4. Навчальна програма

1. Програма навчальної дисципліни

Програму навчальної дисципліни «Судова медицина та психіатрія» розроблено відповідно до освітньо-професійної програми підготовки бакалаврів спеціальності «Право» (081).

Предметом вивчення навчальної дисципліни є загальні правові і спеціальні положення судової медицини та судової психіатрії, організаційно-правові основи судово - медичної та судово - психіатричної експертиз, методика проведення та оцінка висновків судово-медичних і судово-психіатричних експертиз у різних видах досудових та судових проваджень, зокрема, кримінальному, цивільному та під час розгляду справ про адміністративні правопорушення.

Міждисциплінарні зв’язки: вивчення дисципліни «Судова медицина та психіатрія» ґрунтується на знаннях з навчальних дисциплін як: «Домедична підготовка», «Кримінальне право», «Кримінальний процес», «Кримінологія», «Криміналістика», «Цивільне право», «Цивільний процес» і є передумовою для ефективного вивчення навчальних дисциплін «Методика розслідування кримінальних правопорушень», «Теорія судових доказів», «Практикум зі складання кримінальних процесуальних документів».

Програма навчальної дисципліни складається з таких розділів:

1. Судова медицина

Тема 1. Загальні положення судової медицини та організаційно-правові основи судово-медичної експертизи.

Тема 2. Судово-медична танатологія.

Тема 3. Судово-медична танатологія.

Тема 4. Судово-медична експертиза живих осіб.

Тема 5. Судово-медична експертиза речових доказів біологічного походження.

Тема 6. Використання судово-медичних знань у кримінальному провадженні

2. Судова психіатрія

Тема 7. Загальні положення судової психіатрії та організаційно-правові основи судово-психіатричної експертизи.

Тема 8. Причини виникнення і симптоматологія психічних розладів.

Тема 9. Судово-психіатрична експертиза осіб з хронічними психічними захворюваннями.

Тема 10. Судово-психіатрична експертиза осіб з тимчасовими та придбаними психічними розладами.

Тема 11. Судово-психіатрична експертиза осіб з вродженими захворюваннями (олігофренія). Симуляція психічних розладів та захворювань.

Тема 12. Використання судово-психіатричних знань у кримінальному провадженні.

2. Мета та завдання навчальної дисципліни

1.1. Метою викладання навчальної дисципліни «Судова медицина та судова психіатрія» є підготовка висококваліфікованих та конкурентоспроможних фахівців, що широко ерудовані в галузі права. Формування знань про нормативно-правові основи призначення та проведення судово-медичної та судово-психіатричної експертиз в Україні, оволодіння здобувачами вищої освіти теоретичними знаннями і практичними навичками, необхідними для правильного і своєчасного призначення судово-медичної та судово-психіатричної експертиз, вірного формулювання їх мети, питань, предмету та об’єкту судово-медичної та судово-психіатричної експертиз, грамотного трактування їх висновків.

1.2. Основними завданнями вивчення дисципліни «Судова медицина та судова психіатрія» є:

• розширення кола знань про засоби і методи розслідування та попередження кримінальних правопорушень;
• ознайомлення з досягненнями, завданнями та нормативно-правовими положеннями судово-медичної та судово-психіатричної експертиз;
• ознайомлення з основними сучасними школами, напрямами, концепціями;
• набуття навичок практичної діяльності в розслідуванні кримінальних правопорушень, забезпеченні прав і свобод громадян, гарантованих Конституцією України;
• формування у здобувачів вищої освіти навичок аналітичного мислення, виховання критичного та неупередженого ставлення до громадян, які потрапили в орбіту кримінальних процесуальних відносин, незалежно від їх процесуального статусу з використанням практики Європейського суду з прав людини;
• формування знань про обставини, за яких необхідно обов'язково призначати судово-медичну та судово-психіатричну експертизи, а також про права і обов'язки експертів, органів досудового розслідування, прокуратури та суду, інших учасників провадження щодо призначення і проведення такого виду експертиз;
• формування вмінь щодо професійного осмислення понять осудності, неосудності, дієздатності, недієздатності, правильному їх використанню в повсякденній практиці;
• набуття вмінь правильної поведінки з психічно хворими;
• здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми у галузі права або у процесі навчання, що передбачає застосування правових доктрин та принципів і характеризується комплексністю та невизначеністю умов.

