Навчально-методичні матеріали

ПРОГРАМА

навчальної дисципліни

ПОЛІТОЛОГІЯ

  • Тема 1. Предмет, методи та функції політології
  • Тема 2. Політика як соціальне явище. Історія розвитку політичної думки
  • Тема 3. Влада в політичному житті суспільства. Політичні режими
  • Тема 4. Політичні відносини
  • Тема 5. Людина і політика
  • Тема 6. Політичні партії і громадсько-політичні рухи. Політичні еліти
  • Тема 7. Політична діяльність як рушійна сила політичного процесу
  • Тема 8. Політична свідомість і політична культура
  • Тема 9. Політика України в системі сучасних міжнародних відносин

  • Предметом є політичні закономірності розвитку суспільства, закони і принципи формування, функціонування та розвитку, а також механізми дії політичних систем, форми прояву цих закономірностей і механізмів в діяльності особи, соціальних спільностей, класів і націй, народів і держав. В центрі уваги політичної науки є організація, форми і методи функціонування політичної влади, політичні системи, політична свідомість та культура, інтереси і поведінка політичних суб’єктів, політичний процес тощо.

    Міждисциплінарні зв’язки: юридична деонтологія, фiлософiя, логіка, релігієзнавство, історія України, історія української культури, теорія держави та права, етика та естетика, соціологія, психологія, філософія права.

    Програма навчальної дисципліни складається з таких тем:

    1. Мета та завдання навчальної дисципліни

    1.1. Метою викладання навчальної дисципліни “Політологія” є поглиблене вивчення основних аспектів політичного життя суспільства, ознайомлення здобувача вищої освіти із особливостями розвитку політичних відносин в Україні, формування політичної свідомості та політичної культури.

    1.2. Основними завданнями вивчення дисципліни “Політологія” є:

    ознайомлення з об’єктом, предметом і методами політичної науки, її понятійно-категоріальним апаратом; розширення кола знань про сутність політичної влади, політичних процесів і відносин, роль політичних систем і режимів в житті держави, сутність громадянського суспільства та правової держави, значення міжнародної політики та міжнародних відносин для національної безпеки; ознайомлення з досягненнями світової та вітчизняної політичної думки, основними сучасними політологічними школами, напрямами, концепціями; розвиток уміння орієнтуватися в політиці як соціальній реальності, характеризувати різні аспекти політичного розвитку суспільства, порівнювати програми і платформи основних політичних партій та рухів, які впливають на політичне життя України; формування у здобувачів вищої освіти навичок самостійної оцінки політичних проблем сучасності, уміння визначати ціннісно-нормативні орієнтири та принципи політичних платформ, ідеологій та окремих концепцій; світоглядна підготовка, яка передбачає формування стійкої особистої громадянської та політичної позиції, розвиток навиків аналітичного мислення, виховання критичного та неупередженого ставлення до представників різних політичних сил, громадян з різними політичними поглядами, а також розвиток політичної свідомості та політичної культури майбутніх правознавців.

    1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми здобувачі вищої освіти повинні:

    знати : сутність політики як явища соціального і духовного буття людини, її специфіку і місце в системі культури, генезис політики в історії людства і України, основні положення різних політичних вчень, суттєві ознаки і типологію сучасних політичних систем та їх елементів, сучасні тенденції політичного життя України та міжнародних політичних відносин, вимоги основних вітчизняних та міжнародних нормативно-правових актів у політичній сфері;

    вміти : аналізувати проблеми сучасного політичного життя України та світу, виявляти основні тенденції розвитку політичної системи України, інших держав та міжнародних політичних відносин, аналізувати причини змін у політичному житті України та світового співтовариства, практично застосовувати політологічні знання у фаховій діяльності, прогнозувати політичні події на підставі наявної інформації про політичні реалії в Україні і світі, застосовувати нормативно-правові акти, що стосуються правового регулювання політичних відносин, орієнтуватися в правовій політиці, використовувати прийоми і методи політико-правового дослідження, розпізнавати конкретні можливості їх прикладного застосування.

