Навчально-методичні матеріали

Тема 2. Судово-медична танатологія

Семінарське заняття №1
  • Мультимедійна презентація
  • Рекомендована література
  • 1. Визначення поняття смерті, її види, класифікація та етапи вмирання
  • 2. Констатація факту смерті
  • 3. Ознаки клінічної та біологічної смерті
  • 4. Огляд трупа на місці його виявлення
  • 5. Ранні трупні зміни та їх судово-медичне значення

    • Рекомендована література

    1. Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України №4651-VI від 13 квіт. 2012 р. (зі змінами та доповненнями): [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/go/4651-17 - Назва з екрана.
    2. Інструкція про порядок залучення працівників органів досудового розслідування поліції та Експертної служби Міністерства внутрішніх справ України як спеціалістів для участі в проведенні огляду місця події: Затверджено наказом МВС України від 3 листопада 2015 р. № 1339: [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1392-15%23Text#n14 - Назва з екрана.
    3. Інструкція про проведення судово-медичної експертизи: Затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України від 17 січня 1995 р. № 6: [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0254-95 - Назва з екрана.
    4. Порядок взаємодії між органами та підрозділами Національної поліції, закладами охорони здоров’я та органами прокуратури України при встановленні факту смерті людини: Затверджено наказом МВС, МОЗ та Генеральної прокуратури 29 верес. 2017 № 807/1193/279 : [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1299-17%23Text#n16 – Назва з екрана.
    5. Завальнюк А.Х. Судова медицина: Курс лекцій. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2014. – 648 с.
    6. Лісовий А.С., Голубович Л.Л. Судова медицина: Підручник. – К.: Атіка, 2008. – 483 с.
    7. Особливості судово-медичного дослідження трупа при окремих видах смерті / Кулик О.Ф., Бачинський В.Т., Савка І.Г., Ванчуляк О.Я. –Чернівці, 2005. –211 с.
    8. Первинний огляд трупа на місці його виявлення / Бачинський В.Т., Кулик О.Ф., Савка І.Г., Ванчуляк О.Я. – Чернівці, 2010. – 212 с.
    9. Процесуальний довідник судового експерта / [укл.Сєднєв В.В., Коструб А.М., Зайцев В.М., Антонюк П.Є.] – К.: ДНДЕКЦ МВС України, 2015. – 30 с.
    10. Судова медицина. / За ред. Москаленка В.Ф., Михайличенка Б.В. –К., Вид-во «Медицина», 2011. – 448 с.
    11. Участь спеціаліста-криміналіста під час проведення окремих слідчих (розшукових) дій : Навчальний посібник [Текст] / [Є.Ю. Свобода, А.В. Кофанов, А.В. Самодін та ін.] – Вінниця: ТОВ «Нілан-ЛТД», 2018. – 432 с.: фотоіл.

    1. Визначення поняття смерті, її види, класифікація та етапи вмирання

    Смерть – кінцева стадія індивідуального існування організму, внаслідок якої виникає незворотна зупинка процесів його життєдіяльності (функціонування кровообігу, дихання, центральної нервової системи тощо).

    Судово-медична танатологія це розділ судової медицини, що вивчає процес вмирання та посмертні зміни органів і тканин стосовно до цілей і завдань судово-медичної експертизи (всі види насильної та раптової смерті).

    Перехід від життя до біологічної смерті не є миттєвим. Цей процес називається вмиранням і складається з ряду послідовних етапів:

    Процес вмирання не завжди відбувається однаково, Залежно від його тривалості розрізняють повільну та швидку смерть.

    Повільна (агональна) смерть - це смерть, яка супроводжується тривалим вмиранням (до декількох діб) при якому можна спостерігати певну послідовність етапів вмирання.

    Швидка (гостра) смерть - це смерть, яка настає протягом короткого проміжку часу (кілька хвилин) і не супроводжується вираженими етапами вмирання, крім якогось одного.

    Смерть уявна (несправжня, летаргія) – це стан патологічного сну з послабленням життєдіяльності, зниженням обміну речовин, під час якого функції організму внаслідок слабих проявів непомітні для оточуючих.

    Евтаназія – свідоме вкорочення життя невидужної хворої людини з метою звільнення її від страждань («вбивство з милосердя»). В Україні евтаназія є протиправною (ч.1 ст. 115 КК, ч.2 ст.139 КК). Евтаназія буває: активною (прискорення настання смерті) та пасивною (ненадання допомоги); прямою та непрямою; добровільною та примусовою.

    Дитаназія – підтримання лікарем життя будь-якої, навіть безнадійно хворої, людини.

    Судово-медична класифікація смерті передбачає категорію причин смерті, рід причин смерті та її вид.

    Встановлення категорії і виду смерті проводиться тільки експертом, визначення роду насильницької смерті є компетенцією органів правосуддя.

    Існує дві категорії причин смерті – смерть насильницька і ненасильницька.

    Насильницька смерть настає в результаті впливу на організм факторів зовнішнього середовища: механічних, термічних, хімічних, електричних тощо.

