Навчально-методичні матеріали

Тема 3. Судово-медична травматологія

Семінарське заняття
  • Мультимедійна презентація
  • Рекомендована література
  • 1.  Загальні поняття судово-медичної травматології
  • 2. Судово-медична характеристика та експертне значення транспортних травм
  • 3. Судово-медична характеристика та експертне значення ушкоджень при падінні з висоти
  • 4. Судово-медична характеристика та експертне значення ушкоджень від дії гострих та
    тупих предметів
  • 5. Судово-медична характеристика та експертне значення ушкоджень від вогнепальної зброї
  • 6. Судово-медична характеристика та експертне значення механічної асфіксії

    • Рекомендована література

    1. Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України №4651-VI від 13 квіт. 2012 р. (зі змінами та доповненнями): [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/go/4651-17 - Назва з екрана.
    2. Інструкція про порядок залучення працівників органів досудового розслідування поліції та Експертної служби Міністерства внутрішніх справ України як спеціалістів для участі в проведенні огляду місця події: Затверджено наказом МВС України від 3 листопада 2015 р. № 1339: [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1392-15%23Text#n14 - Назва з екрана.
    3. Інструкція про проведення судово-медичної експертизи: Затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України від 17 січня 1995 р. № 6: [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0254-95 - Назва з екрана.
    4. Порядок взаємодії між органами та підрозділами Національної поліції, закладами охорони здоров’я та органами прокуратури України при встановленні факту смерті людини : Затверджено наказом МВС, МОЗ та Генеральної прокуратури 29 верес. 2017 № 807/1193/279 : [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1299-17#Text – Назва з екрана.
    5. Завальнюк А.Х. Судова медицина: Курс лекцій. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2014. – 648 с.
    6. Лісовий А.С., Голубович Л.Л. Судова медицина: Підручник. – К.: Атіка, 2008. – 483 с.
    7. Особливості судово-медичного дослідження трупа при окремих видах смерті / Кулик О.Ф., Бачинський В.Т., Савка І.Г., Ванчуляк О.Я. –Чернівці, 2005. –211 с.
    8. Первинний огляд трупа на місці його виявлення / Бачинський В.Т., Кулик О.Ф., Савка І.Г., Ванчуляк О.Я. – Чернівці, 2010. – 212 с.
    9. Процесуальний довідник судового експерта / [укл.Сєднєв В.В., Коструб А.М., Зайцев В.М., Антонюк П.Є.] – К.: ДНДЕКЦ МВС України, 2015. – 30 с.
    10. Судова медицина. / За ред. Москаленка В.Ф., Михайличенка Б.В. –К., Вид-во «Медицина», 2011. – 448 с.
    11. Участь спеціаліста-криміналіста під час проведення окремих слідчих (розшукових) дій : Навчальний посібник [Текст] / [Є.Ю. Свобода, А.В. Кофанов, А.В. Самодін та ін.] – Вінниця: ТОВ «Нілан-ЛТД», 2018. – 432 с.: фотоіл.

    1. Загальні поняття судово-медичної травматології

    Травматологія (від грецького trauma - рана, ушкодження; logos - вчення) - наука про ушкодження, їх діагностику, лікування та профілактику.

    Судово-медична травматологія - розділ судової медицини, який вивчає ушкодження та смерть від різних видів зовнішнього впливу на організм людини.

    Гостра травма - короткочасний значний вплив різних зовнішніх факторів (механічних, термічних, хімічних, радіаційних та ін.) на організм людини, що приводить до порушення структури, цілісності тканин і функцій.

    Ушкодження, що виникають в результаті багаторазових і постійних слабких впливів одного і того ж травмуючого фактора відносять до хронічної травми (більшість професійних захворювань).

    Травми поділяються на ізольовані, множинні, поєднані і комбіновані.

    Ізольована травма - ушкодження одного органу або частини кінцівки (наприклад, розрив печінки, перелом стегна, перелом передпліччя).

    Множинна травма - ряд однотипних ушкоджень кінцівок, тулуба, голови (наприклад, одночасні переломи двох і більше частин кінцівки або множинні рани).

