Навчальні теми

ТЕМА 15. ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВАХ ПРО АДМІНІСТРАТИВНІ ПРОСТУПКИ

§ 1. Поняття та особливості провадження у справах про адміністративні проступки

§ 2. Суб’єкти провадження у справах про адміністративні проступки

§ 3. Стадії провадження у справах про адміністративні проступки

§ 4. Постанова по справі про адміністративне правопорушення

§ 1. Поняття та особливості провадження у справах про адміністративні проступки

Провадження в справах про адміністративні правопорушення - це діяльність державних та інших уповноважених суб’єктів, яка врегульована адміністративно-процесуальними нормами щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення, застосування адміністративних стягнень.

Основними завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення згідно зі ст. 245 КУпАП є:

своєчасне, всебічне, повне і об´єктивне з´ясування обставин кожної справи;
вирішення її в точній відповідності до закону;
забезпечення виконання винесеної постанови;
виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Принципи провадження - це основні положення, закріплені в Конституції та інших законах України, на яких базується порядок притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності.

До принципів адміністративної відповідальності належать:

верховенство права;
законності;
охорони інтересів особи і держави;
з’ясування об’єктивної істини;
гласності;
рівності усіх перед законом;
національної мови;
гуманізму;
індивідуалізації покарання;
відповідності провини та покарання;
презумпція невинуватості, тощо.

Виділяють два види провадження в справах про адміністративні правопорушення: звичайне та спрощене.

Звичайне здійснюється у більшості справ і детально регламентовано чинним законодавством. Воно передбачає складання протоколу, визначає зміст, запобіжні заходи та порядок їх застосування, права та обов´язки учасників провадження, порядок розгляду справ, факти, обставини, що є доказами.

Спрощене: мінімум процесуальних дій, зокрема, протокол про адміністративне правопорушення не складається:

у визначених законом (ст. 258 КУпАП) випадках, якщо розмір штрафу не перевищує трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення. Спрощене провадження застосовується щодо невеликої кількості правопорушень. Таке провадження характеризується мінімумом процесуальних дій та їх оперативністю.

Відповідно до ст. 258 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення не складається в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтями: 70, 77, ч. 3 ст. 85, ст. 153, якщо розмір штрафу не перевищує трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, ч. 1 ст. 85, якщо розмір штрафу не перевищує семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, ст. 107 (у випадках вчинення правопорушень, перелічених в ч. 3 ст. 238) ч. 3 ст. 109, ст. ст.110, 115, ч. 1, 3 і 5 ст. 116, ч. 3 ст. 116-2, ч. 1 і 3 ст. 117 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження на місці вчинення правопорушення), ст. ст. 118, 119, 134, 135, 185-3, якщо особа не оспорює допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається.

Протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.

У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 283 КУпАП.

Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить вчинине порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185-3, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення складається у двох екземплярах, один з яких вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Копії постанови у справі про адміністративне правопорушення та матеріалів, зафіксованих за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, надсилаються особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом трьох днів з дня винесення такої постанови.

§ 2. Суб’єкти провадження у справах про адміністративні проступки

Органи (посадові особи) уповноважені здійснювати провадження в справах про адміністративні правопорушення.

Відповідно ст. 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються:

адміністративними комісіями при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад;
виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад;
районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами (суддями), а у випадках, передбачених КУпАП, місцевими адміністративними та господарськими судами, апеляційними судами, вищими спеціалізованими судами та Верховним Судом України;
органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Адміністративні правопорушення, підвідомчі поліції.

Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Поліція відповідно до покладених на неї завдань здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення адміністративних правопорушень; припиняє виявлені адміністративні правопорушення; здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про адміністративні правопорушення або події тощо.

Органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення що можуть бути вчинено в найрізноманітніших сферах, вони відрізняються один від одного за багатьма ознаками, що дозволяє об'єднати їх в певні групи і підгрупи. Основним критерієм, який дозволяє класифікувати зазначені проступки і який досить адекватно ілюструє специфіку юрисдикційної діяльності поліції, є сфера суспільних відносин, на які вони посягають, тобто їх родовий і видовий об'єкти. Такими об'єктами частіш за все є громадський порядок і громадська безпека, власність, встановлений порядок управління, тобто відносини, охорона яких становить основні завдання і функції поліції.

Всі адміністративні проступки, названі в ст. 222 КУпАП, тобто справи про які підвідомчі поліції, можна умовно об'єднати в 5 груп, які часто включають ще й певні підгрупи. Отже, першу, найбільшу групу утворюють адміністративні проступки, які посягають на громадську безпеку. Громадська безпека означає сукупність суспільних відносин, пов'язаних з попередженням чи усуненням загрози для життя і здоров'я людей та їх майна, які можуть виникнути внаслідок дій людей або прояву негативних властивостей джерел підвищеної небезпеки, тобто на громадську безпеку посягають всі адміністративні правопорушення, які так чи інакше заподіюють або створюють загрозу заподіяння шкоди життю і здоров'ю людей. З огляду на це до проступків, які посягають на громадську безпеку і справи про які підвідомчі поліції, можна віднести:

а) адміністративні проступки, пов'язані з незаконним обігом заборонених речовин, порушення певних правил а також охорони здоровʼя, незаконні виробництво, придбання, зберігання, перевезення, пересилання наркотичних засобів або психотропних речовин без мети збуту в невеликих розмірах (ч. 1 ст. 44); невжиття землекористувачами або землевласниками на закріплених за ними земельних ділянках заходів щодо знищення дикорослих конопель чи снотворного маку (ч. 2 ст. 106-1); виготовлення, зберігання самогону та апаратів для його вироблення (ст. 176) і придбання самогону та інших міцних спиртних напоїв домашнього вироблення (ст. 177).

б) адміністративні проступки, що посягають на відносини, які забезпечують безпечну експлуатацію транспорту, самовільний проїзд у вантажних поїздах, посадка і висадка під час руху поїзда, проїзд на підніжках і дахах вагонів, самовільне без потреби зупинення поїзда, а також підкладання на залізничні колії предметів, які можуть спричинити порушення руху поїздів (ч.ч. 1, 2, 3 і 4, 6 статті 109); куріння у вагонах (у тому числі в тамбурах) приміських поїздів, у невстановлених для куріння місцях у поїздах місцевого і дальнього сполучення, а також у метрополітенах (ч. 2 ст. 110); порушення правил безпеки польотів (ст. 111), порушення правил безпеки руху на морському транспорті (пошкодження споруд і пристроїв сигналізації та зв'язку (ч. 3 ст. 114); порушення правил, що забезпечують безпеку експлуатації суден на внутрішніх водних шляхах (ст. 116-2); викидання сміття та інших предметів з вікон і дверей автобусів, маршрутних таксі, тролейбусів або трамваїв (ч. 2 ст. 119) і порушення правил перевезення небезпечних речовин і предметів, великогабаритних та великовагових вантажів на транспорті (ч.ч. 1,2,4 і 5 ст. 133).

в) адміністративні проступки в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, ненадання транспортних засобів поліцейським та медичним працівникам, а також ненадання військових транспортних засобів посадовим особам Військової служби правопорядку у Збройних Силах України (ст. 124-1); інші порушення правил дорожнього руху (ст. 125); керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред'явила їх для перевірки (ст. 126); порушення правил дорожнього руху пішоходами, велосипедистами та особами, які керують гужовим транспортом, і погоничами тварин (ст. 127); випуск на лінію транспортних засобів, технічний стан яких не відповідає встановленим вимогам або без необхідних документів, передбачених законодавством (ст. 128); порушення або невиконання правил, норм та стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху (ст. 128-1); допуск до керування транспортними засобами водіїв, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або у хворобливому стані, або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, або таких, що не пройшли у встановлений строк медичного огляду чи допуск до керування транспортним засобом особи, яка не має права на керування транспортним засобом (ч.ч. 1 і 2 ст. 129); пошкодження автомобільних доріг, вулиць, дорожніх споруд, залізничних переїздів і технічних засобів регулювання дорожнього руху, створення перешкод для руху та невжиття необхідних заходів щодо їх усунення (ст. 139) і порушення правил, норм і стандартів при утриманні автомобільних доріг і вулиць, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху чи позначення на автомобільних дорогах і вулицях місць провадження робіт (ст. 140).

Другу за важливістю (з огляду на поширеність і місця в юрисдикційній практиці) групу адміністративних проступків, справи про які підвідомчі поліції, становлять правопорушення, що посягають на громадський порядок. У вузькому розумінні (у широкому трактуванні громадський порядок ототожнюється із всією системою суспільних відносин) під громадським порядком зазвичай розуміється обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються в громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій. До таких проступків відносяться - дрібне хуліганство (ст. 173) та розпивання пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв у заборонених законом місцях або поява у громадських місцях у п'яному вигляді (ч.ч. 1 і 2 ст. 178).

