ТЕМА 3. ФУНКЦІЇ ТА МЕХАНІЗМ ДЕРЖАВИ
5
Цей аналіз показує, чому розпад чи зникнення держави є національною катастрофою. Однак, як свідчить історичний досвід, часто постає питання про соціальну ціну, яку платить народ при здійсненні національно-функціональної діяльності держави, особливо в сучасних умовах, коли тісно поєднані національні, політичні, територіальні та інші інтереси, коли існує безліч силових засобів для вирішення міжнаціональних та етнічних конфліктів.
3.2. Форми і методи забезпечення функцій держави.
Функціональна характеристика держави охоплює не тільки зміст її функцій, але й форми і методи їх реалізації. Здійснення функцій сучасної держави відбувається в процесі її діяльності та виражається в правових і організаційних (фактичних) формах.
Правові форми здійснення функцій держави – це управлінська діяльність державних органів, що полягає у вчиненні юридично значимих дій з виконання державних функцій у порядку, визначеному законом, і має правові наслідки.
До правових форм реалізації функцій держави відносяться правотворча, правозастосовна, правоохоронна діяльність.
Правотворча діяльність – це діяльність компетентних органів і посадових осіб, спрямованих на видання або санкціонування, зміни або скасування норм права, що завершується оприлюдненням нормативно-правових актів, а також їх систематизацією.
Правотворча діяльність є процесом постійної зміни та оновлення чинного права, при цьому сама ця діяльність (її форми, процедури, суб’єкти та їх повноваження) також урегульована правом і вдосконалюється разом із розвитком правової та політичної культури суспільства.
Визначальне значення цієї форми обумовлено природою держави, внутрішньою єдністю права та держави, зв’язком між ними як необхідними загальними формами визнання та здійснення свободи людей у вигляді суб’єктів права та суб’єктів держави.
Правозастосовна діяльність – це діяльність компетентних державних органів із виконання законів і підзаконних нормативних-правових актів шляхом прийняття правозастосовного акта. Суб’єкти правозастосовної діяльності – державні органи та посадові особи.
Уся діяльність держави (його органів і посадових осіб) має характер правореалізуючих дій. Навіть правотворча діяльність є формою реалізації повноважень відповідних державних органів та посадових осіб на видання у встановленому порядку відповідних нормативно-правових актів та ін. У формі реалізації права відбувається також і виконавчо-розпорядча та правозахисна діяльність.
Правоохоронна діяльність – це діяльність, сутність якої полягає в забезпеченні безпосереднього реагування на вчиненні правопорушення у сфері здійснення державних функцій, встановлення і притягнення до юридичної відповідальності осіб, які їх вчинили.
У результаті правоохоронної діяльності видаються акти застосування норм права (постанови слідчих, протести прокурорів, вироки та рішення судів). Специфіка цих актів полягає в тому, що вони відповідають цілям профілактики (попередження) злочинів та інших правопорушень, сприяють відновленню порушеного права, реалізації юридичної відповідальності особи, яка скоїла правопорушення у сфері реалізації функцій держави. Важливим аспектом правоохоронної діяльності є боротьба із правопорушеннями та злочинністю, здійснення відповідних профілактичних заходів. Здійснення правозахисної функції є одним з обов’язків держави. У межах цієї форми реалізації функцій держави визначальне значення має послідовне дотримання державою гарантій у сфері прав та свобод і громадянина.
Організаційні (неправові) форми здійснення функцій держави – це специфічні види фактичної діяльності, які не тягнуть правових наслідків.
Види організаційних (фактичних) форм здійснення функцій держави: