо.
Кримінально-правова характеристика завідомо неправдивого повідомлення
Наявність повідомлення, найчастіше саме про загрозу вибуху, та встановлення факту його неправдивості є підставою для початку досудового розслідування за ознаками статті 259 КК України. Такі повідомлення потрібно відрізняти від складу злочину, передбаченого статтею 296 КК України (хуліганство), оскільки завідомо неправдиве повідомлення спричиняє шкоду громадським інтересам, безпосередньо, через дії інших осіб, які вимушені їх здійснювати.
1. Об’єкт злочину – громадська безпека в частині надання населенню достовірної інформації про загрозу злочинних посягань. Поширення неправдивих відомостей створює обстановку загального страху і невпевненості, викликає недовіру до органів влади, може породити паніку, а тим самим порушує безпеку суспільства.
2. Об’єктивна сторона злочину характеризується єдиною обов’язковою ознакою – суспільно небезпечною дією, яка полягає у завідомо неправдивому повідомленні про терористичний акт.
Це повідомлення може бути зроблене будь-яким способом і доведене до широкого кола осіб чи повідомлене хоча б одній особі з тим, щоб воно набуло подальшого поширення. За своїм змістом повідомлення стосується вчинення у подальшому загально-небезпечних дій, які становлять об’єктивну сторону терористичного акту, і є безсумнівно, очевидно неправдивим.
3. Суб’єкт злочину – загальний, а саме фізична особа, якій виповнилося 16 років.
4. Суб’єктивна сторона злочину характеризується умисною виною. При цьому особа точно, достовірно знає, що поширена нею інформація є неправдивою, розуміє, що такі повідомлення викликають обстановку страху в населення, порушують громадську безпеку. Тим самим винний усвідомлює суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачає їх суспільно небезпечні наслідки у вигляді шкоди громадській безпеці. Бажаючи настання таких наслідків – а це має місце тоді, коли винний прагне дезорганізувати діяльність підприємства, установи, організації, викликати паніку, – він діє з прямим умислом.
5. Кваліфікований вид злочину має місце тоді, коли він:
- спричинив тяжкі наслідки,
- вчинений повторно.
Тяжкі наслідки – поняття оціночне, їх наявність визначається у кожному конкретному випадку з урахуванням усіх обставин провадження. Очевидно, що в результаті таких діянь заподіюється серйозний матеріальний збиток, оскільки на виклик виїжджають відповідні служби Національної поліції, служби з надзвичайних ситуацій, швидкої допомоги; зриваються графіки, виробничий або освітній процес, зриваються графіки вильотів літаків і відправлення поїздів, кораблів, страждає громадська безпека, як правило, при цьому евакуюються громадяни, службовці, робітники чи учні. З іншого боку, ігнорування такого роду інформації про «тероризм» може привести до ще більш важких наслідків, хоча вибухові пристрої виявляють набагато рідше, ніж надходять повідомлення.
У той же час спостерігається зростання дійсно вчинених актів тероризму. У зв’язку з цим виклик або виїзд зазначених служб при такому повідомленні, а також евакуація громадян повинні проводитися обов’язково. На перевірку подібних сигналів витрачається багато часу і зусиль, затрачуються також і матеріальні засоби, органи Національної поліції завжди діють з передумови існування реальної небезпеки, часто громадяни відчувають почуття страху, беззахисності, дискомфорту, невдоволення за нинішньої ситуації.
Тяжкість наслідків залежить від соціальної цінності об’єкта посягання, а також від характеру і розміру заподіяної злочином шкоди. Для правильної кваліфікації злочину (встановлення ознаки «тяжкості») необхідно витребувати довідки про суму заподіяних злочином збитків. Зокрема, при їх визначенні необхідно враховувати матеріальні витрати, пов’язані з реагуванням на такі повідомлення підрозділів Національної поліції та інших служб.
Ознаками повторності при вчиненні завідомо неправдивого повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об’єктів власності є дії, коли кожна з них має самостійний характер, а не є повторенням того самого повідомлення одному й тому ж адресатові кілька разів поспіль. У деяких випадках повторністю варто вважати неодноразове повідомлення про загрозу публічній безпеці одному й тому ж адресатові, однак за умови, що на перше повідомлення відреагували відповідні органи влади і між першим та другим повідомленням пройшов певний час.
Варто наголосити, що аналогічні злочини можуть вчинятися як за попередньої підготовки, так і без неї.
