ТЕМА 10. ПРАВОВА ПОВЕДІНКА

8

  • розробка державної програми протидії злочинам і корупції в правоохоронних органах;
  • вдосконалення системи надання соціально-правових пільг працівникам поліції та членам їх сімей;
  • організація і проведення на належному рівні правовиховної роботи з особовим складом;
  • підвищення освітнього, культурного і професійного рівня підготовки працівників поліції;
  • зміна системи оцінки діяльності поліції та посилення контролю за дотриманням законності в діяльності працівників поліції.

Зміцненню законності, правопорядку та дисципліни, а відповідно і мотивації правомірної поведінки працівників поліції сприятимуть позитивні зміни в громадському житті.

Стабілізація політичної ситуації в країні, підйом економіки і життєвого рівня громадян, зміна морально-духовної атмосфери виступають запорукою як мотивації правомірної поведінки працівників, так і підвищення ефективності роботи поліції в цілому. [26]

Вчинки, дії працівників поліції у сфері службової діяльності, методи та засоби, що вони використовують мають бути не лише юридично, але і морально виправданими й обґрунтованими, оскільки не може бути суттєвих розбіжностей між правовими та моральними засадами в будь-якій сфері правоохоронної діяльності. Службова діяльність працівників поліції повинна базуватись на правових і моральних засадах, тільки тоді члени суспільства з довірою та належною повагою ставитимуться до цього правоохоронного органу та його представників.

Такими морально-правовими засадами виступають:

  • правоохоронні функції сприяють постійній боротьбі за справедливість, утвердження добра і викорінення зла в суспільному житті за допомогою всього арсеналу юридичних засобів. Працівники поліції не лише забезпечують законність і правопорядок, охороняють і захищають права та свободи людини і громадянина, але і займають при цьому принципово-моральну життєву позицію, зміцнюють віру членів суспільства в справедливість, можливість викорінення злочинності;
  • захищаючи за допомогою права справедливість і моральні цінності в суспільних відносинах, будь-який працівник поліції повинен відчувати в собі необхідний моральний потенціал, що надає йому право в процесі професійної діяльності вирішувати суттєві морально-правові проблеми, втручатися в людські долі, утверджувати добро і викорінювати зло в сферах, що врегульовані нормами права. При здійсненні службових обов’язків перевіряється моральна стійкість працівника поліції, його здатність протистояти будь-яким спокусам, що мають протиправне забарвлення, уміння протистояти спробам представників злочинного світу «завербувати» працівника поліції до своїх лав, зрадити ідеалам правоохоронної діяльності. [27]

Працівник поліції, який не має достатнього морального потенціалу і тим більше позбавлений його, постійно знаходиться в пошуку виправдань своїм вчинкам, діям, що відхиляються від вимог тих або інших норм права, що може призвести до вчинення серйозних проступків і навіть злочинів.

Працівники з деформованим морально-психологічним і правовим потенціалом схильні до використання не легітимних засобів примусу, укриття злочинів від обліку, незаконного закриття кримінального провадження, отримання хабарів і навіть до участі у злочинних угрупуваннях.

Моральність працівників поліції, які сповідує виключно правомірну поведінку, виявляється в їх прагненні, не дивлячись ні на що, діяти відповідно до вимог професійного, громадського, суто людського обов’язку; націленості на викорінювання зла і впровадження добра та справедливості; природному розумінні честі, гідності, прав, свобод, інтересів кожної людини як вищої соціальної і духовної цінності; потребі підкорятись моральним вимогам і чітко виконувати службово-правові функції не через страх перед відповідальністю, а через внутрішнє переконання. [28]

««« попередня
»»» наступна