ТЕМА 8. РЕАЛІЗАЦІЯ НОРМ ПРАВА
1
Сформульовані в законах та інших нормативно-правових актах норми права лише тоді виконують своє соціальне призначення, коли вони втілюються в дійсність, реалізуються у свідомо-вольових діях суб’єктів.
Значна кількість норм права для своєї реалізації вимагають правозастосовної діяльності державних органів і посадових осіб. Практичне значення застосування норм права зумовлюється його безпосередньо прикладним характером. Для успішної реалізації, функціонування, послідовного вдосконалення та розвитку права необхідне також і правильне розуміння всіма членами суспільства змісту та призначення його норм. Це завдання виконується за допомогою тлумачення норм права.
Навчальні питання теми:
8.1. Поняття та форми реалізації норм права.
8.2. Застосування норм права: поняття, стадії, вимоги.
8.3. Правозастосовні акти: поняття, ознаки, види.
8.4. Тлумачення норм права: поняття, види, способи.
8.1. Поняття та форми реалізації норм права.
Головний аспект правореалізації полягає в тому, щоб на практиці здійснити ті заходи, які стали нормою права, але ще не знайшли свого втілення в житті. Реалізація норм права їхніми адресатами завершує процес правового регулювання, уособлюючи тим самим певний результат цього різновиду організуючого впливу права на суспільне життя.
Реалізація норм права – це реальне, практичне втілення в життя формально-визначених норм завдяки правомірної поведінки суб’єктів права.
Професор П.М. Рабінович підкреслює, що соціальною сутністю реалізації правових норм є задоволення учасниками суспільного життя своїх потреб соціально допустимими способами,
засобами, які змодельовані, сконструйовані
державою.
На думку О.Ф. Скакун, реалізація норм права – це втілення розпоряджень правових норм у правомірній поведінці суб’єктів
права, тобто в їх практичній
діяльності.
Під реалізацією норм права М.Д. Гнатюк розуміє реальне, практичне перетворення в життя формально-визначених правових приписів через правомірну поведінку суб’єктів права (дії чи бездіяльності) з метою задоволення основних потреб людини, суспільства і
держави за допомогою способів і засобів, встановлених
державою.
Таким чином, сучасна юридична наука не містить єдиного розуміння категорії «реалізація норм права». Низка вчених, даючи дещо різні визначення цьому поняттю, сходяться в одному, що реалізація норм права – це фактичне здійснення правових норм у правомірній поведінці суб’єктів права. Іншими словами, це втілення у вчинках людей тих вимог, які в загальній формі відображені в нормі права.
Реалізацію норм права слід відрізняти від ширшого за змістом поняття «дії права». На відміну від реалізації права, яка передбачає фактичну (пряму) реалізацію норм права в поведінці суб’єктів права, дія права передбачає непрямі способи впливу права на суспільні відносини, а саме:
- інформаційний спосіб, коли право розглядають як один з видів соціальної інформації (знання), про можливу та необхідну поведінку суб’єктів права;
- ціннісно-орієнтаційний спосіб – полягає у впливі права на переконання особи, її світоглядні орієнтації та установки, почуття й емоції. Коли норми права спонукають до реалізації найважливіших для людини і суспільства цінностей (наприклад, загальнолюдських цінностей: право на життя, здоров’я, честь, гідність, ділову репутацію, економічну ініціативу, майнові інтереси, що охороняються законом, тощо).