Лекційні матеріали

ТЕМА 3. Використання інформаційно-пошукових систем в діяльності поліції. правові інформаційно-пошукові системи

3.1. Загальні поняття інформаційно-пошукових систем

3.2. Інтегрована інформаційно-пошукова система МВС України

3.3. Правові інформаційно-пошукові системи

3.1. Загальні поняття інформаційно-пошукових систем

Інформаційні процеси в суспільстві реалізуються за допомогою відповідних інформаційних технологій в рамках деякої системи. Задовго до винаходу електронних обчислювальних машин існували системи, що використали різну лічильну техніку для введення, обробки і виведення інформації. В даний час найбільш досконалим видом організації засобів реалізації інформаційних технологій є їх включення до складу автоматизованої інформаційної системи (далі - АІС).

Вітчизняне законодавство (ст. 1 Закону України “Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах”) визначає інформаційну (автоматизовану) систему як організаційно-технічну систему, в якій реалізується технологія обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів.

Структуру інформаційної системи складає сукупність окремих її частин - підсистем. Підсистема - це частина системи, яка виділена за певною ознакою. Тому структура будь-якої інформаційної системи може бути представлена як сукупність підсистем, що забезпечують інформаційне, технічне, математичне, програмне, організаційне і правове забезпечення (Рис. 3.1).

Рис. 3.1. Структура інформаційної системи

Інформаційне забезпечення - сукупність єдиної системи класифікації й кодування повідомлень, уніфікованих систем документації, схем інформаційних потоків, що циркулюють в організації, а також методологія побудови баз даних.

Технічне забезпечення - комплекс технічних засобів, призначених для роботи інформаційної системи, а також відповідна документація на ці засоби й технологічні процеси.

Математичне й програмне забезпечення - сукупність математичних методів, моделей, алгоритмів і програм для реалізації цілей і завдань інформаційної системи, а також нормального функціонування комплексу технічних засобів.

Організаційне забезпечення - сукупність методів і засобів, що регламентують взаємодію працівників з технічними засобами й між собою в процесі розробки й експлуатації інформаційної системи.

Правове забезпечення - сукупність правових норм, що визначають створення, юридичний статус і функціонування інформаційних систем, що регламентують порядок одержання, перетворення й використання відомостей.

В основі сучасних АІС лежить сукупність структурованих даних (у вигляді бази даних або сукупності взаємопов'язаних баз даних) та інформаційних технологій, що реалізують інформаційні процеси. Базою даних в строгому сенсі слова називають сукупність взаємопов'язаних структурованих даних. Останнім часом найбільшого поширення набули реляційні бази даних. В них інформація зберігається в одній або декількох таблицях. Зв'язок між таблицями здійснюється за допомогою значень одного або декількох співпадаючих полів.

Системи, за допомогою яких здійснюється пошук інформації, що знаходиться в базах даних АІС, називаються інформаційно-пошуковими ситемами (ІПС). Будь-яка процедура пошуку починається із запиту до інформаційно-пошукової системи. Система виконує пошук у масиві інформації таких документів, які задовольняють зробленому запиту, причому успіх пошуку суттєво залежить від точності формулювання запиту.

Інформаційно-пошукові системи, інформаційне забезпечення яких складається з кількох (багатьох) баз даних, взаємопов'язаних між собою на рівні системи, називають інтегрованими інформаційно-пошуковими системами (ІІПС) або автоматизованими банками даних.

Сучасні системи пошуку існують і у мережі Інтернет. Їх робота відбувається в такий спосіб: Пошукові роботи («хробаки», «гусениці», «краулери») — спеціальні програми, що входять до складу цих систем, цілодобово переглядають простір Мережі й копіюють усі знайдені сторінки, переходять за гіперпосиланнями, знаходять нові документи, копіюють їх тощо. З таких сторінок складається спеціальна база даних, іменована покажчиком. Завдяки цим індексним файлам запит клієнта може бути оброблений практично миттєво. Кожна пошукова система проводить індексацію за своїми алгоритмами, які є комерційною таємницею.

