ТЕМА 1. ПОНЯТТЯ, ПОХОДЖЕННЯ ТА СУТНІСТЬ ДЕРЖАВИ
11
Варто погодитися з тим, що функції теорії держави та права як фундаментальної науки в системі юриспруденції забезпечують її повне та всебічне перетворення в надійну теоретичну та методичну базу для вирішення актуальних політико-правових завдань у сфері науки і практики. Функції теорії держави та права характеризують соціальне призначення, визначають характер цієї науки та її особливості як самостійного виду наукової діяльності.
До функцій теорії держави та права як фундаментальної юридичної науки належать такі:
- онтологічна (від лат. ontos – суще, logos – вчення) – виявлення сутності явищ і процесів державного та правового життя суспільства, об’єктивних умов їх існування. Теорія держави та права не лише вивчає в узагальненій формі державно-правові явища, а й пояснює об’єктивні процеси їх розвитку, з’ясовує, які закономірності знаходяться в основі цих процесів;
- гносеологічна (від лат. gnoseos – знання, logos – вчення) – теоретичне пізнання, відображення держави та права на рівні їх загальних і специфічних закономірностей виникнення, розвитку та функціонування; формування загальних уявлень про окремі державні та правові інститути; констатація сучасного стану генези державності та правової дійсності. Процес пізнання держави і права є безперервним, оскільки протягом історії людства ці явища постійно розвиваються, що вимагає обов’язкового оновлення уявлень про державно-правову дійсність;
- евристична (від лат. heurisko – знаходжу; евристика – мистецтво знаходження істини, нових відкриттів) – виражається в тому, що теорії держави та права притаманна певна система логічних прийомів і методологічних правил дослідження, які дозволяють їй не лише пізнавати «наявність» буття, його тенденції, але й відкривати нові закономірності в розвитку держави та права;
- прогностична (від лат. prognŏsis – передбачення, пророкування) – наукове передбачення подальшого розвитку держави та права на основі адекватного
відображення їх об’єктивних закономірностей; визначення перспектив розвитку державної та правової систем шляхом висунення гіпотез і прогнозів,
аналізу альтернатив. Крім того, виконуючи функцію наукового передбачення, теорія держави та права виявляє проблеми, що постануть перед правом і державою
в майбутньому, аби скорегувати еволюцію цих явищ у потрібному для суспільства
напрямі;
[33] - аксіологічна (від лат. ахіа – цінність, logos – вчення)– оцінювання фактів (явищ і процесів) державного та правового життя суспільства, співвідношення права і моралі, міри гуманності. Ця функція теорії держави та права зводиться до виявлення цінності права як міри свободи, рівності та справедливості, правової оцінки чинного законодавства, діяльності держави;
- методологічна (від лат. metodos – шлях дослідження, logos – вчення) – виражається у формуванні поняттєво-категоріального апарату системи юридичних наук, створенні універсальної юридичної мови, що реально забезпечує одноманітність у класифікації та оцінці явищ фахівцями різних галузей права. Особливості методологічної функції полягають також у тому, що теорія держави та права надає юридичного змісту загальнонауковим методам, створює систему спеціальних методів, використовує галузеві методи, сприяє обміну інформацією між юридичними науками щодо методологічних знань;
- ідеологічна (від лат. idea – поняття, ідея, logos – вчення) – означає вироблення фундаментальних ідей про шляхи прогресивного розвитку держави та права,
що впливають на правову свідомість громадян і суспільства. Ідеологічна функція безпосередньо пов’язана зі світоглядним значенням теорії держави та права,
що полягає в розробці основоположних ідей і концепцій державно-правової
політики;
[34] - виховна – сприяє підвищенню рівня правової культури населення, оскільки надає знання про закономірності, сутність і соціальне призначення держави та права в сучасному суспільстві, обґрунтовує необхідність і доцільність неухильного дотримання та виконання норм права, активної участі у справах держави.