    Поєднана травма - ушкодження опорно-рухового апарату та внутрішніх органів (наприклад, перелом стегна і розрив кишки, перелом плеча і забій головного мозку, перелом кісток тазу і розрив печінки).

    Комбінована травма - від впливу механічного і немеханічного ушкодження: хімічного, термічного, радіаційного (наприклад, рани і радіоактивне ураження, переломи кісток верхньої кінцівки і опік тулуба). За кордоном поєднану травму позначають терміном «політравми», маючи на увазі декілька ушкоджень в однієї людини, одне або декілька з яких є небезпечним для життя.

    При проведенні аналізу травми за якийсь період часу, говорять про травматизм. Під травматизмом розуміють сукупність виникаючих травм за певний проміжок часу у визначених груп населення, що знаходяться у подібних умовах.

    В залежності від умов виникнення подібних ушкоджень прийнято виділяти наступні види травматизму:

    Ушкодженням називається порушення анатомічної цілості або фізіологічної функції органів, тканин або систем організму в результаті впливу факторів зовнішнього середовища.

    З юридичної точки зору, травматична дія зовнішнього чинника на організм людини обумовлена впливом навколишнього середовища або механізмів (може розглядатися як нещасний випадок), впливу однієї людини на іншу (спричинення тілесних ушкоджень або вбивство), або ж використання цих факторів з метою самогубства. Поняття «травма» використовується для позначення як дії травмуючого фактора, так і отриманого ушкодження.

    До анатомічних ушкоджень відносять:

    Функціональні ушкодження:

    Ушкодження класифікуються за результатом як смертельні та несмертельні.

    Несмертельні ушкодження залежно від результату поділяються на ушкодження, що закінчились повним одужанням, тобто абсолютним відновленням анатомічної будови і фізіологічної функції, або на ушкодження, що призводять до інвалідності, тобто неповного, часткового відновлення анатомічної або функціональної цілості.

    У судово-медичній і юридичній практиці широко використовується класифікація несмертельних ушкоджень за ступенем тяжкості – тяжкі (ст.121 КК), середньої тяжкості (ст.122 КК) і легкі (ст.125 КК).

    По відношенню до моменту настання смерті, розрізняють ушкодження прижиттєві та посмертні.

    Всі фактори зовнішнього середовища, які можуть викликати ушкодження, поділяють на:

    1. Фізичні:

    2. Хімічні, які викликають розлад здоров’я у вигляді отруєння. За метою застосування їх можна розділити на:

    3. Біологічні (отруйні тварини і рослини, мікроорганізми).

    4. Психічні - глобальні (наприклад, війни, озброєні конфлікти, масові заворушення) і мікросоціальні, що представляють собою негативний вплив людських відносин, найчастіше в побуті.

    Найбільш поширенішу групу ушкоджень складає механічна травма. Особливості травмуючого предмета відбиваються на характері і особливостях ушкоджень.

    В залежності від впливу того чи іншого виду механічного чинника розрізняють ушкодження від:

    Зброєю слід вважати предмети і засоби, що мають спеціальне призначення для нападу або захисту (холодна, вогнепальна, метальна зброя).

    Знаряддями є предмети, що мають спеціальне призначення і застосовуються в побуті, на виробництві та в техніці.

    Просто предметами називаються такі предмети, які не мають спеціального призначення, як зброї або знаряддя праці (наприклад камінь, палиця тощо), але можуть випадково або навмисно застосовуватися для захисту або нападу, і якими можна заподіяти ушкодження.

    Основні питання, які стоять перед судово-медичною експертизою при дослідженні ушкоджень:

    Важливим моментом СМЕ є й визначення здатності пораненої людини до скоєння цілеспрямованих самостійних активних дій.


    2. Судово-медична характеристика та експертне значення транспортних травм

    Транспортна травма – механічні ушкодження, заподіяні зовнішніми або внутрішніми частинами транспорту під час його руху, а також при падінні з транспорту, що рухається.

    В судовій медицині транспортні засоби поділяють:

    Автомобільна травма – сукупність ушкоджень, які виникають у водіїв, пасажирів і пішоходів внаслідок руху автотранспортних засобів. Ушкодження, які виникають під час автомобільної травми розподіляють на:

    Виділяють три варіанти зіткнення:


    3. Судово-медична характеристика та експертне значення ушкоджень при падінні з висоти

    Серед травм тупими твердими предметами важливе місце належить пошкоджень при падінні з висоти.

