Задачі по темі № 3
ПРАВО МІЖНАРОДНИХ ДОГОВОРІВ
Задача 1.
Серед інших основних джерел міжнародного права п. 1-а ст. 38 Статуту Міжнародного Суду ООН перше місце посідають «міжнародні конвенції, як загальні, так і спеціальні, що встановлюють правила, певним чином визнані державами», причому термін «конвенції» використовується у широкому значенні, охоплюючи всі відомі форми закріплення домовленостей між суб’єктами міжнародного права під загальним поняттям «міжнародний договір».
Запитання до задачі 1.
1. Що розуміється під міжнародним договором?
2. Якими є цілі та об’єкти, на врегулювання яких спрямовані міжнародні переговори?
3. Хто може бути стороною міжнародного договору?
4. Що ви розумієте під формою і структурою міжнародного договору?
Задача 2.
Процес досягнення суб’єктами міжнародного права згоди з того чи іншого питання їх взаємовідносин, що називається укладенням договору, поділяється на ряд етапів, кожен з яких регламентується як самостійний і важливий, але підпорядковується загальній кінцевій меті етапу переговорного процесу. Вирішальне значення має етап вступу договору в силу, а також відповідні процедурні умови.
Запитання і завдання до задачі 2.
1. Які існують стадії укладення міжнародних договорів і який їх зміст?
2. Який порядок набуття договором чинності?
3. Прокоментуйте суттєві відмінності Закону України «Про міжнародні договори України» 2004 р. від попереднього закону «Про міжнародні договори України» 1993 р.
Задача 3.
До Міжнародного суду ООН було передано спір про націоналізацію англо-іранської нафтової компанії. Великобританія, що представляла інтереси компанії, запевняла, що суд уповноважений розглядати суперечку, оскільки існує договір між урядом Ірану і згаданою компанією, який, за її твердженням, є міжнародним договором.
Запитання і завдання до задачі 3.
1. Яке визначення міжнародного договору дає міжнародне право?
2. Виділіть необхідні ознаки міжнародного договору.
3. Чи є договір між урядом Ірану й англо-іранською нафтовою компанією міжнародним договором?
Задача 4.
Історія міжнародних відносин знає чимало договорів, дію яких планувалось зберегти «навічно» і які, тим не менш, раніше чи пізніше припиняли свою дію незалежно від намірів їх творців (наприклад, Договір про вічний мир, укладений у 421 р. до н.е. між Афінами і Спартою, проіснував тільки 50 років).
Запитання до задачі 4.
1. Який зміст поняття припинення дії міжнародного договору і договірних зобов’язань?
2. У чому полягає визнання договору недійсним, що базується на положеннях сучасного міжнародного права?
Задача 5.
1 квітня 1993 р. уряди США і Росії, що є депозитаріями Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, укладеного 1968 р., виступили із спільною заявою у зв’язку з оголошенням Корейською Народно-Демократичною Республікою про свій намір вийти зі складу учасників цієї багатосторонньої міжнародної угоди. У згаданій заяві, зокрема, висловлено сумнів, що причини цієї акції КНДР справді є обставинами, пов’язаними зі змістом Договору, також зазначалось, що у збереженні членства в Договорі і дотриманні його положень зацікавлена сама КНДР, оскільки їй – неядерній державі – у цьому випадку надаються гарантії ядерної безпеки. І нарешті особливо підкреслювалось, що збереження членства КНДР у Договорі сприяло б більшій впевненості міжнародного співтовариства у мирному характері ядерної програми цієї країни і наявності у неї наміру до позитивних міжнародних відносин, включаючи мирне співробітництво в ядерній сфері.
У зв’язку з визнанням КНДР наявності в неї ядерної зброї, Україна як учасник Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ) та держава, що свого часу відмовилася від такої зброї, поділяла глибоке занепокоєння міжнародної спільноти цим фактом. На думку деяких експертів, така позиція КНДР може поставити під загрозу подальший розвиток процесу міжкорейського врегулювання, призвести до нового витка гонки озброєнь у регіоні та послабити міжнародний мир і безпеку. У цьому зв’язку МЗС України (як і багатьох інших держав) закликало керівництво КНДР переглянути свої дії на користь дотримання положень Договору про нерозповсюдження ядерної зброї та Рамкової угоди 1994 р. про розв’язання кризи навколо північнокорейської ядерної програми.
Запитання до задачі 5.
1. Як можна охарактеризувати обґрунтованість виходу КНДР зі складу його учасників згідно з вимогами принципу роззброєння на основі ст. 40 зазначеного Договору та положень права міжнародних договорів?
2. Чи можна розглядати набуття КНДР зазначеного виду зброї масового знищення як відверте порушення зобов’язань, взятих цією державою за Договором про нерозповсюдження ядерної зброї?
3. Чи не суперечать такі дії КНДР основним принципам міжнародного права, насамперед принципу добросовісного виконання договірних зобов’язань?
4. Якими повинні бути відповідні дії міжнародного співтовариства, міжнародних організацій та окремих держав?
Задача 6.