Третю групу адміністративних проступків, справи про які підвідомчі поліції, знову ж таки з огляду на їх поширеність, становлять правопорушення, які посягають на встановлений порядок управління. Останній охоплює систему суспільних відносин, які забезпечують нормальну діяльність державних і недержавних організацій, а також чітке дотримання встановлених у цій сфері спеціальних правил. Поліція вирішує справи про три підгрупи адміністративних проступків, які посягають на встановлений порядок управління:

а) порушення правил дозвільної системи, порушення громадянами строків реєстрації (перереєстрації) нагородної, вогнепальної, холодної чи пневматичної зброї і правил взяття її на облік (ст. 192 КпАП); порушення працівниками торговельних підприємств (організацій) порядку продажу вогнепальної, холодної чи пневматичної зброї і бойових припасів (ст. 194); порушення працівниками підприємств, установ, організацій правил зберігання або перевезення вогнепальної, холодної чи пневматичної зброї і бойових припасів (ст. 195);

б) порушення правил паспортної системи, проживання без паспорта (ст. 197); умисне зіпсуття паспорта чи втрата його з необережності (ст. 198); допущення проживання без паспорта (ст. 199); прийняття на роботу без паспорта (ст. 200) і незаконне вилучення паспортів і прийняття їх у заставу (ст. 201);

в) порушення правил перебування в Україні і транзитного проїзду через територію України іноземців і осіб без громадянства, порушення порядку працевлаштування, прийняття на навчання, надання житла, реєстрації іноземців та осіб без громадянства та оформлення для них документів (ст. 204); невжиття заходів до забезпечення своєчасної реєстрації іноземців і осіб без громадянства (ст. 205) і порушення порядку надання іноземцям та особам без громадянства житла, транспортних засобів та сприяння в наданні інших послуг (ст. 206).

До четвертої групи адміністративних проступків, справи про які підвідомчі поліції, слід віднести правопорушення, що посягають на власність, а також відносини, які складаються з метою її збереження і охорони. Це досить велика група проступків, зокрема: пошкодження внутрішнього обладнання пасажирських вагонів, стекол локомотивів і вагонів (ч. 1 ст. 110); пошкодження внутрішнього обладнання суден (ч. 1 ст. 115); пошкодження внутрішнього обладнання річкових суден (ч. 2 ст. 117); пошкодження внутрішнього обладнання та стекол автобусів, маршрутних таксі, тролейбусів або трамваїв (ч. 1 ст. 119); безквитковий проїзд пасажира, а так само провезення без квитка дитини віком від семи до шістнадцяти років в міському транспорті (ч. 2 ст. 135); порушення правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на залізничному, морському, річковому та автомобільному транспорті (ст. 136) і порушення правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на повітряному транспорті (ст. 137).

Нарешті, п'ята група адміністративних проступків, справи про які підвідомчі поліції, об'єднує правопорушення у сфері підприємницької діяльності. Ці проступки посягають на відносини, які забезпечують нормальне здійснення підприємництва і захист державних та суспільних інтересів. В наш час поліція уповноважена розглядати справи про два таких діяння - незаконний відпуск або придбання бензину чи інших паливно-мастильних матеріалів (ст. 161) і несвоєчасне здавання виторгу (ст. 164-4).

Для адміністративно-юрисдикційної діяльності поліції важливе значення має належна кваліфікація протиправних діянь. Кваліфікація за своєю суттю є не лише процесом пізнання, під час якого використовуються логічні форми мислення. Кваліфікація як висновок має форму умовиводу, за допомогою якого формується законодавча модель протиправних дій суб'єкта.

Кваліфікація адміністративних проступків - це встановлення ознак вчиненого діяння і співставлення їх з ознаками того чи іншого складу правопорушення з метою визначення відповідності, співпадання цих ознак і формулювання висновку.

Кваліфікація адміністративних проступків є досить складним процесом, який має свої етапи та передумови. Останніми, зокрема, визнаються:

всебічне, повне і об'єктивне встановлення всіх фактичних обставин справи: з'ясовується, чи мала місце протиправна дія, у вчиненні якої звинувачується винна особа; встановлюється наявність у діях порушника складу проступку і відповідність його адміністративно-правовій нормі, яка передбачає відповідальність за вчинені протиправні дії; з'ясовуються мотиви вчинення протиправних дій та винність особи, а також обставини, які впливають на характер і ступінь адміністративної відповідальності; вивчаються дані, що характеризують особистість порушника, характер і розмір заподіяної шкоди;
точне і достовірне визначення юридичного значення всіх фактичних обставин вчинених протиправних дій і особистості порушника;
правильний вибір адміністративно-правової норми та з'ясування її змісту і значення.

Додамо також, що до зазначених передумов слід віднести попереднє з'ясування всіх законодавчих ознак того чи іншого адміністративного проступку, тобто кожен працівник поліції, який причетний до адміністративно-юрисдикційної практики, має чітко уявляти, які діяння визнаються правопорушеннями, які властивості вони мають, чим відрізняються від інших подібних діянь тощо. Отже, основною передумовою належної кваліфікації адміністративного проступку є точне визначення всіх ознак діяння, які характеризують його як проступок.

Адміністративні правопорушення підвідомчі суду

Районні (міські) суди (судді) розглядають справи про найбільш серйозні адміністративні проступки, за які передбачено найсуворіші адміністративні стягнення та стягнення, які застосовуються виключно у судовому порядку, – штраф у підвищеному розмірі, оплатне вилучення транспортних засобів, конфіскація, виправні роботи та адміністративний арешт (дрібне розкрадання, порушення правил про валютні операції, дрібне хуліганство, злісну непокору законному розпорядженню чи вимозі працівника поліції, порушення правил адміністративного нагляду тощо), а також справи про адміністративні правопорушення, вчинені особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років та про правопорушення, пов’язані з корупцією.

Умовно правопорушення визначені в ст. 221 КУпАП можна поділити на такі групи:

