РОЗДІЛ 2. КРИМІНАЛІСТИЧНА ТЕХНІКА

Тема 4. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ КРИМІНАЛІСТИЧНОЇ ТЕХНІКИ

  • Мультимедійна презентація
  • Тестовий контроль знань
    • Лекційний матеріал
  • 1. Поняття, завдання та система криміналістичної техніки
  • 2. Суб’єкти, правові підстави та принципи застосування криміналістичної техніки
  • 3. Засоби криміналістичної техніки
  • 4. Методи криміналістичної техніки

    • 1. Поняття, завдання та система криміналістичної техніки

    Підвищення рівня організованості, озброєності, технічної оснащеності злочинців вимагає відповідного рівня техніко-криміналістичного забезпечення розслідування та попередження кримінальних правопорушень. Одним з джерел надходження подібних досягнень до правоохоронної діяльності є окремий розділ науки криміналістики – криміналістична техніка.

    Під поняттям «криміналістична техніка» з одного боку розуміється розділ науки криміналістики, а з іншого – сукупність технічних засобів, які використовуються у кримінальному судочинстві.

    В історичному аспекті технічні засоби спочатку застосовувалися як спеціальні знаряддя, що розширювали пізнавальні можливості слідчого, працівника карного розшуку, експерта. Пізніше вони набули функцій дослідження матеріальних джерел, а потім – оцінки і подання доказів у кримінальному судочинстві. Таким чином, сформувалися задачі криміналістичної техніки та її предмет.

    Криміналістична техніка як розділ науки криміналістики являє собою систему наукових положень та рекомендацій, які забезпечують розробку технічних засобів (приладів, інструментів, пристроїв і матеріалів), а також прийомів та методів їх використання з метою розслідування та попередження кримінальних правопорушень. Таке двоєдине поняття криміналістичної техніки зберіглося до теперішнього часу і є найбільш прийнятим.

    Наукові положення криміналістичної техніки базуються на пізнанні та використанні закономірностей природничих, технічних та інших наук (фізики, хімії, біології, антропології, тощо), а також на окремих криміналістичних теоріях та вченнях (вчення про механізми слідоутворення, теорія ідентифікації, тощо), а її зміст полягає у розробці технічних засобів, прийомів та методів з метою отримання інформації від речових доказів для пізнання події кримінального правопорушення та встановлення об’єктивної істини під час кримінального провадження.

    Криміналістична техніка тісно пов’язана з іншими розділами науки криміналістики, а її положення реалізуються та втілюються, як в тактиці проведення окремих слідчих (розшукових) дій, так і в методиці розслідування окремих видів злочинів, що сприяє успішному розслідуванню в цілому.

    Завдання криміналістичної техніки полягають у наступному:

    До системи криміналістичної техніки входять:

    Загальні положення криміналістичної техніки (включають поняття, зміст та джерела криміналістичної техніки, її зв’язок з іншими розділами криміналістики та іншими науками, поняття та зміст її складових елементів (галузей).

    Галузі криміналістичної техніки (предметна класифікація наукових положень, побудована з урахуванням видів (типів) слідів кримінального правопорушення, а також особливостей слідовідображуючих об’єктів, та завдань, які вирішуються під час їх дослідження):

    1. Криміналістична фотографія і відеозапис – система наукових положень і розроблених на їх основі фотографічних і відеозаписуючих методів, засобів і прийомів, що використовуються під час збирання і дослідження доказів для розслідування і попередження кримінальних правопорушень, розшуку і викриття злочинців.

    2. Трасологія – вивчає теоретичні засади слідоутворення, закономірності виникнення різних видів слідів, які відбивають механізм кримінального правопорушення, вивчає і розробляє техніко-криміналістичні засоби, прийоми, методи збирання і дослідження слідів з метою їх використання для розслідування і попередження кримінальних правопорушень.

    3. Криміналістичне зброєзнавство (криміналістичне дослідження зброї, боєприпасів, вибухових речовин і пристроїв та слідів їх застосування) – вивчає закономірності конструювання та дії різних видів зброї, виникнення слідів її застосування, а також розробляє засоби, прийоми та методи дослідження таких об’єктів та слідів з метою використання під час розслідування та попередження кримінальних правопорушень.

    4. Криміналістичне дослідження письма (криміналістичне почеркознавство та криміналістичне авторознавство) – вивчає закономірності формування, розвитку та функціонування письмової мови та почерку, розробляє методи дослідження письмової мови та почерку з метою ідентифікації виконавця рукопису, встановлення автора тексту, а також іншої інформації, що має значення для встановлення істини під час розслідування кримінальних правопорушень.