Принцип роботи пошукових покажчиків заснований на ключових словах. Ключові слова (Keywords), або пошуковий запит, — це слова, фрази або набір символів, що відображають основну думку, які користувач Інтернету вводить у спеціальне поле (рядок) пошуку з метою одержання інформації, що його цікавить. Запит обробляється пошуковою машиною, що знаходить у своїх базах дані адреси Web-ресурсів, у яких присутні ключові слова і клієнтові видаються результати пошуку.

Результати пошуку (search engine result pege) — це Web-сторінка, видавана пошуковою системою як відповідь на запит користувача. Вона містить набір посилань на сторінки Інтернету, що відповідають, на думку алгоритму пошукової машини, заданому запиту (релевантні йому).

Перед видачею результатів відбувається ранжирування результатів пошуку — система визначає цінність кожного зі знайдених ресурсів і сортує їх так, щоб найцінніші розташовувалися на початку списку. Для цього кожному ресурсу дається оцінка. Найціннішими вважаються сторінки, на яких ключові слова зустрічаються в заголовку сторінки, неодноразово повторюються в тексті тощо. Як правило, при грамотно складеному запиті необхідну інформацію можна одержати, ознайомившись із декількома Web-сторінками, що займають перші позиції у видачі пошукової системи.

Пошукові машини використовують кілька способів пошуку інформації.

Простий пошук

Це пошук за одним або кількома ключовими словами. Причому більш релевантним, безумовно, буде пошук за кількома словами, пов'язаними з шуканою темою. Наприклад, за запитом «казка» буде видано величезне число різноманітних посилань. Додавання одного або двох ключових слів (наприклад, «українська народна казка») значно звузить область пошуку. При формуванні запиту кількість слів у групі не обмежується. При простому пошуку можливе використання засобів контекстного пошуку. Якщо ключові слова взяти в лапки, то пошукова система знайде документи, у яких дана фраза присутня дослівно. Так можна знайти цитату з художнього твору, наукової праці тощо.

Розширений пошук

Для спрощення завдання формування складних запитів використовують спеціальні форми, за допомогою яких виконується розширений пошук. Для більш швидкого й успішного пошуку в пошукових системах разом із ключовими словами використовуються різні логічні оператори. Завдяки цьому можна сконструювати запит так, що будуть знайдені не тільки сайти на тему, яка вас цікавить, а й конкретні сторінки й навіть окремі документи. Правила складання складних запитів в одній пошуковій системі можуть відрізнятися від таких в іншій, але в кожному разі будуть використовуватися такі основні логічні оператори й синтаксичні вирази.

Логічні оператори й синтаксичні вирази

Назва

Функція

Приклад використання

І (АND)

Поєднує два або більше слів так, щоб вони всі були присутні в шуканому документі (часто замість І використовують & або +) За запитом Червона І Шапочка будуть знайдені документи, що містять і те, й інше слово

АБО (OR)

Забезпечує пошук за кожним зі слів групи За запитом освіта АБО навчання будуть знайдені документи, що містять слово освіта або слово навчання

Логічні дужки

Управляє порядком проходження логічних операторів

За запитом Ломоносов АБО (Михайло І Васильович) будуть знайдені документи, що містять слово Ломоносов або словосполучення Михайло Васильович

НЕ (NОТ)

Виключає яке-небудь ключове слово з результатів пошуку За запитом Ссавці НЕ хижаки будуть знайдені документи, що містять слово ссавці і не містять слово хижаки

БЛИЗЬКО (NEAR)

Дозволяє вказати, на якій відстані одне від одного можуть розташовуватися слова в документі За запитом музика NEAR скачати безкоштовно будуть видані документи, у яких ці слова перебувають недалеко одне від одного, тобто між ними не повинно бути більше десяти слів

Лапки

Забезпечують дослівний пошук виразу або словосполучення За запитом «відношення долара до євро» будуть видані документи, у яких дослівно міститься ця фраза

Під час розширеного пошуку можна задавати нижченаведені налаштування пошуку.

Мова (вибір мови пошуку — російська, українська, англійська або ін.).

Формат файла (чи робити пошук за запитом, у файлах таких типів: будь-який доступний формат, PDF, Postscript, MS-Exel, MS-Powerpoint, RTF тощо).

