ТЕМА 10. ПРАВОВА ПОВЕДІНКА

10

До юридичного складу правопорушення належать:

1. Суб’єкт правопорушення – це деліктоспроможна особа, яка скоїла правопорушення. Нею може бути:

  • індивідуальний суб’єкт – фізична особа, яка є осудною та досягла певного віку. Фізичних осіб поділяють на громадян, осіб без громадянства, іноземних громадян. Розглядають також приватну особу, службову особу, спеціальний суб’єкт. Осудність фізичної особи характеризується тим, що вона розуміє характер своїх дій і може керувати ними;
  • колективний суб’єкт правопорушення, ним може бути юридична особа, державний орган, громадська організація тощо, дії кожного з яких пов’язані з колективним винесенням рішень.

Юридичними властивостями суб’єкту правопорушення є: правоздатність, дієздатність, деліктоздатність, яка визначається досягненням особою певного, прямо визначеного в нормах права віку юридичної відповідальності, та станом осудності, що є здатністю особи усвідомлювати свої дії в момент скоєння правопорушення та керувати ними.

За різні правопорушення юридична відповідальність настає з різного віку:

  • за кримінальним законодавством: з 16 років, за тяжкі злочини – з 14 років;
  • за адміністративним законодавством: з 16 років;
  • за трудовим законодавством: з 16 років, в окремих випадках – з 14 років;
  • за цивільним законодавством: з 14 років.

Деякі дослідники виокремлюють спеціальні ознаки суб’єкта (спеціальний суб’єкт):

  • громадянство;
  • посадова особа;
  • військовослужбовець;
  • фах;
  • особливо небезпечний рецидивіст;
  • особа, яка відбуває покарання у вигляді позбавлення волі;
  • особа, яка підлягає призову на строкову військову службу;
  • працівник транспорту;
  • член виборчої комісії;
  • родинні відносини (батьки, діти). [29]

Суб’єктами кримінального, дисциплінарного та матеріального правопорушення виступають тільки фізичні особи, цивільного – фізичні та юридичні особи, адміністративного в більшості випадків – фізичні особи, але в деяких випадках і юридичні особи. Юридичні особи не можуть бути суб’єктами кримінальних злочинів. Зазвичай суб’єктами є посадові особи підприємства, організації чи установи.

2. Об’єкт правопорушення – це певні блага чи соціальні цінності, на які посягає правопорушення (наприклад, матеріальні та духовні цінності, честь, гідність, життя, здоров’я людини, власність, державна безпека, що захищаються нормами права, тощо).

В юридичній літературі розглядають загальний, родовий (видовий) і безпосередній об’єкт:

  • загальний об’єкт – це ті суспільні відносини, які охороняються правом і яким правопорушення завдає шкоди. Наприклад, територіальна цілісність держави, суспільна безпека, політичний лад;
  • родовий (видовий) об’єкт правопорушення – це певне коло однорідних відносини, яким завдається шкода. Наприклад, майно;

««« попередня
»»» наступна