Задачі по темі № 5
ТЕРИТОРІЯ У МІЖНАРОДНОМУ ПРАВІ
Задача 1.
Між Китаєм і В'єтнамом розгорілася неабияка суперечка щодо річки Дунмо. Його причиною стала «війна дамб». По берегах водної артерії китайці і в'єтнамці зводять бетонні стіни, намагаючись змінити русло, а разом з ним і лінію кордону.
У практиці прикордонних конфліктів подібний випадок досі не мав прецедентів. Спорудження гідротехнічних об'єктів на річках може впливати на їх течію і привести до зміни берегової лінії або фарватеру. Кордон в результаті зазнає штучну зрушення в ту чи іншу сторону. Теоретично подібну зміни можна припустити, стверджують експерти, але вони занадто дорогі в реалізації. Проте конфлікт на річці Дунмо стався саме в результаті цілеспрямованих будівельних заходів.
Як заявив представник МЗС КНР Чжу Банцзао, в'єтнамська сторона першою почала зводити дамбу на річці. «Перешкода штучно змінила напрямок течії прикордонної річки», - повідомив цей дипломат журналістам. За його словами, «китайській стороні нічого не залишалося, як побудувати власне спорудження для захисту своїх земель».
Перед цим в'єтнамські офіційні особи вперше публічно звинуватили Китай у спробі направити за допомогою гідротехнічних споруд річку на південь і тим самим змінити кордон в своїх інтересах. Центральні газети в Ханої назвали цю акцію «загарбницької».
Запитання до задачі 1.
1. Які світова практика і нормативне регулювання порядку встановлення меж між державами, коли ці межі проходять по руслу річок?
2. Якими міжнародно-правовими актами закріплені принципи користування річками, що протікають по території двох або кількох держав, в судноплавних та інших господарських цілях?
3. Чи узгоджуються дії КНР і В'єтнаму по штучній зміні русла річки Дунмо з основними принципами міжнародного права?
4. Як відноситься міжнародне право до діяльності держав, яка може негативно позначитися на навколишньому середовищу в планетарному або регіональному масштабах, коли це пов'язано з використанням транскордонних водотоків?
Задача 2.
Згідно з п. 1, п. 3 ст. 4 Договору між Урядом Фінляндської Республіки і Урядом Союзу PCP про режим фінляндсько-радянського кордону і про порядок урегулювання прикордонних інцидентів від 23 червня 1960 р. посольство Фінляндії у Москві і МЗС СРСР 11 липня і 8 серпня 1979 р. обмінялись дипломатичними нотами, якими була закріплена на договірному рівні система позначень лінії згаданого кордону. Таким же питанням була присвячена Угода між СРСР і США про розмежування морських просторів, укладена у Вашингтоні 1 червня 1990 р., яка до цього часу не ратифікована, але фактично діє.
Запитання до задачі 2.
1. Що представляє собою державний кордон у фізичному і правовому розумінні?
2. Якими політико-правовими принципами керується держава при встановленні і зміні кордонів своїх територіальних володінь і врегулюванні правовідносин, пов’язаних з ними?
3. Якими з наведених чи обраних вами самостійно прикладами з реальної міжнародної практики можна висвітлити процедурні форми, які застосовуються у процесі встановлення проходження державних кордонів між суміжними державами?
Задача 3.
Прийнято, що стосовно повітряних просторів, розташованих над територією держави, остання здійснює повний і виключний суверенітет, тоді як у міжнародному повітряному просторі, розташованому за межами територіального моря і над Антарктикою, для літальних апаратів всіх держав діє свобода польотів.
Запитання до задачі 3.
1. Який правовий статус повітряного судна та його екіпажу?
2. Як можна роз’яснити існування принципу свободи польотів повітряних суден всіх держав у міжнародному повітряному просторі, зазначивши, як і якому обсязі дана свобода може бути обмежена?
Задача 4.
Згідно з положеннями Договору про Антарктику 1959 р. для сприяння досягненню його цілей і для забезпечення виконання його в цілому встановлений відповідний правовий механізм, учасниками якого мають право стати представники всіх договірних сторін.
Запитання до задачі 4.