    5. Техніко-криміналістичне дослідження документів – вивчає закономірності виготовлення документів та способи їх повної або часткової підробки, а також розробляє засоби, прийоми та методи дослідження таких об’єктів з метою використання під час розслідування та попередження кримінальних правопорушень.

    6. Габітологія /габітоскопія/ (ідентифікація особи за ознаками зовнішності) – вивчає закономірності розвитку та змін зовнішності людини, розробляє техніко-криміналістичні засоби й методи збирання, фіксації, дослідження і використання відомостей про зовнішність людини з метою розшуку та ідентифікації осіб, які вчинили кримінальні правопорушення.

    7. Фоноскопія (криміналістичне дослідження звукових слідів) – вивчає закономірності виникнення та фіксації звукових слідів, а також засоби та методи їх дослідження під час розслідування кримінальних правопорушень.

    8. Одорологія (криміналістичне дослідження слідів запаху) – вивчає природу і механізм утворення запахових слідів, засоби та методи їх збирання і використання під час розслідування кримінальних правопорушень.

    9. Криміналістичне дослідження матеріалів, речовин та виробів (криміналістичне матеріалознавство) – вивчає і формулює закономірності виникнення, умови збереження і способи передачі криміналістично значущої інформації власними властивостями речовин і матеріалів.

    10. Криміналістична реєстрація являє собою сукупність знань про організацію та функціонування криміналістичних обліків, а також використання інформації, що в них міститься, під час розслідування та попередження кримінальних правопорушень.

    Зазначений перелік галузей криміналістичної техніки не є вичерпним, оскільки в сучасних умовах розвитку науково-технічного прогресу простежується тенденція до формування нових її галузей. До найбільш популярних інноваційних галузей криміналістичної техніки, можливості яких доволі широко застосовуються під час розслідування відносяться:

    Криміналістична форензіка – сукупність наукових положень та рекомендацій, пов’язаних із розробкою та використанням комп’ютерних засобів і методів виявлення, отримання, фіксації, а також дослідження комп’ютерної інформації та цифрових доказів під час розслідування комп’ютерних злочинів.

    Криміналістичний профайлінг (криміналістичне профілювання) – сукупність спеціальних знань, основу яких складають психологічні методи та методики аналізу та прогнозування поведінки особи, що дозволяють на підставі вивчення слідової картини на місці події скласти психологічний профіль злочинця з метою його розшуку.


    2. Суб’єкти, правові підстави та принципи застосування криміналістичної техніки

    Техніко-криміналістичні засоби, прийоми та методи застосовуються, як правило, особами, які безпосередньо задіяні у процесі розслідування та попередження кримінальних правопорушень. До таких суб’єктів можливо віднести: слідчих, інспекторів-криміналістів, судових експертів, оперативних працівників, оскільки саме вони використовують криміналістичну техніку та спеціальні знання під час роботи з доказами. Крім того, криміналістичну техніку також використовують працівники Національної поліції, службова діяльність яких прямо не пов’язана з процесом розслідування кримінальних правопорушень, а саме, працівники патрульної поліції, спеціальної поліції, поліції превенції тощо.

    Загальні правові підстави застосування техніко-криміналістичних засобів та методів закріплені в КПК України. Стаття 25 КПК України визначає: «Прокурор, слідчий зобов’язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення … а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила». Тобто, для виконання завдань кримінального провадження, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування кримінального правопорушення необхідно використовувати всі передбачені законом засоби, у тому числі технічні.

    У кримінальному процесуальному законодавстві відсутня спеціальна норма, яка б містила чітке визначення правових засад застосування криміналістичної техніки, але, в той же час, ст. 273 КПК України регламентує застосування засобів, що використовуються під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

    Крім того, слід звернути увагу, що окремі положення застосування криміналістичної техніки, закріплені у відповідних статтях КПК України, та стосуються визначення прийомів та засобів фіксації речових доказів під час проведення окремих слідчих (розшукових) дій, у необхідних випадках надаючи можливість використання тих чи інших технічних засобів (ст.ст. 236–242 КПК України).

    Порядок застосування криміналістичної техніки, в тому числі, регламентується відомчими нормативними актами, які спрямовані на забезпечення реалізації кримінального процесуального законодавства (наказ МВС України від 26.10.2012 № 967 «Про затвердження Норм належності криміналістичної техніки, науково-технічних засобів та обладнання для забезпечення діяльності експертних підрозділів»).

