Плани практичних занять

Тема 2. Експертні системи та їх використання для вирішення криміналістичних завдань

Навчальні питання:

  1. Призначення, можливості та практична робота з комп’ютерною системою «Мала експертна система».
  2. Практична робота з комп’ютерною системою «Маніяк».

Література:

  1. Перспективные информационные технологии в правовой сфере. – М., 1993.
  2. Таусенд К., Фохт Д. Проектирование и программная реализация экспертных систем на персональных ЭВМ. – М., 1990.
  3. Хахановський В.Г., Тебякін О.М., Оліщук Ю.В. Криміналістична інформатика: Курс лекцій. – К.: НАВСУ, 2002. – 204 с.
  4. Экспертные системы. Принципы работы и примеры. Пер. с англ., М., 1987.

Адреси в глобальній комп’ютерній мережі Internet

Національна академія внутрішніх справ України (http://www.naiau.kiev.ua)

Методичні поради з викладання теми:

Питання 1.

При підготовці до цього практичного заняття необхідно згадати головні особливості побудови та функціонування експертних систем (EC) та їх різновиду – систем підтримки прийняття рішень (СППР). При цьому слід зауважити, що головним призначенням СППР є надання допомоги користувачу при вирішенні завдань, пов’язаних з його професійною діяльністю за допомогою комп’ютерного аналізу похідної моделі або поточної ситуації у предметній галузі.

Слухачі знайомляться із можливостями програми «Мала експертна система» та наявними в ній базами знань. Надалі після ознайомлення з особливостями роботи з спеціальним редактором баз знань створюють нескладну класну базу знань та перевіряють її функціонування у середовищі Малої експертної системи.

Питання 2.

Для успішного опрацювання цього питання потрібно спроектувати відповідно до призначення комп’ютерної системи «Маніяк», макет кримінальної справи щодо розслідування серії вбивств, скоєних на сексуальному підґрунті. Особливу увагу слід зосередити на побудові психологічного портрету уявного злочинця з наданням його діям рис, притаманних, на думку виконуючого роботу, особі, що належить до певного типу, а саме:

- з хворобливими порушеннями психіки;

- з відхиленнями у статевій сфері;

- раніше засуджений;

- неповнолітній.

Результатом роботи системи є подання користувачу обчисленої відсоткової ймовірності належності злочинця до вказаних типів або до категорії «атиповий злочинець». Слухачам необхідно самостійно проаналізувати переваги, що надають СППР при розкритті та розслідуванні злочинів та типові недоліки реалізації таких систем.

Завдання для самостійного вивчення (10 год.):

  1. Скласти модель власної експертної системи за допомогою програми «Мала експертна система».
  2. Ознайомитися з роботами Л. Г. Відонова, зокрема, з «Відонівськими схемами».
  3. У відповідних джерелах, в тому числі – у мережі Інтернет знайти відомості про наявність компʼютерних програм, подібних програмі «Маніяк».

Тема 3. Основи моделювання. Системний підхід до розслідування злочинів

Навчальні питання:

  1. Призначення та можливості моделювання за допомогою ЕОМ.
  2. Загальний порядок роботи з комп’ютерними імітаційними діловими іграми.
  3. Практична робота з програма «Слідчий», «Розбій», «Вбивство», «Дізнання», «Пошук зниклого», «Крадіжка» та ін.

Література:

  1. Кримінальний кодекс України.
  2. Кримінально-процесуальний кодекс України.
  3. Видонов Л.Г. Криминалистические характеристики убийств системы типовых версий о лицах, совершивших убийства без очевидцев. – Горький, 1978.
  4. Лузгин И.М. Моделирование при расследовании преступлений. М., 1981.
  5. Хахановський В.Г., Тебякін О.М., Оліщук Ю.В. Криміналістична інформатика: Курс лекцій. – К.: НАВСУ, 2002. – 204 с.
  6. Хахановський В.Г., Мартиненко І.В., Паламарчук С.С. Криміналістична інформатика. Мультимедійний навчальний комплекс. – К., 2010. – DVD+CD.

Адреси в глобальній комп’ютерній мережі Internet

Національна академія внутрішніх справ України (http://www.naiau.kiev.ua)

Методичні поради з викладання теми:

Питання 1.

Головну увагу слухачі зосереджують на з’ясуванні призначення та можливостей моделювання за допомогою ЕОМ. Один із шляхів підвищення ефективності навчального процесу полягає у використанні технічних засобів навчання, і, в першу чергу, комп’ютерної техніки. При такому підході можуть поєднуватися можливості сучасних комп’ютерів та ігрові моменти, що дуже важливо для навчання, оскільки саме ігри забезпечують включення особистості у процес діяльності оптимальні чином.