1. Які функції згаданого правового механізму і які процедурні аспекти його формування і практичної діяльності?
Задача 5.
Неодноразові спроби криголама 1964 р. і в наступні роки Берегової охорони США пройти через протоку Вількіцкого, що з’єднувала прибережні до СРСР Карське море і море Лаптєвих, неухильно і рішучо карались радянськими прикордонними військами. Така позиція СРСР обґрунтовувалась у відповідних дипломатичних актах (нотах МЗС СРСР американському посольству у Москві) тим, що ця та інші арктичні протоки цілком перекриваються радянськими територіальними водами і відповідно плавання у них іноземних військових кораблів можливе тільки за спеціальним дозволом уповноважених органів влади СРСР.
Запитання до задачі 5.
1. Як необхідно кваліфікувати позицію МЗС СРСР з даного питання згідно з положеннями нині діючої Конвенції ООН з морського права 1982 р.?
Задача 6.
У 1946 р. морське судно «Asya» покинуло один з французьких портів попрямувало до Палестини, маючи на борту декілька сотень нелегальних емігрантів. Коли судно вперше зустрів у відкритому морі англійський військовий корабель, на ньому не було піднято жодного прапора. Через деякий час на судні з’явився турецький прапор, який згодом було змінено на сіоністський. Оскільки на судні не виявилось також жодних документів, які підтверджували б його національність, воно було відконвойовано в порт Хайфу, де за постановою Верховного суду Палестини було конфісковано на користь уряду Палестини.
Запитання до задачі 6.
1. Яка держава відповідно до сучасного міжнародного морського права здійснює юрисдикцію і контроль над морським судном у відкритому морі?
2. Які вимоги висуває міжнародне право до суден, що перебувають у відкритому морі?
3. Які умови повинні бути виконані стосовно морського судна до того, як йому буде надано право перебувати під прапором певної держави?
4. Які міжнародно-правові акти визначають порядок зміни судном свого прапора?
5. У чому полягає суть принципу реального зв’язку згідно із сучасним міжнародним морськими правом?
6. Чи може інкримінуватися капітану судна перевезення «нелегальних емігрантів» у контексті положень чинних міжнародних нормативних актів?
Задача 7.
Литва відкликала свого посла з Латвії у якості дипломатичного демаршу через укладення урядом останньої угоди про дослідження морських нафтових родовищ з двома іноземними фірмами — американською «Амоко» і шведською «Свенск олдже-дистрибьюшн АБ». За умовами угоди передбачалось проведення дослідження частини прибережних до Латвії районів Балтії. Однак, на думку Литви, територія, на якій здійснюватиметься розвідка, є спірною, тому виконання відповідної угоди може завдати збитків суверенітету й економічним інтересам цієї держави.
Запитання до задачі 7.
1. Класифікуйте існуючі морські простори.
2. Які категорії водних просторів Світового океану можуть розглядатись як прибережні?
3. Які частини морських просторів підпадають під суверенітет прибережної держави?
4. Які частини морських просторів підпадають тільки під юрисдикцію прибережної держави?
5. Чим відрізняється обсяг повноважень прибережної держави, які здійснюються у морських просторах різних юридичних категорій?
6. Які правові методи розмежування морських просторів між суміжними державами застосовуються у міжнародній практиці?
7. У чому полягають відмінності між геоморфологічним і юридичним поняттям континентального шельфу?
8. Чи можна розглядати позицію Литви стосовно правовідносин Латвії з іноземними геологорозвідувальними фірмами як обґрунтовану і чому?
Задача 8.
Невелика сутичка відбулась у липні 1994 р. у водах Північного моря, коли до одного з норвезьких китобійних суден підійшло судно «Соло», що належить міжнародній організації охорони навколишнього середовища «Грінпіс». За допомогою надувних моторних човнів захисники морських тварин висадили на судно десант, який здійснив спробу вилучити гарпун чи пошкодити гарпунну пушку. Однак команда норвежців втрутилась у рукопашну сутичку і скинули нападників у море.
Запитання до задачі 8.
1. Відповідно до положень яких міжнародних нормативних актів необхідно оцінити описану ситуацію?