група адміністративних правопорушень в галузі охорони праці і здоров'я населення. Власне, до правопорушень у галузі охорони праці, що належить до компетенції суду належать: ст. 41. Порушення вимог законодавства про працю та про охорону праці; ст. 41-1. Ухилення від участі в переговорах щодо укладення, зміни або доповнення колективного договору, угоди; ст. 41-2. Порушення чи невиконання колективного договору, угоди; ст. 41-3. Ненадання інформації для ведення колективних переговорів і здійснення контролю за виконанням колективних договорів, угод. До правопорушень у галузі охорони здоровʼя підвідомчих суду КУпАП відносить: ст. 42-1. Виробництво, заготівля, реалізація сільськогосподарської продукції, що містить хімічні препарати понад гранично допустимі рівні концентрації; ст. 42-2. Заготівля, переробка або збут радіоактивно забруднених продуктів харчування чи іншої продукції; ст. 44. Незаконні виробництво, придбання, зберігання, перевезення, пересилання наркотичних засобів або психотропних речовин без мети збуту в невеликих розмірах; ст. 44-1. Ухилення від медичного огляду чи медичного обстеження; ст. 46-1. Порушення вимог режиму радіаційної безпеки в місцевостях, що зазнали радіоактивного забруднення; ст. 46-2. Порушення встановлених законодавством вимог щодо заняття народною медициною (цілительством);
група правопорушень, що посягають на власність: ст. 51. Дрібне викрадення чужого майна та ст. 51-2. Порушення прав на об'єкт права інтелектуальної власності;
група адміністративних правопорушень у сфері охорони природи, використання природних ресурсів, охорони культурної спадщини. До цього переліку законодавець відносить частину другу, четверту та п'яту статті ст. 85. Порушення правил використання об'єктів тваринного світу; ст. 85-1. Виготовлення, збут, зберігання чи реклама заборонених знарядь добування (збирання) об'єктів тваринного або рослинного світу; ст. 88. Незаконне вивезення з України і ввезення на її територію об'єктів тваринного і рослинного світу; ст. 88-1. Порушення порядку придбання чи збуту об'єктів тваринного або рослинного світу, правил утримання диких тварин у неволі або в напіввільних умовах; ст. 88-2. Порушення правил створення, поповнення, зберігання, використання або державного обліку зоологічних, ботанічних колекцій та торгівлі ними; ст.90. Порушення вимог щодо охорони видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України; ст. 91. Порушення правил охорони та використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду; ст. 92-1 Порушення законодавства про Національний архівний фонд та архівні установи;
група адміністративних правопорушень в промисловості, будівництві та у сфері використання паливно-енергетичних ресурсів. До підвідомчості суду законодавець відніс: ст. 98. Марнотратне витрачання паливно-енергетичних ресурсів; ст. 101. Порушення, зв'язані з використанням газу; ст. 101-1. Недотримання вимог щодо ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів; ст. 102. Порушення, пов'язані з неефективною експлуатацією паливо- і енерговикористовуючого устаткування; ст. 103. Непідготовленість до роботи резервного паливного господарства;
група адміністративних правопорушень у сільському господарстві, порушенні ветеринарно-санітарних правил включає в себе ст. 106. Ввезення в Україну, вивезення з України, транзит через її територію, вивезення з карантинних зон або ввезення до них об'єктів регулювання, які не пройшли фітосанітарного контролю; ст. 106-1. Невжиття заходів щодо забезпечення охорони посівів снотворного маку чи конопель, місць їх зберігання та переробки; ст. 106-2. Незаконний посів або незаконне вирощування снотворного маку чи конопель; ст. 107-1. Порушення законодавства про племінну справу у тваринництві;
група правопорушень на транспорті, в галузі шляхового господарства і звʼязку становить одну з найбільших груп правопорушень віднесених до компетенції суду. Зокрема сюди слід віднести правопорушення передбачені ст. 112. Порушення правил поведінки на повітряному судні; ст. 121. Порушення водієм правил керування транспортним засобом, правил користування ременями безпеки або мотошоломами; ст. 122. Перевищення встановлених обмежень швидкості руху, проїзд на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху та порушення інших правил дорожнього руху; ст. 122-2. Невиконання водіями вимог про зупинку; ст. 122-4. Залишення місця дорожньо-транспортної пригоди; ст. 122-5. Порушення вимог законодавства щодо встановлення і використання спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв; ст. 123. Порушення правил руху через залізничні переїзди; ст. 124. Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна; ст. 127. Порушення правил дорожнього руху пішоходами, велосипедистами та особами, які керують гужовим транспортом, і погоничами тварин; ст. 127-1. Порушення порядку видачі документа про технічну справність транспортного засобу та порядку видачі спеціального знака державного зразка про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів; ст. 130. Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції; ст. 133. Порушення правил перевезення небезпечних речовин і предметів на транспорті; ст. 135-1. Підроблення проїзних квитків і знаків поштової оплати; ст. 139. Пошкодження автомобільних доріг, вулиць, дорожніх споруд, залізничних переїздів і технічних засобів регулювання дорожнього руху, створення перешкод для руху та невжиття необхідних заходів щодо їх усунення; ст. 140. Порушення правил, норм і стандартів при утриманні автомобільних доріг і вулиць, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху чи позначення на автомобільних дорогах і вулицях місць провадження робіт; ст. 146. Порушення правил реалізації, експлуатації радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв, а також користування радіочастотним ресурсом України;
група адміністративних правопорушень в галузі житлових прав громадян, житлово-комунального господарства та благоустрою. До неї слід віднести всього два види правопорушень підвідомчих суду це ст. 149-1. Порушення порядку ведення єдиного державного реєстру громадян, які потребують поліпшення житлових умов та ст. 154. Порушення правил тримання собак і котів;
група адміністративних правопорушень в галузі торгівлі, громадського харчування, сфері послуг, в галузі фінансів і підприємницької діяльності є досить значною за кількістю правопорушень підвідомчих суду. До неї слід віднести: ст. 155-1. Порушення порядку проведення розрахунків; ст. 156. Порушення правил торгівлі пивом, алкогольними, слабоалкогольними напоями і тютюновими виробами; ст. 160. Торгівля з рук у невстановлених місцях; ст. 162. Порушення правил про валютні операції; ст. 162-1. Ухилення від повернення виручки в іноземній валюті; ст. 162-2. Незаконне відкриття або використання за межами України валютних рахунків; ст. 162-3. Порушення правил здачі дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння; ст. 163-1. Порушення порядку ведення податкового обліку, надання аудиторських висновків; ст. 163-2. Неподання або несвоєчасне подання платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів); ст. 163-3. Невиконання законних вимог посадових осіб органів доходів і зборів; ст. 163-4. Порушення порядку утримання та перерахування податку на доходи фізичних осіб і подання відомостей про виплачені доходи; ст. 163-12. Порушення умов видачі векселів, а також правопорушення визначені у статтях 164, 164-3, 164-5 - 164-16, 166-1 - 166-4, частинами першою, другою, дев'ятою та десятою статті 166-6, 166-8 - 166-12, 166-14 - 166-18, 166-21, 166-22, 166-23;
група адміністративних правопорушень в галузі стандартизації, якості продукції, метрології та сертифікації представлена ст. 171-2. Фальсифікація засобів вимірювання;
група адміністративних правопорушень, повʼязаних з корупцією виключно підпадає під юрисдикцію суду це ст. 172-4. Порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності; ст. 172-5. Порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків; ст. 172-6. Порушення вимог фінансового контролю; ст. 172-7. Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів; ст. 172-8. Незаконне використання інформації, що стала відома особі у зв'язку з виконанням службових повноважень; ст. 172-9. Невжиття заходів щодо протидії корупції; ст. 172-9-1. Порушення заборони розміщення ставок на спорт, пов’язаних з маніпулюванням офіційним спортивним змаганням;
група військових адміністративних правопорушень серед яких ст. 172-10. Відмова від виконання наказу або інших законних вимог командира (начальника); ст. 172-11. Самовільне залишення військової частини або місця служби; ст. 172-12. Необережне знищення або пошкодження військового майна; ст. 172-13. Зловживання військовою службовою особою владою або службовим становищем; ст. 172-14. Перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень; ст. 172-15. Недбале ставлення до військової служби; ст. 172-16. Бездіяльність військової влади; ст. 172-17. Порушення правил несення бойового чергування; ст. 172-18. Порушення правил несення прикордонної служби; ст. 172-19. Порушення правил поводження із зброєю, а також речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточення; ст. 172-20. Розпивання пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв військовослужбовцями;
група адміністративних правопорушень, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку зводиться до положень ст. 173. Дрібне хуліганство; ст. 173-1. Поширювання неправдивих чуток; ст. 173-2. Вчинення насильства в сім'ї, невиконання захисного припису або непроходження корекційної програми; ст. 174. Стрільба з вогнепальної, холодної метальної чи пневматичної зброї, пристроїв для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії в населених пунктах і в не відведених для цього місцях або з порушенням установленого порядку; ст. 177-2. Виготовлення, придбання, зберігання або реалізація фальсифікованих алкогольних напоїв або тютюнових виробів; ст. 178. Розпивання пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв у заборонених законом місцях або поява у громадських місцях у п'яному вигляді; ст. 180-1. Порушення порядку перебування дітей у закладах, у яких провадиться діяльність у сфері розваг, або закладах громадського харчування; ст. 181. Азартні ігри, ворожіння в громадських місцях; ст. 182. Порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму чи правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях; ст. 184. Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей;
група адміністративних правопорушень, що посягають на встановлений порядок управління являє велику по кількості і значимості групу правопорушень віднесених до компетенції суду, серед яких: ст. 184-1. Неправомірне використання державного майна; ст. 184-2. Порушення порядку або строків подання інформації про дітей-сиріт і дітей, які залишилися без опіки (піклування) батьків; ст. 185. Злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця; ст. 185-1. Порушення порядку організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій; ст. 185-2. Створення умов для організації і проведення з порушенням установленого порядку зборів, мітингів, вуличних походів або демонстрацій; ст. 185-3. Прояв неповаги до суду; ст. 185-4. Злісне ухилення свідка, потерпілого, експерта, перекладача від явки до органів досудового розслідування чи прокурора; ст. 185-5. Перешкодження явці до суду народного засідателя, присяжного; ст. 185-6. Невжиття заходів щодо окремої ухвали суду; ст. 185-7. Публічні заклики до невиконання вимог поліцейського чи посадової особи Військової служби правопорядку у Збройних Силах України; ст. 185-8. Ухилення від виконання законних вимог прокурора; ст. 185-9. Злісна непокора законному розпорядженню або вимозі працівника транспорту, який здійснює контроль за перевезенням пасажирів; ст. 185-10. Злісна непокора законному розпорядженню чи вимозі військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону; ст. 185-11. Розголошення відомостей про заходи безпеки щодо особи, взятої під захист та інші;
група адміністративних правопорушень, що посягають на здійснення народного волевиявлення та встановлений порядок його забезпечення, а саме ст. 212-7. Порушення порядку ведення Державного реєстру виборців, порядку подання відомостей про виборців до органів Державного реєстру виборців, виборчих комісій, порядку складання та подання списків виборців, списків громадян України, які мають право брати участь у референдумі, та використання таких списків; ст. 212-8. Порушення права громадянина на ознайомлення з відомостями Державного реєстру виборців, зі списком виборців, списком громадян, які мають право брати участь у референдумі; ст. 212-9. Порушення порядку ведення передвиборної агітації, агітації під час підготовки і проведення референдуму з використанням засобів масової інформації та порядку участі в інформаційному забезпеченні виборів; ст. 212-10. Порушення обмежень щодо ведення передвиборної агітації, агітація в день проведення референдуму; ст. 212-11. Ненадання можливості оприлюднити відповідь щодо інформації, поширеної стосовно суб'єкта виборчого процесу; ст. 212-12. Порушення права на користування приміщеннями під час виборчої кампанії; ст. 212-13. Виготовлення або розповсюдження друкованих матеріалів передвиборної агітації, які не містять відомостей про установу, що здійснила друк, їх тираж, інформацію про осіб, відповідальних за випуск; ст. 212-14. Порушення порядку розміщення агітаційних матеріалів чи політичної реклами або розміщення їх у заборонених законом місцях; ст. 212-15. Порушення порядку надання або отримання внеску на підтримку політичної партії, порушення порядку надання або отримання державного фінансування статутної діяльності політичної партії, порушення порядку надання або отримання фінансової (матеріальної) підтримки для здійснення передвиборної агітації або агітації з всеукраїнського або місцевого референдуму; ст. 212-16. Замовлення або виготовлення виборчих бюлетенів понад встановлену кількість; ст. 212-17. Ненадання копії виборчого протоколу; ст. 212-18. Невиконання рішення виборчої комісії, комісії з референдуму; ст. 212-19. Відмова у звільненні члена виборчої комісії від виконання виробничих чи службових обов'язків або його безпідставне звільнення з роботи; ст. 212-20. Порушення порядку опублікування документів, пов'язаних з підготовкою і проведенням виборів, референдуму; ст. 212-21. Порушення порядку подання фінансового звіту про надходження і використання коштів виборчого фонду, звіту партії про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру.