    За родом смерті падіння з висоти найчастіше є нещасним випадком (в побуті або на виробництві), рідше - самогубством або вбивством.

    Поділяють кілька різновидів падіння з висоти:

    Крім цього, розрізняють:

    Окремо розглядається падіння на площині, або, як його іноді називають, падіння з висоти власного зросту. Тяжкість, локалізація і морфологічні прояви пошкоджень в результаті падіння з висоти залежать від декількох факторів:

    Основне значення для тяжкості травми мають висота падіння і жорсткість поверхні зіткнення.

    В експертній практиці найчастіше зустрічається вільне пряме падіння.

    При огляді трупа на місці його виявлення за наявності підозр на падіння з висоти слід визначити точну відстань до фасаду будівлі, кут, під яким тіло знаходиться до лінії можливого падіння.


    4. Судово-медична характеристика та експертне значення ушкоджень від дії гострих
    та тупих предметів

    Гострими, називають предмети, що мають гострий кінець, гострий край (лезо) або їх комбінацію. Залежно від призначення або способу нанесення пошкоджень всі гострі предмети поділяють на:

    Гострі предмети можуть спричинити подряпини та рани:

    Різані рани утворюються внаслідок тиснення леза з одночасним рухом предмета по поверхні тіла. Різані рани можуть наноситися сторонньою або власною рукою. При з’ясуванні походження рани важливу роль відіграють її локалізація та особливості. Різані рани, заподіяні власною рукою, як правило, розташовуються в легкодоступних місцях, де близько є великі кровоносні судини в ділянці шиї, ліктьового та промене-зап’ясткового суглобів ліворуч, оскільки більшість людей правші.

    Рубані рани спричиняються лезом під час удару важким предметом, найчастіше сокирою. Характерними ознаками таких ран є їх значна величина і глибина з розсіченням прилеглої кісткової тканини. Характер поранень залежить від гостроти леза рублячого предмета, його маси, сили нанесення ударів, а також від того, якою частиною леза заподіяно пошкодження.

    Колоті рани мають вхідний отвір, рановий канал, а іноді і вихідний отвір. Колоті рани супроводжуються пошкодженням внутрішніх органів, судин і значними внутрішніми кровотечами.

    Колото-різані рани спричиняються колючо-ріжучими предметами (фінський ніж, кинджал, складений ніж, ножиці), які мають гострий кінець і одне чи два леза. Ці рани, як і колоті, мають вхідний отвір, рановий канал і вихідний отвір, якщо рана наскрізна.

    Серед тупих предметів виділяють тупу зброю, тупе знаряддя і власне тупі предмети.

    Тупа зброя - це найчастіше саморобні предмети, призначені виключно для нанесення пошкоджень (кастет, нунчак тощо).

    Тупе знаряддя - численні предмети, що використовуються в техніці, виробництві, побуті, господарстві як пристрої, засоби праці (лом, молоток, качалка тощо).

    Тупі предмети - це такі, що не мають спеціального призначення (наприклад, палка, камінь, кілочок, дошка, цегла) або мають спеціальне призначення (стілець), проте не належать до зброї або до знарядь праці, які за певних умов можуть використовуватись для нанесення пошкоджень. Тобто це велика кількість предметів, що постійно оточують людину, яка може ними навмисно або ненавмисно заподіяти пошкодження.

    Відповідно до іншої класифікації, розрізняють такі види тупих предметів:

    До тупих предметів належать також:

    Виділяють чотири види механізму дії тупих предметів:


    5. Судово-медична характеристика та експертне значення ушкоджень від
    вогнепальної зброї

    Судово-медична експертиза вогнепальних пошкоджень є однією із найскладніших і найвідповідальніших, оскільки потребує ретельного і всебічного дослідження і часто пов’язана з розслідуванням злочину. Під вогнепальними розуміють пошкодження, заподіяні пострілами з усіх видів вогнепальної зброї, вибухами боєприпасів (патрони, гранати, міни, вибухові речовини) або їхніх частин (капсулі, запали, детонатори тощо). Вогнепальна зброя надзвичайно різноманітна, так само як і її снаряди, що спричинюють пошкодження.