Необхідно врахувати, що завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення або пошкодження різноманітних об’єктів власності, обов’язково повинно мати такі ознаки:
- містити вигадану інформацію про вчинення загально-небезпечних злочинів (збройні напади, закладену в приміщенні вибухівку, підготовлені підпали тощо);
- відзначатися вірогідністю і сприйматися тими, кому воно адресовано, як реальна загроза їхній безпеці;
- про те, що загроза насправді відсутня, заявнику відомо заздалегідь.
Типові слідчі ситуації
При розслідуванні завідомо неправдивого повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об’єктів власності типовими є слідчі ситуації на початковому етапі розслідування та похідні від них версії, які можливо класифікувати з різних підстав:
1. Залежно від встановлення особи підозрюваного:
- особа, яка зробила завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об’єктів власності, невідома;
- особа, яка зробила завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об’єктів власності, встановлена і затримана;
- є інформація про особу, яка зробила завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об’єктів власності, але місцезнаходження її невідоме. Як правило, розглядаються перші дві ситуації, оскільки третя є проміжною.
2. Залежно від встановлення місця передачі повідомлення:
- місце встановлене;
- місце не встановлене.
3. Залежно від способу передачі повідомлення:
- письмовий (з використанням комп’ютерної техніки, поштовим відправленням (листом), направленим поштою або підкинутим, телеграмою);
- усний (з використанням радіозв’язку, телефонних засобів зв’язку, кабельних (провідних) мереж, радіомереж, безпосередньо);
- через посередників, які або знають, або не знають зміст повідомлення.
4. Залежно від об’єкта як частини реально існуючої дійсності, безпосередньо впливаючи на яку певним чином, злочинцем досягається бажаний результат. Об’єкти, на які, як вбачається з повідомлення, нібито, спрямовані дії, що можуть створити загрозу загибелі людей, значного майнового збитку, настання інших суспільно небезпечних наслідків, можна класифікувати в такий спосіб:
- громадські об’єкти:
а) навчальні заклади, установи культури тощо;
б) залізничні, автобусні вокзали, аеропорти тощо;
в) ринки, великі магазини;
- об’єкти органів державної влади:
а) правоохоронні установи – органів МВС, прокуратури, суду;
б) установи законодавчої і виконавчої й влади;
- комерційні об’єкти:
а) банки;
б) будинки і приміщення правлінь ТОВ, ЗАТ тощо;
в) складські приміщення;
г) невеликі магазини, кіоски тощо;
- транспортні засоби:
а) залізничні потяги;
б) судна;
в) повітряні судна;
г) автомашини;
- транспортні комунікації:
а) залізниця та її окремі об’єкти;
б) мости;
в) шляхопроводи;
г) трубопроводи;
- житлові будинки і приміщення;
- виробничі будівлі;
- культові споруди;
- пам’ятники культури;
- об’єкти підвищеного рівня небезпеки (АЕС, хімічні підприємства, греблі);
- змішані об’єкти (наприклад, комерційний об’єкт, розташований у громадському місці – магазин на ринку; потяг, що знаходиться на пероні вокзалу – транспортний засіб, що перебуває в громадському місці, що є одночасно елементом залізничної транспортної комунікації).
5. Залежно від заявленого способу заподіяння шкоди: вибух, підпал, інший спосіб.
У переважній більшості випадків завідомо неправдивого повідомлення про загрозу безпеці, як спосіб, вказується вибух, оскільки саме він справляє найбільше враження на особу, яка прийняла повідомлення. Такий спосіб найчастіше зустрічається в повідомленнях засобів масової інформації і є найбільш ефективним з точки зору наслідків руйнування та досягнення мети злочинців.
6. Залежно від приналежності об’єкта: державна власність, колективна власність, приватна власність, особиста власність.
7. Залежно від суспільної значимості об’єкта: об’єкт має міжнародне, національне, регіональне, місцеве чи особисте значення.
8. Залежно від місця або особи, якій було зроблено повідомлення: приватна особа чи посадова особа, конкретна установа (підприємство), органи Національної поліції, інші державні органи, засоби масової інформації тощо.
9. Залежно від виявлення підозрілих предметів на об’єкті: такі предмети відсутні, виявлено підозрілий предмет випадкового походження або муляж вибухового пристрою.
Огляд місця події
Після отримання повідомлення СОГ негайно виїжджає за вказаною адресою і проводить ОМП. Під час його проведення необхідно дотримуватися основних принципів огляду місця події. Виявлені у процесі огляду дані будуть доказами лише в тому разі, якщо вони будуть правильно закріплені у встановленому законом порядку.
При завідомо неправдивих повідомленнях про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об’єктів власності необхідно проводити такі види оглядів:
- огляд місця, що було об’єктом загрози знищення чи пошкодження;
- огляд місця, звідки надійшло завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об’єктів власності.