Адміністративні правопорушення підвідомчі адміністративним комісіям

Особливе місце серед органів адміністративної юрисдикції займають адміністративні комісії. В той час, як інші субʼєкти (внутрішніх справ, державні інспекції, військкомати тощо) здійснюють свою юрисдикційну діяльність поряд з виконанням інших функцій управління – організацією, контролем, наглядом і т. ін., то головне призначення адміністративних комісій – розгляд справ про адміністративні правопорушення.

Адміністративні комісії утворюються районними державними адміністраціями, виконкомами міських, районних в містах, селищних і сільських рад у складі голови, заступника голови, відповідального секретаря та не менше 6-ти членів комісії. До них входять депутати, представники підприємств, установ, організацій, громадськості. Не можуть бути членами комісій працівники прокуратури, судді, адвокати, а також представники органів, посадові особи яких мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення.

Адміністративні комісії розглядають усі справи про адміністративні правопорушення, за винятком віднесених до компетенції інших органів (посадових осіб).

Відповідно до ст. 218 КУпАП всі види правопорушень можна виокремити в окремі групи:

зокрема, до групи адміністративних правопорушень в галузі охорони здоровʼя населення слід віднести адміністративні правопорушення, передбачені ст. 45 Ухилення від обстеження і профілактичного лікування осіб, хворих на венеричну хворобу та ст. 46. Умисне приховування джерела зараження венеричною хворобою;
в окрему групу слід виділити правопорушення, що посягає на суспільні відносини у сфері культурної спадщини, воно визначене ст. 92. Порушення вимог законодавства про охорону культурної спадщини;
до групи адміністративних правопорушень в промисловості, будівництві та у сфері використання паливно-енергетичних ресурсів слід віднести ст. 99, Порушення Правил охорони електричних мереж, ст. 103-1. Порушення правил користування енергією чи газом та ст. 103-2. Пошкодження газопроводів при провадженні робіт;
до компетенції адміністративних комісій належать адміністративні правопорушення у сільському господарстві та порушення ветеринарно-санітарних правил. В цю групу потрапили правопорушення віднесені до ст.104 Потрава посівів, зіпсуття або знищення зібраного врожаю сільськогосподарських культур, пошкодження насаджень колективних сільськогосподарських підприємств, інших державних і громадських чи фермерських господарств та ст. 104-1. Порушення порядку та умов ведення насінництва та розсадництва;
до групи адміністративних правопорушень вчинених на транспорті, в галузі шляхового господарства і звʼязку слід віднести ст. 136. Порушення правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на залізничному, морському, річковому та автомобільному транспорті, ст. 138. Порушення Правил охорони магістральних трубопроводів, ст. 141. Порушення правил охорони смуги відводу автомобільних шляхів, ст. 142. Порушення землекористувачами правил утримання ділянок, прилеглих до автомобільних шляхів;
до групи адміністративних правопорушень в галузі житлових прав громадян, житлово комунального господарства та благоустрою слід віднести ст. 149. Порушення порядку взяття на облік та строків заселення жилих будинків і жилих приміщень, ст. 149-1. Порушення порядку ведення єдиного державного реєстру громадян, які потребують поліпшення житлових умов, ст. 150. Порушення правил користування жилими будинками і жилими приміщеннями, ст. 151. Самоправне зайняття жилого приміщення, ст. 152. Порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів, ст. 152-1. Порушення правил паркування транспортних засобів, ст. 154. Порушення правил тримання собак і котів;
до групи адміністративних правопорушень в галузі торгівлі, громадського харчування, сфери послуг, в галузі фінансів підприємницької діяльності входять правопорушення передбачені ст. 155. Порушення правил торгівлі і надання послуг працівниками торгівлі, громадського харчування та сфери послуг, громадянами, які займаються підприємницькою діяльністю, ст. 155-2. Обман покупця чи замовника, ст. 156. Порушення правил торгівлі пивом, алкогольними, слабоалкогольними напоями і тютюновими виробами, ст. 156-1. Порушення законодавства про захист прав споживачів, ст. 156-2. Порушення встановленого порядку промислової переробки, зберігання, транспортування або знищення конфіскованих спирту, алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, ст. 159. Порушення правил торгівлі на ринках;
до групи правопорушень, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку відносяться правопорушення передбачені ст. 175-1 Куріння тютюнових виробів у заборонених місцях, ст. 179. Розпивання пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв на виробництві, ст. 180. Доведення неповнолітнього до стану сп'яніння, ст. 181. Азартні ігри, ворожіння в громадських місцях, ст. 181-1. Заняття проституцією, ст. 182. Порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму чи правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях, ст. 183. Завідомо неправдивий виклик спеціальних служб, ст. 185-12. Створення перешкод у виконанні робіт, пов'язаних з обслуговуванням об'єктів електроенергетики, ст. 186. Самоуправство, ст. 186-1. Незаконні дії щодо державних нагород, ст. 189. Порушення правил відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, ст. 189-1. Порушення порядку видобутку, виробництва, використання та реалізації дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, ст. 196. Порушення правил навчання карате, ст. 212-1. Повідомлення неправдивих відомостей державним органам реєстрації актів цивільного стану та несвоєчасна реєстрація народження дитини.

Субʼєктами відповідальності у визначених групах адміністративних правопорушень можуть бути як громадяни так і посадові особи, посадові особи підприємств, установ і організацій та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності (ст. 189-1). В окремих випадках для правопорушень ст.ст. 45, 46 КУпАП характерний спеціальний субʼєкт - це особи хворі на венеричну хворобу та особи, щодо яких є достатні дані про те, що вони хворі на венеричну хворобу та особи, які були у контакті з хворими на венеричну хворобу і потребують профілактичного лікування. Правопорушення характеризуються наявністю вини як у формі умислу так і у формі необережності. За вчинення перелічених правопорушень законодавець передбачив такі види стягнення як штраф, попередження.

Адміністративні правопорушення підвідомчі виконавчим комітетам сільських, селищних, міських рад.

Повноваження виконавчих комітетів селищних і сільських рад щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення схожі до повноважень адміністративних комісій, але дещо вужчі. Компетенцію виконавчих комітетів закріплено в ст. 219 КУпАП. Перелік статей, що віднесені до їх компетенції не значний, їх умовно можна виокремити в наступні групи:

група правопорушень, що посягає на суспільні відносини у сфері культурної спадщини, воно визначене лише у ст. 92. КУпАП і стосується порушення вимог законодавства про охорону культурної спадщини коли правопорушення вчинено громадянином;
група адміністративних правопорушень в промисловості, будівництві та у сфері використання паливно-енергетичних ресурсів. До цієї групи слід віднести ст. 99 КУпАП, що встановлює відповідальність за порушення Правил охорони електричних мереж коли правопорушення вчинено громадянином;
група адміністративних правопорушень у сільському господарстві та порушенні ветеринарно-санітарних правил. В цю групу слід віднести правопорушення передбачене ст. 104 КУпАП, і встановлює відповідальність за потраву посівів, зіпсуття або знищення зібраного врожаю сільськогосподарських культур, пошкодження насаджень колективних сільськогосподарських підприємств, інших державних і громадських чи фермерських господарств;
група адміністративних правопорушень на транспорті, в галузі шляхового господарства і звʼязку представлена компетенцією виконавчих комітетів селищних і сільських рад в межах ст. 141. Порушення правил охорони смуги відводу автомобільних шляхів та ст. 142. Порушення землекористувачами правил утримання ділянок, прилеглих до автомобільних шляхів;
група адміністративних правопорушень в галузі житлових прав громадян, житлово-комунального господарства та благоустрою включає лише право розглядати справи в межах ст. 152 КУпАП за порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів;
група адміністративних правопорушень в галузі торгівлі, громадського харчування, сфери послуг, в галузі фінансів підприємницької діяльності представлена ст. 159 КУпАП, і встановлює відповідальність за порушення правил торгівлі на ринках;
група адміністративних правопорушень що посягають на громадський порядок і громадську включає в себе правопорушення передбачені ст. 175-1 Куріння тютюнових виробів у заборонених місцях (за порушення, вчинені у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), ст. 179. Розпивання пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв на виробництві, ст. 180. Доведення неповнолітнього до стану сп'яніння (крім справ щодо батьків неповнолітніх або осіб, які їх замінюють), ч. 4 ст. 181. Азартні ігри, ворожіння в громадських місцях, ст. 182. Порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму чи правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях, ст. 183. Завідомо неправдивий виклик спеціальних служб, ст. 186-1. Незаконні дії щодо державних нагород.

