ТЕМА 8. РЕАЛІЗАЦІЯ НОРМ ПРАВА
9
Мова правозастосовних актів за своєю термінологією та стилем не повинна відрізнятись від мови нормативно-правових актів. До числа мовних явищ, що повинні бути піддані регламентації на цьому рівні, варто відносити форму викладу тексту. Форма викладу тексту – це спосіб вираження відношення автора правозастосовного акта до того, що
повідомляється, вона неоднакова в різних типах
правозастосовних актів.
Відносно значної кількості правозастосовних актів встановлена вимога їх обов’язкової реєстрації. Це є не тільки необхідною умовою їх юридичної сили, але й дозволяє перевірити під час реєстрації їх законність. Наприклад, реєстрація транспортних засобів, зброї супроводжується перевіркою і реєстрацією відповідних правозастосовних актів.
Розглядаючи вимоги до правозастосовних актів, необхідно також звернути особливу увагу на їх уніфікацію, тобто приведення до єдиної форми, системи.
Уніфікація дозволяє раціоналізувати та спростити складання правозастосовних актів і досягається шляхом:
- встановлення вимог до правозастосовних актів у законах;
- затвердження відповідними органами бланків правозастосовних актів.
Основою уніфікації є повторюваність, яку необхідно розглядати за такою схемою:
- ситуації, що повторюються;
- інформація, що повторюється;
- документи (фрагменти змісту, що повторюються; елементи зовнішньої форми, що повторюються; елементи внутрішньої форми, що повторюються).
У схемі уніфікації документів виділяють два самостійних аспекти:
- удосконалення вимог до змісту документа;
- удосконалення форми документів.
Розглядаючи вимоги до правозастосовних актів, що закріплені в законах, потрібно зазначити, що вони встановлюються шляхом перерахування реквізитів і визначення структури.
Значно спрощує діяльність з видання письмових правозастосовних актів друк їх бланків. Поряд з реквізитами в них фіксуються окремі фрагменти тексту, що містять постійну інформацію, яка повторюється в усіх правозастосовних актах однієї назви, і місце (необхідна кількість місця) для внесення перемінної
інформації, що відображає суть конкретної
справи.
8.4. Тлумачення норм права: поняття, види, способи.
Правильне розуміння всіма членами суспільства змісту норм права є необхідною умовою функціонування, розвитку та вдосконалення законодавства. Для того, щоб зрозуміти норму права її потрібно належним чином розтлумачити. Тлумачення норм права посідає важливе місце в процесі правозастосування, яким займається переважна більшість поліцейських.
Таким чином, тлумачення норм права – запорука їх правильного
застосування.
Дослідження практики правоохоронної діяльності в сучасній Україні показує, що різні органи, посадові особи, на жаль, досить часто тлумачать чинні норми права по-різному, що призводить до створення в суспільстві певного хаосу та соціальної напруги.
Тлумачення норми права – це діяльність різних суб’єктів щодо з’ясування та роз’яснення змісту норми права з метою її правильної реалізації.
Цілі тлумачення норм права:
- правильне та одноманітне розуміння змісту норм права;
- правильна та одноманітна реалізація норм права.