Задачі по темі № 7

МІЖНАРОДНЕ ГУМАНІТАРНЕ ПРАВО ТА ЗАХИСТ ПРАВ ЛЮДИНИ


Задача 1.

На ранніх етапах розвитку міжнародного права, зокрема, у практиці Стародавнього Риму з іншими державами, склався звичай, за яким нападаюча сторона зобов’язана перед початком воєнних дій оголосити про це противнику, без чого ведення війни вважалось несанкціонованим богами, неправомірним (фаціальне право). Дане правило, що закріпилось у міжнародних відносинах практично всіх країн, збереглось до Першої і Другої світових воєн, після завершення яких почало формуватись у свідомості народів розуміння необхідності обмежень, а згодом і заборони війни як знаряддя національної політики. Такий підхід до даної проблеми, що знайшов відображення в утвердженні принципу незастосування сили чи погрози її застосування серед основних принципів міжнародного права, який закріплений у Паризькому договорі 1928 р. (Пакт Бріана-Келлога), Статуті ООН і особливо в Резолюції №3314 (XXIX) ГА ООН 1974 р., що містить визначення агресії.


Запитання до задачі 1.

1. Як ви можете розтлумачити основні елементи поняття агресії, пов’язавши їх з положеннями відповідних внутрішньодержавних і міжнародно-правових актів?


Задача 2.

Починаючи із середини XIX ст., державами все частіше укладаються міжнародні договори, що регламентують способи і засоби ведення війни, у яких відображені не тільки сучасні погляди на цю проблему, але й ідеї, що висловлювались ще у давнину стосовно необхідності всесвітньої гуманізації чи обмеження війни.


Запитання до задачі 2.

1. Як ви можете охарактеризувати важливі з нині діючих міжнародних договорів, що спрямовані на врегулювання застосування засобів і методів ведення війни?

2. У чому полягають особливості морської та повітряної воєн?

3. Які права та обов’язки нейтральних держав під час війни?


Задача 3.

У зв’язку з підписанням у Парижі 13 січня 1993 р. Конвенції про заборону розробки, виробництва, накопичення і застосування хімічної зброї і про її знищення виникає необхідність з’ясування подібностей і відмінностей між її положеннями і нормами інших багатосторонніх міжнародних договорів, укладених раніше і які присвячені врегулюванню аналогічних міжнародно-правових проблем.

Також одним із найбільш суперечливих і актуальних є питання про правомірність застосування ядерної зброї у сучасному міжнародному праві.


Завдання до задачі 3.

1. Зробіть порівняльний аналіз Конвенції 1993 р. і відповідних положень інших відомих міжнародно-правових актів, що діють у цій сфері.

2. Яка ваша точка зору щодо застосування ядерної зброї? Обґрунтуйте свою відповідь посиланнями на норми міжнародного права.


Задача 4.

Існуюча сьогодні система колективної безпеки базується на положеннях глави VII Статуту ООН, що доповнюється дво- і багатосторонніми міжнародними угодами регіонального масштабу. Саме наявність зазначеної дворівневої системи, що своєчасно була запроваджена в дію, дозволило у короткі строки і вичерпним чином ліквідувати воєнний конфлікт, який виник у серпні 1990 р. між Іраком і Кубою. Сучасним міжнародним відносинам відомі, однак, і приклади неузгоджених дій держав за межами існуючої системи колективної безпеки, як де відбувалось у випадку односторонньої воєнної акції США проти Лівії у 1986 р. їх обґрунтованою підставою, як твердять її ініціатори, стало те, що начебто Лівія інспірувала терористичні акти проти цивільних повітряних суден.


Запитання до задачі 4.

1. Як на основі міжнародно-правових документів ви можете оцінити односторонню акцію ВПС США стосовно Лівії, співставляючи її з ультимативними вимогами Ради Безпеки ООН до цієї країни, викладеними у її резолюціях №731 і №748, прийнятих у 1992 р.?


Задача 5.

