Тактичні та процесуальні особливості огляду місця події

ОСОБЛИВОСТІ ОМП ЗА ФАКТОМ ЗАВІДОМО НЕПРАВДИВИХ ПОВІДОМЛЕНЬ ПРО ЗАГРОЗУ БЕЗПЕЦІ ГРОМАДЯН, ЗНИЩЕННЯ ЧИ ПОШКОДЖЕННЯ ОБ’ЄКТІВ ВЛАСНОСТІ

Суспільна небезпека завідомо неправдивого повідомлення

На сучасному етапі розвитку українського суспільства одним з найважливіших завдань держави є забезпечення громадської безпеки. Завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об’єктів власності (ст. 259 КК України) є злочином, який може спричинити тяжкі наслідки.

Держава докладає колосальних зусиль для попередження та боротьби з такими злочинами. Це пов’язано з тим, що відбувається відволікання сил і засобів спеціальних служб від їх безпосередніх обов’язків і марно витрачаються значні матеріальні ресурси, а також створюється напружена, нервова обстановка в суспільстві.

Жодне повідомлення про підготовку вибуху, підпалу або інших дій, які загрожують загибеллю людей чи іншими тяжкими наслідками не може бути залишено без належного реагування. Результатом таких «витівок» є порушення нормального функціонування державних органів та установ, комерційних і некомерційних організацій, дезорганізація органів влади. Крім того, порушуються права та охоронювані законом інтереси громадян. На жаль, найчастіше громадяни не замислюються про наслідки таких «жартів», перебуваючи під впливом миттєвого бажання, алкоголю, або діючи з хуліганських спонукань. Найчастіше до таких злочинів ставляться як до веселого розіграшу, розваги, не усвідомлюючи можливості настання кримінально-правових наслідків, а також того, що ні форма повідомлення (усне, письмове, телефоном), ні мотиви (особисті, політичні, хуліганські інші) не мають значення для визнання цього діяння злочином. Особливо непокоїть той факт, що у вчинення цих злочинів втягують неповнолітніх.

Також, щодо основних умов, що сприяють вчиненню завідомо неправдивих повідомлень про загрозу громадській безпеці, необхідно віднести такі: відкрита військова агресія та анексія українських територій, недостатній рівень психологічної допомоги особам, які мали відношення до антитерористичної операції та переселенцям, недостатній рівень превентивної діяльності з боку органів Національної поліції; необґрунтоване закриття кримінальних проваджень через невстановлення осіб, які вчинили злочини; зниження ролі громадськості у протидії злочинності; недоліки у системі правового виховання підлітків; бездоглядність і відсутність контролю за дітьми з боку батьків або осіб, які їх замінюють, відповідних служб та органів; недоліки в організації дозвілля тощо.

Кримінально-правова характеристика завідомо неправдивого повідомлення

Наявність повідомлення, найчастіше саме про загрозу вибуху, та встановлення факту його неправдивості є підставою для початку досудового розслідування за ознаками статті 259 КК України. Такі повідомлення потрібно відрізняти від складу злочину, передбаченого статтею 296 КК України (хуліганство), оскільки завідомо неправдиве повідомлення спричиняє шкоду громадським інтересам, безпосередньо, через дії інших осіб, які вимушені їх здійснювати.

1. Об’єкт злочину – громадська безпека в частині надання населенню достовірної інформації про загрозу злочинних посягань. Поширення неправдивих відомостей створює обстановку загального страху і невпевненості, викликає недовіру до органів влади, може породити паніку, а тим самим порушує безпеку суспільства.

2. Об’єктивна сторона злочину характеризується єдиною обов’язковою ознакою – суспільно небезпечною дією, яка полягає у завідомо неправдивому повідомленні про терористичний акт.

Це повідомлення може бути зроблене будь-яким способом і доведене до широкого кола осіб чи повідомлене хоча б одній особі з тим, щоб воно набуло подальшого поширення. За своїм змістом повідомлення стосується вчинення у подальшому загально-небезпечних дій, які становлять об’єктивну сторону терористичного акту, і є безсумнівно, очевидно неправдивим.

3. Суб’єкт злочину – загальний, а саме фізична особа, якій виповнилося 16 років.

4. Суб’єктивна сторона злочину характеризується умисною виною. При цьому особа точно, достовірно знає, що поширена нею інформація є неправдивою, розуміє, що такі повідомлення викликають обстановку страху в населення, порушують громадську безпеку. Тим самим винний усвідомлює суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачає їх суспільно небезпечні наслідки у вигляді шкоди громадській безпеці. Бажаючи настання таких наслідків – а це має місце тоді, коли винний прагне дезорганізувати діяльність підприємства, установи, організації, викликати паніку, – він діє з прямим умислом.