У першому випадку, коли завідомо неправдиве повідомлення не супроводжується виготовленням і закладанням на об’єкт погрози макета вибухового пристрою або вчинення інших дій, то в «замінованому» місці, як правило, відсутні матеріальні зміни середовища, пов’язані з вчиненням злочину. Тому місце, на яке вказує особа, під час свого повідомлення (тобто «замінований» об’єкт), не завжди можна назвати в точному значенні цього слова місцем події, якщо в зазначеному місці не буде виявлено вибуховий пристрій чи його макет, або відображення інших дій злочинця (наприклад, створені зловмисником перешкоди, що ускладнюють пошукові дії співробітників правоохоронних органів). У зазначеному випадку можливо говорити про приміщення (або ділянку місцевості), що не є місцем події.
Виходячи з цього, найчастіше органи Національної поліції при перевірці повідомлення про вибух, що готується, йдуть таким шляхом: об’єкт, відносно якого здійснено погрозу вибуху, оглядається спеціалістами на предмет виявлення вибухового пристрою.
В іншому випадку, коли місце вчинення злочину – місце, звідки зловмисник передає повідомлення, є більш інформативним. Проте дослідження матеріальної обстановки зазначеного місця пов’язане з подоланням низки ускладнюючих обставин, обумовлених, по-перше, недостатністю вихідної інформації, особливо про особу, яка зробила повідомлення, по-друге, ступенем непорушності первинної обстановки місця події, котра залежить від вільності доступу інших осіб до місця вчинення злочину, і, по-третє, від часу, що пройшов з моменту одержання правоохоронними органами повідомлення про акт, що готується, до встановлення місцезнаходження телефону, з якого це повідомлення було передано.
Огляд місця події, якщо воно відоме, необхідно проводити в кожному випадку незалежно від того, який проміжок часу пройшов з моменту вчинення злочину. Це пояснюється тим, що дана слідча (розшукова) дія може дозволити, по-перше, виявити, зафіксувати і використати в процесі розслідування збережені сліди; по-друге, ознайомитися з обстановкою вчинення злочину з метою висування версій про можливі шляхи підходу і відходу злочинця; по-третє, розв’язати низку оперативно-тактичних завдань з виявлення свідків вчиненого злочину.
Огляд місця вчинення даного злочину доцільно проводити ексцентричним способом (від центру до периферії).
При цьому центром, «вузловим» пунктом місця події буде безпосередньо телефонний апарат. Якщо ж існує небезпека знищення слідів (сліди підошовної частини взуття та інше), то огляд необхідно здійснювати концентричним способом (від периферії до центру).
Варто зазначити, що проведення огляду, на яке було вказано у повідомленні про замінування, проводиться лише за участю спеціаліста – відповідного спеціаліста підрозділів Департаменту вибухотехнічної служби Національної поліції України.
Найбільш загальними ознаками, що свідчать про можливість віднесення виявленого при проведенні слідчого огляду об’єкта до вибухонебезпечного, є:
- виявлення в громадських місцях і транспорті підозрілих портфелів, валіз, сумок, коробок, ящиків тощо;
- наявність у виявлених предметах характерного вигляду штатних боєприпасів;
- наявність у предметах різкого запаху пально-мастильних матеріалів, розчинників, диму, звуку працюючого годинникового механізму;
- наявність у предметах елементів (деталей), що не відповідають їх прямому призначенню;
- з’єднання предметів з об’єктами навколишньої обстановки за допомогою розтяжок, дроту тощо.
Для поштових відправлень підозрілими ознаками є:
- незвичайно велика маса поштового відправлення, невідповідність центру ваги посилки її геометричного центру, наявність в посилці металевих предметів, нестандартний спосіб виготовлення (забивання) посилочного ящика;
- використання конверта нестандартної форми, великої товщини, маси, з щільного або подвійного паперу, наявність маслянистих плям, випуклих деталей і неоднорідність вмісту;
- нерозбірливий напис адреси відправника, наявність особливих позначок типу «особисто», «конфіденційно».
За своїм зовнішнім виглядом вибухові пристрої можуть не відрізнятися від звичайних предметів. Тому, при пошуку вибухового пристрою, потрібно звертати увагу на предмети, які викликають підозру або які випадково опинилися в зоні пошуку.
Для виявлення вибухових пристроїв застосовуються службові собаки, а для розмінування – спеціальні дистанційно-керовані роботи.