1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми (програмні компетентності), здобувачі вищої освіти повинні:

знати:

• предмет та характер професійної діяльності, природу етичних стандартів та здатність діяти на їх основі;
• порядок та підстави оперативного супроводження кримінального провадження органами досудового розслідування;
• методику вивчення, оцінки та аналізу оперативної обстановки;
• порядок та підстави формування відповідних інформаційно-пошукових систем;
• форми взаємодії оперативних підрозділів з іншими підрозділами Національної поліції, правоохоронними органами, громадськими організаціями, засобами масової інформації під час оперативно-розшукової діяльності;
• окремі теорії судової експертизи, методику проведення експертиз;
• освітні і професійні вимоги до суб’єктів, які здійснюють судово-експертну діяльність;
• права, обов’язки та відповідальність судового експерта;
• системи, структури, функції та завданя Державних спеціалізованих експертних установ України;
• технології експертиз, етапів призначення та проведення;
• поняття, види, структуру висновку експерта;
• вимоги щодо оформлення висновку експертиз;
• знання норм Кримінального процесуального кодексу України.

вміти:

• розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми у галузі права або у процесі навчання, що передбачає застосування правових доктрин та принципів і характеризується комплексністю та невизначеністю умов;
• абстрактно, логічно та критично мислити, аналізувати і синтезувати;
• застосовувати знання в професійній діяльності у стандартних та окремих нестандартних ситуаціях;
• планувати і організовувати свою професійну діяльність;
• спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово, добре володіти правничою термінологією;
• збирати і аналізувати інформацію з національних і міжнародних джерел, здійснювати оцінку її достовірності, використовувати сучасні інформаційні технології і бази даних;
• проводити дослідження, грамотно і точно формулювати та висловлювати свої позиції, належним чином їх обґрунтовувати, брати участь в аргументованій професійній дискусії;
• вчитися і оволодівати сучасними знаннями;
• бути критичним і самокритичним, визнавати та виправляти власні помилки;
• працювати самостійно, проявляти добросовісність, дисциплінованість, пунктуальність та відповідальність, а також працювати у команді колег за фахом;
• приймати неупереджені і мотивовані рішення, визначати інтереси і мотиви поведінки інших осіб, примирювати сторони з протилежними інтересами;
• використовувати інформаційно-пошукові та телекомунікаційні системи;
• аналізувати інформацію, виявлену під час розслідування, з метою її використання для встановлення обставин кримінального правопорушення;
• складати процесуальні та інші службові документи, відповідно до встановлених фактичних обставин;
• тлумачити та застосовувати положення нормативно-правових актів щодо діяльності судових та правоохоронних органів;
• взаємодіяти з іншими органами та підрозділами Національної поліції України;
• логічно, критично і системно аналізувати документи, розуміти їх правововий характер і значення;
• орієнтуватися у процесі зміни професійних завдань та ускладнення оперативної обстановки, знаходити шляхи розв’язання нетипових ситуацій, що виникають під час попередження, виявлення та припинення правопорушень, а також спілкуванні з громадянами і правопорушниками;
• використовувати виявлені ознаки та властивості об’єктів в процесі проведення експертиз;
• використовувати відомості про об’єкти експертних досліджень та джерела професійної інформації;
• застосовувати знання в професійної діяльності у стандартних та окремих нестандартних ситуаціях;
• планувати і організовувати свою професійну діяльність;
• створювати та оформлювати різні види документів у відповідності до правових, мовних та технічних норм документотворення та правил документообігу;
• визначати підстави для клопотання про призначення судово-психіатричної експертизи та судово-медичної експертиз;
• орієнтуватися в кримінально-правових нормах законів, які визначають підстави та принципи кримінальної відповідальності, а також те, які суспільно небезпечні діяння є злочинними і які покарання слід застосовувати до осіб, що їх вчинили;
• здійснювати захист, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорону прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу, і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура;
• охороняти права і свободи громадян, власність, конституційний лад України, права і законні інтереси підприємств, установ і організацій, встановлений правопорядок, зміцнювати законність, запобігати правопорушенням;
• застосовувати засоби, прийоми і методи збирання, дослідження, оцінки і використання доказів для розкриття, розслідування, судового розгляду та попередження злочинів;
• планомірно визначати власну стратегію і тактику правоохоронних дій у складних екстремальних ситуаціях;
• передбачати дії кримінальних елементів.

На вивчення навчальної дисципліни заплановано 90 годин 3 кредита EСТS.

Мова навчання: українська мова.

Консультативну допомогу здобувачі вищої освіти можуть отримати у науково-педагогічних працівників кафедри теорії держави та права які безпосередньо проводять заняття або звернувшись з письмовим запитом на електронну пошту за адресою [email protected].