    Зазначені норми і є передумовою застосування технічних засобів у кримінальному судочинстві. Тобто слідчий, на власний розсуд, залежно від ситуаційної обумовленості, обирає комплекс науково-технічних засобів, технічних прийомів і методів, необхідний для успішного проведення окремої слідчої (розшукової) дій або розслідування в цілому.

    Пропозиції щодо необхідності законодавчого закріплення повного переліку всіх науково-технічних засобів, прийомів і методів, що можуть бути використані під час розслідування кримінальних правопорушень, не знаходять свого втілення, у зв’язку з неможливістю передбачити законом весь спектр прийомів і засобів роботи з доказовою інформацією через його постійне розширення та удосконалення.

    Факти використання технічних засобів під час розслідування, а також матеріали, які отримані в результаті їх застосування, потребують обов’язкового процесуального оформлення. Використання криміналістичної техніки доцільно відображати в протоколі за такою схемою: де, коли, у зв’язку з чим, щодо яких об’єктів, ким, з якою метою і який науково-технічний засіб застосовувався, об’єкти або інформація, виявлена або отримана в результаті застосування технічних засобів. У протоколі обов’язково зазначається, що перед застосуванням технічних засобів про це були повідомлені особи, які беруть участь у проведенні слідчої (розшукової) дії.

    Поповнення арсеналу науково-технічних засобів, що застосовуються у боротьбі зі злочинністю під час здійснення кримінальної процесуальної діяльності, повинно відбуватись з дотриманням відповідних принципів, до яких можливо віднести:


    3. Засоби криміналістичної техніки

    Засоби криміналістичної техніки – це науково обумовлені, перевірені експериментально і на практиці, ефективні технічні засоби, що використовуються суб’єктами кримінальної процесуальної, експертної, оперативно-розшукової та адміністративної діяльності.

    Цільове призначення засобів криміналістичної техніки під час розслідування кримінальних правопорушень полягає у збиранні, дослідженні та оцінці доказів. Для цього використовується широкий арсенал науково-технічних засобів, запозичених з різних природничих та технічних наук, а також спеціально розроблених наукою криміналістикою приладів і методів.

    Враховуючи зміст самого поняття криміналістичної техніки, серед вчених-криміналістів існує досить велика кількість поглядів та підходів до класифікаційної структури техніко-криміналістичних засобів, передусім це пов’язано з різноманітністю підстав та критеріїв щодо їх розподілу на відповідні групи. Оцінюючи систему техніко-криміналістичних засобів в цілому спостерігаємо постійне розширення класифікаційних груп, що є наслідком створення нових техніко-криміналістичних засобів.

    1. За джерелом походження (за галуззю наукових знань):

    2. За цільовим призначенням:

    3. За спеціальним призначенням:

    4. За видом технічного засобу:

    5. За місцем використання технічного засобу:

    6. За суб’єктом використання:

    6.1. Технічні засоби, що використовуються слідчими та спеціалістами дозволяють вирішувати завдання з виявлення, фіксації, дослідження, подання і демонстрації доказів. До загальних технічних засобів, що використовує слідчий, належать: засоби освітлення, вимірювання, фіксації, дослідження і концентрації криміналістичної інформації, а також оптичні засоби.

    Засоби освітлення або освітлювальна техніка, застосовуються для штучного освітлення ділянок місцевості, закритих приміщень, предметів або людей під час судово-слідчої і профілактичної діяльності. Як такі засоби застосовуються стаціонарні і переносні джерела освітлення побутового або спеціального призначення. Засоби освітлення, залежно від характеру спектра випромінювання поділяють на: звичайні, ультрафіолетові, інфрачервоні та лазерні.

    Оптичні засоби – прилади, які використовуються для виявлення таких джерел інформації, які не сприймаються оком людини. До оптичних засобів можемо віднести лупи різної кратності збільшення і призначення (дактилоскопічна, вимірювальна, текстильна з підсвічуванням для роботи зі слідами, бінокулярна), мікроскопи (біологічні, металографічні, порівняльні, люмінесцентні, поляризаційні, вимірювальні, стереоскопічні)

    Засоби вимірювання або вимірювальна техніка, застосовуються для вирішення наступних завдань: вимірювання довжини (лінійки, складні метри, рулетки, штангенциркулі, мікрометри); вимірювання кутів (транспортир, кутомір, кутомірні сітки); вимірювання площ (метричні сітки); вимірювання об’єму рідких тіл (мензурки, міри); вимірювання маси тіла (ваги різних класів); визначення пружності тіл (твердоміри, манометри).