Після Жовтневої революції Радянський уряд заявив про розірвання таємних договорів царської Росії (з Японією 1906 р. – про спільні колоніальні дії на території Китаю, з Англією – про розподіл сфер впливу в Ірані і Афганістані 1907 р. тощо) та анулював позики Тимчасового уряду, отримані у західних держав на придушення революційного руху в Росії, відмовився від сплати країнам Антанти «воєнних боргів». Разом з тим Радянський уряд підтвердив участь у договорах, що сприяли розвитку добросусідських відносин між державами, такі як Всесвітня поштова конвенція 1878 р., міжнародні конвенції Червоного Хреста, Брюсельські конвенції 1910 р. стосовно зіткнень суден і надання допомоги і порятунку на морі тощо.
Запитання до задачі 6.
1. Як у контексті норм міжнародного права вирішується питання про припинення дії міжнародних договорів?
2. Які фактичні підстави можуть розглядатись легітимними для визнання міжнародного договору таким, що припинив свою дію?
Задача 7.
У 1978 р. в Ірані був повалений шахський режим. 13 лютого 1979 р. Новий уряд Ірану заявив, що перегляне всі міжнародні договори кабального, нерівноправного характеру, укладені монархічним режимом зі США та іншими західними країнами. Незабаром було оголошено про вихід Ірану з воєнного блоку СЕНТО і ліквідацію в Ірані всіх його військових органів, а також анульовано ірано-американський договір 1955 р., за яким США надавались широкі можливості для експлуатації природних ресурсів Ірану.
Разом з тим уряд Ірану підтвердив свою участь в усіх інших міжнародних організаціях, в усіх універсальних міжнародних договорах.
Запитання до задачі 7.
1. На чому базується право нового уряду Ірану переглядати міжнародні договори свого попередника?
2. Як співвідноситься інститут припинення дії міжнародних договорів і договірних зобов’язань з інститутом визнання міжнародного договору недійсним?
3. Які конкретні підстави визнання міжнародного договору недійсним і які правові наслідки можуть мати місце у випадку настання таких обставин?
Задача 8.
У березні 1999 р. Державна Дума РФ без будь-яких умов і застережень ратифікувала Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Росією, укладений 1997 р. Надалі Рада Федерацій внесла в свою постанову про схвалення даного договору важливе доповнення: здійснити обмін ратифікаційними грамотами за договором, тобто ввести його в дію тільки після ратифікації Україною трьох базових угод з Чорноморського флоту. По суті, це означає, що Рада Федерацій не прийняла запропоновану Державною Думою РФ безумовну ратифікацію, запропонувавши умовну, тобто не остаточну ратифікацію, що зустрічається у міжнародній договірній практиці. Згодом закон про ратифікацію був в кінцевому підсумку направлений на підпис Президенту Російської Федерацій і був ним підписаний.
Завдання і запитання до задачі 8.
1. Дайте коротку характеристику міжнародних договорів України з іншими державами за роки незалежності.
2. Які особливості ратифікаційного процесу передбачені Законом України «Про міжнародні договори України» 2004 р.?
3. Яким чином міжнародні договори вступають в силу?
4. Чи зобов’язана Україна виконувати умови згаданого Договору про дружбу, співробітництво і партнерство, укладеного 1997 р.?
Задача 9.
Генпрокуратура України у 1994 р. порушила кримінальну справу за фактом зриву виконання міжурядової угоди між Україною та Узбекистаном про постачання бавовни в обмін на український цукор. За повідомленнями прес-центру Генпрокуратури, основним винуватцем невиконання угоди є Національний банк України (НБУ). Він не виконав постанову Кабінету Міністрів про забезпечення оплати поставок текстильної сировини. Цей документ зобов’язав НБУ надати Держкомітету з легкої і текстильної промисловості допомогу в отриманні кредитів для оплати цукру. Таку допомогу не було надано, а в результаті від простою підприємств держава зазнала збитків у розмірі 3 трлн крб.
В інтерв’ю газеті «Київські відомості» перший заступник Голови правління НБУ В. Стельмах відкинув звинувачення на адресу банку. Він заявив, що наприкінці 1993 р. НБУ взагалі не відкривав нових кредитних ліній, за винятком тих, які забезпечували фінансування конверсійних програм. Було також зазначено, що відповідно до законодавства України Держкомлегтекстпром взагалі не мав права брати кредит у НБУ. Необхідні засоби, на думку банкіра, уряд України повинен був перерахувати Комітету цільовим призначенням.
Запитання до задачі 9.
1. Чи поширюється на міжурядові угоди, подібні до описаної у задачі, дія основних правових принципів права міжнародних договорів?
2. Які конкретно положення міжнародно-правових актів можуть використовуватися при розробці позиції для оцінки відповідної ситуації?
3. Які з перелічених у задачі суб’єктів міжнародного і внутрішньодержавного права є відповідальними за виконання зобов’язань, встановлених угодою між Україною та Узбекистаном?
4. Чи мають міжнародно-правове значення юридичні факти, на базі яких українська прокуратура порушила кримінальну справу?
5. Чи можна справу про невиконання українською стороною угоди з Узбекистаном передати на розгляд якій-небудь міжнарод¬ній судовій інстанції?
Задача 10.
У Республіці Польща проживає більше одного мільйона чоловік, які за національністю є українцями. їх бажання відвідувати Україну є природним і закономірним. Представники цієї діаспори звернулися до урядів обох держав щодо вирішення цього питання.
Запитання до задачі 10.
1. Як можна розв’язати наведену ситуацію?
2. Складіть проект відповідної угоди між Республікою Польща та Україною.
3. Як вирішуються аналогічні ситуації з іншими іноземними країнами?