3. Структура навчальної дисципліни

Тема 1. Загальні положення судової медицини та організаційно-правові основи судово-медичної експертизи

Предмет, зміст і завдання судової медицини. Характеристика предмету, методів та об’єктів судової медицини. Зв'язок судової медицини з медичними та юридичними дисциплінами. Історія та етапи розвитку судової медицини в Україні. Організація судово-медичної експертизи в Україні. Сучасний стан і тенденції розвитку. Значення судової медицини в системі юридичної освіти і підготовці співробітників поліції. Поняття і задачі судово-медичної експертизи. Роль і значення судово-медичної експертизи в діяльності судово-слідчих органів при розв’язанні кримінально - правових і цивільно-правових питань. Нормативно-правові основи призначення та проведення судово-медичної експертизи. Обов’язки, права та відповідальність. Участь в слідчих діях. Об'єкти судово-медичної експертизи (трупи, живі особи, речові докази біологічного походження).

Судово-медична документація, порядок складання, вимоги до неї. Строки проведення судово-медичної експертизи. Порядок взаємодії між органами Національної поліції, закладами охорони здоров’я та прокуратури.

Тема 2. Судово-медична танатологія

Визначення поняття смерті. Класифікація смерті в судовій медицині. Умирання і смерть. Ознаки клінічної та біологічної смерті. Ранні трупні прояви та їх судово-медичне значення. Пізні трупні прояви та їх значення в експертній практиці. Особливості зовнішнього огляду трупа на місці його виявлення і основні питання, що з’ясовуються в процесі його проведення при різних видах смерті. Судово-медична експертиза при раптовій смерті. Судово-медична експертиза трупів невідомих осіб. Ексгумація, підстави та порядок її проведення. Додаткові дослідження, що використовуються при судово-медичному дослідженні трупа.

Підстави для призначення судово-медичної експертизи. Особливості зовнішнього огляду трупа і основні питання, що з’ясовуються в процесі його проведення при різних видах смерті. Документація судово-медичного дослідження трупа, порядок її складання і видачи. Лікарське свідоцтво про смерть. Загальна характеристика поняття та механізму виникнення травм.

Тема 3. Судово-медична травматологія

Загальні поняття судово-медичної травматології. Загальна характеристика поняття та механізму виникнення травм. Судово-медична характеристика та експертне значення ушкоджень від дії тупих предметів. Судово-медична характеристика та експертне значення ушкоджень від дії гострих предметів. Судово-медична характеристика та експертне значення ушкоджень від вогнепальної зброї. Судово-медична характеристика та експертне значення механічної асфіксії. Судово-медична характеристика та експертне значення ушкоджень при падінні з висоти. Судово-медична характеристика та експертне значення транспортних травм. Судово-медична характеристика та експертне значення ушкоджень від дії крайніх температур. Судово-медична характеристика та експертне значення ушкоджень від дії електрики, змін барометричного тиску та іонізуючого випромінювання. Судово-медична характеристика та експертне значення отруєнь.

Тема 4. Судово-медична експертиза живих осіб

Підстави для призначення судово-медичної експертизи потерпілих, обвинувачених та інших осіб. Організація, особливості проведення і документація. Відмінності судово-медичної експертизи живих осіб від огляду як слідчої (розшукової) дії.

Правила визначення тяжкості тілесних ушкоджень. Фактори та механізми утворення тілесних ушкоджень. Юридична класифікація тілесних ушкоджень за ступенем їх тяжкості. Ознаки тяжкого тілесного ушкодження. Ознаки середньої тяжкості тілесних ушкоджень. Ознаки легких тілесних ушкоджень.

Кримінальний аборт, значення огляду місця події. Причини смерті при кримінальному аборті. Особливості судово-медичної експертизи потерпілого та підозрюваного при зґвалтуванні. Виявлення слідів насильства.

Тема 5. Судово-медична експертиза речових доказів біологічного походження

Поняття речових доказів біологічного походження, які підлягають судово-медичному дослідженню, їх значення при розкритті злочинів проти життя та здоров’я особи. Виявлення, фіксація, оцінка, вилучення, упаковка і направлення речових доказів і направлення на дослідження. Експертиза крові. Судово-медична експертиза при розгляді питань про батьківство, материнство, підміну дітей. Експертиза сперми, слини, волосся та інших біологічних об’єктів.. Питання, які ставляться при направленні об’єктів на експертизу.