    Засоби фіксації – прилади, апаратура, технічні комплекти, матеріали, за допомогою яких можна зафіксувати на матеріальному носії джерело інформації, скопіювати, змоделювати або законсервувати їх. Взагалі поняття «засоби фіксації» можна трактувати дуже широко, оскільки застосування названих засобів є фіксацією джерела. В подальшому використання засобів фіксації дозволяє вирішувати ідентифікаційні завдання.

    Засоби концентрації та обробки криміналістичної інформації. Необхідність у концентрації інформації про кримінальні правопорушення, які вчинені у минулому, для вирішення нагальних потреб під час розслідування, виникла ще на етапі зародження криміналістики, оскільки досвід минулого завжди був прикладом для пізнання теперішнього. Засобами концентрації стали обліки і картотеки різних слідів злочинів, осіб, які раніше вчинили злочини, колекції засобів вчинення злочинів і предметів з їх слідами. З початком комп’ютеризації правоохоронної діяльності і всього процесу кримінального судочинства виникли нові засоби зберігання і обробки інформації. На сьогодні засобами обробки, концентрації і зберігання інформації є також технічні комплекси електронно-обчислювальної техніки, забезпечені технічними програмними засобами, що дозволяють вводити вихідну інформацію, обробляти та зберігати її.

    6.2. Технічні засоби оперативно-розшукової діяльності. За цільовим призначенням вони являють собою в основному засоби польової криміналістики, тобто апаратуру, пристрої, матеріали і приладдя, що застосовуються безпосередньо не тільки оперативними працівниками, а й слідчими під час розслідування кримінальних правопорушень. Технічні засоби оперативно-розшукової діяльності за їх ознаковою сутністю прийнято поділяти на три види:

    Оперативна техніка – це система технічних засобів, які застосовуються в оперативній діяльності, головним чином, негласно, інколи – до початку досудового розслідування.

    Спеціальна техніка – технічні засоби, до яких відносяться прилади, пристрої, матеріали та речовини, які слугують для збирання інформації негласними методами. Такі засоби характеризуються невеликими розмірами, як правило маскуються під побутові предмети обстановки, одягу або знаряддя праці, працюють дистанційно або в автономному режимі.

    Спеціальні засоби – гумові кийки, наручники, світлозвукові пристрої відволікаючої дії, водомети тощо.

    Основною відмінністю оперативної техніки від криміналістичної є не якісні характеристики технічного засобу, а процесуальні та методичні аспекти її використання. Криміналістична техніка, на відміну від оперативної, застосовується під час проведення слідчих (розшукових) дій, а результати її застосування породжують процесуальні джерела доказів.

    6.3. Технічні засоби експертного дослідження. Експертно-криміналістичні підрозділи мають лабораторії певного профілю, який визначається залежно від категорії виконуваних досліджень. В них сконцентрована експертна техніка для проведення дактилоскопічних, трасологічних, балістичних досліджень, техніко-криміналістичних досліджень документів, рукописних текстів, холодної зброї, тощо. Профіль лабораторії визначається специфікою технічного обладнання і методами дослідження. Технічні засоби експертного дослідження можна класифікувати таким чином: вимірювальна техніка, засоби освітлення та відтворення зображення, лабораторна та мікроскопічна техніка, технічні засоби дослідження в невидимих променях, засоби дослідження мікрочасток і запахів, засоби комп’ютеризації і автоматизації.

    Вимірювальна техніка – прилади призначені для складних і точних вимірів твердих тіл, газоподібних об’єктів, порожнин, температур та мікрооб’єктів. Вимірювальна техніка експертних лабораторій насамперед характеризується можливістю проведення вимірів будь-яких фізичних тіл в агрегатних станах.

    Засоби освітлення – це люмінесцентні лампи, лампи розжарювання, а також джерела ультрафіолетового, інфрачервоного, рентгенівського та лазерного освітлення. Категорія та потужність джерела освітлення обирається залежно від конкретної ситуації та вирішуваних експертом завдань.

    Засоби відтворення зображення – забезпечують відтворення досліджуваного об’єкта, його характеристик, результатів дослідження. Отримання зображення передбачає використання різноманітних методів, але до найбільш традиційних відноситься фотографування, термографія, голографія, тощо.