    Смерть ненасильницька настає внаслідок захворювань або припинення функцій організму внаслідок повного вичерпання його фізіологічних можливостей (внаслідок старіння, глибокої недоношеності або за наявності несумісних із життям аномалій розвитку).

    Захворювання, які протікають приховано або малопомітно, можуть за певних умов призвести до наглої, несподіваної для оточуючих смерті, настання якої викликає підозру, що смерть була викликана застосуванням будь-якого насильства.

    До роду причин насильницької смерті відносяться:

    До роду ненасильницької смерті відноситься:

    Визначення виду причин смерті пов’язано з установленням чинників, які об’єднуються за своїм походженням або дією на організм людини.

    Види причин смерті:

    1. Насильницької:

    2. Ненасильницької:

    Природна фізіологічна смерть у судово-медичній практиці зустрічається рідко. Розтин трупів літніх людей проводиться для визначення причин смерті, коли це не може бути документально підтверджено і тому труп підлягає судово-медичній експертизі.


    2. Констатація факту смерті

    Одна з найсуттєвіших проблем, що постає перед лікарями різних спеціальностей, це констатація самого факту смерті.

    Ознаки смерті поділяють на орієнтовні (відносні) та абсолютні (достовірні).

    До орієнтовних ознак смерті належать:

    При найменшій підозрі на уявну або клінічну смерть за наявності лише орієнтованих ознак смерті рятівник (поліцейський) зобов’язаний негайно розпочати проведення реанімації та викликати «Невідкладну (швидку) допомогу» (103). Домедичну допомогу треба надавати до тих пір, поки не з’являться виразні ознаки життя або перші абсолютні ознаки смерті.

    Посмертні зміни, що виникають в трупі, у судовій медицині прийнято позначати як «ранні» та «пізні», вони є абсолютними (достовірними) ознаками смерті.

    За відсутності на тілі трупа під час його огляду на місці виявлення масивних, несумісних з життям ушкоджень (розтрощена голова, глибокі різані рани тощо) чи явищ гниття, єдиною ознакою смерті необхідно вважати тільки ранні трупні зміни.

    До зовнішніх ранніх трупних змін належать:

    Трупні плями – посмертне переміщення крові під дією власної маси та сили тяжіння в частини тіла, які розташовані нижче. Переповнюючи і розширюючи капіляри та невеликі венозні судини, кров просвічує через шкіру у вигляді плям найчастіше, фіолетово-багряного кольору.

    За трупними плямами можна:

    Стадії розвитку трупних плям:

    1. Гіпостаз триває від 1 до 12 години після настання смерті. При натискуванні - трупні плями зникають та відновлюються через 1-5 хвилин. При зміні положення трупа можуть повність змінити своє розташування.
    2. Стаз триває від 12 до 48 годин після настання смерті. При натискуванні на трупну пляму вона блідніє та відновлюється 10-60 хвилин. При зміні положення тіла, трупні плями можуть частково змінювати своє положення. В такому разі, якщо мало місце зміна положення трупа, то трупні плями знаходяться в різних ділянках тіла.
    3. Імбібіція виникає після 48 годин з моменту настання смерті. При натисканні на трупну пляму вона не змінює свого кольору, при зміні положення тіла у цій стадії переміщення трупних плям не спостерігається.

    Причина смерті впливає на тривалість стадій трупних плям.

    Трупне висихання - випаровування вологи з поверхонь слизових оболонок губ, рогівки і кон’юнктиви очей, шкіри мошонки, головки статевого члена та слизової оболонки піхви. Процес трупного висихання починається відразу після смерті і його ознаки візуально проявляються через 3-6 годин, але значної виразності досягають лише через 1-2 доби.

    Особливості трупного висихання:

    Охолодження трупа - зниження температури тіла внаслідок тепловіддачі після припинення процесів обміну й теплопродукції в мертвому тілі. Призводить до охолодження трупа під дією більш низької температури оточуючого середовища.

    Особливості трупного охолодження:

    Трупне заклякання.

    Після настання смерті в м’язах трупа відбуваються біологічні процеси, які можна розділити на 3 стадії:

    Відразу після настання біологічної смерті м’язи розслаблюються, стають м’якими, повністю втрачають прижиттєвий тонус.

    М’язове заклякання розвивається у всіх групах м’язів одночасно, але зовнішні прояви його мають певну часову закономірність, обумовлену порогом чутливості окремих груп м’язів до кисневого голодування. Тому вони поступово скорочуються, стають щільними.

    Перші ознаки м’язового заклякання трупа з’являються зазвичай через 1-3 години після настання смерті.

    У переважній більшості випадків відбувається низхідний тип трупного заклякання, яке починається з жувальної й мімічної мускулатури голови, потім захоплює м’язи шиї, верхніх кінцівок, тулуба і, нарешті, нижніх кінцівок. Трупне заклякання зберігається 1-2 доби і потім відбувається зникнення трупного заклякання в тій же послідовності, як і при його розвитку.