Тема 6. Використання судово-медичних знань у кримінальному провадженні

Огляд потерпілого на місті події. Організація огляду, його учасники. Питання, які ставлять експертам при первинному огляді. Взаємодія слідчого з судово-медичним експертом (лікарем-спеціалістом) при роботі на місці виявлення трупу. Вимоги до вилучення слідів біологічного походження та їх значення при розкритті злочину. Правові вимоги до вибору судово-медичних експертів та лікарів-експертів в судово-медичній експертизі. Судово-медичний експерт (лікар). Функції та мета залучення під час огляду трупа, ексгумації. Порядок залучення спеціалістів в якості судово-медичних експертів. Спеціаліст, його функції під час збирання доказів. Процедура залучення спеціаліста до участі в проведенні певних процесуальних дій. Документація судово-медичного дослідження трупа під час огляду місця події і трупа на місці його виявлення. Висновок експерта як джерело доказів у справі. Співвідношення компетенції і можливостей слідчого, спеціаліста і експерта у використанні спеціальних знань при дослідженні слідів та речових доказів.

Тема 7. Загальні положення судової психіатрії та організаційно-правові основи судово-психіатричної експертизи

Поняття науки судової психіатрії, її місце серед медичних та юридичних дисциплін. Закон України «Про психіатричну допомогу». Зв'язок судової психіатр з медичними та юридичними дисциплінами. Роль і значення судово-психіатричної експертизи в діяльності судово-слідчих органів при розв’язанні кримінально- і цивільно-правових питань. Значення судової психіатрії в системі юридичної освіти і підготовці співробітників поліції. Предмет, система, завдання і об'єкти судової психіатрії. Підстави і порядок призначення судово-психіатричної експертизи. Коло питань, які відносяться до компетенції судово-психіатричної експертизи. Права і обов'язки судового експерта-психіатра. Види судово-психіатричних експертиз. Порядок призначення додаткової, повторної та комплексної експертизи і умови їх проведення. Матеріали, які необхідні для проведення судово-психіатричної експертизи. Висновок (акт) судово-психіатричної експертизи, його зміст і складові частини. Оцінка висновків судово-психіатричної експертизи органами слідства та судом.

Критерії неосудності (формула неосудності). Судово-психіатрична оцінка психічного захворювання, яке виникло після скоєння злочину, але до винесення вироку суду. Підстави для призначення судово-психіатричної експертизи свідків та потерпілих. Питання, які вирішуються при судово-психіатричній експертизі свідків і потерпілих. Хворобливі розлади, при наявності яких особа не може бути свідком по справі. Особливості судово-психіатричної експертизи, підстави та порядок призначення судово-психіатричної експертизи в цивільному процесі. Поняття правоздатності та дієздатності, недієздатності і обмеженої дієздатності. Медичний та юридичний критерії недієздатності. Основні види судово-психіатричної експертизи із цивільних справ.

Тема 8. Причини виникнення і симптоматологія психічних розладів

Короткі відомості про будову центральної нервової системи. Вища нервова діяльність та її порушення при психічних захворюваннях. Загальні поняття про психічні розлади та захворювання, їх причини, перебіг та класифікація. Поняття про окремі симптоми і синдроми психічних розладів. Методика обстеження психічно хворих. Розлади сприйняття, їх значення при визнанні особи неосудною (недієздатною). Розлади пам'яті, їх значення при визнанні особи неосудною (недієздатною). Розлади мислення, їх значення при визнанні особи неосудною (недієздатною). Розлади емоцій, їх значення при визнанні особи неосудною (недієздатною). Розлади вольової діяльності, їх значення при визнанні особи неосудною (недієздатною). Розлади свідомості. Повна і часткова втрата свідомості. Сутінкове затьмарення свідомості. Основні психопатологічні синдроми. Особливості поведінки психічнохворих і підхід до них.

Тема 9. Судово-психіатрична експертиза осіб з хронічними психічними захворюваннями

Причини виникнення шизофренії. Основні ознаки шизофренії та додаткові симптоми шизофренії. Форми шизофренії, їх перебіг. Поняття про дефект та ремісію при шизофренії. Шизофренічне слабоумство. Судово-психіатрична оцінка шизофренії. Визначення епілепсії як самостійного захворювання. Епілепсія первинна (ендогенна) і як наслідок іншого захворювання. Причини виникнення, патогенез і клінічні прояви епілепсії. Судомні та безсудомні епілептичні припадки, їх особливості, патофізіологічна основа. Психічні еквіваленти епілепсії. Епілептичні психози. Стійкі психічні зміни особистості при епілепсії. Епілептичне слабоумство. Судово-психіатрична оцінка епілепсії. Причини виникнення та основні ознаки маніакально-депресивного психозу. Маніакальна фаза захворювання, її основні симптоми та особливості перебігу. Депресивна фаза психозу, особливості перебігу і основні ознаки. Особливості протиправних дій хворих на маніакально-депресивний психоз. Судово-психіатрична оцінка маніакально-депресивного психозу. Основні ознаки хронічного алкоголізму. Стадії хронічного алкоголізму, їх ознаки, особливості перебігу та психічні розлади. Алкогольні психози, їх види, перебіг та особливості психічних розладів при них. Судово-психіатрична оцінка хронічного алкоголізму і, зокрема, алкогольних психозів. Причини і суть психопатій, умови їх розвитку. Взаємозв'язок внутрішніх і зовнішніх факторів, які сприяють розвитку психопатій. Відмінність психопатій від психічних захворювань. Основні типи психопатій, їх особливості, судово-психіатрична оцінка різних форм психопатій.