2. Чи є ознаки правопорушення у діях членів команди судна «Соло» по відношенню до норвезького китобійного судна?
3. Які правові аргументи можна навести на підтвердження легітимності дій членів команди судна «Соло» стосовно норвезького китобійного судна?
4. Чи може Норвегія чи власник китобійного судна, атакованого членами екіпажу судна «Соло», і згідно з якими процедурними правилами відкрити судове розслідування останнього з метою встановлення його відповідальності за завдані китобоям матеріальні або моральні збитки?
5. Як співвідносяться дії норвезького китобійного судна, який здійснював свої виробничі завдання у відкритому морі, з положеннями відповідних міжнародно-правових актів?
Задача 9.
Прикордонний контроль порту Марин (Іспанія) затримав вантаж «Волга-1», що йшов під панамським прапором, з великою партією контрабандного гашишу. Під час розвантаження наркотиків були заарештовані всі вісім членів екіпажу, які, як виявилось, є громадянами Білорусі, Росії та України.
За офіційними документами, «Волга-1» доставила у Марин рибне борошно, призначене для місцевої компанії «Арінас дель Атлантіко». Арештовані моряки заявили слідчим, що про наркотики їм нічого невідомо. Ні капітан, ані члени його команди не могли назвати час і місце перевантаження товару. Жоден з членів екіпажу так і не зміг назвати корабель, з якого начебто було перевантажене борошно.
Виявляється, контрабандисти, які перевозили за допомогою «Волги-1» кілька десятків тон гашишу, потрапили у поле зору міжнародних спецслужб, які займаються боротьбою з незаконним поширенням наркотиків, ще дев’ять місяців тому. Усі члені екіпажу були заарештовані і доставлені до місцевої поліції, де до з’ясування всіх обставин справи вони і ще семеро іспанців, підозрюваних у контрабанді наркотиків, перебували у камерах попереднього ув’язнення, а згодом переведені до мадридської в’язниці. Згідно з іспанськими законами за контрабанду наркотиків може бути призначене покарання у формі каторжних робіт строком до 15 років.
Після розвантаження гашиш планувалось доставити до найближчого міста – Гонтеверу, де після завершення слідства передбачалось його спалення. Як вдалось з’ясувати, судно під назвою «Волга-1» ні в морському, ані в річковому реєстрах суден не зафіксовано. Його походження також не вдалось з’ясувати. Відомо, що до заходу в іспанський порт воно мало іншу назву.
Запитання до задачі 9.
1. На основі яких міжнародно-правових актів слід оцінювати дії іспанського прикордонного контролю порту Марин щодо затримання «Волги-1» під панамським прапором і арешту всіх членів його екіпажу, можливої конфіскації і знищення виявленого на борту контрабандного гашишу?
2. Який правовий статус морського чи річкового судна, яке не зафіксовано у реєстрах суден будь-якої держави і національна приналежність до якої держави прапору не може бути документально підтверджена?
3. Які обов’язки держави, що затримала судно з вантажем контрабандних наркотичних засобів, з урахуванням положень міжнародно-правових і внутрішньодержавних актів?
Задача 10.
Британська компанія «Шелл» відмовилась від планів захоронення у водах Атлантики гігантської нафтової платформи, яка відпрацювала свій строк. У поширеній заяві компанії зазначається, що вона домагатиметься дозволу органів влади на демонтаж платформи на березі. Це рішення прийнято у зв’язку з протестами проти морського захоронення з боку ряду західноєвропейських країн. Активні дії проти затоплення платформи вчиняли також члени міжнародної екологічної організації «Грінпіс». За її даними, у танках платформи знаходяться ще тисячі тон нафти, що може завдати серйозних збитків навколишньому середовищу.
Запитання до задачі 10.
1. Який правовий режим використання штучних островів, установок і споруд закріплений відповідними нормативними актами?
2. Чи співпадає юридичний статус морських штучних островів, установок і споруд зі статусом островів природного походження?
3. Які вимоги передбачені нормативними актами для власників штучних островів, установок і споруд після завершення їх використання щодо забезпечення безпеки мореплавства й екологічної безпеки?