Одним із найважливіших завдань розвитку людства на шляху до цивілізованого суспільства завжди було досягнення такого стану, в якому людині не загрожує жодна небезпека соціально-політичного, природного, техногенного та іншого характеру.

В Україні, яка перебуває на шляху формування громадянського суспільства, важливим критерієм розвитку демократії є захищеність її громадян, закріплена в законодавчих нормах, що дозволяє максимально зменшити ризик настання небажаних наслідків для життя, здоров’я, честі, гідності тощо, тобто нормативно закріплених прав і законних інтересів людини. Розбудова в Україні правової держави обумовлює важливість розв’язання проблеми забезпечення безпеки її громадян. За цих умов питання безпеки у діяльності працівників органів Національної поліції набуває нового, концептуального значення.

По-перше, будучи громадянами України, працівники поліції мають такі ж невід’ємні права, закріплені Конституцією України, в якій зазначається, що людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність та безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а утвердження та забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави.

По-друге, виконання працівниками поліції своїх обов’язків щодо захисту прав, свобод і законних інтересів учасників суспільних відносин певною мірою залежить від рівня захищеності самих правоохоронців.

По-третє, нормативно-правове забезпечення безпечного виконання працівниками поліції своїх професійних обов’язків є недосконалим: значна частина правових актів містить численні прогалини та суперечності. У зв’язку з цим питання організаційно-правового забезпечення безпеки діяльності працівників системи МВС України набувають особливої актуальності.

Унаслідок загострення криміногенної обстановки, зростання рівня злочинності в її найагресивніших формах почастішали випадки виникнення екстремальних ситуацій, коли життю або здоров’ю працівників поліції загрожує реальна небезпека. Працівник поліції під час виконання службових обов’язків може бути об’єктом посягання і водночас зобов’язаний припинити будь-яке посягання на інші об’єкти, що охороняються, чи які він має захищати, тобто свідомо ризикувати своїм здоров’ям і життям. Крім того, діяльність працівників поліції здебільшого пов’язана з небезпекою і стресовими ситуаціями. Своєрідність впливу небезпеки полягає в її постійній потенційній присутності. Можливість нападу на працівників правоохоронних органів існує протягом усього часу виконання оперативно-службових завдань, зокрема, патрулювання, чергування і, навіть, носіння форменого одягу та зброї.

Для поліцейських їх службова діяльність з охорони громадського порядку та боротьби зі злочинністю є такою ж працею, як для більшості громадян їх робота вчителя, лікаря, водія і т. ін. Тому в пропонованому посібнику особиста безпека працівника поліції розглядається як невід’ємна складова охорони праці, яка через специфіку роботи працівників поліції має свої, притаманні тільки їй особливості. Тобто, питання особистої безпеки працівника поліції розглядають насамперед в аспекті охорони праці.