Всім особам, які перебувають у місці, про яке повідомлено щодо замінування, з метою захисту від можливого вибуху забороняється:
- чіпати і переміщувати підозрілий предмет;
- заливати рідиною, засипати піском (ґрунтом), накривати різними речами;
- користуватися електро- і радіоапаратурою поблизу даного предмета (зокрема мобільними телефонами).
Дії спеціалістів-вибухотехніків при ОМП
- знайомиться з обстановкою місця події, змістом повідомлення, що надійшло;
- з’ясовує та аналізує ситуацію;
- допомагає слідчому у визначенні порядку та послідовності проведення пошукових заходів та застосуванні криміналістичних засобів і методів пошуку;
- здійснюють візуальний огляд службових та інших приміщень об’єктів з метою виявлення вибухових пристроїв (ВП) та вибухових речовин (ВР);
- у разі виявлення ВП, ВР чи предметів, що викликають підозру або не характерних для даного об’єкта, дотримуючись заходів безпеки (забезпечують охорону місця події, видаляють з небезпечної зони сторонніх осіб, візуально визначають його характер і намагаються встановити власника);
- не допускають дотиків до предмета інших осіб, його переміщень, а також змін світлового режиму в приміщенні, де він виявлений;
- для зменшення вибухового впливу місцезнаходження предмета огороджують засобами локалізації вибуху;
- готують до використання засоби пожежогасіння і т.п.
Обстеження ВП доцільно проводити в три етапи у відповідності до існуючих методик попередніх досліджень підозрілого предмета.
На першому етапі – виявляються ознаки вибухового пристрою, далі визначається ступінь його вибухонебезпечності і потім час передбачуваного вибуху.
На другому етапі – визначається конструкція вибухового пристрою та безпечні дії з ним, місце проведення обстеження, розміри небезпечної зони, необхідні засоби захисту, послідовність залучення до проведення обстеження членів слідчо-оперативної групи.
На третьому етапі – розробляється порядок евакуації вибухового пристрою, а при необхідності його розкриття і знешкодження або знищення на місці виявлення.
Дії інспектора-криміналіста при ОМП
- визначає разом зі слідчим межі огляду;
- здійснює відеозапис навколишнього оточення, підозрілих предметів та можливих глядачів;
- вживає заходів до виявлення, фіксації та збереження слідів, згідно з вимогами кримінального процесуального закону, а також прийомами і засобами, розробленими наукою криміналістикою;
- при огляді встановленого телефону чи таксофона, з якого надійшло повідомлення, незалежно від того, затриманий правопорушник чи ні, вилучає сліди папілярних узорів з телефонної трубки, самого апарату;
- звертає увагу на наявність мікрочасток на можливих місцях контакту підозрюваного з навколишніми предметами;
- надає допомогу слідчому в описі слідів та упакуванні вилучених об’єктів;
- проводить потрібні консультації;
- при отриманні інформації щодо можливого зловмисника складають його композиційний портрет та вживають інших заходів до встановлення його особи тощо.
Після завершення огляду слідчим складається протокол огляду місця події з відповідними додатками.
Об’єкти і сліди
- письмо з використанням комп’ютерної техніки;
- записки з текстом попередньо підготовленого повідомлення;
- поштове відправлення (лист, телеграма), направлений поштою або підкинутий;
- підозрілий предмет випадкового походження або муляж вибухового пристрою;
- телефонний апарат;
- вибуховий пристрій (ВП);
- вибухова речовина;
- підозрілі портфелі, валізи, сумки, коробки, ящики тощо дактилоскопічні сліди (сліди папілярних узорів безпосередньо на трубці телефонного апарата, диску або кнопках номеронабирача, лицьовий і бічних поверхнях телефонного апарата);
- трасологічні сліди (сліди підошовної частини взуття на підлозі будки або приміщення, де висить телефонний апарат, на поверхні асфальту, ґрунті навколо місця розташування телефону);
- сліди-предмети (недопалки сигарет, сірники, випадково загублені предмети – рукавички, носові хустки, запальнички, тощо);
- біологічні сліди (слина – на слухавці (у тій частині корпуса, де розташований мікрофон);
- сліди одягу чи рукавичок – у тих самих місцях, де можуть бути виявлені сліди папілярних узорів, якщо особа дзвонила, не знімаючи рукавичок;
- сліди матеріалів та речовин – волокон, часток текстильних виробів; тощо);
- словесний портрет.
На місці підготовки до вчинення злочину можуть бути виявлені різні сліди-предмети: письмові прилади, папір, матеріали, інструменти й устаткування, що використовувалися для виготовлення макета вибухового пристрою тощо. Можливим є наявність слідів злочинця і його одягу на цих предметах.