    На вивчення навчальної дисципліни відводиться 90 годин / 3 кредити ECTS.

    Мова навчання:українська мова.

    Консультативну допомогу здобувачі вищої освіти можуть отримати у науково-педагогічних працівників кафедри філософії права та юридичної логіки, які безпосередньо проводять заняття або звернувшись з письмовим запитом на електронну пошту за адресою [email protected].


    2. Структура навчальної дисципліни


    Тема 1. Предмет, методи та функції політології

    Політологія як наука і навчальна дисципліна. Теоретичні передумови виникнення та основні етапи розвитку науки про політику. Об’єкт і предмет політології. Категоріальний апарат і методологія політологічних досліджень. Функції політології.

    Система політичних наук. Співвідношення політології з іншими соціальними та гуманітарними науками. Політологія і юридичні дисципліни. Роль політології у формуванні політичного світогляду та політичної культури правознавця. Значення політології на сучасному етапі розвитку України.

    Професійна складова. Оволодіння політичною культурою мислення, здатністю до узагальнення та аналізу, сприйняття інформації політологічного змісту. Здатність розуміти і аналізувати світоглядні, соціально і особистісно значимі проблеми в сфері політики. Розуміння понятійно-категоріального апарату політичної науки.


    Тема 2. Політика як соціальне явище. Історія розвитку політичної думки

    Політика як соціокультурний феномен. Економічні, соціальні та духовні детермінанти політики як форми соціальної практики. Основні підходи до визначення політики. Політика як система взаємодій. Політика і держава. Структура та функції політики. Ознаки та засоби політики. Взаємозв’язок політики та економіки, політики та моралі, політики та права. Місце політики в суспільному житті. Основні тенденції розвитку політики в сучасній Україні.

    Політична думка Стародавнього світу. Середньовічні політично-релігійні концепції. Політичні вчення епохи Відродження та Нового часу. Новітні політичні теорії. Українська та російська політична думка в контексті загальносвітових тенденцій. Перспективи розвитку політичної науки у третьому тисячолітті.

    Професійна складова. Здатність розуміти рушійні сили і закономірності історичного процесу; осмислювати методологічну роль політичної науки для правознавця. Вміння використовувати отримані знання і навики з історії політичних вчень (знання основних вчень і концепцій світової і вітчизняної політичної думки, вміння працювати з оригінальними науковими текстами та смисловими конструкціями, що містяться в них).


    Тема 3. Влада в політичному житті суспільства. Політичні режими

    Поняття та види влади. Сутність і природа політичної влади. Економічні основи політичного владарювання. Специфіка політологічного аналізу влади і владних відносин. Основні концепції політичної влади. Способи існування та методи здійснення влади. Традиційні форми політичної влади. Шляхи досягнення влади. Зміст концепції поділу влад. Особливості політичної влади в Україні.

    Поняття й типологія політичних режимів. Форми політичного режиму. Модель перехідного режиму як результат трансформації класичних типів. Політичний режим в Україні. Теоретичні підходи до визначення української моделі політичного режиму. Конституційні засади становлення та функціонування політичної системи України.

    Поняття, ознаки та інститути демократії. Основні принципи демократії. Інститути представницької та прямої демократії. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади, політичні партії та інші суспільно-політичні організації, засоби масової інформації в демократичному суспільстві. Парламентаризм як складова частина демократичного режиму. Сучасні форми демократії: лібералізм, колективістська демократія, плюралістична демократія та їх ознаки. Особливості становлення і розвитку демократії в сучасній Україні.

    Професійна складова. Засвоєння сутності, природи та форм здійснення політичної влади. Здатність раціонально оцінювати специфіку владних відносин у професійній діяльності. Розуміння природи політичних режимів та основних засад демократії в сучасній Україні.


