Тема 5. Абсолютна монархія
При вивчені теми та підготовці до заняття потрібно звернути увагу на те, що абсолютна монархія – це остання форма правління феодальної держави. Потрібно мати на увазі, що класичний абсолютизм сформувався у Франції на поч. XVII ст. Характеризуючи його загальні риси, необхідно, разом з тим, вказати на відмінності абсолютної монархії в інших державах. При цьому потрібно знати, що абсолютизм в Англії вважають незавершеним (зокрема, через те, що зберігалися станово-представницький парламент та органи місцевого самоврядування, не було створено постійної армії), а у Німеччині абсолютизм називають князівським, оскільки він встановився в окремих князівствах, тобто абсолютна влада належала місцевим князям, а не імператору. Для окреслення процесу становлення абсолютної монархії в Росії важливою є характеристика державних реформ Петра I та Катерини ІІ.
Висвітлюючи розвиток феодального права за часів абсолютних монархій потрібно відзначити, що особливий розвиток у Західній Європі одержало кримінальне і процесуальне право. Це було пов'язано із посиленням боротьби феодально-залежного населення проти феодалів. Для придушення опору народу королівська влада активно застосовувала кримінальні репресії. Найважливіше джерело права у цій галузі – німецьке кримінальне й кримінально-процесуальне уложення «Кароліна» 1532 р. Потрібно також охарактеризувати «криваве законодавство» Англії та «Артикули військові з коротким тлумаченням» (Росія, 1716 р.)
Особливу увагу потрібно звернути на те, що основним джерелом права Росії в цей період став закон (регламенти, накази, постанови тощо). На початок ХIХ ст. відбувається систематизація права, результатом якої стає Звід Законів Російської імперії.