    В судово-медичній практиці переважно спостерігаються вогнепальні пошкодження, які виникають при пострілах із ручної стрілецької вогнепальної зброї: пістолетів, гвинтівок, карабінів, рушниць, автоматів тощо. Значно рідше вони виникають у процесі експлуатації вогнепальних і спеціальних пристроїв, будівельно-монтажних пістолетів, перфораторів нафтових свердловин, стартових пістолетів, ракетниць тощо.

    При експертизі вогнепальних пошкоджень потрібно дати органам слідства відповіді на такі запитання:

    1) чи є пошкодження вогнепальним;

    2) який отвір є вхідним, а який вихідним;

    3) який напрям має рановий канал;

    4) з якої відстані та з якої зброї зроблено постріл;

    5) яка послідовність вогнепальних пошкоджень, якщо їх було кілька;

    6) власною чи сторонньою рукою заподіяне пошкодження;

    7) чи був здатний поранений до цілеспрямованих, самостійних дій.

    В судовій медицині і криміналістиці виділяють три дистанції пострілу:


    6. Судово-медична характеристика та експертне значення механічної асфіксії

    Механічна асфіксія - це викликане механічними причинами порушення зовнішнього дихання, що призводить до затруднення або повного припинення надходження в організм кисню і накопичення в ньому вуглекислоти.

    Механічна асфіксія може бути наслідком:

    Характеристика ушкоджень від дії крайніх температур.

    У судово-медичній практиці доводиться зустрічатися з ушкодженнями і смертю від дії низької і високої температури. Як відомо, всі життєві процеси людського організму протікають у дуже вузьких межах від +36 до +37 °С

    При дії низької температури на людський організм слід розрізняти загальну дію у вигляді переохолодження і місцеву дію у вигляді відмороження. При смерті від охолодження організм витрачає всі запаси теплової енергії. Місцева дія холоду викликає зміни, які називаються відмороженням. Залежно від інтенсивності і тривалості дії холоду розрізняють чотири ступені відмороження:

    При дослідженні трупів осіб, які загинули від переохолодження, при первинному огляді на місці виявлення і при судово-медичному розтині виявляється ряд характерних для цього виду смерті особливостей. На місці виявлення трупа в типових випадках смерті від дії на організм низької температури як правило, спостерігається така картина:

    1. до трупа, який лежить часто на відстані від снігової дороги, ведуть глибокі, нерівні, розміщені на ламаній лінії сліди від взуття, запорошені снігом (була заметіль, стомлена, знесилена людина, очевидно, збилася з дороги)
    2. труп лежить згорнутий "калачиком", зіщулившись (характерна поза людини, яка ніби намагається зберегти тепло свого тіла), частина його перебуває в снігу. Під трупом снігова ямка від танення, покрита тонкою шкірочкою криги. На віях і біля отворів носа наявні маленькі крижинки, на шкірі обличчя маленькі буруваті садна - ушкодження окремими сніжинками
    3. на відкритих частинах тіла можуть бути окремі ділянки відмороження, "озноблення"
    4. трупні плями нерясні, червоного кольору (внаслідок окислення крові при проникненні кисню через вологу холодну шкіру з розпушеним епідермісом).
    5. "гусяча шкіра"
    6. гниттєві плями на трупі, як правило, не спостерігаються
    7. труп інколи замерзлий (перед розтином труп необхідно розморозити)

    Висока температура може чинити на людину загальну дію, викликаючи її перегрівання (тепловий, сонячний удари), і місцеву (термічні опіки).

    Тепловий удар - хворобливий стан організму внаслідок його перегрівання.

    Місцева дія тепла (термічні опіки). При короткочасній дії на покриви тіла температур, які перевищують +60-70 °С, проходять місцеві зміни тканин, які називаються опіками.

    Опіки поділяються на 4 ступені:

    Смерть може наступити при будь-якому ступені опіку залежно від величини ураженої площі покривів тіла.