Питання 2.

Це питання потребує глибокого уявлення щодо загального порядку роботи з комп’ютерними імітаційними діловими іграми. Ділова гра являє собою систему ролевих функцій та установок для моделювання та дослідження можливих взаємовідношень, що характерні для визначеної професійної діяльності.

Питання 3.

Слухачі знайомляться з правилами та порядком практичної роботи з комп’ютерними імітаційними діловими іграми «Слідчий», «Розбій», «Вбивство», «Дізнання», «Пошук зниклого», «Крадіжка» та ін., а також здобувають навички розкриття та розслідування окремих видів злочинів при роботі з більш складними комп’ютерними імітаційними діловими іграми «Слідчий», «Дізнання», «Мак», «Пошук зниклого» та ін.

Завдання для самостійного вивчення (2 год.):

  1. Призначення та можливості моделювання за допомогою ЕОМ.
  2. Призначення та порядок роботи з комп’ютерними імітаційними діловими іграми.

Тема 4. Використання засобів і методів інформатики для складан-ня суб’єктивних портретів

Навчальні питання:

  1. Судова габітологія та ознаки зовнішності особи, використовувані при складанні суб’єктивних портретів.
  2. Відпрацювання навичок опису ознак зовнішності за допомогою програми «Очевидець».
  3. Основні етапи виготовлення суб’єктивних портретів. Комп’ютерні системи для автоматизації складання композиційних словесних портретів – фотороботів.
  4. Можливості програм: «Face Generator», «Suspect ID», «Фоторобот», «Faсes», «Каскад-Фоторобот», «Фоторобот Барс», «3D-Фоторобот». Виконання практичного завдання із складання фоторобота особи.
  5. Можливості автоматизації фотопортретної ідентифікаційної експертизи.

Література:

  1. Криминалистика: учебник / Под ред. И.Ф.Пантелеева, Н.А.Селиванова. – М.: Юрид. лит., 1988.
  2. Снетков В.А., Зинин А.М., Виниченко И.Ф. К вопросу о частоте встречаемости и идентификационной значимости некоторых признаков элементов лица // Правовая кибернетика. – М., 1973.
  3. Криминалистика: Учебник / Под ред. Б.А.Викторова, Р.С.Белкина. – М.: Юрид. лит., 1976.

Методичні поради з викладання теми:

Питання 1.

При відпрацюванні першого питання слід враховувати, що криміналістичне ототожнення особи за зовнішніми ознаками часто називають судовою габітологією. При розгляді цього питання головну увагу слід зосередити на з’ясуванні поняття і системи суб’єктивних портретів. В оперативно-розшуковій і слідчій практиці для встановлення і розшуку особи за ознаками зовнішності часто виникає необхідність виготовлення суб’єктивних портретів, відтворених на основі уявлення (суб’єктивного сприйняття) очевидців зовнішності особи, що розшукується.

Необхідно підкреслити, що в суб’єктивних портретах фіксуються зображення ознак зовнішності, які лише схожі на однойменні ознаки розшукуваної особи. По таких портретах неможливо проводити експертне ототожнення чи впізнання особи у формі слідчої дії. Незалежно від того, у рамках яких дій виготовлялися суб’єктивні портрети, вони використовуються лише для оперативно-розшукового встановлення особи, результати якого повинні перевірятися. Саме тому суб’єктивні портрети не належать до числа доказів.

Анатомічні (статичні) ознаки.

Відображення на портретах можуть містити всі основні деталі анатомічної будови людини: фігура й окремі частини - голова, шия, плечі, груди, спина, кінцівки. Найбільш докладно звичайно описується обличчя, у тому числі його частини - чоло, брови, очі, ніс, рот, підборіддя, вушні раковини, ознаки шкіри, волосся.

Для обличчя характерні ознаки антропологічного типу – стать, вік, расова належність.

Як правило, на портретах відображаються такі ознаки чола, як його форма і положення. Брови мають багато ознак: за контуром, довжиною, положенням, шириною, а також ступенем симетрії по всіх згаданих ознаках.

Очі характеризуються такими ознаками – контуром очної щілини, положенням, положенням очних яблук, іноді кольором. Ніс вивчається за загальною величиною, шириною чи формою контуру спинки та ін. Рот вивчається за шириною червоної крайми губ, величиною, положенням і контурам; за товщиною губ, положенням кутів рота та ін.

Ознаки зубів: величина, контур зубного ряду; тип прикусу; дефекти; наявність протезів, коронок тощо. З ознак підборіддя використовуються: форма; контури, розміри і положення. Вушні раковини: контури; ступінь відтопиреності; величина; положення.