Дата (шукати сторінки, створені або змінені не пізніше певного строку доби, тижня, місяця або року, або шукати сторінки, створені в будь-який проміжок часу).

Згадування (визначається місце на сторінці, де буде відбуватися пошук ключових слів,— у будь-якому місці сторінки, в адресі, у заголовку, в основній частині, у посиланнях).

Домен (можливість пошуку в заданому домені).

Контекстний пошук

Контекстний пошук буде корисний у тому випадку, якщо не відомо, які ключові слова вибирати для пошуку.

Цей пошуковий інструмент працює за таким алгоритмом:

1) на відкритій у браузері сторінці слід виділити фрагмент тексту (або навіть всю сторінку цілком);

2) система проаналізує виділений текст, виділить ключові слова й сама складе пошуковий запит. Теоретично система дозволяє знайти безліч різноманітної додаткової інформації на тему, що цікавить вас;

3) результати пошуку при використанні цього інструмента виглядають точно так же, як і при інших видах запитів. Зверху й знизу на сторінці виводиться список пошукових слів і фраз, які можна скорегувати, а сторінка при цьому автоматично обновляється.

Спеціальний пошук

Спеціальний пошук дозволяє виконувати пошук документів:

♦ за датами;

♦ за посиланнями на певну адресу;

♦ за заголовками Web-сторінок;

♦ за іншими параметрами.

3.2. Інтегрована інформаційно-пошукова система МВС України

Інформаційне забезпечення МВС – це комплекс методів, заходів, засобів різного характеру, які забезпечують створення та функціонування інформаційних технологій, а також їх ефективне використання для вирішення покладених на структурні підрозділи МВС завдань.

Згідно [7], Національна поліція України у межах інформаційно-аналітичної діяльності формує бази (банки) даних, що входять до єдиної інформаційної системи МВС, користується базами (банками) даних МВС та інших державних органів, здійснює інформаційно-пошукову та інформаційно-аналітичну роботу, а також оброблення персональних даних у межах повноважень, передбачених законом.

Організаційна структура системи інформаційної підтримки Національної поліції України відповідає ієрархічній побудові поліції і представлена такими підрозділами:

на рівні центрального апарату Національної поліції України – Департамент інформаційнї підтримки та координації поліції "102";

на рівні обласних ГУНП, УНП – Управління (відділи) інформаційнї підтримки та координації поліції "102";

на рівні міськрайлінорганів Національної поліції – сектори інформаційної підтримки.

Основною метою інформаційної підтримки Національної поліції України є всебічна оптимізація боротьби зі злочинністю на основі комплексу організаційних, нормативно-правових, технічних, програмних та інших заходів.

Однією з найважливіших складових системи інформаційного забезпечення МВС України є інтегрована інформаційно-пошукова система (ІІПС) МВС України

Інтегрована інформаційно-пошукова система МВС України – це сукупність організаційно-розпорядчих заходів, програмно-технічних та інформаційно-телекомунікаційних засобів, що забезпечують формування та ведення довідково-інформаційних, оперативно-розшукових обліків, авторизований доступ до інформаційних ресурсів ІІПС.

Метою створення ІІПС єоб’єднання існуючих в органах та підрозділах системи МВС України інформаційних ресурсів в єдиний інформаційно-аналітичний комплекс із використанням сучасних інформаційних технологій, комп’ютерного та телекомунікаційного обладнання для підтримки оперативно-службової діяльності.

Призначення ІІПС в розрізі інформаційної підтримки діяльності Національної поліції – це інформаційно-аналітичне та організаційно-технологічне забезпечення службової діяльності структурних підрозділів районних, міських, лінійних управлінь (відділів) головних управлінь, управлінь Національної поліції України в областях, місті Києві, на залізницях, центрального апарату Національної поліції України.