    Лабораторна техніка – прилади та пристрої, які виступають як допоміжні засоби для проведення досліджень об’єктів. До лабораторної техніки можемо віднести засоби упаковування та зберігання речових доказів, пінцети, лупи, штативи, джерела енергії, засоби нагрівання, моделювання, тощо.

    Мікроскопічна техніка – є обов’язковим елементом будь-якої лабораторії та невід’ємним інструментарієм експерта. Незалежно від профілю досліджень експертні лабораторії оснащені оптичними (біологічні, люмінесцентні, ультрафіолетові, металографічні поляризаційні, стереоскопічні, вимірювальні, проекційні), електричними, скануючими та тунельними мікроскопами.

    Технічні засоби дослідження в невидимих променях спектра – прилади, за допомогою яких можна проводити дослідження речових доказів в ультрафіолетовій, інфрачервоній та рентгенівський частині спектра.

    Засоби дослідження мікрочасток і запахів – це комплекти оптичних приладів та мікроінструментів, призначених для роботи з мікрооб’єктами, а також комплекти (одорологічна валіза) для дослідження запахових слідів за допомогою фізичних та хімічних методів.

    Засоби комп’ютеризації та автоматизації – система технічних засобів, яка дозволяє проводити формування індивідуальних та галузевих банків даних, отримання довідкової інформації, створення видових методик дослідження.

    6.4. Технічні засоби криміналістичної профілактики. Засоби криміналістичної профілактики доцільно класифікувати за видами профілактичних завдань на такі групи:


    4. Методи криміналістичної техніки

    Техніко-криміналістичні методи – сукупність засобів, способів та прийомів, за допомогою яких відбувається розширення пізнавальних можливостей дослідження речових джерел під час роботи з доказовою інформацією та широко використовуються в практичній діяльності спеціаліста, слідчого, оперативного працівника та експерта.

    Основу техніко-криміналістичних методів складають технічні засоби (знаряддя праці) та об’єктивні закономірності науки і техніки, на підставі яких сконструйовані різні прилади й пристрої для здійснення різних видів практичної діяльності спеціаліста, слідчого, оперативного працівника, судового експерта. Значна частина криміналістичної техніки запозичена з різних галузей науки і техніки є загальною, а методи використання її в криміналістиці мало чим відрізняються від використання в материнських галузях. Тобто до структури техніко-криміналістичного методу як обов’язковий елемент повинен входити відповідний інструментарій.

    З огляду на постійне створення та запровадження у процесуальну діяльність нових техніко-криміналістичних засобів, кількість підходів до критеріїв класифікації заснованих на них методів постійно зростає, оновлюється або змінюється. Так, за видами технічних засобів, які використовуються під час дослідження, техніко-криміналістичні методи поділяють на фотографічні, мікроскопічні, спектрографічні, комп’ютерні; за галуззю наукових знань: хімічні, фізичні, біологічні, кібернетичні; за завданнями, які вирішуються в ході дослідження: органолептичні, пошукові, аналітичні.

    Найпоширенішою серед існуючих класифікацій техніко-криміналістичних методів є їх розподіл за цільовим призначенням на методи, які застосовує спеціаліст, слідчий або оперативний працівник для виявлення, фіксації та попереднього дослідження матеріальних джерел інформації (методи польової криміналістики) та науково-дослідні методи, які застосовує експерт під час проведення судових експертиз (методи лабораторної криміналістики).

    Методи польової криміналістики:

    1. Органолептичні методи, за допомогою яких започатковується процес пізнання суб’єктами процесуальної діяльності будь-яких інформаційних джерел, за допомогою органів чуття (зір, слух, дотик, тощо).

    2. Методи вимірювання – сукупність способів використання засобів вимірювальної техніки та принципів вимірювань для створення вимірювальної інформації. Поділяються на органолептичні вимірювальні та інструментальні вимірювальні методи.

    2.1. Органолептичні методи вимірювання, за допомогою яких об’єкт або величина зіставляється з уявним образом мірила або конкретним метричним зразком. Недоліки застосування таких методів полягають перш за все в тому, що результати, отримані за їх допомогою, мають приблизні або не точні значення.

    2.2. Інструментальні методи вимірювання полягають у зіставленні (порівнянні) об’єкта, який вимірюється зі стандартною метричною мірою. Інструментальні методи вимірювання поділяються на три групи: контактні, безконтактні та комбіновані методи вимірювання.

    2.2.1. Контактні методи вимірювання – приведення вимірювального засобу у безпосередній контакт з вимірюваним об’єктом та зчитування отриманої інформації (вимірювання лінійкою відстані між об’єктами).

