ТЕМА 8. РЕАЛІЗАЦІЯ НОРМ ПРАВА
12
Цей вид тлумачення норм права зумовлений конкретним випадком (казусом) і його мета – правильне вирішення конкретної справи, яка вже має місце. Наприклад, вирок суду, в якому обґрунтовується вид і міра покарання за вчинений злочин.
Проте в деяких випадках офіційне казуальне роз’яснення, яке є обов’язковим при розгляді справи, може бути взірцем при вирішенні інших подібних справ. При цьому неможливо механічно розповсюджувати казуальне роз’яснення на інші однорідні справи, оскільки кожна з них має індивідуальні особливості. Таким чином, казуальне тлумачення норм права розповсюджує свою дію лише на конкретну ситуацію, хоча й може враховуватись при вирішенні інших аналогічних справ.
Казуальне тлумачення норм права поділяється на різновиди:
- судове тлумачення норм права здійснюють судові органи під час розгляду конкретних справ, воно знаходить свій вираз у вироках чи рішеннях з цих справах. Тобто прикладом судового тлумачення є будь-яке судове рішення
чи вирок в якому встановлюються права та обов’язки
сторін;
[18] - адміністративне тлумачення норм права здійснюють міністерства, служби, місцева державна адміністрація.
Наприклад, наказ міністра у зв’язку з розглядом конкретної
скарги.
[19]
Найчастіше акт казуального тлумачення є складовою частиною правозастосовного акта, яким вирішується конкретна юридична справа.
Неофіційне тлумачення норм права – це роз’яснення змісту норм права, що дають особи, які не мають на те офіційних повноважень, а тому воно не має юридично обов’язкової сили.
Таке тлумачення дається недержавними органами та організаціями, різними науковими та навчальними закладами, групами спеціалістів, а також окремими громадянами. Неофіційне тлумачення здійснюється у формі усних чи письмових порад, пояснень, рекомендацій. Такі акти не мають обов’язкового характеру й не тягнуть за собою юридичних наслідків. Їх моральна сила та вплив базується на професійному авторитеті громадян, установ, організацій, що роз’яснюють зміст тих чи інших норм права.
Неофіційне тлумачення поділяється на:
- компетентне (наукове, професійне та службове);
- буденне.
Компетентне тлумачення норм права – здійснюється особами, які мають спеціальні знання у сфері права. Воно поділяється на:
- наукове тлумачення норм права передбачає науково обґрунтоване тлумачення норм права вченими і науково-дослідними закладами, що було зроблено у статтях, монографіях, наукових коментарях, усних чи письмових обговореннях проектів нормативних актів. Наукове тлумачення норм права хоч і не має обов’язкової сили, але суттєво впливає на правотворчу та правозастосовну діяльність;
- професійне тлумачення норм права здійснюється юристами-практиками під час здійснення практичної діяльності (в тому числі й правоохоронної). Прикладом як наукового, так і професійного тлумачення норм права може бути науково-практичний коментар до КК України. Це пояснюється тим, що в його підготовці брали участь як науковці (фахівці з кримінального права), так і особи, які мають практичний досвід роботи;
- службове тлумачення норм права здійснюється представниками інших професій,
досвідченими в питаннях права (начальники навчальних центрів, відділів та
інші).
[20]
Буденне тлумачення норм права здійснюється суб’єктами, які не мають спеціальних знань у сфері права. Таке тлумачення здійснюється переважно на підставі життєвого досвіду. Наприклад, з’ясування для себе та роз’яснення своїм подругам основних положень указу Президента домогосподаркою.