Відповідно до свого призначення ІІПС вирішує такі завдання:

1) автоматизація процесів обліку отриманої інформації, обробки інформаційних запитів, пошук та відбір необхідної інформації;

2) виконання інформаційно-пошукових заходів, проведення аналітичних досліджень;

3) обмін інформацією між інтегрованими банками даних ІІПС відповідних рівнів та забезпечення постійного зв’язку між ними, уніфікація технологічних процедур опрацювання документів, збирання, реєстрації, накопичення та обробки інформації, що надходить до кожного з банків даних;

4) постійне формування, оновлення та адміністрування банків даних ІІПС, забезпечення достовірності, оперативного доступу та збереження інформаційного ресурсу;

5) формалізація технологічних процесів обробки інформації, визначення типових маршрутних технологічних схем для їх виконання;

6) забезпечення надійного зберігання інформаційних обліків, максимально зручна їх систематизація;

7) забезпечення комплексного захисту інформації та розмежування доступу до інформації, що зберігається в ІІПС;

8) автоматизація збирання даних про результати виконання технологічних процесів щодо інформаційних обліків, формування аналітичних і статистичних звітів (довідок);

9) інформаційне забезпечення управлінської діяльності, підготовка аналітично-довідкових матеріалів;

10) наскрізний контроль (підрозділ контролю, керівник, безпосередній виконавець) за своєчасністю і повнотою надання первинних облікових та інформаційно-пошукових документів, проведення аналізу їх повноти, сумісності та об’єктивності.

Інформаційними ресурсами (об’єктами обліку) ІІПС є поєднаний набір відомостей, що безпосередньо стосується осіб, подій (злочинів, адміністративних правопорушень), надзвичайних подій, який накопичується в процесі службової діяльності підрозділів системи МВС.

ІІПС МВС України – в практичному виді реалізована в програмно-апаратному комплексі «АРМОР» та включає в себе такі підсистеми: «Особа», «Адміністративне правопорушення», «Розшук», «Розшук СНД», «Доставлені», «Пізнання», «Мігрант», «Єдиний облік», «Злочин», «Угон», «Річ», «Антикваріат», «Викрадені (втрачені) документи», «Домашній арешт», «Кримінальна зброя», «Зареєстрована зброя», «Кримінальна статистика», «Корупція» (Рис. 3.2).

Рис. 3.2. Перелік інформаційних підсистем, що входять до складу ІІПС

Всі ці підсистеми інтегровані в єдиний інформаційний банк даних, в якому завдяки взаємозв’язку підсистем між собою можно отримувати різноманітні розгорнуті досьє на осіб чи події.

ІІПС побудована за трирівневою ієрархічною структурою, що відповідає організаційній побудові МВС:

перший рівень – центральний вузол (банк даних) ІІПС – розташовано в спеціально виділених службових приміщеннях департаменту інформаційних технологій МВС України;

другий рівень – регіональні (обласні) вузли (банки даних) ІІПС;

третій рівень – територіальні вузли ІІПС.

Облік в ІІПС об’єктів здійснюється на підставі інформації, викладеної в матеріалах, що перебувають у провадженні, розслідуються, на виконанні працівників підрозділів МВС України, зокрема, Національної поліції:

1) зареєстрованих в підрозділах Національної поліції заявах і повідомленнях про кримінальні та адміністративні правопорушення;

2) повідомленнях працівників Національної поліції у разі звернення до них громадян або службових осіб із заявами чи повідомленнями про події, які загрожують особистій чи громадській безпеці, або у разі безпосереднього виявлення таких;

3) повідомленнях про аварії, пожежі, катастрофи, стихійні лиха та інші надзвичайні події, які підлягають реєстрації в підрозділах системи МВС;

4) повідомленнях засобів масової інформації, публічних виступах;

5) рішеннях органів (посадових осіб), виконання яких покладено на підрозділи системи МВС відповідно до законодавства;

6) виданих на ім’я особи документах, підписаних нею документах, а також відомостях про особу, зібраних органами внутрішніх справ, іншими органами державної влади та органами місцевого і регіонального самоврядування в межах своїх повноважень;

7) повідомленнях, отриманих працівниками Національної поліції під час проведення гласних оперативно-розшукових заходів від громадян і посадових осіб, про події (кримінальні та інші правопорушення);

8) повідомленнях, отриманих підрозділами МВС та Національної поліції від правоохоронних органів іноземних держав на підставі міжнародних договорів України, угод про співробітництво між МВС України та відповідних органів іноземних держав у сфері боротьби із злочинністю.