    Тема 4. Політичні відносини

    Поняття і сутність політичних відносин, їх місце в системі суспільних відносин. Політичні відносини як взаємозв’язок і взаємодія соціальних спільностей людей з приводу політичної влади, управління і регулювання політичних інтересів суб’єктів. Об’єктивність і суб’єктивність політичних відносин. Види політичних відносин. Форми політичних відносин. Політичні відносини в сучасній Україні.

    Поняття політичної системи. Підсистеми політичної системи та їх функції. Держава як основний інститут політичної системи. Класифікація політичних систем. Взаємозв’язок права та політики. Сутність правової політики, її суб’єкти та особливості реалізації в Україні.

    Політичні відносини в громадянському суспільстві. Передумови формування та принципи громадянського суспільства. Сутність громадянства та утвердження його інституту. Взаємозв’язок громадянського суспільства та правової держави. Відповідальність держави перед громадянином як принцип правової держави. Сутність соціальної держави. Права та обов’язки, відповідальність громадянина. Загальна декларація прав людини та її політичне значення. Конституційні засади політичного життя. Особливості формування особистості громадянина України в сучасних умовах.

    Професійна складова. Оволодіння навиками наукових досліджень політичних відносин. Компетентність та орієнтація в динаміці протікання політичних відносин в сучасній Україні. Знання основних прав та обов’язків громадянина згідно конституційних засад політичного життя українського соціуму.


    Тема 5. Людина і політика

    Людський вимір політики: особистість як її суб’єкт і об’єкт. Співвідношення понять «індивід», «особа», «громадянин». Політичні потреби та інтереси особи. Політична соціалізація особи як процес входження людини в політичну діяльність. Концепції політичної соціалізації. Функції політичної соціалізації. Пасивність і активність людини в політиці. Конформізм і нонконформізм. Напрямки та рівні політичної соціалізації в політичному житті українського суспільства. Роль особистості в політичному житті суспільства.

    Основні фази політичної соціалізації: інтеріоризації та політичної адаптації. Форми політичної участі та типи політичного статусу особи. Політичний і правовий статус громадянина. Суверенітет особи. Громадянин і держава. Політичне відчуження, його поняття та прояви: соціальна апатія, конформізм, абсентеїзм.

    Підходи до розуміння політичного лідерства, причини ознаки та функції. Концепції та теорії політичного лідерства. Системи рекрутування політичних лідерів. Культ особи. Особливості функціонування політичного лідерства в Україні.

    Взаємозв’язок моралі і політики. Гуманізація політики. Політика і насильство. Сутність політичної етики як науки. Вирішення питання співвідношення моралі і політики в Україні.

    Професійна складова. На основі засвоєних знань про закономірності та специфіку політичної соціалізації особи ефективно використовувати прийоми і методи політологічного дослідження, розпізнавати конкретні можливості їх прикладного застосування.


    Тема 6. Політичні партії і громадсько-політичні рухи. Політичні еліти

    Поняття політичної партії. Генезис і типологія політичних партій, їх функції в політичних системах сучасного суспільства. Одно і багатопартійні політичні системи. Програмні цілі, зміст і засоби політичної діяльності. Багатопартійність як умова демократизації всіх сторін суспільного життя. Специфіка та перспективи формування партійної системи в Україні.

    Громадські організації та рухи як елементи структури громадського суспільства. Сутність громадських організацій та рухів як механізмів вияву та реалізації суспільно-групових інтересів. Рухи, організації, політичні партії їх взаємозв’язок і взаємодія. Типологія громадсько-політичних об’єднань та рухів. Перспективи подальшого розвитку громадських організацій та рухів України у зв’язку із становленням громадянського суспільства та правової держави. Групи інтересів та групи тиску: поняття, класифікація, функції. Сутність процесу лобіювання та лобізму.

    Поняття еліти. Теорії еліт. Владна, економічна, ідеологічна, військова, наукова та культурна еліта. Сутність та природа політичної еліти. Теорії демократичного елітизму. Основні функції політичної еліти. Механізм формування та система відбору політичної еліти. Основні риси політичної еліти України. Вплив української еліти на політичне та економічне життя суспільства.