Соціал-демократична партія Японії має намір порушити у парламенті питання про відповідальність міністра юстиції С. Нагано, який спричинив міжнародний скандал своїми заявами про те, що розпочаті попереднім токійським режимом війни в Азії і на Тихому океані у 30-40 рр. були не агресією, а «боротьбою за звільнення колоній». У відомому газетному інтерв’ю він також стверджував, що вважає «сфабрикованими» повідомлення про різню в Нанкіні, де імператорська армія, за даними КНР, після штурму цього китайського міста у грудні 1937 - січні 1938 рр., знищила більш як 300 тис. чоловік. Для жителів Азії нанкінська трагедія стала таким же символом воєнного геноциду, як Хатинь, Лідіце і Орадур для європейців.


Запитання до задачі 5.

1. Яка правова оцінка воєнним акція Японії, що здійснювались в Азії та на Тихому океані на межі 30-40-х рр., могла б розглядатись як адекватна положенням Паризького пакту про відмову від війни як знаряддя національної політики («Пакт Бріана-Келлога»), укладеного 27 серпня 1928 р. за участю Японії?

2. Як співвідносяться дії збройних сил Японії з положеннями нині діючої Конвенції про попередження злочинів геноциду і покарання за нього від 1 травня 1948 р.?

3. Базуючись на яких основних принципах сучасного міжнародного права можна розглядати зовнішню політику і практику Японії періоду 30-40-х рр. стосовно країн Далекого Сходу, Південно-Східної Азії і Тихоокеанського регіону?

4. Охарактеризуйте здійснювану Японією на Далекому Сході політику, названу японським міністром юстиції Нагано як «боротьбу за звільнення колоній», у контексті положень резолюції ГА ООН від 14 грудня 1974 р., що містить визначення агресії?

5. Які правові засоби вироблені міжнародним співтовариством для вирішення протиріч, які можуть виникнути між державами з територіальних чи інших питань?

6. Оскільки соціал-демократична партія Японії має намір порушити у парламенті питання про відповідальність Нагано, то чи не створить це підстави у зацікавлених країн для притягнення його до міжнародної відповідальності?


Задача 6.

Як повідомляє газета «Гардіан», Національне розвідувальне агентство в ПАР передало британській контррозвідці МІ-5 відомості про те, що під час існування режиму апартеїду південноафриканські фахівці ні тільки розробляли багато видів бактеріологічної зброї, але і застосовували її у воєнних цілях і таємних операціях. Свого часу у Зімбабве агенти ПАР заразили сибірською виразкою ґрунт в одному з районів, де діяли повстанці. Епідемія, що почала тоді поширюватись, спричиняє спалахи і сьогодні, оскільки мікроби цієї хвороби надзвичайно життєстійкі. У певних районах Анголи, контрольованих урядовими військами, агенти ПАР заразили вібріонами холери водойми.

Сама ПАР не мала достатнього потенціалу для створення подібної зброї, але її вчені, які працювали у таємних лабораторіях, отримали необхідні відомості з англійського центру Портон-Даун, де розроблялись засоби захисту від хімічних і бактеріологічних нападів. Начальник медслужби південноафриканської армії генерал Ніле Кнобел заявив, що інструкції з Портон-Дауна «були або передані нам, або вкрадені».

За інформацією, що надходила від колишніх працівників південноафриканських спецслужб, з’ясувалось, що в лабораторіях поруч з Преторією виготовляли такі отруйні речовини, які можуть смертельно уражати жертв, не викликаючи підозр у штучному джерелі такої загибелі (отрута може поміщатись у наконечники парасольок, викруток). Відповідні препарати були призначені для того, щоб непомітно посипати, наприклад, у номері готелю людини, де потрібно прибрати, і та начебто помирала від серцевого нападу.

Через колишніх працівників таємної лабораторії стало відомо, що такі засоби були застосовані в дію, зокрема, проти трьох радянських військових радників у Замбії, причому один з них помер. Подібні методи застосовувались південноафриканською агентурою і у Великобританії, де при загадкових обставинах померло шість осіб, які раніше співробітничали з Преторією, а згодом вирішили порвати зв'язки з расистами.


Запитання до задачі 6.

1. Які у фізичному розумінні слова об’єкти підпадають під дію положень Конвенції про заборону розробки, виробництва і накопичення запасів бактеріологічної (біологічної) і токсичної зброї?

2. Чи є вимога Конвенції 1972 р. про ліквідацію всіх об’єктів, які підпадають під її дію, єдиною і абсолютного умовою, що зобов’язує її держав-учасниць?

