ТЕМА 8. РЕАЛІЗАЦІЯ НОРМ ПРАВА
13
Закладений у нормі права зміст не завжди співпадає з її текстуальним вираженням у статтях нормативно-правових актів. Це зумовлює необхідність класифікації тлумачення норм права ще й за обсягом. Поділ тлумачення норм права за цим критерієм може стосуватися як з’ясування змісту норм права для себе, так і роз’яснення їх для інших.
За обсягом тлумачення норм права поділяється на:
- буквальне;
- обмежувальне;
- розширювальне.
Буквальне тлумачення норм права має місце тоді, коли зміст норми права збігається з її текстуальним відображенням. Наприклад, ст. 67 КК України чітко визначає обставини, які обтяжують покарання. При призначенні покарання суд не може визнати такими, що його обтяжують, обставини не зазначені в цій статті.
Обмежувальне тлумачення норм права здійснюється у випадках, коли текстуальне вираження норми є більш широким за її зміст. Наприклад, у ч. 1 ст. 42 Конституції України зазначено, що кожен має право на підприємницьку діяльність. Разом з тим, малолітні діти займатися підприємницькою діяльністю не можуть. Тому термін «кожен» необхідно тлумачити звужено і розуміти, що існують й певні винятки. Зрозумілим є й те, що не можуть займатись підприємницькою діяльністю також й психічно хворі дорослі особи. У цих випадках текстуальний вираз норми права є значно ширшим її змісту, що й зумовлює необхідність обмежувального тлумачення норм права.
Розширювальне тлумачення норм права має місце тоді, коли зміст норми є більш широким, ніж її текстуальне вираження. Це означає, що норма права викладена дуже лаконічно та необхідні додаткові засоби, щоб правильно зрозуміти її зміст. Розширювальне тлумачення норм права потрібно здійснювати тоді, коли дається незавершений перелік обставин та умов реалізації норм права. Такий перелік досить часто супроводжується виразами «тощо», «в аналогічних випадках», «інші». Наприклад, у ст. 66 КК України передбачені обставини, які пом’якшують покарання. Водночас при призначенні покарання суд може визнати такими, що його пом’якшують, й інші обставини, не зазначені у вищезгаданій статті.
У процесі з’ясування змісту норм права особи, які здійснюють тлумачення використовують різні способи тлумачення норм права, тобто сукупність прийомів і засобів, що використовуються для встановлення змісту норм права.
Види способів тлумачення норм права:
- граматичний;
- логічний;
- системний;
- історичний;
- функціональний;
- цільовий.
Граматичний спосіб тлумачення норм права полягає в граматичному, лексичному, морфологічному та синтаксичному аналізі тексту норми права та з’ясуванні на цій основі її змісту. У літературі визначається два етапи використання такого способу тлумачення норм права:
- дослідження кожного конкретного слова і висловлювання, які містяться в нормі права, що тлумачиться;
- дослідження загальної структури речень, з яких складається текст норм права, а також вивчення взаємозалежності всіх
речень.
[21]