ТЕМА 1. ПОНЯТТЯ, ПОХОДЖЕННЯ ТА СУТНІСТЬ ДЕРЖАВИ
9
Тим самим загальнотеоретичне дослідження передбачає вивчення державних і правових інститутів: органів держави, форм правління, державного устрою, державних
режимів, інститутів права
тощо.
Конкретно-наукові методи – застосовуються конкретними науками або їх окремими групами. Вони є сукупністю, комбінацією частини пізнавальних прийомів, набір яких залежить від природи об’єкта та умов процесу пізнання. Конкретно-наукові методи теорії держави та права поділяються на дві підгрупи: неюридичні та юридичні (власні).
Так, ускладнення і розширення предмета дослідження, нові запити практики змушують теорію держави та права використовувати неюридичні конкретно-наукові методи, які розроблені в межах інших наук (соціології, математики тощо). Водночас проникнення в теорію держави та права методів дослідження, притаманних іншим наукам, не є суто формальним, механічним процесом, а супроводжується їх відповідною перебудовою, трансформацією до специфіки об’єктів державно-правової дійсності. До підгрупи неюридичних конкретно-наукових методів теорії держави та права належать:
- конкретно-соціологічний метод – виражається в осмисленні держави та права не на рівні абстрактних понять, а на основі реальних соціальних фактів, сформованих у суспільстві правил. Цей метод включає такі прийоми як анкетування, опитування, інтерв’ювання, соціальний експеримент, аналіз документів, вивчення та збирання статистичних даних. Конкретно-соціологічний метод використовується для визначення ефективності дії державно-правових інститутів на суспільні відносини, виявлення протиріч між законодавством і потребами соціального розвитку. У цілому конкретно-соціологічний метод підвищує науковий потенціал теорії держави та права, ефективність її впливу на суспільні відносини;
- математичний метод – це сукупність прийомів оперування з кількісними характеристиками, показниками. У зв’язку з тим, що багатьом державним і правовим явищам властиві ймовірнісно-статистичні закономірності, для їх дослідження використовуються математичні методи, зокрема математична статистика, теорія множин, факторний аналіз тощо. Актуальними завданнями застосування математичних методів є розробка теоретичних принципів проектування автоматизованих систем обліку, аналізу та пошуку статистичної правової інформації, а також створення організаційно-технічних передумов впровадження таких систем у практику;
- статистичний метод – передбачає опрацювання кількісних показників, що об’єктивно відображають стан, динаміку і тенденції розвитку державно-правових явищ у наукових чи практичних цілях. Цей метод набуває особливого значення під час вивчення масових явищ, наприклад, злочинності, юридичної практики, діяльності державних органів та ін. Статистичні дослідження державно-правових явищ охоплюють три стадії: збирання статистичного матеріалу, зведення його за єдиним критерієм та опрацювання;
- кібернетичний метод – це сукупність прийомів, що дозволяють за допомогою системи понять, законів і технічних засобів кібернетики (загальна наука про
управління) вивчити державно-правові явища. Можливості кібернетики не зводяться лише до технічних засобів (комп’ютерів тощо). Глибше пізнати державно-правові
закономірності можна й під час застосування системи понять кібернетики (управління, інформація, прямий і зворотній зв’язки тощо) і теоретичних ідей (закон
необхідної різноманітності
тощо).
[29]
У свою чергу юридичні конкретно-наукові методи – це способи пізнання, що напрацьовані певною юридичною наукою та використовуються для вирішення конкретних завдань у межах юриспруденції. До юридичних (власних) конкретно-наукових методів теорії держави та права належать:
- спеціально-юридичний метод – це конкретно-науковий спосіб пізнання, сутність якого полягає в описі явищ державно-правової дійсності за допомогою юридичної термінології, висвітленні діяльності соціальних суб’єктів з погляду юридичних моделей поведінки, з позиції законного або протиправного, обов’язкового або можливого.