Субʼєктами відповідальності у визначених групах адміністративних правопорушень можуть бути як громадяни так і посадові особи. Правопорушення характеризуються наявністю вини як у формі умислу так і у формі необережності. За вчинення перелічених правопорушень законодавець передбачив такі види стягнення як штраф, попередження.

§ 3. Стадії провадження у справах про адміністративні проступки

Провадження у справах про адміністративні правопорушення являє собою систему пов'язаних між особою послідовних процесуальних дій, які прийнято називати стадіями, якими є:

Стадія 1. Адміністративне розслідування:

а) порушення справи;

б) встановлення фактичних обставин;

в) процесуальне оформлення результатів розслідування;

г) направлення матеріалів для розгляду за підвідомчістю.

Стадія 2. Розгляд справи:

а) підготовка справи до розгляду і заслуховування;

б) заслуховування справи;

в) прийняття постанови;

г) доведення постанови до відома.

Стадія 3. Перегляд постанови (факультативна стадія):

а) оскарження постанови;

б) перевірка законності постанови;

в) винесення рішення;

г) реалізація рішення;

Стадія 4. Виконання постанови:

а) звернення постанови до виконання;

б) безпосереднє виконання.

Підготовка справи до розгляду.

Розгляд справ про адміністративні правопорушення органами Національної поліції – це основна процесуальна стадія провадження у справах про адміністративні правопорушення. Тобто саме на цій стадії вирішуються найважливіші завдання даного провадження. Ці завдання полягають у встановленні винних і забезпеченні правильного застосування законодавства.

Розгляд справ про адміністративні правопорушення та відповідні процесуальні документи, що оформляються органами Національної поліції проводиться згідно Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом МВС України № 1376 від 06 листопада 2015 р. та згідно Інструкції щодо оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України № 1395 від 07 листопада 2015 р.

Кожна стадія адміністративного провадження складається із окремих етапів, які є групи взаємопов’язаних дій. Кожен етап, у свою чергу, складається з послідовно здійснюваних конкретних дій. Підготовка справи до розгляду є першим етапом процесуальної стадії розгляду справи. Від цього етапу залежить взагалі законність, справедливість та правильність подальшого розгляду справи.

Зазначена процесуальна стадія, згідно з відповідними положеннями КУпАП, включає три етапи:

підготовка справи до розгляду;
розгляд справи;
прийняття у ній постанови.

Кожен із цих етапів має свої специфічні цілі і завдання, а також характеризується відносною самостійністю, послідовністю і завершеністю, хоча всі вони тісно пов’язані між собою.

Поліцейський під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 278 КУпАП вирішує такі питання:

чи належить до їх компетенції розгляд даної справи (ст. 218-222);
чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення (ст. 254-258);
чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду (якщо справа не розглядається на місці (ст. 277-2 КУпАП визначає, що повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Інші особи, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в той же строк);
чи витребувано необхідні додаткові матеріали;
чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвокатів.

На даному етапі провадження поліцейським також вирішується й питання про достатність і наявність додаткових матеріалів, що допомагають при розгляді справи для правильного та достовірного її вирішення.

Місце розгляду справ про адміністративні правопорушення (ст. 276 КУпАП).

Місцем розгляду справ про адміністративні правопорушення є:

місце вчинення правопорушення;
місце обліку транспортних засобів;
місце проживання правопорушників;
місце оброблення та обліку правопорушень;
інше місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.

За загальним правилом справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, а саме за правопорушення, які передбачені у КУпАП наступними статтями: 80. Випуск в експлуатацію транспортних та інших пересувних засобів з перевищенням нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах, 81. Експлуатація автомототранспортних та інших пересувних засобів з перевищенням нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах, 121. Порушення водієм правил керування транспортним засобом, правил користування ременями безпеки або мотошоломами, 121-1. Експлуатація водіями транспортних засобів, ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах, 121-2. Порушення правил перевезення пасажирів при наданні послуг з перевезення пасажирів, 122. Перевищення встановлених обмежень швидкості руху, проїзд на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху та порушення інших правил дорожнього руху, 122-2. Невиконання водіями вимог про зупинку, 122-4. Залишення місця дорожньо-транспортної пригоди, 122-5. Порушення вимог законодавства щодо встановлення і використання спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв, 123. Порушення правил руху через залізничні переїзди, 124. Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, 124-1. Ненадання транспортних засобів поліцейським та медичним працівникам, а також ненадання військових транспортних засобів посадовим особам Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, 125. Інші порушення правил дорожнього руху, 126. Керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред'явила їх для перевірки, 127-1. Порушення порядку видачі документа про технічну справність транспортного засобу та порядку видачі спеціального знака державного зразка про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, 128. Випуск на лінію транспортних засобів, технічний стан яких не відповідає встановленим вимогам або без необхідних документів, передбачених законодавством, 128-1. Порушення або невиконання правил, норм та стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, 129. Допуск до керування транспортними засобами або суднами водіїв чи судноводіїв, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, або осіб, які не мають права керування транспортним засобом, ч. 1, 2, 3 і 4 ст. 130. Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, 139. Пошкодження автомобільних доріг, вулиць, дорожніх споруд, залізничних переїздів і технічних засобів регулювання дорожнього руху, створення перешкод для руху та невжиття необхідних заходів щодо їх усунення, також вони можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників.

Справи про адміністративні правопорушення, передбачені у КУпАП статтями: 177. Придбання самогону та інших міцних спиртних напоїв домашнього вироблення і 178. Розпивання пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв у заборонених законом місцях або поява у громадських місцях у п'яному вигляді, розглядаються за місцем їх вчинення або за місцем проживання порушника.

Справи про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, розглядаються за місцем оброблення та обліку таких правопорушень.

Строки розгляду справ про адміністративні правопорушення

Для розгляду справ про адміністративні правопорушення характерним є принцип оперативності та економічності даного процесу. Справи про адміністративне правопорушення розглядаються у строки, визначені ст. 277 КУпАП:

загальний строк розгляду – 15 днів,
для окремих видів правопорушень 1 доба, 3, 5, 7 днів.

Протягом однієї доби розглядаються справи, які визначені у КУпАП наступними статтями: 44-1. Ухилення від медичного огляду чи медичного обстеження, 44-2. Порушення обмежень, встановлених для медичних і фармацевтичних працівників під час здійснення ними професійної діяльності, ч. 1 ст. 44. Незаконні виробництво, придбання, зберігання, перевезення, пересилання наркотичних засобів або психотропних речовин без мети збуту в невеликих розмірах, 106-1. Невжиття заходів щодо забезпечення охорони посівів снотворного маку чи конопель, місць їх зберігання та переробки, 106-2. Незаконний посів або незаконне вирощування снотворного маку чи конопель, 162. Порушення правил про валютні операції, 173. Дрібне хуліганство, 173-1. Поширення неправдивих чуток, 173-2. Вчинення насильства в сім'ї, невиконання захисного припису або непроходження корекційної програми, 178. Розпивання пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв у заборонених законом місцях або поява у громадських місцях у п'яному вигляді, 185. Злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця, 185-3. Прояв неповаги до суду, 185-7. Публічні заклики до невиконання вимог поліцейського чи посадової особи Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, 185-10. Злісна непокора законному розпорядженню чи вимозі військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, 188-22. Невиконання законних вимог посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби та державної служби ветеринарної медицини, 203. Порушення іноземцями та особами без громадянства правил перебування в Україні і транзитного проїзду через територію України, 204. Порушення порядку працевлаштування, прийняття на навчання, надання житла, реєстрації іноземців та осіб без громадянства та оформлення для них документів, 204-1. Незаконне перетинання або спроба незаконного перетинання державного кордону України, 204-2. Порушення порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї, 204-3. Порушення порядку переміщення товарів до району або з району проведення антитерористичної операції, 205. Невжиття заходів до забезпечення своєчасної реєстрації іноземців і осіб без громадянства, 206. Порушення порядку надання іноземцям та особам без громадянства житла, транспортних засобів та сприяння в наданні інших послуг, 206-1. Незаконне перевезення іноземців та осіб без громадянства територією України.

