ТЕМА 9. ПРАВОВІ ВІДНОСИНИ
3
- адміністративно-правові. Специфічними рисами адміністративно-правових відносин у діяльності правоохоронних органів є: ці відносини виникають у особливій сфері державного управління; аналіз адміністративно-правових відносини в діяльності правоохоронних органів дозволяє зробити висновок, що їх об’єкт відрізняється від об’єкта інших правових відносин. Його специфіка зумовлена компетенцією правоохоронних органів, а також формами і методами їх діяльності; саме в адміністративно-правових відносинах правоохоронні органи виступають безпосередньо як органи примусу, в той же час тісно пов’язані з населенням, тим самим слугують у ролі інструменту формування ставлення населення до суб’єктів правоохоронної системи; цей вид правовідносин є основним змістом діяльності Національної поліції;
- кримінально-процесуальні. Правовідносини пронизують усі стадії кримінального процесу. У кримінальному процесі немає дій, що вчиняються поза правовідносинами, як і немає учасників кримінального процесу, які могли б реалізувати свої права або виконати обов’язки
поза
правовідносинами.
[5] Класифікацію правовідносин за предметом правового регулювання можна продовжувати перераховуючи існуючі галузі права.
За кількістю суб’єктів:
- прості, що відбуваються лише між двома суб’єктами (сторонами), наприклад купівля-продаж, де сторонами є продавець і покупець;
- складні, учасниками яких є три і більше суб’єктів (сторін), наприклад судове засідання, сторонами якого можуть бути суд, обвинувачений, захисник, обвинувач, свідки, експерти тощо.
За розподілом прав і обов’язків між суб’єктами:
- односторонні, в яких кожна сторона відносно іншої має або лише права, або лише обов’язки. До таких відноситься, наприклад, видача довіреності;
- двосторонні, в яких кожна із сторін має як права, так і обов’язки. Наприклад, навчання студента у вищому навчальному закладі є правовідношенням, у якому кожна із сторін (студент і вищий навчальний заклад) мають по відношенню один до одного як права, так і обов’язки.
За характером обов’язків:
- активні, в яких зобов’язаний суб’єкт повинен вчинити певні дії, наприклад студент своєчасно повинен підготувати дипломну роботу;
- пасивні, в яких зобов’язаний суб’єкт повинен утриматись від вчинення певних дій, наприклад студент повинен не вчиняти дій, що порушують дисципліну під час проведення навчальних занять.
За характером волевиявлення сторін:
- договірні, для виникнення яких необхідне волевиявлення (згода) як уповноваженої, так і зобов’язаної сторони (наприклад, договір охорони);
- управлінські, для виникнення яких досить волевиявлення лише уповноваженої сторони (наприклад, накладення адміністративного стягнення).
За часом тривалості:
- короткочасні, що завершуються одноактною реалізацією учасниками правовідносин своїх прав і обов’язків (наприклад, поліцейський поінформував водія про тимчасову заборону проїзду у зв’язку дорожньо-транспортною пригодою);
- триваючі, що не завершуються одноактною реалізацією прав і обов’язків (наприклад, пенсійні правовідносини).