Відомості щодо об’єктів обліку до ІП ІІПС надаються виконавцями у таких формах:

1) безпосереднє внесення відомостей до електронних інформаційних карток (далі – ІК) ІП ІІПС та на підставі них (за потреби) виконання роздруківок паперових документів обліку;

2) на паперових документах обліку з наступним унесенням викладених у них відомостей до електронних ІК ІП ІІПС.

Форми паперових документів обліку ІП ІІПС:

1) інформаційна картка на особу – ІК-О;

2) інформаційна картка на злочин – ІК-Зл;

3) інформаційна картка на річ, зброю, документ – ІК-Р;

4) інформаційна картка на культурну цінність – ІК-Ан;

5) інформаційна картка на зареєстровану зброю – ІК-ЗБ;

6) інформаційна картка на транспортний засіб – ІК-ТЗ;

7) інформаційна картка про адміністративне правопорушення – 1-АПР.

Реєстрації в ІІПС підлягає вся внесена до електронної картки інформація. Присвоєння реєстраційного номера виконується автоматично в момент збереження електронної картки в межах відповідної ІП ІІПС.

Мова формування інформаційних ресурсів ІІПС – українська, для установчих даних осіб – додатково російська і латиниця.

На виконання міжнародних договорів України, угод про співробітництво між МВС України і відповідними органами іноземних держав у сфері боротьби із злочинністю, які набрали чинності в установленому законодавством порядку, мова формування окремих відомостей щодо об`єктів обліку – російська та/або латиниця.

Для користувачів установлюються чотири рівні доступу до інформаційних ресурсів ІІПС для пошуку/перегляду інформації та один рівень для внесення інформації до відповідних ІП ІІПС.

Кожен користувач ІІПС може мати тільки один рівень доступу для пошуку/перегляду.

Перегляд користувачами відомостей щодо об`єкта обліку в ІІПС відбувається з урахуванням наявних у них обмежень на доступ до тієї чи іншої ІП.

Для роботи в системі кожному користувачу надається ім’я (логін) та пароль. Ім’я користувача надається виключно адміністратором безпеки ІІПС відповідного рівня на підставі поданої заявки про надання доступу до ІІПС.

Ім’я користувача може містити лише латинські літери та цифри.

Пароль надається за такими правилами:

1) довжина повинна бути не менше 5 символів (використовується тільки поєднання літер та цифр);

2) початковий пароль формується адміністратором безпеки ІІПС під час реєстрації нового користувача (пароль збігається з ім’ям користувача);

3) користувач зобов’язаний змінити зазначений пароль під час першого сеансу роботи з ІІПС (доступ до об’єктів обліку ІІПС новому користувачеві надається тільки після зміни початкового пароля, до цього моменту користувачеві заборонено будь-який доступ);

4) користувач зобов’язаний змінювати пароль тільки особисто. Термін зміни пароля визначається адміністратором безпеки ІІПС відповідного рівня, але не рідше одного разу на місяць.

3.3. Правові інформаційно-пошукові системи

Професійна діяльність правознавця та правоохоронця пов’язана з опрацюванням значних обсягів правової інформації з різних галузей права, аналізом нестандартних правових ситуацій, які виникають під час кваліфікації правопорушень, злочинів, різноманітних суперечливих з точки зору чинного законодавства ситуацій. На сьогодні обсяг правової інформації, що постійно змінюється, настільки великий, що для оперативного доступу до неї, її систематизації, а також своєчасного і коректного використання все більш насущним стає застосування спеціалізованих програмно-технічних засобів.

Саме цій меті служать комп’ютерні правові системи із законодавства.

Юристи, для підвищення своєї ефективності роботи, використовують правові інформаційно-пошукові системи. Ринок таких продуктів в Україні вже певною мірою сформувався. Наведемо короткий огляд деяких ІПС.