У триденний строк – розглядаються справи, визначенні у КУпАП статтями: 146. Порушення правил реалізації, експлуатації радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв, а також користування радіочастотним ресурсом України, 160. Торгівля з рук у невстановлених місцях, 185-1. Порушення порядку організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, 212-7. Порушення порядку ведення Державного реєстру виборців, порядку подання відомостей про виборців до органів Державного реєстру виборців, виборчих комісій, порядку складання та подання списків виборців, списків громадян України, які мають право брати участь у референдумі, та використання таких списків, 212-8. Порушення права громадянина на ознайомлення з відомостями Державного реєстру виборців, зі списком виборців, списком громадян, які мають право брати участь у референдумі, 212-9. Порушення порядку ведення передвиборної агітації, агітації під час підготовки і проведення референдуму з використанням засобів масової інформації та порядку участі в інформаційному забезпеченні виборів, 212-10. Порушення обмежень щодо ведення передвиборної агітації, агітація в день проведення референдуму, 212-11. Ненадання можливості оприлюднити відповідь щодо інформації, поширеної стосовно суб'єкта виборчого процесу, 212-12. Порушення права на користування приміщеннями під час виборчої кампанії, 212-13. Виготовлення або розповсюдження друкованих матеріалів передвиборної агітації, які не містять відомостей про установу, що здійснила друк, їх тираж, інформацію про осіб, відповідальних за випуск, 212-14. Порушення порядку розміщення агітаційних матеріалів чи політичної реклами або розміщення їх у заборонених законом місцях, 212-15. Порушення порядку надання або отримання внеску на підтримку політичної партії, порушення порядку надання або отримання державного фінансування статутної діяльності політичної партії, порушення порядку надання або отримання фінансової (матеріальної) підтримки для здійснення передвиборної агітації або агітації з всеукраїнського або місцевого референдуму, 212-16. Замовлення або виготовлення виборчих бюлетенів понад встановлену кількість, 212-17. Ненадання копії виборчого протоколу, 212-18. Невиконання рішення виборчої комісії, комісії з референдуму, 212-19. Відмова у звільненні члена виборчої комісії від виконання виробничих чи службових обов'язків або його безпідставне звільнення з роботи, 212-20. Порушення порядку опублікування документів, пов'язаних з підготовкою і проведенням виборів, референдуму.

У п’ятиденний строк – розглядаються справи, визначенні у КУпАП статтями: 46-1. Порушення вимог режиму радіаційної безпеки в місцевостях, що зазнали радіоактивного забруднення, 51. Дрібне викрадення чужого майна, 166-9. Порушення законодавства щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, 176. Виготовлення, зберігання самогону та апаратів для його виготовлення, 188-34. Невиконання законних вимог посадових осіб суб'єктів державного фінансового моніторингу.

У семиденний строк – розглядаються справи, визначенні у КУпАП статтями: 101. Порушення, зв’язані з використанням газу, 101-1. Недотримання вимог щодо ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, 102. Порушення, пов’язані з неефективною експлуатацією паливо- і енерговикористовуючого устаткування, 103. Непідготовленість до роботи резервного паливного господарства.

Повідомлення про розгляд справи

Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За відсутності цієї особи справа розглядається лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи згідно ч. 1 ст. 268 КУпАП «Права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності».

Про час і місце розгляду справи повинно бути оповіщено осіб, які беруть участь у справі. Сповіщення передається правопорушнику під розписку, або будь-яким дорослим членам сім’ї або посадовій особі житлово-комунальної організації, адміністрації за місцем роботи або за місцем навчання правопорушника.

У повідомлені має бути зазначено:

прізвище, ім’я та по-батькові особи, яка запрошується до підрозділу патрульної поліції,
час, місяць, рік та дата прибуття,
місцезнаходження із вказаною кімнатою чи кабінетом,
прізвище, ім’я, по-батькові поліцейського,
зазначається також число, місяць та рік отримання повідомлення та підпис особи, яка одержала.

Копія повідомлення додається до матеріалів справи.

У разі неприбуття та відсутності клопотання про відкладення розгляду справи справа про адміністративне правопорушення розглядатиметься відповідно до вимог ст. 268 КУпАП «Права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності».

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз’яснюються її права, які:

передбачені ч. 1 ст. 268 КУпАП, а саме право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі;
передбачені ст. 55 Конституції України, а саме право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб; право на звернення за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; а також кожен має право після використання всіх національних засобів правового захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна та має право будь-якими незабороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань;
передбачені ст. 56 Конституції України, а саме право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень;
передбачені ст. 59 Конституції України, а саме право кожного на правову допомогу, яка у визначених законом випадках надається безоплатно; а також кожен має право на вільний вибір захисника своїх прав чи адвоката;
передбачені ст. 63. Конституції України, а саме право на відмову від подання показань або пояснень щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом і при цьому дана особа не несе за це відповідальності. Підозрюваний, обвинувачений чи підсудний має право на захист. Засуджений користується всіма правами людини і громадянина, за винятком обмежень, які визначені законом і встановлені вироком суду.

Слід звернути увагу на розгляд справи про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, яке розпочинається з представлення поліцейського, котрий розглядає цю справу.

Поліцейський, що розглядає справу:

оголошує, яка справа підлягає розгляду,
хто притягається до адміністративної відповідальності,
роз’яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов’язки.
після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП),
заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи,
досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка.

Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Якщо при розгляді справи поліцейський дійде висновку, що в порушенні є ознаки кримінального правопорушення, матеріали передаються прокурору або органу досудового розслідування.

При малозначності вчиненого адміністративного правопорушення поліцейський може звільнити особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Справа про адміністративне правопорушення розглядається відкрито, крім справ:

про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної таємниці.

Порядок винесення постанови про адміністративні правопорушення

Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, уповноважена посадова особа органу Національної поліції відповідно до ст. 283 КУпАП виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.

Постанова про адміністративне правопорушення повинна містити ряд загальних відомостей та реквізитів:

найменування органу (посадової особи), який виніс постанову,
дату розгляду справи;
відомості про особу, щодо якої розглядається справа;
опис обставин, установлених при розгляді справи;
зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення;
прийняте по справі рішення (ч. 2 ст. 283 КУпАП).

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, вищевизначених (ч. 2 ст. 283 КУпАП), повинна містити відомості про:

дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення;
транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак);
технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис;
розмір штрафу та порядок його сплати;
правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження;
відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу (ч. 3 ст. 283 КУпАП).

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі (наприклад, ст. 122. Перевищення встановлених обмежень швидкості руху, проїзд на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху та порушення інших правил дорожнього руху), крім даних, визначених вище ч. 2 і ч. 3 ст. 283 КУпАП, повинна містити:

відомості про адресу веб-сайта в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення,
ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та
порядок звільнення від адміністративної відповідальності.

Вимоги щодо заповнення постанови по справі про адміністративне правопорушення:

заповнюється розбірливим почерком,
не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до постанови, а також внесення додаткових записів після того, як постанова підписана особою, щодо якої вона винесена,
при допущенні зазначених порушень при оформленні такої постанови її заповнений бланк вважається зіпсованим.

Оголошення постанови по справі і вручення її копії

Постанова по справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 285. КУпАП «Оголошення постанови по справі про адміністративне правопорушення і вручення копії постанови» оголошується негайно після закінчення розгляду адміністративної справи.

Копія постанови по справі про адміністративне правопорушення протягом 3 днів вручається або надсилається особі, щодо якої цю постанову винесено.

Копія постанови по справі про адміністративне правопорушення вручається особі, притягнутій до адміністративної відповідальності, особисто під підпис.