    При експертизі трупів, знайдених на згарищах, необхідно провести упізнання особи загиблого, визначити причину смерті, наявність механічних чи інших ушкоджень, встановити, за життя чи після смерті виникли ці ушкодження. Упізнання трупа нерідко ускладнюється через обвуглювання. Смерть при пожежі, як правило, найперше наступає від отруєння окисом вуглецю, пізніше ж обгорає труп. У результаті теплового заклякання м'язи трупа скорочуються, і він набуває так званої "пози боксера", при якій руки і ноги зігнуті.

    Видові ознаки ураження технічним та природним струмом.

    Електричний струм за ряду несприятливих умов може завдати ушкодження живому організму і викликати його смерть. Розрізняють атмосферну (блискавка) і технічну електрику. Електротравма і умови, за яких вона виникає.

    Для ураження електричним струмом мають значення:

    Характеристики електричного струму: напруга, сила, вид і частота.

    Електрострум може викликати:

    Типові «елетропозначки» мають вигляд невеликих круглуватих ділянок змертвілої шкіри, а нетипові - у вигляді саден, опіків.

    За наявності «електропозначок» на трупі в ряді випадків можна встановити:

    При ураженні струмом високої напруги утворюються важкі опіки аж до повного обвуглювання всього тіла, навіть із розплавленням кісток. У них можна знайти характерні особливі утворення - "кісткові буси" (перлини) білого кольору, величиною з горошину і менші, круглої форми пусті всередині. Огляд місця виявлення трупа проводиться з участю спеціаліста-електрика. Ураження електрострумом найчастіше є результатом нещасного випадку. Вони можуть мати і професійний характер. Відомі випадки самогубства з використанням електроструму. Навмисні убивства зустрічаються дуже рідко.

    Ушкодження і смерть від дії блискавки.

    Ознаки дії блискавки на трупі. На шкірних покривах виявляються широкі глибокі опіки, зони опалення волосся. Інколи утворюються рвані рани. При ураженні блискавкою ушкодження можуть бути дуже важкими, аж до відриву голови і кінцівок.

    Огляд одягу трупа. Одяг може бути розірваний, розкиданий, опалений, обвуглений; металеві предмети, що містилися в кишенях, або були прикріплені до одягу (значки, талісмани, брелоки та ін.) оплавлені.


    ТЕМАТИКА РЕФЕРАТИВНИХ ПОВІДОМЛЕНЬ

    1. Експертне значення транспортних травм.
    2. Експертне значення ушкоджень при падінні з висоти.
    3. Експертне значення ушкоджень від дії гострих та тупих предметів.
    4. Судово-медична характеристика ушкоджень від вогнепальної зброї.
    5. Судово-медична характеристика та експертне значення механічної асфіксії
    6. Судово-медична характеристика ушкоджень від дії крайніх температур
    7. Судово-медична характеристика отруєнь.

    ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

    1. Судово-медична характеристика та експертне значення ушкоджень від дії електрики, змін барометричного тиску та іонізуючого випромінювання
    2. Судово-медична характеристика отруєнь.
    3. Характеристика ушкоджень від дії крайніх температур.

    КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

    1. Визначення поняття «травма», «травматизм». Класифікація ушкоджень.
    2. Садна і синяки, їх судово-медичне значення.
    3. Переломи кісток від дії тупих предметів.
    4. Особливості зовнішніх і внутрішніх ушкоджень при падінні з висоти на площину.
    5. Особливості автомобільної травми від зіткнення рухомого автомобіля з людиною.
    6. Залізнична травма, її види, особливості ушкоджень.
    7. Характеристика різаних і рубаних ран.
    8. Характеристика колотих і колото-різаних ран. Особливості цих ран.
    9. Особливості ран від дії гострих предметів, які були заподіяні власною та сторонньою рукою (при самогубствах і вбивствах).
    10. Основні причини смерті від механічної травми.
    11. Вогнепальні ушкодження.
    12. Механічна асфіксія, її види, стадії прижиттєвого перебігу.
    13. Судово-медична діагностика смерті від утоплення.
    14. Загальна та місцева дія високої температури на організм. Ознаки прижиттєвого попадання людини у вогонь.
    15. Смерть від переохолодження організму та її ознаки на трупі.
    16. Питання, які вирішуються при експертизі трупів новонароджених.
    17. Поняття «отрута», «отруєння». Умови дії отрут. Класифікація отрут і отруєнь.