ТЕМА 2. ФОРМА ДЕРЖАВИ

7

  • виборність і періодична змінюваність складу вищого органу законодавчої влади та глави держави (президента);
  • завжди існує кілька вищих органів влади, оскільки заснована на принципі поділу єдиної державної влади на законодавчу, виконавчу і судову;
  • главою держави є Президент, який здійснює свою владу від імені народу;
  • влада вищих органів обмежена строком, закріпленим у конституційних законах;
  • вищі органи влади і посадові особи несуть відповідальність перед населенням;
  • верховенство актів, які видаються вищим представницьким органом країни.

Республіканське правління в сучасному світі поділяється на парламентські, президентські та змішані республіки.[13]

Парламентська республіка – є різновидом республіканської форми правління, де головну роль в організації та функціонуванні вищої державної влади в країні відіграє парламент. Парламент формує уряд і має право в будь-який момент відправити його у відставку. Президент в такій державі не має яких-небудь істотних повноважень (Австрія, Італія, Ізраїль, Греція, ФРН).

До основних ознак парламентських республік належать:

  • формальне верховенство парламенту, перед яким уряд несе відповідальність за свою політичну діяльність;
  • уряд формується парламентом (головним чином з числа депутатів парламенту, які належать до правлячої партії або партійної коаліції, яка отримала більшість депутатських місць);
  • виконавча влада існує окремо від президента, на якого покладені номінальні представницькі функції, а реальна влада належить главі, уряду (прем’єр-міністру, канцлеру тощо);
  • президент може обиратися двома шляхами: парламентом за правилами парламентської процедури (наприклад, у країнах Східної Європи – Албанії, Угорщині, Чехії, Словаччині) і нести відповідальність згідно з конституціями перед парламентом; парламентом за участю представників адміністративно-територіальних (автономних) одиниць і спеціально створеним органом, який складається з парламентарів та представників суб’єктів федерації.

Президентська республіка – це форма правління, де президент одноособово або з наступним схваленням парламенту формує уряд, яким сам керує (США, Росія, поширена в Латинській Америці: Бразилія, Аргентина, Мексика, Еквадор).

Її основні ознаки й особливості:

  • президент об’єднує повноваження глави держави і глави уряду (виконавчої влади);
  • позапарламентський метод обрання президента, він обирається шляхом загальних виборів;
  • позапарламентський спосіб формування уряду (його очолює або призначає президент);
  • відсутність інституту парламентської відповідальності уряду (він несе відповідальність перед президентом, а не перед парламентом). У зв’язку з цим парламент (наприклад, Конгрес США) не має права відкликання уряду: можливий навіть протилежний партійний склад парламенту й уряду;
  • президент не має права розпустити парламент і призначити нові вибори;
  • президент має право накладати вето на законодавчі рішення парламенту, однак воно може бути скасоване (переборене) більшістю голосів у парламенті (як правило, двома третинами голосів).[14]

Змішана республіканська форма державного правління – це така форма державного правління, яка поєднує ознаки президентської і парламентської республік (Франція, Фінляндія, Монголія, Україна, Білорусь).

Загальними правовими ознаками змішаної республіки є:

  • формування уряду за участю глави держави й парламенту;
  • відповідальність уряду перед главою держави й перед парламентом;

««« попередня
»»» наступна