У випадках, передбачених ст. 258 КУпАП (у випадках коли протокол не складається: наприклад, при вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтями: 70. Самовільне сінокосіння і пасіння худоби, самовільне збирання дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід, 77. Порушення вимог пожежної безпеки в лісах, ч. 3 ст. 85. Порушення правил рибальства, 153. Знищення або пошкодження зелених насаджень або інших об'єктів озеленення населених пунктів, якщо розмір штрафу не перевищує трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, ч. 1 ст. 85. Порушення правил полювання без належного на те дозволу, в заборонених місцях, у заборонений час, забороненими знаряддями або способами, на заборонених для добування тварин, допускання собак у мисливські угіддя без нагляду, полювання з порушенням установленого для певної території (регіону, мисливського господарства, обходу тощо) порядку здійснення полювання), яке не мало наслідком добування, знищення або поранення тварин, а також транспортування або перенесення добутих тварин чи їх частин без відмітки цього факту в контрольній картці обліку добутої дичини і порушень правил полювання та в дозволі на їх добування, якщо розмір штрафу не перевищує семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, 107. Порушення правил щодо карантину тварин та інших ветеринарно-санітарних вимог, 110. Порушення правил користування засобами залізничного транспорту, 115. Порушення правил користування засобами морського транспорту, ч. 1 ст. 117. Порушення правил, що забезпечують безпеку пасажирів під час посадки, в путі слідування і під час висадки їх з річкових і маломірних суден, ч. 3 ст.117 Куріння у невстановлених місцях на річкових суднах (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження на місці вчинення правопорушення), 118. Порушення правил утримання баз (споруд) для стоянки маломірних суден, 119. Порушення правил користування засобами автомобільного транспорту та електротранспорту, 134. Провезення ручної кладі понад установлені норми і неоплаченого багажу, 135. Безквитковий проїзд, 185-3. Прояв неповаги до суду, 197. Проживання без паспорта громадянина України або без реєстрації місця проживання (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження), 198. Умисне зіпсуття паспорта чи втрата його з необережності (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження), якщо особа не оспорює допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається), копія постанови уповноваженої посадової особи у справі про адміністративне правопорушення вручається особі, щодо якої її винесено, на місці вчинення правопорушення.

Оскарження постанови по справі про адміністративні правопорушення та її перегляд

Особа, щодо якої винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення, може її оскаржити в порядку, визначеному ст. 288. КУпАП «Порядок оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення», та в строк, визначений ст. 289. КУпАП «Строк оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення».

Постанову по справі про адміністративне правопорушення (ст. 287) може бути оскаржено:

прокурором,
особою щодо якої її винесено,
потерпілим.

Розгляд скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення

Відповідно до ст. 293 КУпАП «Розгляд скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення» посадова особа органу Національної поліції, уповноважена розглядати справи про адміністративні правопорушення, при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість її винесення і приймає одне з таких рішень:

залишає постанову по справі про адміністративне правопорушення без зміни, а скаргу без задоволення та виносить рішення щодо залишення постанови по справі про адміністративне правопорушення без змін, а скарги або подання прокурора без задоволення;
скасовує постанову по справі про адміністративне правопорушення і надсилає справу на новий розгляд та виносить рішення щодо скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та надсилання справи на новий розгляд;
скасовує постанову по справі про адміністративне правопорушення і закриває справу та виносить рішення щодо скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення і закриття справи;
змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, але без посилення стягнення, та виносить рішення щодо зміни заходу стягнення.

За умови, якщо буде встановлено, що постанову винесено органом (посадовою особою), неправомочним вирішувати цю справу, то така постанова скасовується і справа надсилається на розгляд компетентного органу (посадової особи).Копія рішення по скарзі на постанову протягом трьох днів надсилається особі, щодо якої її винесено, у той самий строк копія постанови надсилається потерпілому на його прохання.

Набуття чинності постанов у справах про адміністративні правопорушення

За загальним правилом (ст. 291 КУпАП «Набрання постановою адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення законної сили»), постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови – протягом 10-ти днів з дня винесення постанови,

а щодо справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, – протягом 10-ти днів з дня вручення такої постанови,

а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення, або про відмову в її отриманні.

Днем отримання постанови є дата, зазначена в поштовому повідомленні про вручення її особі, за якою зареєстровано транспортний засіб, або повнолітньому члену сім’ї такої особи. У разі якщо особа, за якою зареєстровано транспортний засіб, відмовляється від отримання постанови, днем отримання постанови є день проставлення в поштовому повідомленні відмітки про відмову в її отриманні.

Постанова про позбавлення права керування транспортним засобом набирає чинності з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, а у випадку такого оскарження – з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено за наслідками розгляду справи по суті.

Вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли адміністративному правопорушенню.

Органи виконавчої влади в тому числі Національна поліція, розробляють і здійснюють заходи, спрямовані на запобігання адміністративним правопорушенням, виявлення й усунення причин та умов, які сприяють їх вчиненню, на виховання громадян у дусі високої свідомості і дисципліни, суворого додержання законів України.

Адміністративне стягнення, що накладається на правопорушника, є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами).

§ 4. Постанова по справі про адміністративне правопорушення

Постанова у справі про адміністративне правопорушення – це процесуальний документ, в якому закріплюється рішення органу (посадової особи) уповноваженого розглядати справу про адміністративне правопорушення про винність особи, яка вчинила протиправне діяння та призначене їй відповідне покарання або про її звільнення від адміністративної відповідальності чи про невинуватість такої особи, якщо її вина не доведена у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст.213 КУпАП. Органи (посадові особи), уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, до органів (посадових осіб), які мають право розглядати справи про адміністративні правопорушення відносяться:

адміністративні комісії при виконавчих комітетах сільських, селищних та міських рад;
виконавчі комітети сільських, селищних та міських рад;
районні, районні у містах, міські чи міськрайонні суди (судді), а також у випадках, передбачених КУпАП, місцеві адміністративні та господарські суди, апеляційні суди, вищий спеціалізований суд та Верховний Суд України;
органи Національної поліції, органи державних інспекцій та інші органи (посадові особи), визначені у третьому розділі Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вищезазначені суб’єкти виносять одну з таких постанов:

про накладення адміністративного стягнення;
про застосування заходів впливу, передбачених ст. 24-1 КУпАП;
про закриття справи.

Необхідно також зазначити, що постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.

Структурно постанова по справі про адміністративне правопорушення складається з трьох частин:

вступної, яка містить загальні відомості про дату, час та місце розгляду справи, дані про уповноваженого суб’єкта, який розглядає справу про адміністративне правопорушення та дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності;
мотивувальної, де зазначаються дані про обставини вчинення правопорушення та докази, якими підтверджується вина особи, яка вчинила адміністративне правопорушення або ж, навпаки, встановлюють невинуватість останньої;
резолютивної – зазначається рішення про визнання особи винною у вчиненні, інкримінованого їй діяння та призначення їй відповідного покарання чи звільнення її від адміністративної відповідальності, або ж, рішення про невинуватість особи.

Щодо постанови по справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення, то, згідно зі ст. 283 КУпАП, вона повинна містити наступні дані: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

У разі, розгляду справи про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім зазначених вище даних, постанова повинна містити відомості про:

дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення;
транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак);
технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис;
розмір штрафу та порядок його сплати;
правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження;
відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Якщо ж розглядається справа про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, але зафіксоване в автоматичному режимі, то, постанова по такій справі повинна містити ще й відомості про адресу веб-сайта в мережі Інтернет, на якому особа, котра притягається до адміністративної відповідальності може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.

Якщо при вирішенні питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення одночасно вирішується питання про відшкодування винним майнової шкоди, то в постанові зазначаються розмір шкоди, що підлягає стягненню, порядок і строк її відшкодування.

Окрім того, постанова по справі повинна містити вирішення питання про вилучені речі і документи, а також вказівку про порядок і строк її оскарження.

Постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.

Постанова колегіального органу приймається простою більшістю голосів членів колегіального органу, присутніх на засіданні.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення підписується посадовою особою, яка розглянула справу, а постанова колегіального органу - головуючим на засіданні і секретарем цього органу.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 285 КУпАП оголошується негайно після закінчення розгляду адміністративної справи, а копія постанови по справі про адміністративне правопорушення протягом трьох днів вручається або надсилається особі, щодо якої цю постанову винесено. Копія постанови по справі про адміністративне правопорушення вручається особі, притягнутій до адміністративної відповідальності, особисто під підпис із зазначенням дати її вручення. У разі якщо копія постанови по справі про адміністративне правопорушення надсилається поштою, про це робиться відповідна відмітка у справі, до якої долучається корінець поштового повідомлення про її отримання. Крім того, на прохання потерпілого, йому також вручається або надсилається поштою копія постанови по справі про адміністративне правопорушення (у ній зазначається дата її вручення і ставиться підпис особи, яка її отримала).

При винесенні постанови по справі про адміністративне правопорушення у ній зазначаються, зокрема:

у графі «посада, найменування органу (посадової особи), яка винесла постанову» - прізвище, ім’я, по батькові посадової особи органу, яка винесла постанову, та орган (повністю, без скорочень);
у графі «установив» - число, місяць, рік, час та місце вчинення адміністративного правопорушення, а також обставини і суть правопорушення, встановлені при розгляді матеріалів адміністративної справи;
у графі «ураховуючи, що громадянин(ка)» - прізвище та ініціали правопорушника;
у графі «постановив» - уповноважена посадова особа з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини, майнового стану, обставин, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі, зазначає прийняте у справі рішення.