1. Безперечним лідером залишається потужна ІПС Ліга:Закон. Інфор­маційно-аналітичний центр «Ліга» пропонує широкий вибір систем інформа­ційно-правового забезпечення: Ліга:Закон Класик, Ліга:Закон Юрист, Лі­га:Еліт, Ліга:Бізнес, Ліга:Бухгалтер ( http://www.ligazakon.ua).

Системи Ліга:Закон виділяються якістю, оперативністю (від моменту прийняття закону до його надходження до системи проходить від 1 до 3 діб), надійністю (системи Ліга:Закон з 1991 р. використовують державні органи, комерційні установи, юридичні фірми та багато інших підприємств), достовірністю (понад 100 прямих договорів з органами влади – пер­шоджерелами нормативно-правової інформації). Функціональні можливості систем Ліга:Закон дозволяють легко і зручно працювати з найпотужнішими базами даних, що нараховуюють більше 1100000 документів.

Сьогодні з системами Ліга:Закон щодня працює понад 65 тисяч користувачів зі всієї України та інших держав, включаючи Секретаріат Президента України, Кабінет Міністрів України, різні міністер-ства й інші органи виконавчої державної влади та місцевого самоврядування України, банки, посольства, іноземні представництва, компанії, а також численні комерційні структури. Проте в цієї системи є невеликий недолік – вартість.

Пошук у системі може здійснюватися у декількох режимах:

- за реквізитом;

- за контекстом;

- за новими надходженнями;

- за нормативними документами;

- у базі даних "Консультації";

- у базі даних "Довідники";

- у Термінологічному словнику;

- за Путівником бухгалтера і підприємця;

- за типовими формами і договорами;

- за законопроектами і коментарями до них;

- у базі даних "ЛІГА:Фінанси".

Результатом будь-якого проведеного пошуку в системі є список доку-ментів. Для кожного знайденого документа в список виводиться інформація про його вид, видавця, даті прийняття, номері і назві. Таким чином, не захо-дячи в сам текст, ви можете приблизно оцінити, чи знайдені необхідні документи.

Якщо в списку присутні документи, що втратили силу, вони зображуються синім кольором.

Статус нормативного документа в списку відображається в такий спосіб:

- діючий – колір шрифту чорний, статус у списку не прописується;

- утратив силу – колір шрифту синій, статус у списку прописується;

- дія припинена – колір шрифту коричневий, статус прописується;

- не набрав сили – колір шрифту фіолетовий, статус прописується.

2. З метою економії коштів доцільно використовувати такі відкриті правові ІПС, як «Законодавство України» (http://www.rada.gov.ua/) – функціонує на web-сервері Верховної Ради України з 1994 року. База даних системи технологічно пов’язана із системою «Картотека» ІC Верховної Ради України і є насправді копією бази даних останньої.

Оновлення інформації здійснюється двічі в робочі дні та один раз у суботу.

Користувачеві пропонуються такі режими пошуку:

- пошук за видавниками і роками (пошук за ієрархією);

- пошук на множині міжнародних документів;

- пошук за реквізитами (універсальний).

3. Для практикуючого юриста буде корисною в роботі Мего-Інфо - юридичний портал-бібліотека України (http://www.mego.info) з новітньою правовою літературою для навчання, роботи та консультацій з різних галузей права.

4. Експерт-юрист – ще одна ІПС, яка може допомогти правнику в роботі. З інформацією можна ознайомитись на сайті розробника: http://www.expertsoft.com.ua

5. Досить непоганою ІПС для пошуку законодавства є консультаційно-правова система з підтримки малого бізнеса та громадян Інфодиск. Система доступна в Інтернеті за адресою http://www.infodisk.com.ua

6. Юридична інформаційно-пошукова система "Законодавство" (http://zakonodavstvo.biz.ua/) має регіональну спрямованість (Запорізька область) та виконує наступні функції:

- забезпечує правову підтримку діяльності будь-якого підприємства, організації, установи;

- допомогає оцінити проблему, проводити аналітичну роботу і аргументовано відповідати на поставлене питання ;

- надає кваліфіковану допомогу керівнику, бухгалтеру, юристу, економісту, фахівцю з кадрів, підприємцю;

