ТЕМА 1. ПОНЯТТЯ, ПОХОДЖЕННЯ ТА СУТНІСТЬ ДЕРЖАВИ
19
Таким чином, сучасна держава – це результат зміни менталітету людей, сприйняття ними не тільки колишніх традицій державності, але й використання загальнолюдських цінностей, урахування змін, що відбуваються у світі.
Вихідною для загальнотеоретичної характеристики поняття «держави» є категорія «сутність», під якою розуміють відносно стійку сукупність глибинних, необхідних, внутрішніх властивостей, зв’язків і відносин об’єкта.
Сутність держави розвивається в міру того, як розгортається опосередкована нею суперечність, і виявляє себе зовнішньо як висхідний рух від державності до держави. Сутність держави виявляється у процесі її дослідження як юридичної категорії, що використовується всіма юридичними науками, та її сприйнятті як феномена.
Сутність держави розглядається через її властивості, які полягають у тому, що вона:
- всеохоплююча організація – об’єднує в єдине ціле всіх членів суспільства (більшість населення пов’язана з державою стійкими відносинами підданства або громадянства), відображує та забезпечує як загальносуспільні інтереси і потреби, так і інтереси й потреби його членів (усі інші соціальні організації – політичні партії, професійні та молодіжні спілки, трудові колективи тощо – охоплюють лише окремі верстви населення);
- територіальна – об’єднує членів суспільства (своїх громадян) за територіально ознакою, територія визначає просторові межі поширення її компетенції;
- офіційна організація – репрезентує суспільство, виступає від його імені як усередині держави, так і за її межами;
- універсальна організація – об’єднує членів суспільства для вирішення питань, що стосуються різних сфер їх життя;
- верховна (суверенна) організація – є вищою за значенням та силою об’єднанням суспільства, всі інші соціальні організації у сфері загальносуспільних інтересів підпорядковані їй;
- централізована організація – державні організації мають ієрархічну структурну побудову, тобто нижчестоящі організаційні структури (регіональні (місцеві) органи державної влади, державні підприємства і установи) підпорядковані вищестоящим – загальнодержавним органам державної влади (парламенту, президенту, уряду);
- володіє спеціальним апаратом публічної влади, повноваження якого поширюються на все суспільство, а також іншими державними організаціями, що безпосередньо забезпечують вирішення загальносуспільних справ;
- здатна надавати своїм велінням загальнообов’язковий характер, що забезпечуються можливістю застосування державного примусу;
- пов’язана із правом – організовує життя на правових засадах; право юридично оформлює державу та державну владу та тим самим робить їх легітимними, тобто законними; держава здійснює свої функції в правових формах;
- встановлює та збирає податки і збори – це обов’язкові платежі грошима, які стягуються державою. Разом податки та збори формують державну скарбницю,
з якої фінансується сама держава та фінансується виконання державою її функцій (освітніх, медичних тощо), надає матеріальну підтримку в межах міжнародного
співробітництва економічно слаборозвинутим державам чи постраждалим від природних катаклізмів
тощо.
[54]