ТЕМА 7. ПРАВОТВОРЧІСТЬ ТА ФОРМИ (ДЖЕРЕЛА) ПРАВА
6
Варто зазначити, що мають місце випадки, коли загальні вказівки про необхідність проведення організаційних заходів, зафіксовані в актах державних органів, видають за правові норми. Такі розпорядчі правила часто звернуті до широкого кола виконавців і мають на меті здійснення неодноразових дій. Вони є однією з форм організаційного керівництва, не встановлюють певну міру поведінки й тому не можуть розглядатися як нормативні. Їх основним завданням є організація виконання вже встановлених у нормативно-правових актах правил, чи конкретних завдань.
Часто за нормативні приймаються акти і правила загального характеру щодо здійснення нагляду та контролю за виконанням правових норм, чи конкретних завдань, що видаються в результаті перевірки виконання законів, указів чи постанов та адресовані до певного кола державних органів, для них характерні такі формулювання як: «прийняти заходи щодо посилення контролю за правильним застосуванням закону (указу, постанови)», «посилити нагляд за правильним та однаковим застосуванням» певного указу чи постанови.
Такі акти, за своїм призначенням, спрямовані на усунення порушень раніше встановлених норм і недоліків їх застосування.
З урахуванням наукових підходів до цього питання вітчизняних і зарубіжних учених-юристів визначимо основні ознаки нормативно-правового акта:
- приймається або санкціонується уповноваженими органами держави (правотворчими органами) або народом (через референдум) і носить офіційний характер;
- завжди містить нові норми права або змінює (скасовує) чинні, чітко формулює зміст юридичних прав і обов’язків, містить правила поведінки загального характеру;
- приймається з дотриманням певної процедури;
- має форму письмового акта-документа і точно визначені реквізити, що дозволяють виділити його з багатьох інших правових актів (найменування акта, назву видав органу, дату прийняття, номер, підпис відповідної посадової особи тощо);
- публікується в офіційних спеціальних виданнях з обов’язковою відповідністю автентичності тексту офіційного зразка;
- є обов’язковим для виконання, забезпечується системою державних гарантій, у тому числі й примусовими засобами;
- володіє певною юридичною силою в залежності від місця акта в системі нормативно-правових актів і рівня органу що його видав;
- може бути оперативно виданий і змінений у будь-якій своїй частині, що дозволяє відносно швидко реагувати на соціальні процеси у суспільстві;
- нормативно-правові акти, як правило, відповідним чином систематизовані, що дозволяє легко віднайти потрібний документ для застосування та реалізації;
- має внутрішню структуру – розділи, глави, статті, частини статей, які містять норми права;
- входить в єдину ієрархію нормативно-правових актів, займає в ній своє місце, взаємопов’язаний з іншими нормативно-правовими актами;
- має певний предмет регулювання у відповідній сфері суспільних відносин;
- діє протягом певного терміну (що вказується в самому акті, або безстроково до його скасування компетентним органом), розрахований на багаторазове застосування, його дія не вичерпується одноразовим виконанням;
- охоплює своєю дією конкретну територію (всю країну, її частину, окрему установу тощо).