ТЕМА 6. СИСТЕМА ПРАВА ТА СИСТЕМА ЗАКОНОДАВСТВА
15
Удосконалення законодавства України є однією з нагальних потреб
сьогодення.
Систематизація має на меті стабілізацію правопорядку, перетворення нормативно-правового регулювання на інструмент для забезпечення нормального життя суспільства та найбільш
ефективного управління державними справами в інтересах
особи.
Основними функціями систематизації є:
1) уможливлює оглянути весь масив чинного законодавства;
2) виявлення й усунення неузгодженостей, суперечностей, прогалин правового регулювання;
3) підвищення ефективності законодавства;
4) зробити законодавство інформаційно доступнішим, зручнішим для використання;
5) сприяння вивченню і дослідженню законодавства;
6) покращення правового виховання громадян, формування їх правосвідомості.
Систематизація законодавства сприяє ефективному здійсненню правотворчої діяльності, зокрема виявленню причин суперечностей, невідповідностей у нормативному регулюванні та їх усуненню, а також застосуванню й реалізації нормативно-правових актів і умов, спрямованих на поліпшення
інформаційного впливу права на правосвідомість його
суб’єктів.
У різні історичні періоди поняття «систематизація» мало неоднаковий зміст. Нині значних розбіжностей у розумінні поняття «систематизація» в юридичній науці немає.
Найбільш поширеними в наукових колах є такі основні підходи щодо розуміння поняття «систематизація законодавства»:
1. Діяльність, спрямована на впорядкування, приведення до системи чинного законодавства цілком або його частини.
2. Особливий вид удосконалення нормативно-правових актів.
3. Діяльність з упорядкування й удосконалення нормативного матеріалу шляхом його обробки і розміщення за класифікаційними критеріями, що обираються відповідно до тих завдань, які розв’язуються завдяки цій діяльності.
4. Діяльність органів держави та інших суб’єктів з упорядкування й удосконалення законодавства, приведення його до певної системи шляхом упорядкування збірників або створення єдиних нормативних актів.
5. Діяльність зі зведення нормативно-правових актів (або їх елементів) у цілісний комплекс.
6. Цілеспрямована діяльність компетентних суб’єктів з упорядкування нормативно-правових актів для зручності користування ними на практиці, усунення можливих суперечностей, неточностей, прогалин і в такий спосіб удосконалення системи законодавства в цілому.
7. Діяльність з упорядкування та вдосконалення нормативного матеріалу шляхом його зовнішньої і внутрішньої обробки з метою підтримання системності законодавства та забезпечення суб’єктів права необхідною нормативно-правовою інформацією.