Тема 10. Судово-психіатрична експертиза осіб з тимчасовими та придбаними психічними розладами

Причини, які можуть викликати тимчасові порушення психіки. Реактивні стани. Роль об'єктивних і суб'єктивних факторів у виникненні тих чи інших форм захворювання. Реактивні психози, їх форми, особливості і перебіг. Гострі шокові реакції. Затяжні реактивні психози. Неврози як психогенні захворювання, форми неврозів, їх перебіг. Неврастенія, істерія, невроз причепливих станів. Судово-психіатрична оцінка реактивних станів. Виняткові (виключні) стани: причини їх виникнення, особливості проявів та судово-психіатричної експертизи. Умови, які сприяють їх виникненню. Класифікація виняткових станів, особливості психічних розладів і поведінки. Причини, які можуть викликати тривалі порушення психіки (переходять в хронічну хворобу і закінчуються недоумством). Судово-психіатрична оцінка судинних захворювань головного мозку. Клінічні прояви травматичних ушкоджень головного мозку залежно від виду травми, її локалізації та інших факторів. Перебіг травматичних ушкоджень головного мозку. Судово-психіатричне оцінювання травматичних ушкоджень головного мозку.

Психічні розлади при захворюваннях внутрішніх органів, ендокринної системи, зміненому обміні речовин. Загальні поняття про особливості змін психіки при цих захворюваннях. Післяпологові психози, протиправні дії та судово-психіатрична оцінка.

Тема 11. Судово-психіатрична експертиза осіб з вродженим (олігофренія) та старечим недоумством. Симуляція психічних розладів та захворювань

Визначення олігофренії, її причини. Ступені і клінічні ознаки олігофренії. Перебіг (динаміка) і особливості психічних розладів при олігофренії. Поєднання психічних, неврологічних розладів та фізичних дефектів, тимчасові розлади психічної діяльності. Судово-психіатрична оцінка різних ступенів олігофренії. Особливості поведінки хворих та спілкування з ними. Види, причини і клінічні ознаки психозів пізнього віку. Судово-психіатрична оцінка психічних розладів при психозах пізнього віку. Визначення симуляції. Особливості поведінки осіб, які симулюють психічне захворювання. Форми і способи симуляції, методи її розпізнавання. Судово-психіатрична оцінка при симуляції психічних розладів. Симуляція, що виникає на патологічному грунті. Дисимуляція психічних розладів.

Тема 12. Використання судово-психіатричних знань у кримінальному провадженні

Правові підстави призначення і проведення судово-психіатричної експертизи у кримінальному, цивільному процесах та під час розгляду справ про адміністративні правопорушення. Взаємодія слідчого з судово-психіатричним експертом. Криміногенна поведінка осіб з хворобами психіки.

Поняття судово-психіатричної експертизи. Структура експертних підрозділів. Нормативні акти, що регламентують діяльність підрозділів судово-психіатричної експертизи та експертів та взаємозв’язок з підрозділами поліції. Підстави для призначення судово-психіатричної експертизи особам, які підозрюються в вчиненні злочину. Правові вимоги до вибору судових психіатрів-експертів. Оформлення документації, питання експертам. Підстави для призначення судово-психіатричної експертизи свідкам, особливості призначення та порядок призначення. Оформлення документації, питання експертам. Підстави для призначення судово-психіатричної експертизи потерпілим. Оформлення документації, питання експертам. Примусові заходи медичного характеру - різновид медичних заходів. Види примусових заходів медичного характеру, які передбачені законодавством, критерії їх вибору. Підстави і порядок призначення, умови проведення та припинення примусового лікування. Інші заходи медичного характеру у відношенні осіб, визнаних психічно хворими і неосудними. Заходи медичних та правоохоронних органів що до запобігання суспільно небезпечних дій психічно хворих.