З функціональних (динамічних) ознак додатково до композиційного портрету можуть описуватися: постать, хода, жестикуляція, міміка, голос, способи виконання певних дій (манера прикурювати, поправляти зачіску і т. п.).

У портреті можуть знайти відображення також особливі прикмети й помітні ознаки: різні анатомічні і функціональні аномалії; шрами, розмірні невідповідності частин тіла, горб, татуювання; кульгавість, дефекти вимови та ін.

Питання 2.

При підготовці до цього питання треба знати, як правильно описувати ознаки зовнішності особи. Слід враховувати, що комп’ютерна програма – тренажер «Очевидець» була творена саме для відпрацювання навичок опису ознак зовнішності осіб. За допомогою цієї програми курсанти навчаються описувати ознаки зовнішності осіб різних типів для об’єктивізації їх сприйняття при складанні композиційних портретів.

В комп’ютерному тренажері «Очевидець» ознаки зовнішності наведені у тій послідовності, у якій рекомендується описувати ознаки зовнішності за методом словесного портрета. Завдання ознак словесного портрета здійснюється за допомогою структурованої системи меню. Пункти кожного меню можуть відповідати:

- назвам елементів зовнішності (наприклад: волосся, чоло, брови і т.д.);

- назвам ознак зовнішності (наприклад, при виборі елемента зовнішності "Чоло" з'явиться підміню з пунктами: "Чоло по ширині", "Чоло по висоті");

- значенням ознак зовнішності (наприклад,при виборі ознаки "Чоло по висоті" підміню має пункти: "Не знаю", "Низький", "Середній", "Високий").

У режимі навчання поява меню з можливими значеннями ознак супроводжується відповідною графічною довідковою інформацією. Треба порівняти ознаки зовнішності відображуваного на екрані портрета з відповідними зображеннями типових варіантів цих ознак і зазначити обране значення. Для ознайомлення з текстовою довідкою треба установити покажчик меню на пункт меню, що цікавить, і натиснути клавішу "F1".

Завдання значень ознак зовнішності робиться шляхом вибору відповідного пункту меню. При цьому відбувається автоматичне повернення в попереднє меню. Можна знову ввійти в будь-яке меню для зміни значення раніше введеної ознаки.

Повернення у попереднє меню здійснюється при натисканні клавіші Esc. Після виходу із системи меню складання словесного портрета на екрані відображається загальна таблиця заданих ознак зовнішності.

Питання 3.

При підготовці до цього питання треба знати, що основними етапами виготовлення суб’єктивних портретів є:

  1. Попереднє вивчення уявного образу (аналіз фактів виникнення, формування і збереження уявного образу).
  2. Створення умов для виготовлення суб’єктивного портрета.
  3. Попередня актуалізація уявного образу. Експеримент.
  4. Технічна підготовка до виготовлення портрета.
  5. Виготовлення портрета (одержання першого варіанта портрета, його обробка, оцінка і затвердження очевидцями).

Після попередньої актуалізації уявного образу приступають до четвертого етапу роботи – до технічної підготовки виготовлення суб’єктивного портрета. Він включає підбор необхідного матеріалу, якщо буде виготовлятися рисований портрет. Для складання фотозображення раніше використовували прилад ІКР-2, для складання композиційних портретів за допомогою ЕОМ існує низка спеціальних програм, зокрема, програма «FACES».

Питання 4.

При підготовці до цього питання треба знати, що програми «FRO – ФОТОРОБОТ», «Face Generator», «Suspect ID», «Fases», «Каскад-Фоторобот», «Фоторобот Барс», «3D-Фоторобот» призначені для складання композиційних словесних портретів за допомогою комп’ютера.

З одною із таких програм – програмою «Fases» курсанти ознайомлюються та відпрацьовують відповідні навички, передбачені навчальною програмою. Виконуються практичні завдання із складання фоторобота певної особи.

Питання 5.

Курсанти головну увагу зосереджують на можливостях автоматизації фотопортретної ідентифікаційної експертизи.

Фотопортретна експертиза визначає, одне чи різні обличчя зображені на двох і більш фотознімках, чи не зображена на знімку певна особа і чи не належить череп померлого певній особі (наприклад, безвісти зниклому).

При експертній фотопортретній ідентифікації використовуються такі методи дослідження: візуальний метод; метод лінійних і кутових вимірів; графічний метод; метод координатних сіток; метод сполучення зображень; метод накладення діапозитивів (фотоаплікація).