- підтримує Вашу базу правових документів у контрольному стані, а потужний інструментарій та розвинений інтерфейс дозволить продуктивно працювати навіть початківцю

Бази даних юридичної інформаційно-пошукової системи (ІПС) "Законодавство" формуються протягом понад 15 років кваліфікованими юристами та адміністраторами за участю фахівців Апарату Верховної Ради України та Академії правових наук України. База даних "Запорізьке регіональне законодавство", розроблена НВВП "Градієнт", формується за участю фахівців Апарату Запорізької обласної ради, Запорізької облдержадміністрації. Гарантією достовірності електронних документів є, по-перше, надходження документів безпосередньо від першоджерела (органів державної влади, місцевого самоврядування), і, по-друге, застосування спеціальної багаторівневої звірки електронного тексту з твердою копією незалежними коректорами, а також верифікація кваліфікованими юристами внесених змін.

Склад баз даних ІПС "Законодавство":

· закони, кодекси, постанови Верховної Ради України, постанови та укази Президії Верховної Ради України;

· укази і розпорядження Президента України;

· міжнародні документи (угоди, конвенції, декларації тощо);

· декрети, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України;

· документи міністерств і відомств України, що зареєстровані в Мін'юсті;

· документи міністерств і відомств України, що не реєструються в Мін'юсті (Конституційного Суду, Верховного Суду, Вищого господарського суду, Національного банку, Міністерства фінансів, Міністерства промислової політики, Державної митної служби, Державної податкової адміністрації тощо);

· документи органів влади СРСР і УРСР;

· коментарі, судові рішення, дайджести з питань законодавства, аналітичні статті, питання-відповіді;

· нормативно-довідкові таблиці: облікова і ломбардна ставки НБУ, мінімальна заробітна плата, прожиткові мінімуми і т. ін.;

· динаміка індексу інфляції, курсів валют НБУ і провідних банків України в табличному та графічному вигляді, валютний та інфляційний калькулятори;

· проекти законів, регіональні бази даних "Київ", "Крим", "Запорізьке регіональне законодавство";

· сервіс "Банкрутство та ліквідація";

· термінологічний довідник;

· зразки типових документів господарської діяльності (договори, протоколи, акти, форми, правила, положення, бланки звітності, готові до заповнення та друку, процесуальні документи та ін);

· довідник установ та посадових осіб.

Функціональні можливості ІПС "Законодавство":
робота з документами:

· пошук документів за реквізитами, ключовими словами, юридичним класифікатором, конкретними словами з підсвічуванням їх у знайдених текстах;

· друк документів або їх частин на будь-якому принтері;

· копіювання текстів / збереження документів у файл;

· відкриття документів в WinWord;

· система повнотекстового індексу;

сервісні функції

· дво- або тринаправленний перекладач (українсько-російський або українсько-російсько-англійська);

· формування списків користувача;

· перегляд, сортування, виведення на друк або в файл списку знайдених документів;

· ведення власних заміток до документа і закладок;

аналітичні функції:

· аналіз статистики всієї бази або списків у необхідному розрізі;

· перегляд структури документа;

· пошук і перегляд документів, пов'язаних із даним, або за посиланнями;

· контроль документов на предмет змін;

· перегляд редакцій документів, що з'явилися внаслідок внесення змін.

Можливі варіанти поновлення:

· WEB-сервер;

· е-mail;

· розсилка CD / DVD-дисків поштою;

· кур'єрська доставка по м. Запоріжжя.

7. Інформаційний сервер «Нормативні акти України (НАУ)» (www.nau.kiev.ua) надає інформаційні послуги у сфері законодавства України в режимі онлайн, а також опис, замовлення та супровід комп'ютерних правових систем «Нормативні акти України» (бази даних, що інсталюються, компакт-диски) українською, російською та англійською мовами.

