ТЕМА 1. ПОНЯТТЯ, ПОХОДЖЕННЯ ТА СУТНІСТЬ ДЕРЖАВИ
1
Засвоєння теоретичних положень цієї теми сприятиме пізнанню державно-правової дійсності та відповідних процесів, що відбуваються в суспільстві. Держава та право є об’єктом вивчення різних суспільних наук – економіки, філософії, соціології, психології, історії, політології та інших, кожна з яких вивчає ці суспільні явища в межах свого предмета та притаманним лише їй методом. У свою чергу теорія держави та права спрямована на здобуття, узагальнення, систематизацію і використання знань про державно-правову дійсність. Головним її завданням є сприяння через державні і правові інститути повноцінній реалізації особистості та подоланню перешкод цьому, створенню умов для реалізації прав і свобод людини та громадянина.
Навчальні питання теми:
1.1. Загальна характеристика теорії держави та права як юридичної науки.
1.2. Основні теорії виникнення держави.
1.3. Поняття та ознаки держави.
1.1. Загальна характеристика теорії держави та права як юридичної науки.
Розбудова державності України в умовах сьогодення вимагає переосмислення та концептуалізації наукових ідей і поглядів, що торкаються сутності та значення
чинників, які впливають на формування правової держави. Розвинена наука, високий рівень освіти та культури, в тому числі й культури управління – це той фундамент,
без якого неможливо досягти справжньої незалежності держави.
Реалії нового століття зумовлюють невпинне зростання соціальної значущості юридичної науки. За цих умов наукове обґрунтування стає обов’язковою основою
ефективності державних рішень, юридична наука набуває рис соціального інституту, покликанням якого є забезпечення стійкого розвитку суспільства,
добробуту та прогресу. Усе це передбачає підвищені вимоги до методологічної оснащеності наукових досліджень, пошуку оновлених, відповідних виклику
сьогодення світоглядних орієнтирів, осмислення сучасних наукових підходів і конкретних способів теоретичних досліджень.
Поняття «наука» включає суму наукових знань про дійсність, що утворюють у сукупності наукову картину світу, а також діяльність з набуття цих знань,
метою якої є опис, пояснення та прогнозування розвитку процесів і явищ дійсності, тобто в широкому розумінні – її теоретичне відображення. Термін «наука»
вживають для позначення однієї з форм суспільної свідомості, складової частини духовної культури суспільства, системи знань про дійсність, сфери людської діяльності,
функцією якої є вироблення та систематизація об’єктивних знань про дійсність, а також для найменування окремих галузей наукового знання.
Багатоманітність форм прояву світу, в якому існує людина, зумовлює наявність значної кількості наук як відповідних сум знань. Залежно від об’єкта дослідження (характеру знань) науки поділяються на:
- природничі – вивчають об’єктивну дійсність, універсальні закони буття, закономірності виникнення та розвитку природи;
- технічні – осмислюють засоби та механізми, що створенні людиною з метою покращення умов її життєдіяльності, а також закономірності генези науково-технічного прогресу;
- суспільні (гуманітарні) – досліджують закономірності виникнення, розвитку та функціонування суспільства.
З огляду на те, що суспільство є складною категорією, що характеризується наявністю різних суб’єктів, об’єктів і зв’язків, суспільна наука теж є системою та складається з низки самостійних наук: філософії, економіки, історії, соціології, політології, культурології, психології, юриспруденції та ін. Різновидом суспільних наук є юридичні, оскільки об’єктом їх вивчення є держава та право як основні соціальні інститути.
Юридична наука (юриспруденція) – це спеціалізована галузь наукових знань у сфері суспільних наук; наукова діяльність, спрямована на вивчення права в теоретичному і прикладному аспектах, правових форм організації та функціонування держави, суспільства та окремих державно-правових інститутів.