5. Кваліфікований вид злочину має місце тоді, коли він:

Тяжкі наслідки – поняття оціночне, їх наявність визначається у кожному конкретному випадку з урахуванням усіх обставин провадження. Очевидно, що в результаті таких діянь заподіюється серйозний матеріальний збиток, оскільки на виклик виїжджають відповідні служби Національної поліції, служби з надзвичайних ситуацій, швидкої допомоги; зриваються графіки, виробничий або освітній процес, зриваються графіки вильотів літаків і відправлення поїздів, кораблів, страждає громадська безпека, як правило, при цьому евакуюються громадяни, службовці, робітники чи учні. З іншого боку, ігнорування такого роду інформації про «тероризм» може привести до ще більш важких наслідків, хоча вибухові пристрої виявляють набагато рідше, ніж надходять повідомлення.

У той же час спостерігається зростання дійсно вчинених актів тероризму. У зв’язку з цим виклик або виїзд зазначених служб при такому повідомленні, а також евакуація громадян повинні проводитися обов’язково. На перевірку подібних сигналів витрачається багато часу і зусиль, затрачуються також і матеріальні засоби, органи Національної поліції завжди діють з передумови існування реальної небезпеки, часто громадяни відчувають почуття страху, беззахисності, дискомфорту, невдоволення за нинішньої ситуації.

Тяжкість наслідків залежить від соціальної цінності об’єкта посягання, а також від характеру і розміру заподіяної злочином шкоди. Для правильної кваліфікації злочину (встановлення ознаки «тяжкості») необхідно витребувати довідки про суму заподіяних злочином збитків. Зокрема, при їх визначенні необхідно враховувати матеріальні витрати, пов’язані з реагуванням на такі повідомлення підрозділів Національної поліції та інших служб.

Ознаками повторності при вчиненні завідомо неправдивого повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об’єктів власності є дії, коли кожна з них має самостійний характер, а не є повторенням того самого повідомлення одному й тому ж адресатові кілька разів поспіль. У деяких випадках повторністю варто вважати неодноразове повідомлення про загрозу публічній безпеці одному й тому ж адресатові, однак за умови, що на перше повідомлення відреагували відповідні органи влади і між першим та другим повідомленням пройшов певний час.

Варто наголосити, що аналогічні злочини можуть вчинятися як за попередньої підготовки, так і без неї.

Необхідно врахувати, що завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення або пошкодження різноманітних об’єктів власності, обов’язково повинно мати такі ознаки:

Типові слідчі ситуації

При розслідуванні завідомо неправдивого повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об’єктів власності типовими є слідчі ситуації на початковому етапі розслідування та похідні від них версії, які можливо класифікувати з різних підстав:

1. Залежно від встановлення особи підозрюваного:

2. Залежно від встановлення місця передачі повідомлення:

3. Залежно від способу передачі повідомлення:

4. Залежно від об’єкта як частини реально існуючої дійсності, безпосередньо впливаючи на яку певним чином, злочинцем досягається бажаний результат. Об’єкти, на які, як вбачається з повідомлення, нібито, спрямовані дії, що можуть створити загрозу загибелі людей, значного майнового збитку, настання інших суспільно небезпечних наслідків, можна класифікувати в такий спосіб:

а) навчальні заклади, установи культури тощо;

б) залізничні, автобусні вокзали, аеропорти тощо;

в) ринки, великі магазини;

а) правоохоронні установи – органів МВС, прокуратури, суду;

б) установи законодавчої і виконавчої й влади;

а) банки;

б) будинки і приміщення правлінь ТОВ, ЗАТ тощо;

в) складські приміщення;

г) невеликі магазини, кіоски тощо;

а) залізничні потяги;

б) судна;

в) повітряні судна;

г) автомашини;

а) залізниця та її окремі об’єкти;

б) мости;

в) шляхопроводи;

г) трубопроводи;

5. Залежно від заявленого способу заподіяння шкоди: вибух, підпал, інший спосіб.

У переважній більшості випадків завідомо неправдивого повідомлення про загрозу безпеці, як спосіб, вказується вибух, оскільки саме він справляє найбільше враження на особу, яка прийняла повідомлення. Такий спосіб найчастіше зустрічається в повідомленнях засобів масової інформації і є найбільш ефективним з точки зору наслідків руйнування та досягнення мети злочинців.

6. Залежно від приналежності об’єкта: державна власність, колективна власність, приватна власність, особиста власність.

7. Залежно від суспільної значимості об’єкта: об’єкт має міжнародне, національне, регіональне, місцеве чи особисте значення.

8. Залежно від місця або особи, якій було зроблено повідомлення: приватна особа чи посадова особа, конкретна установа (підприємство), органи Національної поліції, інші державні органи, засоби масової інформації тощо.

9. Залежно від виявлення підозрілих предметів на об’єкті: такі предмети відсутні, виявлено підозрілий предмет випадкового походження або муляж вибухового пристрою.

Огляд місця події

Після отримання повідомлення СОГ негайно виїжджає за вказаною адресою і проводить ОМП. Під час його проведення необхідно дотримуватися основних принципів огляду місця події. Виявлені у процесі огляду дані будуть доказами лише в тому разі, якщо вони будуть правильно закріплені у встановленому законом порядку.

