Вступ
Вивчення історії держави та права зарубіжних країн має важливе наукове, світоглядне, політичне і практичне значення. Історія дає можливість не тільки глибше зрозуміти державно-правові реалії сучасності, а й відкривати нові закономірності розвитку держави та права, прогнозувати подальші тенденції розвитку державно-правових інститутів. Сучасний процес державотворення в Україні вимагає ретельного вивчення та усвідомлення всього досвіду, набутого людством у розбудові держави і формуванні права.
Історія держави та права зарубіжних країн належить до групи суспільних наук, тобто тих, які вивчають закономірності виникнення, розвитку й функціонування держави і права, окремих соціальних явищ, процесів та інститутів. Історія держави та права перебуває на межі двох наук – історії та юриспруденції, але входить до системи юридичних наук. На відміну від загальної історії, яка досліджує минуле людського суспільства в цілому, тобто розвиток усієї сукупності виробничих, соціальних, ідеологічних відносин людей, діяльність певних політичних сил, партій, конкретних осіб і т. д., історія держави та права зарубіжних країн вивчає лише такі конкретні суспільні явища, як держава і право в їх історичному розвитку в хронологічній послідовності.
На підставі наукової систематизації та періодизації державно-правових явищ історія держави та права зарубіжних країн:
- досліджує причини і процес виникнення, розвитку та функціонування різних історичних типів і форм держави та права, державних органів і найважливіших інститутів права, які існували протягом усієї історії людства та спричинили найбільший вплив на історію державності;
- висвітлює закономірності зміни одних історичних типів держави і права іншими виходячи з конкретних умов життя суспільства окремих країн;
- розкриває сутність державно-правових процесів у зарубіжних країнах, встановлює причини їх походження, природу і значення на певних історичних етапах;
- аналізує характерні причинно-наслідкові зв’язки та конкретно-історичні закономірності.
Отже, предметом історії держави та права зарубіжних країн є загальні та специфічні закономірності виникнення, розвитку та функціонування держави і права окремих країн у конкретно-історичних умовах їх розвитку в хронологічній послідовності.
Мета історії держави та права зарубіжних країн полягає у формуванні широкого юридичного світогляду, правової свідомості, виробленні правильних оцінок розвитку державно-правових явищ, вихованні політичної та правової культури.
Основне завдання цієї навчальної дисципліни полягає в засвоєнні здобувачами вищої освіти системи знань про процеси розвитку держави і права країн світу, вироблення глибокого розуміння основних закономірностей історичного державно-правового процесу, вміння правильно аналізувати правові акти, визначати сутність реформ державного апарату, розуміти їхні причини, наслідки, ефективність, тобто творчо засвоювати історичний досвід розбудови держави і права.