3. У яких конкретно напрямах діяльності Конвенції 1972 р. її держави-учасниці зобов’язані співробітничати на взаємній (паритетній) основі?

4. Які сфери діяльності, пов’язані з хімічною зброєю, стосуються заборони, передбаченою Конвенцією про заборону розробки, виробництва, накопичення і застосування хімічної зброї і її знищення від 3 січня 1993 р.?

5. Яка просторова дія застосування положень Конвенції 1993 р.?

6. Що передбачає Конвенція 1993 р. під поняттям «хімічна зброя», «токсичний хімікат», «прекурсор», «стара хімічна зброя», «хімічний засіб боротьби з безладдям», «залишена хімічна зброя»?

7. Який зміст Конвенція 1993 р. вкладає у поняття «об’єкт виробництва хімічної зброї», «цілі, не заборонені даною Конвенцією», «виробнича могутність»?

8. У яких правових формах норми конвенцій 1972 р. і 1993 р. імплементовані нормативними актами відповідних держав-учасниць?


Задача 7.

Під час конфронтації між Індонезією і Малайзією у 1963-1966 рр. 12 малайських китайців, скинутих на парашутах Індонезією в Малайзію, були взяті в полон. їх засудили і визнали винними в порушенні внутрішнього закону Малайзії про безпеку, що стосується незаконного зберігання зброї. Вони були засуджені до страти. Засуджені апелювали до федерального суду Малайзії, посилаючись на ст. 4 Женевської конвенції про поводження з військовополоненими 1949 р.


Запитання до задачі 7.

1. Чи можна вважати таких осіб військовополоненими, якщо врахувати, що вони є підданими Малайзії?


Задача 8.

Згідно з даними ЮНІСЕФ на території Анголи, населення якої складає 10 млн. чоловік, установлено близько 12 млн. протипіхотних мін. Ці міни виготовлені в різних країнах світу, у тому числі в Україні.

У грудні 2004 р. делегація України взяла участь у Першій Конференції з розгляду дії Оттавської конвенції. Керівник делегації, заступник міністра закордонних справ України Ігор Долгов заявив, що «Україна завжди підтримувала зусилля ініціаторів Оттавського процесу, спрямовані на подолання гуманітарної кризи, викликаної широкомасштабним розповсюдженням і невибірковим застосуванням протипіхотних мін».


Запитання до задачі 8.

1. Який статус протипіхотних мін у сучасному міжнародному праві?


Задача 9.

У 1996 р. північнокорейські військові ввійшли на територію демілітаризованої зони між двома Кореями. Розподіл Корейського півострову по 38-й паралелі був передбачений Ялтинською конференцією 1945 р. як тимчасовий захід для полегшення роззброєння японських військ. Після корейської війни 1950-1953 рр. 38-а паралель стала демілітаризованою зоною між двома державами (довжина її – 249 км, ширина — 4 км).

Відповідно до Договору про перемир’я 1953 р. жодна зі сторін не має права вводити в демілітаризовану зону більш як 35 своїх військовослужбовців, озброєних тільки легкою стрілецькою зброєю. Північнокорейці кілька разів порушували положення договору про перемир’я: кількість солдат Північної Кореї, що ввійшли в демілітаризовану зону, сягала 180 чол., озброєних артилерією і мінометами.


Запитання до задачі 9.

1. Який статус демілітаризованої зони в міжнародному праві?

2. У чому відмінність угоди про перемир’я і мирний договір?


Задача 10.

Під час збройного конфлікту між двома державами, учасниками Женевських конвенцій, делегат Міжнародного комітету Червоного хреста був запрошений до МЗС (держава А.), де йому повідомили, що отримана інформація про те, що противник страчує захоплених військовополонених парашутистів, які перебувають на військовій службі в збройних силах держави А. Держава В. порушує положення Женевських конвенцій, якими передбачений захист комбатантів у військовій формі. У відповідь на дії держави В. держава А. заявила, що за кожного страченого противником парашутиста у відповідь вона страчуватиме 10 полонених.


Завдання до задачі 10.

1. Оцініть дії держав, посилаючись на положення Женевських конвенцій.