До обставин, що пом’якшують відповідальність особи, яка вчинила адміністративне правопорушення законодавець відносить (ст. 34 КУпАП):

щире розкаяння винного;
відвернення винним шкідливих наслідків правопорушення, добровільне відшкодування збитків або усунення заподіяної шкоди;
вчинення правопорушення під впливом сильного душевного хвилювання або при збігу тяжких особистих чи сімейних обставин;
вчинення правопорушення неповнолітнім;
вчинення правопорушення вагітною жінкою або жінкою, яка має дитину віком до одного року.

Законами України може бути передбачено й інші обставини, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення. Крім того, при винесенні рішення, орган (посадова особа), який вирішує справу про адміністративне правопорушення, може визнати пом'якшуючими обставини, які і не зазначені в законі.

Обставинами, що обтяжують відповідальність (ст.35 КУпАП) за адміністративне правопорушення, визнаються:

продовження протиправної поведінки, незважаючи на вимогу уповноважених на те осіб припинити її;
повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню; вчинення правопорушення особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення;
втягнення неповнолітнього в правопорушення;
вчинення правопорушення групою осіб;
вчинення правопорушення в умовах стихійного лиха або за інших надзвичайних обставин;
вчинення правопорушення в стані сп'яніння (залежно від характеру адміністративного правопорушення зазначена обставина може не визнатися як обтяжуюча).

На відміну від обставин, що пом’якшують відповідальність особи, перелік обтяжуючих обставин є вичерпним.

Щодо технічних вимог, то постанова по справі про адміністративне правопорушення складається на спеціальному бланку, виготовленому друкарським способом, на якому проставлено відповідні серію і номер.

Бланк постанови по справі про адміністративне правопорушення заповнюється розбірливим почерком. Не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до постанови, а також внесення додаткових записів після того, як постанова підписана особою, щодо якої вона винесена. У разі допущення порушень при оформленні такої постанови її заповнений бланк вважається зіпсованим.

Необхідно зазначити, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі складається у письмовій формі, з дотриманням вищевказаних вимог або, за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

Постанова про застосування заходів впливу, передбачених ст. 24-1 КУпАП виноситься у разі вчинення адміністративного правопорушення неповнолітньою особою.

Ч.1, ст.13 КУпАП визначає, що до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені ст. 24 -1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Однак, у разі вчинення такими особами адміністративних правопорушень, передбачених статтями КУпАП: 44. Незаконні виробництво, придбання, зберігання, перевезення, пересилання наркотичних засобів або психотропних речовин без мети збуту в невеликих розмірах, 51. Дрібне викрадення чужого майна, 121. Порушення водієм правил керування транспортним засобом, правил користування ременями безпеки або мотошоломами, 122. Перевищення встановлених обмежень швидкості руху, проїзд на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху та порушення інших правил дорожнього руху, 123. Порушення правил руху через залізничні переїзди, 124. Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, 125. Інші порушення правил дорожнього руху, 126. Керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред'явила їх для перевірки, 127. Порушення правил дорожнього руху пішоходами, велосипедистами та особами, які керують гужовим транспортом, і погоничами тварин, ч. 1, 2 і 3 ст.130. Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, 139. Пошкодження автомобільних доріг, вулиць, дорожніх споруд, залізничних переїздів і технічних засобів регулювання дорожнього руху, створення перешкод для руху та невжиття необхідних заходів щодо їх усунення, ч.2 ст.156. Порушення правил торгівлі пивом, алкогольними, слабоалкогольними напоями і тютюновими виробами, 173. Дрібне хуліганство, 174. Стрільба з вогнепальної, холодної метальної чи пневматичної зброї, пристроїв для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії в населених пунктах і в не відведених для цього місцях або з порушенням установленого порядку, 185. Злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця, Порушення громадянами порядку придбання, зберігання, передачі іншим особам або продажу вогнепальної, холодної чи пневматичної зброї, 191. Порушення громадянами правил зберігання, носіння або перевезення нагородної, вогнепальної, холодної чи пневматичної зброї і бойових припасів, 192. Порушення громадянами строків реєстрації (перереєстрації) нагородної, вогнепальної, холодної чи пневматичної зброї і правил взяття її на облік, 193. Ухилення від реалізації вогнепальної, холодної чи пневматичної зброї і бойових припасів, 194. Порушення працівниками торговельних підприємств (організацій) порядку продажу вогнепальної, холодної чи пневматичної зброї і бойових припасів, 195. Порушення працівниками підприємств, установ, організацій правил зберігання або перевезення вогнепальної, холодної чи пневматичної зброї і бойових припасів, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. Хоча, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені ст.185) можуть також бути застосовані заходи впливу, а саме:

зобов'язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого;
попередження;
догана або сувора догана;
передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.

Необхідно пам’ятати, що хоча перелічені заходи і застосовуються до неповнолітніх за вчинення адміністративних правопорушень, вони не є адміністративними стягненнями, і не створюють відповідних негативних наслідків для особи правопорушника.

Постанова про застосування заходів впливу, передбачених ст.24-1 КУпАП виноситься виключно судами (суддею).

Постанова про закриття справи. Постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також за наявності обставин, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення.

Згідно з положеннями ст.21 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, крім посадової особи, звільняється від адміністративної відповідальності, а матеріали передаються на розгляд громадської організації або трудового колективу, якщо з урахуванням характеру вчиненого правопорушення і особи правопорушника до нього доцільно застосувати захід громадського впливу.

При цьому, власник підприємства, установи, організації, або уповноважений ним орган, або громадська організація повинні не пізніш як у десятиденний строк з дня одержання матеріалів повідомити орган (посадову особу), який (яка) надіслав(ла) матеріали про заходи громадського впливу, застосовані до осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесений до компетенції органів поліції.

Відповідно до ст.22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Постанова про закриття справи про адміністративне правопорушення виноситься також у разі наявності обставин, що виключають провадження в справі (ст.247 КУпАП):

відсутність події і складу адміністративного правопорушення;
недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку;
неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність;
вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони;
видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення;
скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність;
закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 цього Кодексу;
наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або не скасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту;
смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі.

Зміст постанови про застосування заходів впливу, передбачених ст.24-1 КУпАП та постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, як, загалом, і постанови про накладення адміністративного стягнення повинен відповідати вимогам, що визначені у ст. 283 КУпАП.

Окрім зазначених постанов, до процесуальних документів, в яких фіксується кінцевий результат розгляду справи про адміністративне правопорушення, відносяться також і рішення, що приймаються за результатами перегляду постанов по справі про адміністративне правопорушення.

Право на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення закріплено в ст.287 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Відповідно до якої особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілий та прокурор можуть подати скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення.

Рішення по справі, на відміну від постанови, структурно складається з двох частин. В першій частині рішення зазначаються дані про орган (посадову особу), яка розглядає скаргу, дані адміністративної справи із зазначенням особи правопорушника, статті КУпАП за якою вона обвинувачується, накладеного адміністративного стягнення, а також органу (посадової особи), який його наклав. Також зазначаються мотиви скарги.

Друга частина документа містить дані про рішення органу (посадової особи), прийняте безпосередньо за результатами розгляду скарги.

Відповідно до ст.293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість її винесення і приймає одне з таких рішень:

залишає постанову по справі про адміністративне правопорушення без зміни, а скаргу без задоволення та виносить рішення щодо залишення постанови по справі про адміністративне правопорушення без змін, а скарги або подання прокурора без задоволення;
скасовує постанову по справі про адміністративне правопорушення і надсилає справу на новий розгляд та виносить рішення щодо скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та надсилання справи на новий розгляд;
скасовує постанову по справі про адміністративне правопорушення і закриває справу та виносить рішення щодо скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення і закриття справи;
змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, але без посилення стягнення, та виносить рішення щодо зміни заходу стягнення.

Щодо оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення, то вона може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови (ч.2, ст.294 КУпАП) до суду апеляційної інстанції.

За наслідками розгляду скарги, суд апеляційної інстанції приймає одну з таких постанов про:

залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови без змін;
скасування постанови та закриття провадження у справі;
скасування постанови та прийняття нової постанови;
зміну постанови.

У разі зміни постанови в частині накладення стягнення, в межах, передбачених санкцією відповідної статті Кодексу України про адміністративні правопорушення, воно не може бути посилено.

Національна академія внутрішніх справ

Кафедра адміністративного права і процесу

Мультимедійний навчальний посібник

Адміністративне право. Загальна частина

Навчальні теми

ТЕМА 15. ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВАХ ПРО АДМІНІСТРАТИВНІ ПРОСТУПКИ

§ 1. Поняття та особливості провадження у справах про адміністративні проступки

§ 2. Суб’єкти провадження у справах про адміністративні проступки

§ 3. Стадії провадження у справах про адміністративні проступки

§ 4. Постанова по справі про адміністративне правопорушення