Поряд із традиційними в останні роки з метою об’єктивізації оцінних критеріїв використовуються математичні і ймовірносно-статистичні методи визначення частоти зустрічаємості й ідентифікаційної значимості ознак зовнішності людини. При цьому використовуються спеціалізовані комп’ютеризовані робочі місця експерта-криміналіста.

Завдання для самостійного вивчення (2 год.):

  1. Порядок складання композиційних словесних портретів та їх використання для розшуку осіб.
  2. Призначення та можливості програми «Очевидець».
  3. Призначення та порядок роботи з програмою «Faсes».

Тема 5. Автоматизація експертних криміналістичних досліджень

Навчальні питання:

  1. Автоматизовані системи для проведення криміналістичних почеркознавчих експертних досліджень.
  2. Системи для автоматизації трасологічних та дактилоскопічних експертних досліджень.
  3. Автоматизовані системи для проведення судово-балістичних експертиз, холодної зброї.
  4. Автоматизований комплекс для проведення відеофоноскопічної експертизи.
  5. Програми для автоматизації судово-автотехнічної експертизи та експертизи матеріалів і речовин.

Література:

  1. Громовенко Л.И., Хахановский В.Г. Идентификацнонные и диагностические признаки средств и материалов видеозаписи // Криминалистика и судеб, экспертиза.- К, 1991.- Вып. 42.- С. 48 54.
  2. Експертизи в судовій практиці: Навч. посібник / В.Г. Гончаренко, В.Є.Бергер, Л.П.Булига та ін.- К.: Либідь, 1993.
  3. Хахановський В.Г. Актуальні проблеми автоматизації експертних криміналістичих досліджень: Матеріали науково-практичної конференції – К., 1994.
  4. Хахановский ВТ. Об установлении идентификационных и диагностических признаков средств и материалов видеозаписи в процессе судебной экспертизы // Технические средства и системы в предупреждении и раскрытии преступлений: Межвузовский сборник научных трудов. - К., 1993.
  5. Хахановский В.Г. Правовые и тактические особенности осмотра и предварительного исследования средств и материалов видеозаписи // Бюллетень по обмену опытом работы органов внутренних дел: К., 1993.(с/б).
  6. Хахановский В.Г. Тактические особенности собирания и использования материалов и средств видеозаписи при расследовании преступлений // Актуальные вопросы криминалистики и судебной экспертизы: Тез. науч-практич. конф.- К., 1993.
  7. Проблемы информационного математического обеспечения экспертных исследований в целях решения задач судебной экспертизы. – М. – 1983.

Адреси в глобальній комп’ютерній мережі Internet

Національна академія внутрішніх справ України (http://www.naiau.kiev.ua)

Методичні поради з викладання теми:

Питання 1.

Слухачі головну увагу зосереджують на ознайомленні та відпрацюванні навичок роботи з деяким автоматнзованими системами для проведения криміналістичних почеркознавчих експертних досліджень, такях, як "Почерк", "Oldman", "Роза", "Ирис", "Мак", "Сhange", "Lefth", "Age.sex" та іншими.

Питання 2.

Слухачі повинні вміти працювати з системами для автоматизації трасологічних експертних досліджень, зокрема, у дактилоскопічних експертизі. Щодо останньої, то тут застосовуються автоматизовані системи ідентифікації пальцевих відбитків "Дактоэксперт", "Дермолог", "Deх", а також "Дактаузор", "Узор" та "Холмс". 3 трьома останніми програмами курсанти працюють у режимах вводу, корегування та пошуку інформації, а з програмою "Dex" - у демонстраційному режимі.

Питання 3.

Слухачі відпрацьовують навички шляхом практичної роботи з автоматизованими системами для проведення судово-балістичних експертиз. Це, насамперед, програми "Балістика" та ”AР” - автоматичні пістолети. Працюючи з програмою "Кортик", курсанти описують натурні об'єкти – холодну зброю та складають висновок з цього виду експертизи. Далі курсанти працюють з програмою «AISР».

Питання 4.

Слухачі відпрацьовують з програмами для проведення відеофоноскопічних експертних досліджень, для чого існують програми «Penguin-IP» - відкрите графічне інструментальне середовище для обробки і аналізу зображень та «Expad» – автоматизоване робоче місце (АРМ) експерта-криміналіста на базі персонального комп’ютера, яке забезпечує: ввід фонограм у пам’ять ПК та проведення їх криміналістичного дослідження.

Питання 5.

Слухачі знайомляться з принципами побудови та відпрацьовують навички роботи з програмами для автоматизації судово-автотехнічної експертизи та експертиза матеріалів і речовин. Стосовно судово-автотехнічної експертизи – це програма експертної оцінки транспортних засобів «Авто», програма «Reference menager» – довідковий посібник з ідентифікації автотранспортних засобів, а також програма «Menevr» – призначена для автоматизованого формування висновків при вирішенні завдань судової автотехнічної експертизи.