Сервер НАУ призначений для користувачів з різною мірою зацікавленості нормативно-правовою інформацією та з різними фінансовими можливостями:

· для тих, кому лише іноді потрібен конкретний документ, буде корисною безкоштовна пошукова система НАУ- онлайн;

· для тих, кому необхідно більш комплексно попрацювати з документами чи поїхати у відрядження, існує можливість замовити компакт-диск НАУ з повною та актуальною базою даних;

· для тих, хто постійно працює з законодавством, найкраще рішення — встановити базу даних НАУ. На сайті можна ознайомитися з її можливостями та змістом, замовити інсталяційни комплект та регулярно отримувати оновлення;

· для осіб, які не володіють українською мовою, існують усі можливості отримати доступ до офіційних та редакторських перекладів документів російською та англійською мовами.

Незважаючи на величезну кількість інформації, в НАУ легко орієнтуватися та знаходити потрібну інформацію. Чітка та зрозуміла структура бази, простий інтерфейс дозволяють впевнено працювати навіть початківцю. А для більш досвідченого користувача існують широкі можливості креативної та аналітичної роботи, такі як створення власної чи корпоративної бази, організація інтерфейсу з іншим програмним забезпеченням, побудова складних логічних умов пошуку.

Безкоштовні ресурси, які є на сервері, це нові нормативні акти (щоденно); пошук та доступ до повної нормативної бази українською мовою; пошук документів російською мовою; пошук документів англійською мовою; аналітичні статті з питань правозастосування; каталоги правових Інтернет-посилань.

Платні ресурси — це доступ до текстів документів російською мовою; замовлення текстів документів англійською мовою.

Системи НАУ включають в себе:

· повну нормативну інформацію (біля 100 тисяч документів);

· унікальні матеріали реальних судових процесів у загальних та арбітражних судах України;

· консультації, коментарі та ексклюзивні аналітичні

· статті правозастосовного характеру;

· величезну кількість довідкової та аналітичної інформації: база публікацій, огляди законопроектів, словник

· термінів, довідник органів влади, класифікатори, розрахункові таблиці (валюти, інфляція, ставки податків тощо), каталог банкрутств, бланки звітності, типові документи та ін.;

· офіційні та редакторські переклади документів російською та англійською мовами.

8. Однією з найкращих правових пошукових систем в Європейському Союзі є довідник чинного законодавства EUR-Lex (http://eur-lex.europa.eu). Він забезпечує безкоштовний доступ до права Європейського Союзу та інших документів, що вважаються громадськими.

Сторінка EUR-Lex доступна на 23 офіційних мовах ЄС та англійській мові. Її зміст складають близько 4000000 документів, починаючи з 1951 року.

База даних ресурсу оновлюється щодня, щорічні оновлення складають близько 15 000 документів.

9. Для науковців, які працюють у галузі права, законотворців, юристів з міжнародної торгівлі та багатьох інших фахівців украй необхідним є знання не тільки вітчизняного законодавства, а й міжнародного, так само, як законів інших країн. Задовольнити таку потребу мала на меті Міжнародна правова база даних, створена 1976 року на базі Бібліотеки Конгресу США (The Library of Congress of the United States of America [http://www.loc.gov]). Ця база виправдала себе як простий та ефективний засіб швидкого і надійного доступу до складових правового середовища різних країн і з часом видозмінилася у Глобальну мережу правової інформації (GLIN, Global Legal Information Network) (каталог системи розміщено за адресою http://www.loc.gov/lawweb/servlet/Glic?home). GLIN було засновано на таких принципах:

• достовірності джерел. Документи надаються урядами країн — учасниць проекту на основі офіційних текстів (з офіційного національного журналу із законодавства країни);

• простоти пошуку юридичних документів. Система може використовуватися тими, хто не має досвіду роботи з автоматизованими базами даних, і буде зрозумілою для осіб зрізних культурних та освітніх середовищ;

• багатонаціональної орієнтації. GLIN відкрита для нових учасників з будь-якої країни світу.

Членом GLIN є й Україна. Секретаріат Верховної Ради України опрацьовує інформаційні бюлетені «Вісник Верховної Ради України» згідно з ідеологією та технологією робіт, прийнятими в GLIN, готує англійською мовою резюме законів України та постанов ВРУ з використанням тезауруса GLIN, надсилає їх разом з відсканованими повними текстами документів через мережу Інтернет до Бібліотеки Конгресу США, а також готує пропозиції щодо нових термінів для включення до тезауруса GLIN.