При завідомо неправдивих повідомленнях про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об’єктів власності необхідно проводити такі види оглядів:

У першому випадку, коли завідомо неправдиве повідомлення не супроводжується виготовленням і закладанням на об’єкт погрози макета вибухового пристрою або вчинення інших дій, то в «замінованому» місці, як правило, відсутні матеріальні зміни середовища, пов’язані з вчиненням злочину. Тому місце, на яке вказує особа, під час свого повідомлення (тобто «замінований» об’єкт), не завжди можна назвати в точному значенні цього слова місцем події, якщо в зазначеному місці не буде виявлено вибуховий пристрій чи його макет, або відображення інших дій злочинця (наприклад, створені зловмисником перешкоди, що ускладнюють пошукові дії співробітників правоохоронних органів). У зазначеному випадку можливо говорити про приміщення (або ділянку місцевості), що не є місцем події.

Виходячи з цього, найчастіше органи Національної поліції при перевірці повідомлення про вибух, що готується, йдуть таким шляхом: об’єкт, відносно якого здійснено погрозу вибуху, оглядається спеціалістами на предмет виявлення вибухового пристрою.

В іншому випадку, коли місце вчинення злочину – місце, звідки зловмисник передає повідомлення, є більш інформативним. Проте дослідження матеріальної обстановки зазначеного місця пов’язане з подоланням низки ускладнюючих обставин, обумовлених, по-перше, недостатністю вихідної інформації, особливо про особу, яка зробила повідомлення, по-друге, ступенем непорушності первинної обстановки місця події, котра залежить від вільності доступу інших осіб до місця вчинення злочину, і, по-третє, від часу, що пройшов з моменту одержання правоохоронними органами повідомлення про акт, що готується, до встановлення місцезнаходження телефону, з якого це повідомлення було передано.

Огляд місця події, якщо воно відоме, необхідно проводити в кожному випадку незалежно від того, який проміжок часу пройшов з моменту вчинення злочину. Це пояснюється тим, що дана слідча (розшукова) дія може дозволити, по-перше, виявити, зафіксувати і використати в процесі розслідування збережені сліди; по-друге, ознайомитися з обстановкою вчинення злочину з метою висування версій про можливі шляхи підходу і відходу злочинця; по-третє, розв’язати низку оперативно-тактичних завдань з виявлення свідків вчиненого злочину.

Огляд місця вчинення даного злочину доцільно проводити ексцентричним способом (від центру до периферії).

При цьому центром, «вузловим» пунктом місця події буде безпосередньо телефонний апарат. Якщо ж існує небезпека знищення слідів (сліди підошовної частини взуття та інше), то огляд необхідно здійснювати концентричним способом (від периферії до центру).

Варто зазначити, що проведення огляду, на яке було вказано у повідомленні про замінування, проводиться лише за участю спеціаліста – відповідного спеціаліста підрозділів Департаменту вибухотехнічної служби Національної поліції України.

Найбільш загальними ознаками, що свідчать про можливість віднесення виявленого при проведенні слідчого огляду об’єкта до вибухонебезпечного, є:

Для поштових відправлень підозрілими ознаками є:

За своїм зовнішнім виглядом вибухові пристрої можуть не відрізнятися від звичайних предметів. Тому, при пошуку вибухового пристрою, потрібно звертати увагу на предмети, які викликають підозру або які випадково опинилися в зоні пошуку.

Для виявлення вибухових пристроїв застосовуються службові собаки, а для розмінування – спеціальні дистанційно-керовані роботи.

Всім особам, які перебувають у місці, про яке повідомлено щодо замінування, з метою захисту від можливого вибуху забороняється:

Дії спеціалістів-вибухотехніків при ОМП

Обстеження ВП доцільно проводити в три етапи у відповідності до існуючих методик попередніх досліджень підозрілого предмета.

На першому етапі – виявляються ознаки вибухового пристрою, далі визначається ступінь його вибухонебезпечності і потім час передбачуваного вибуху.

На другому етапі – визначається конструкція вибухового пристрою та безпечні дії з ним, місце проведення обстеження, розміри небезпечної зони, необхідні засоби захисту, послідовність залучення до проведення обстеження членів слідчо-оперативної групи.

На третьому етапі – розробляється порядок евакуації вибухового пристрою, а при необхідності його розкриття і знешкодження або знищення на місці виявлення.

Дії інспектора-криміналіста при ОМП

Після завершення огляду слідчим складається протокол огляду місця події з відповідними додатками.

Об’єкти і сліди

На місці підготовки до вчинення злочину можуть бути виявлені різні сліди-предмети: письмові прилади, папір, матеріали, інструменти й устаткування, що використовувалися для виготовлення макета вибухового пристрою тощо. Можливим є наявність слідів злочинця і його одягу на цих предметах.