    3. Ознаки клінічної та біологічної смерті

    До орієнтовних ознак смерті належать:

    До достовірних ознак смерті належать:


    4. Огляд трупа на місці його виявлення

    У відповідності до п.1 ст. 238 КПК України «Огляд трупа слідчим, прокурором проводиться за обов’язкової участі судово-медичного експерта або лікаря, якщо вчасно неможливо залучити судово-медичного експерта», а у відповідності до ст. 71 КПК України і судово-медичний експерт і лікар, що залучаються до проведення огляду місця події в процесуальному значенні мають статус спеціаліста.

    Місце виявлення трупа – місце, де був виявлений труп. Воно не завжди може відповідати місцю вчинення злочину.

    Поза трупа – взаємне розташування частин тіла трупа одна відносно іншої.

    Симптом Білоглазова – зміна конфігурації зіниці при натисканні з обох боків на очне яблуко («симптом котячого ока»).

    Суправітальні реакції – здатність окремих органів та тканин реагувати після смерті на зовнішні подразнення.

    Відсутність ознак насильницької смерті при зовнішньому огляді трупа ще не означає, що смерть не містить ознак кримінального злочину, тому актуальним залишається питанням визначення алгоритму дій не тільки судово-медичних експертів, але й лікарів будь-якого медичного спрямування, яких також мають право залучати до огляду трупа на місці його виявлення.

    Отже, алгоритм дій спеціаліста при огляді тіла на місці його виявлення має бути наступним:

    1. При відсутності ознак біологічної смерті (трупних плям, заклякання, охолодження) – проведення реанімаційних заходів.
    2. При ознаках смерті (ранні та пізні ознаки смерті) – констатація факту смерті.
    3. Встановлення категорії смерті (насильницька чи ненасильницька).
    4. Встановлення первинного положення трупа та виявлення його можливих змін за трупними змінами. Труп оглядають не роздягаючи, а лише, при необхідності, піднімають одяг.
    5. З’ясування питання щодо відповідності місця знайдення трупа місцю настання смерті.
    6. Встановлення давності настання смерті за трупними змінами.
    7. Визначення характеру та особливостей ушкоджень.
    8. Допомога слідчому у правильному та послідовному проведенні огляду трупа і його описанні в «Протоколі огляду місця події» (табл. 4).
    9. Допомога слідчому у виявленні, описі, вилученні речових доказів біологічного походження та знарядь травми.
    10. Консультування слідчого з питань подальшого дослідження трупа та речових доказів.

    5. Ранні трупні зміни та їх судово-медичне значення

    До ранніх ознак смерті відносяться:

    За трупними плямами можна:

    Стадії розвитку трупних плям:

    Гіпостаз характеризується переміщенням крові судинами і триває від 2 до 12 годин після настання смерті. При натисканні на трупну пляму у цій стадії вона блідніє та відновлюється в залежності від фази гіпостазу.

    При зміні положення тіла, трупні плями в стадії гіпостазу можуть повність змінити своє положення.

    Стаз характеризується постійним виходом плазми в навколосудинний простір та згущенням крові і триває від 12 до 48 годин після настання смерті. При натисканні на трупну пляму у цій стадії вона частково блідніє та відновлюється в залежності від фази стазу.

    При зміні положення тіла, трупні плями в стадії стазу можуть частково змінювати своє положення. В такому разі, якщо мало місце зміна положення трупа, то трупні плями можуть спостерігатись на різних поверхнях тіла.

    Імбібіція триває понад 48 годин після настання смерті. При натисканні на трупну пляму у цій стадії вона не змінює свого кольору, при зміні положення тіла у цій стадії переміщення трупних плям не спостерігається.

    Причина смерті також впливає на тривалість стадій трупних плям. Так, наприклад, при смерті внаслідок механічної асфіксії стадія гіпостазу триває до 16 годин, але якщо смерті передувала тривала агонія, то вона скорочується до 12 годин, а при значній крововтраті – до 8 годин.


    ТЕМАТИКА РЕФЕРАТИВНИХ ПОВІДОМЛЕНЬ

    1. Термін «смерть», етапи помирання організму.
    2. Класифікація смерті ( категорія, вид, рід).
    3. Імовірні ознаки настання смерті.
    4. Достовірні ознаки настання смерті.
    5. Підстави для виконання судово-медичної експертизи, її завдання і можливості.

    ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

    1. Послідовність огляду трупа на місті події.
    2. Алгоритм дій на місці виявлення трупа.
    3. Питання, які вирішуються при первинному огляді трупа.
    4. Судово-медичне значення ранніх трупних змін.
    5. Документація, яка складається на місці події.

    КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

    1. Дії поліцейського при виявленні потерпілого без ознак життя.
    2. Вірогідні (ймовірні) та ранні достовірні ознаки смерті.
    3. Ранні трупні зміни та їх значення в судово-медичній експертизі.
    4. Клінічна та біологічна смерть, їх діагностика.
    5. Роль експерта у визначенні роду насильної смерті.
    6. Трупні плями, їх судово-медичне значення. Методика визначення часу настання смерті по трупним плямам.
    7. Трупне заклякання і охолодження трупа, їх судово-медичне значення.