Стосовно криміналістичної експертизи матеріалів, речовин та виробів (КЕМРВ), слухачі знайомляться з ІПС «Проволока», програмою «Спирт», автоматизованою системою «Бібліотека», програмою «Farm» тощо. Крім того, здійснюється ознайомлення з комплексом програм, що складається з таких частин: «Мегамар», «Статик», «Мінерал» та ін.

Завдання для самостійного вивчення (2 год.):

  1. Програми для проведення почеркознавчих експертних досліджень.
  2. Програмні продукти для проведення дактилоскопічних експертних досліджень.

  3. Автоматизовані системи для проведення судово-балістичних експертиз, холодної зброї.
  4. Програми для проведення відео- фоноскопічних експертних досліджень.
  5. Принципи побудови програм для автоматизації судово-автотехнічної експертизи та експертизи матеріалів і речовин.
  6. Критерії класифікації програмних продуктів та автоматизованих комплексів, що застосовуються в експертно-криміналістичній діяльності.

Тема 6. Правопорушення в cфері високих інформаційних технологій. Особливості методики розслідування комп’ютерних злочинів

Навчальні питання:

  1. Сучасні можливості запобігання комп’ютерним злочинам та методи захисту комп’ютерної інформації.
  2. Виявлення, розкриття та розслідування комп’ютерних злочинів. Особливості огляду місця події, де присутні засоби обчислювальної техніки.
  3. Вилучення та криміналістичне дослідження комп’ютерної інформації.

Література:

  1. Батурин Ю. М., Жодзинский А. М Компьютерная преступность и компьютерная безопасность. – М., 1991.
  2. Хахановський В. Г., Тебякін О. М., Оліщук Ю. В. Криміналістична інформатика. Курс лекцій. К. : НАВСУ, 2002.

Адреси в глобальній комп’ютерній мережі Internet

Національна академія внутрішніх справ України (http://www.naiau.kiev.ua)

Методичні поради з викладання теми:

Питання 1.

Слухачі головну увагу звертають на поняття та сутність попередження комп’ютерних злочинів та методи захисту комп’ютерної інформації.

Слід знати, що під захистом інформації розуміється сукупність заходів, методів та засобів, що забезпечують вирішення таких основних завдань:

- перевірка цілісності інформації;

- виключення несанкціонованого доступу до ресурсів ПЕОМ та до програм і даних; що зберігаються в ній;

- захист програм від копіювання.

В цілях попередження комп’ютерних злочинів існують різні способи захисту інформації, основними з яких є: технічні, програмні, криптографічні та правові.

На практиці, як правило, застосовуються комбіновані способи захисту інформації від несанкціонованого доступу. Треба знати основні утілити, що призначені для захисту комп’ютерної інформації та вміти їх застосовувати.

Питання 2.

Слухачі знайомляться з методикою виявлення, розкриття та розслідування комп’ютерних злочинів, а також особливостями огляду місця події, де присутні засоби обчислювальної техніки, відпрацьовують навички щодо вирішення цих проблем.

Слідча та експертна практика потребує розробок методики розслідування подібних злочинів. Слід зазначити, що вирішення проблем розкриття та розслідування комп’ютерних злочинів являє собою завдання на декілька порядків більш складне, ніж їх попередження. Недостатність у практичних працівників органів внутрішніх справ знань у галузі інформатики та комп’ютерної злочинності в значній мірі сприяє збереженню високого рівня латентності протиправних дій в цій галузі та їх безкарності.

Питання 3.

Необхідно знати, які об’єкти відносяться до засобів обчислювальної техніки, які з них треба шукати та вилучати. Слухачі знайомляться з порядком вилучення, огляду та попереднього дослідження комп’ютерної і телекомунікаційної техніки та програмного забезпечення. Для цього треба, зокрема, вміти працювати з основними командами операційної системи та програмами-оболонками, знати та вміти використовувати програми-утілити для ПК.

Крім того, треба мати уявлення про методику криміналістичного дослідження комп’ютерної інформації.

Завдання для самостійного вивчення (2 год.):

  1. Головні положення Міжнародної Конвенції про кіберзлочинність.
  2. Методи захисту комп’ютерної інформації.
  3. Методика виявлення, розкриття та розслідування комп’ютерних злочинів.
  4. Вилучення та криміналістичне дослідження комп’ютерної інформації.
  5. Можливості комп’ютерно-технічної експертизи.