ТЕМА 9. ПРАВОВІ ВІДНОСИНИ
1
Засвоєння теоретичних положень цієї теми сприятиме формуванню вмінь і навичок спеціально-юридичного аналізу конкретних соціальних ситуацій та фактів. Такий аналіз – неодмінна умова правильного використання різноманітних юридичних засобів (насамперед суб’єктивних юридичних прав і обов’язків) задля безперешкодного задоволення відповідних потреб та інтересів, досягнення балансу приватних і публічних цілей, здійснення захисту основоположних прав людини та інших учасників суспільного життя.
Навчальні питання теми:
9.1. Поняття, ознаки та види правовідносин.
9.3. Юридичні факти: поняття та класифікація.
9.1. Поняття, ознаки та види правовідносин.
Між людьми, їх об’єднаннями та спільнотами постійно виникає безліч відносин, які потребують урегулювання шляхом встановлення певних правил поведінки їх учасників. Суспільство виробило значну кількість таких правил поведінки (соціальних норм). Це норми моралі, звичаї, корпоративні норми, норми права та ін. Кожен вид соціальних норм спрямований на регламентацію певного кола суспільних відносин, які й одержують своє найменування відповідно до назви норм, що їх регулюють. Відповідно до цього відносини в суспільстві, що врегульовані нормами права, називаються правовими відносинами, або правовідносинами.
В юридичній літературі виокремлюють два основних підходи до інтерпретації правовідносин: перший пов’язаний з інтерпретацією правовідносин через їх зв’язок з юридичним нормативом (нормою права);
другий – це діяльнісний підхід до визначення
правовідносин.
Перший класичний підхід може бути представлений дефініцією, що правові
відносини
Другий, діяльнісний підхід визначає правовідносини як правову форму соціальної взаємодії суб’єктів права з метою реалізації інтересів і досягнення результатів, що передбачені
законом, або не суперечать закону чи іншим джерелам
права.
Правовідносинам притаманні такі суттєві ознаки, а саме:
- є різновидом суспільних відносин. Правовідносини виникають між людьми, їх об’єднаннями та спільнотами як суб’єктами права з приводу соціального блага або забезпечення будь-яких законних інтересів;
- є свідомо-вольовими відносинами, оскільки до свого виникнення вони проходять крізь свідомість людей та для їх виникнення необхідна воля як мінімум одного з учасників. Щоправда, правовідносини можуть виникати та припинятися поза волею (інтересом) їх учасників (наприклад, особа стосовно якої було вчинено протиправне діяння, вимушено, не з власної волі набуває статусу суб’єкта кримінально-правових відносин);
- виникають із приводу соціального блага або забезпечення будь-яких інтересів, які виступають як передумова правовідносин;
- виникають, тривають, змінюються, призупиняються, припиняються або відновлюються на основі норм права;
- учасники правовідносин пов’язані між собою суб’єктивними правами та юридичними обов’язками. Сторони в правовідносинах виступають як уповноважені та зобов’язані особи, де права й інтереси одних осіб можуть бути реалізовані через виконання обов’язків іншими;
- охороняються державою і в разі потреби забезпечуються силою державного примусу.
Правовідносини можуть виникнути лише за наявності необхідних передумов.