ТЕМА 1. ПОНЯТТЯ, ПОХОДЖЕННЯ ТА СУТНІСТЬ ДЕРЖАВИ
8
б) закон про перехід кількісних змін у якісні (наприклад, розширення та звуження сфери державного соціального забезпечення фактично сприяють зміні історичного змісту держави); в) закон заперечення заперечення (наприклад, у правовій системі сучасної України присутні елементи нової та минулої системи). Водночас категорії діалектики – це гранично абстрактні поняття, що відображають найбільш загальні й суттєві властивості, сторони, зв’язки і відносини реальної дійсності та пізнання. Для теоретичного осмислення держави і права такими категоріями є: причина та наслідок, зміст і форма, сутність і явище, ціле та частина, абстрактне та конкретне, необхідність і випадковість
тощо.
Загальнонаукові методи – це наукові методи, що використовуються переважною більшістю або всіма науками. До загальнонаукових методів, що застосовуються під час пізнання предмета теорії держави та права, належать:
- історичний метод – це загальнонауковий метод, що передбачає пізнання певного об’єкта через призму структурних і функціональних процесів його виникнення та розвитку. Цей метод відіграє важливу роль у пізнанні держави і права, оскільки поза історичним контекстом, що пов’язує явища та процеси сучасності з тими процесами й явищами, які їм передували, та тими, що виникнуть на їх основі в перспективі, неможливо пізнати сучасність. Використання історичного методу дає змогу прослідкувати логіку змін у процесі розвитку держави та права, еволюцію правового регулювання, з’ясувати, під впливом яких факторів з’являлися конкретні форми (джерела) права тощо;
- системний метод – це загальнонауковий метод, що використовується при дослідженні та конструюванні складних і надскладних об’єктів. У сучасній науці
під поняттям «система» розуміється сукупність визначених елементів, між якими існує закономірний зв’язок чи взаємодія; множинна взаємопов’язаних елементів,
які у своїй органічній єдності утворюють нову якість. Застосування системного методу дозволяє розглядати державно-правові явища як цілісну сукупність
різноманітних елементів (складових), що взаємодіють між собою та навколишнім
середовищем;
[25] - функціональний метод – один з базових у теорії держави та права. Його сутність відображається у виокремленні форм взаємодії різноманітних суб’єктів
або елементів і з’ясуванні їх місця та значення (функції). За допомогою цього методу можна простежити не стільки дію всієї системи, скільки функціонування
її окремих ланок у їх зв’язку та залежності, а також визначити «провідну» ланку в державному механізмі, правовому регулюванні і, навпаки, побачити ділянку
менш «дієву», недосконалу, що потребує змін. Такий метод надає змогу виявити зміни, що відбуваються в державному механізмі, системі права
тощо;
[26] - синергетичний метод – це такий метод, за якого державно-правові явища вивчаються як системи, що самоорганізуються, виникнення і зміна яких ґрунтується
на випадкових процесах, особливо в їх нестабільних, кризових станах. Поняттєвий апарат цього методу утворюють поняття нерівноваги, кризи, еволюції,
відхилення, самоорганізації, нелінійності, ймовірності випадку, параметра порядку
тощо;
[27] - структурний метод – це спосіб пізнання, що властивий різноманітним теоріям і дослідженням, головним об’єктом яких є структура соціальних, правових і державних систем, а також їх елементів. За допомогою структурного методу осмислюють залежність поведінки суб’єктів, виходячи з їх становища, місця та ролі в державно-правових організаціях. Зокрема проблеми структури правового статусу, державного апарату, правової системи тощо;
- інституціональний метод – орієнтований на вивчення сталих форм організації та регулювання життя суспільства. Соціальну поведінку людей досліджують у тісному зв’язку з існуючою системою соціальних нормативів та інститутів, що забезпечують свідоме впорядкування та організацію діяльності соціальних суб’єктів, відтворення повторюваних і найбільш стійких зразків поведінки, навичок, традицій. Кожний соціальний інститут входить до певної соціальної структури, організовується для виконання тих або інших суспільно значущих цілей і функцій.