КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА
КОРУПЦІЙНИХ ЗЛОЧИНІВ
4. Кримінально-правові наслідки вчинення корупційних злочинів
Вчинення особою будь-якого корупційного злочину тягне за собою низку негативних кримінально-правових наслідків:
- при звільненні від кримінальної відповідальності. Зокрема, така особа не може бути звільнена від кримінальної відповідальності: у зв’язку з дійовим каяттям (ст. 45 КК України); у зв’язку з примиренням винного з потерпілим (ст. 46 КК України); у зв’язку з передачею особи на поруки (ст. 47 КК України); у зв’язку із зміною обстановки (ст. 48 КК України);
- при призначенні покарання. Зокрема, такій особі не може бути призначене більш м’яке покарання, ніж передбачено законом (ст. 69 КК України);
- при звільненні від покарання та його відбування. Зокрема, така особа не може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставі ч. 4 ст. 74 КК України, навіть якщо буде визнано, що з урахуванням бездоганної поведінки і сумлінного ставлення до праці цю особу на час розгляду справи в суді не можна вважати суспільно небезпечною.
Крім того, якщо особу засуджено за корупційний злочин, то суд не може звільнити її від відбування покарання з випробуванням на підставі ч. 1 ст. 75 КК України. Неможливо звільнити від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років, якщо вони засуджені за корупційні злочини (ч. 1 ст. 79 КК України).
Якщо ж йдеться про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, то, відповідно до ч. 3 ст. 81 КК України, воно може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим:
1) не менше половини строку покарання, призначеного судом за злочин невеликої або середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, а також за необережний тяжкий злочин;
2) не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за корупційний злочин середньої тяжкості, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який вона засуджена до позбавлення волі.
Також, на підставі ч. 4 ст. 82 КК України, заміна невідбутої частини покарання більш м’яким можлива після фактичного відбуття засудженим:
1) не менше третини строку покарання, призначеного судом за злочин невеликої або середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, а також за необережний тяжкий злочин;
2) не менше половини строку покарання, призначеного судом за корупційний злочин середньої тяжкості, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, коли особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який вона була засуджена до позбавлення волі.
І ще одне: особи, визнані винними у вчиненні корупційних злочинів, вироки стосовно яких не набрали законної сили, не можуть бути звільнені від відбування покарання, а особи, вироки стосовно яких набрали законної сили, – не можуть бути повністю звільнені законом про амністію від відбування покарання. Зазначені особи можуть бути звільнені від відбування покарання після фактичного відбуття ними строків, встановлених ч. 3 ст. 81 КК України (ч. 4 ст. 86 КК України). Крім цього, особи, засуджені за вчинення корупційних злочинів, можуть бути звільнені від відбування покарання в порядку помилування після фактичного відбуття ними строків, встановлених ч. 3 ст. 81 КК України (ч. 3 ст. 87 КК України);
- при знятті судимості. Зокрема, зняття судимості до закінчення строків, зазначених у ст. 89 цього Кодексу, не допускається у випадках засудження за умисні тяжкі та особливо тяжкі, а також корупційні злочини (ч. 2 ст. 91 КК України).
На додаток до наведених вище положень слід зазначити, що вчинення корупційного злочину розглядається в якості:
- підстав до застосування спеціальної конфіскації. Так, відповідно до ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація (як інший захід кримінально-правового характеру) полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (далі – н.м.д.г.), а так само передбаченого, з-поміж іншого, ч. 1 ст. 210, ч. 1 ст. 313, ч. 1 ст.ст. 364-1, 365-2 цього Кодексу;
- підстав для застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру. Зокрема, КК України (ч. 1 ст. 96-3) такими підставами вважає: по-перше, вчинення її уповноваженою особою від імені та в інтересах юридичної особи будь-якого із злочинів, передбачених, з-поміж іншого, у частинах 1 і 2 ст. 368-3, частинах 1 і 2 ст. 368-4, ст.ст. 369 і 369-2 цього Кодексу; по-друге, незабезпечення виконання покладених на її уповноважену особу законом або установчими документами юридичної особи обов’язків щодо вжиття заходів із запобігання корупції, що призвело до вчинення будь-якого із злочинів, передбачених, з-поміж іншого, у частинах 1 і 2 ст. 368-3, частинах 1 і 2 ст. 368-4,
ст.ст. 369 і 369-2 цього Кодексу
[1] .
Крім цього, негативні кримінально-правові наслідки можуть наставати й у контексті визначення чинності закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених іноземцями або особами без громадянства за межами України. Зокрема, іноземці або особи без громадянства, що не проживають постійно в Україні, також підлягають в Україні відповідальності згідно з КК України, якщо вони за межами України вчинили у співучасті із службовими особами, які є громадянами України, будь-який із злочинів, передбачених у ст.ст. 368, 368-3, 368-4, 369 і 369-2 цього Кодексу, або якщо вони пропонували, обіцяли, надали неправомірну вигоду таким службовим особам, або прийняли пропозицію, обіцянку неправомірної вигоди чи одержали від них таку вигоду (ч. 2 ст. 8 КК України).
Вчинення корупційного злочину має особливі (більш тяжкі) наслідки не тільки кримінально-правового, а й загальноправового характеру. Так, особи, уповноважені на виконання функцій держави (державні службовці, військовослужбовці тощо), які звільняються з державної (військової) служби у зв’язку із засудженням за корупційні злочини (умисне кримінальне правопорушення, вчинене з використанням свого посадового становища), позбавляються права на одержання спеціальної пенсії. У таких випадках пенсія їм призначається на загальних підставах. Чинним законодавством також передбачено заборону для таких осіб на зайняття певних державних посад
або зайняття
відповідною діяльністю