    Професійна складова. Опанування та застосування на практиці знань стосовно сутності, типології та діяльності політичних партій, рухів і профспілок, компетентність в розумінні специфіки та динаміки функціонування партійної системи в сучасній Україні, особливостей формування і взаємовідносин української політичної еліти.


    Тема 7. Політична діяльність як рушійна сила політичного процесу

    Поняття політичного процесу. Сутність і зміст політичного процесу. Політичний процес як послідовність політичних ситуацій: змінюваність у часі і просторі. Типологізація політичного процесу. Форми політичного процесу. Політична трансформація та політична модернізація. Основні стадії політичного процесу. Вертикальні і горизонтальні зв’язки в політиці.

    Політична діяльність як сукупність методів і засобів виконання владних функцій політичними силами. Організація політичної діяльності. Структура політичної діяльності, її умови і результати, суб’єкти і об’єкти, цілі і засоби. Специфіка політичного функціонування. Політичне рішення. Основні етапи прийняття політичного рішення. Теоретичні і прикладні, аксіологічні та інструментальні компоненти політичного знання, їх роль у підготовці та прийнятті політичних рішень.

    Професійна складова. Оволодіння навиками наукових досліджень політичних процесів. Розуміння сенсу і основних напрямків розвитку світового політичного процесу, формування уявлення про геополітичну обстановку, місце, роль і статус України в сучасному політичному світі. Здатність робити аналіз та давати оцінку політичним рішенням суб’єктів політичної влади.


    Тема 8. Політична свідомість і політична культура

    Політична свідомість і політична культура як складові політичної системи суспільства, їх взаємозв’язок. Політична свідомість як відображення політичного життя суспільства. Структура політичної свідомості. Буденна і теоретична свідомість. Політична психологія і політична ідеологія. Основні форми прояву політичної психології. Форми теоретичного рівня політичної свідомості: політичні погляди, ідеї, вчення. Переконання як ціннісно-орієнтуюча форма політичної свідомості.

    Поняття політичної культури. Місце і роль політичної культури в загальній системі культури і в політичному житті суспільства. Політична культура і політичні відносини. Політична культура і політична діяльність. Мораль і право в політичній культурі. Структура політичної культури та її типологія. Основні напрямки формування політичної культури сучасного українського народу; освоєння історичного минулого українського народу; подолання колоніального мислення та національної меншовартості, виховання патріотизму.

    Політична ідеологія та її функції в політичному житті суспільства. Еволюція підходів до розуміння політичної ідеології та її завдань у суспільстві. Класифікація ідеологій. Ідеологічний простір політичної системи України.

    Професійна складова. Здатність підвищувати у професійній діяльності власний рівень політичної культури, формувати свідому громадянську позицію, ціннісні орієнтації та настанови, модель поведінки, які б відповідали вимогам становлення та збереження демократичної держави.


    Тема 9. Політика України в системі сучасних міжнародних відносин

    Зовнішня політика: визначення, функції, засоби реалізації. Взаємозв’язок зовнішньої та внутрішньої політики держави. Зовнішньополітичний курс держави, процес його формування. Поняття, сутність та суб’єкти міжнародних відносин. Процес глобалізації, глобальні проблеми світового розвитку та їхній вплив на міжнародні відносини.

    Місце України у світовому та пострадянському геополітичному просторі. Україна як суб’єкт міжнародних відносин: основні міжнародні договори та угоди. Геополітичні фактори входження України в міжнародні структури та стратегії зовнішньої політики України. Форми зовнішньо-політичної діяльності в Україні: держави, партій, громадських організацій, економічних і культурних установ. Міжнародна допомога Україні і участь України в світових інтеграційних процесах та миротворчих акціях.

    Професійна складова. Знання та розуміння сутності і основних засад міжнародних відносин, а також геополітичних особливостей, основних напрямків та цілей зовнішньої політики сучасної України з метою формування свідомої громадянської позиції правознавця, правоохоронця.