ТЕМА 3. ФУНКЦІЇ ТА МЕХАНІЗМ ДЕРЖАВИ

4

Необхідно зазначити, що поняття «основні функції» та «неосновні функції» є певною мірою умовними, що допомагають виділити з усієї сукупності функцій держави такі, що є більш або менш широкими за своїм обсягом.

Отже, неосновні функції являють собою напрями діяльності держави з виконання її завдань у визначеній, вузькій сфері суспільних відносин. Їх здійснення забезпечується відповідною діяльністю окремих ланок державного апарату, а не державою в цілому;

  1. 3) залежно від часу реалізації або від тривалості в часі функції держави поділяються на:
  2. – постійні (наповнення Державного бюджету);
  3. – тимчасові (Державна цільова програма підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 р. з футболу) ;
  4. 4) відповідно до принципу розподілу влади:
  5. – законодавчі;
  6. – виконавчі;
  7. – судові;
  8. – контрольно-наглядові.

Через зв’язок із сутністю, соціальним призначенням, формами держави у змісті функцій будь-якої держави можна побачити як загальносоціальні, так і класові ознаки.

У суспільстві, де соціальна структура має класовий характер, де класи та інші соціальні групи різняться перш за все за економічною ознакою, держава виступає як інститут економічно пануючого класу. Вона обслуговує перш за все інтереси пануючого або домінуючого класу, саме тому функції держави в класовому суспільстві мають класову природу.

Класові функції – це ті напрями діяльності держави, які найбільш повною мірою відображають класові інтереси, волю того класу, тієї соціальної групи, які панують у певному суспільстві та здійснюють державну владу (при цьому мова йде про широке розуміння класів як соціально організованих структур суспільства).

До загальносоціального змісту функції держави, управлінню суспільними справами відноситься все те, що спрямоване на вирішення основних економічних, соціальних, політичних та інших завдань з метою забезпечення інтересів суспільства на відповідному історичному етапі його життєдіяльності. Основні загальносоціальні функції забезпечують існування, добробут і виживання самого суспільства. Саме в цьому державна організація суспільства набуває найбільшого значення. Загальносоціальні функції характеризують динамічну сторону держави. Невиконання або неякісне виконання цих функцій приводило та приводить держави до занепаду та розпаду.

Важливе значення в життєдіяльності держави, особливо останнім часом, відіграє й національний зміст функцій. Ця характеристика пов’язана з тією діяльністю держави, яка спрямована на збереження та розвиток національної культури, мови, традицій, самого існування етносу, який і виступає в державно-організованій формі.

Національний зміст функцій держави близький до загальносоціального, але не співпадає з ним. Досить часто державна діяльність повинна забезпечувати саме національні інтереси етносу, який формує державу, відповідно до геополітичних інтересів, захисту співвітчизників, які в силу різних обставин перебувають на території інших держав, розвитку національної свідомості, релігійного відродження тощо. Сюди ж можна віднести і гармонізацію інтересів етносу та етнічних меншин всередині держави, якщо населення має багатонаціональний склад.

Національна характеристика функцій держави охоплює не тільки їх зміст, спрямованість, але й те, як цей зміст реалізується, тобто в яких формах, за допомогою яких засобів ці функції здійснюються: в демократичних чи авторитарних, політичних чи насильницьких формах. Аналіз національного змісту функцій держави вказує і на соціальну цінність держави, ефективність існування етносу в державно-організованій формі.

««« попередня
»»» наступна