    2.2.2. Безконтактні методи вимірювання – процедура безконтактного вимірювання зводиться до порівняння одиниці виміру (масштабу) з оптичним зображенням вимірюваного об’єкту (збільшений мікрослід порівнюється із шкалою окуляра мікроскопу).

    2.2.3. Комбіновані методи вимірювання – застосування під час вимірювання об’єкту одночасно контактного та безконтактного методів вимірювання.

    3. Фотографічні методи – сукупність правил і рекомендацій щодо вибору фотографічних засобів, умов зйомки та обробки отриманих зображень для одержання фотографічних знімків.

    Сутність застосування лабораторних методів полягає у проведенні дослідження об’єктів, явищ або процесів що містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, особою, яка володіє науковими технічними або іншими спеціальними знаннями (експертом).

    Розглянемо найбільш поширені методи лабораторної криміналістики:

    1. Фізичні методи дослідження. За допомогою таких методів збільшується допустима зорова здатність людини виявляти й досліджувати слабовидимі або невидимі ознаки об’єктів. Під час застосування фізичних методів використовують оптичні, поляризаційні, люмінесцентні, вимірювальні, спектроскопічні та інші інструментальні засоби.

    2. Хімічні методи дослідження – об’єктами хімічних досліджень виступають речовини та предмети матеріального світу, з метою встановлення їх складу, походження, однорідності або різнорідності. Багато хімічних методів поєднуються з фізичними, утворюючи фізико-хімічні методи. З класичних хімічних методів найчастіше застосовуються полярографічні, та хроматографічні.

    2.1. Полярографічні методи – різновид електрохімічних методів аналізу речовин на предмет виявлення закономірностей проходження хімічних реакцій в часі, залежності цих закономірностей від зовнішніх умов, а також механізми хімічних перетворень.

    2.2. Хроматографічні методи – дозволяють достатньо швидко і надійно визначати зміст окремих компонентів у сумішах, концентрувати та ідентифікувати ці компоненти.

    3. Біологічні методи. Об’єктами біологічних досліджень є предмети, мікрочастинки рослинного походження (деревина, вироби з неї, деревне вугілля, рослини та їх частини) і тваринного походження (волосся, шерсть, вовна, пір’я, пух і вироби з цих матеріалів). Серед біологічних методів розрізняють: ботанічні, спорово-пилкові, іхтіологічні, орнітологічні, вірусологічні, генної інженерії, гістологічні, ембріологічні, тощо.

    4. Мікроскопічні методи – дають змогу розширювати зорове сприйняття людини за допомогою оптичних та електронних засобів. Об’єктами дослідження цих методів є мікрочастинки, які людське око не може розрізнити.

    5. Методи дослідження в ультрафіолетових променях – за допомогою таких методів дослідження можна відновлювати витравлені, замиті тексти в документах, на тканинах та інших об’єктах, диференціювати сипкі речовини (ґрунт, барвники), паливно-мастильні речовини, біологічні об’єкти (спори, насіння), плями крові, сперми, слини.

    6. Методи дослідження в інфрачервоних променях – дозволяють прочитати тексти, закриті тонким шаром дерева, паперу, барвником, проникливим для інфрачервоних променів.

    7. Методи дослідження в рентгенівських променях – рентгенівські промені можуть проникати через об’єкти неорганічного та біологічного походження, у зв’язку з чим їх використовують для пошуку тайників, виявлення схованок у валізах, поштових відправленнях, контейнерах тощо (за допомогою спеціальних пристроїв і установок).

    8. Методи люмінесцентного аналізу – високочутливий метод, який базується на властивості об’єктів матеріального світу люмінесціювати під час їх опромінення ультрафіолетовими, інфрачервоними, рентгенівськими променями та іншими ділянками електромагнітного спектра.

    9. Кібернетичні методи – об’єднують методи інформатики та обчислювальної техніки, за допомогою яких здійснюється збирання, обробка та зберігання інформації в інформаційних базах даних із застосуванням комп’ютерів та спеціальних програм.

    10. Методи спектрального та адсорбційного аналізу – належать до методів дослідження елементного складу речовини. За їх допомогою визначають кількісні характеристики речовини на рівні групової належності (до боєприпасів, наркотиків, клейких речовин, барвників, рідин).

    Найважливішими принципами використання будь-якого техніко-криміналістичного методу є обов’язкова вимога до безумовної об’єктивності його застосування та недопустимості подальшого суб’єктивного тлумачення отриманих результатів.