ТЕМА 1. ПОНЯТТЯ, ПОХОДЖЕННЯ ТА СУТНІСТЬ ДЕРЖАВИ

3

  • юридичні науки, що вивчають зарубіжні державу та право. Ці юридичні науки розглядають особливості державного і конституційного ладу, формування та функціонування виборчих систем, державних інститутів, структурних елементів і механізм дії права в зарубіжних країнах, а також здійснюють порівняння правових систем світу. До цієї групи юридичних наук належать такі: конституційне (державне) право зарубіжних країн, римське право, порівняльне правознавство (юридична компаративістика) та інше;
  • міжнародно-правові науки. Цей вид юридичних наук досліджує суспільні відносини, що врегульовані нормами права у сфері міждержавних відносин. Специфіка цього різновиду юридичних наук полягає в наявності іноземних суб’єктів (іноземні держави, державні органи, їх посадові особи та міжнародні організації) і потребі впорядкування відносин між ними. До цього виду юридичних наук відносяться міжнародне публічне право, міжнародне приватне право, європейське право та ін. Розвиток міжнародно-правових наук тісно пов’язаний із загальносвітовою тенденцією посилення інтеграційних процесів і міжнародного впливу на національні правові системи. [7]

Таким чином, сучасна юриспруденція є розгалуженою системою знань про державу та право. Кожна юридична наука – це окремий, відносно самостійний елемент системи (структури) юриспруденції. Предмет, методологія, наукові результати кожної юридичної науки є частиною загального предмета, методології юриспруденції, системи юридичних знань у цілому. При цьому дуже важливо, щоб види (групи) юридичних наук адекватно відображали статичну та динамічну картину сучасного життя людини в суспільстві.

Як зазначалося вище, теорія держави та права належить до загальнотеоретичних та історичних (історико-теоретичних наук) і завдяки своїм властивостям займає провідне місце в системі юридичних наук.

Теорія держави та права це загальнотеоретична, фундаментальна юридична наука, що вивчає сутнісні властивості, загальні закономірності виникнення, розвитку і функціонування держави та права, інших пов’язаних з ними явищ суспільної дійсності, а також здійснює інтеграцію юридичних наук у єдину систему та їх методологічне забезпечення. [8]

Ознаки теорії держави та права:

  • – є суспільною наукою. Теорія держави та права відрізняється від природничих і технічних наук об’єктом наукового пізнання, яким є такі найважливіші суспільні явища як держава та право. Глибокий зв’язок теорії держави та права простежується з такими суспільними науками як:
  • філософія (на відміну від філософії, теорія держави та права вивчає не всі закономірності розвитку природи, суспільства та мислення, а виключно закономірності розвитку суспільства в державно-правовій сфері. Використовує її методи (метафізику та діалектику), а також загальні поняття та категорії, такі як: зміст і форма, мета та засіб, теоретичне та практичне, історичне та логічне тощо);
  • соціологія (соціологія як і філософія, є засобом пізнання будь-яких соціальних явищ, включаючи державно-правових, але соціологія стосовно них будує свої висновки на емпіричному матеріалі (статистичних даних) і соціальних експериментах);
  • політологія (спираючись на отримані політологією знання про політичну систему суспільства, засоби досягнення політичної влади, теорія держави та права розглядає місце та роль держави в політичній системі суспільства, відмінність держави від інших політичних об’єднань);
  • економіка (вивчає розвиток економіки суспільства в різноманітні економічні епохи. Поєднання економічних наук і теорії держави та права дозволяє визначити межі втручання держави в економіку, форми взаємодії права та економіки, способи її правового стимулювання).

Взаємодіючи з різними суспільними науками, теорія держави та права одержує відповідні знання про державно-правові явища і використовує їх у своїх дослідженнях; [9]

««« попередня
»»» наступна