ТЕМА  9.  ПРАВОВІ  ВІДНОСИНИ

16

Види юридичних фікцій:[29]

За метою використання, застосування:

– легальні:

• у залежності від їх обумовленості тими чи іншими реаліями:

= породжені реаліями юридичної науки:

– статичні (поняття юридичної особи, екстериторіальність і т. ін.);

– динамічні (наприклад, «якщо повідомлення про відкликання оферти[30]  надійшло раніше або одночасно з самою офертою, оферта вважається не отриманою»).

= породжені антропогенними факторами (наприклад, особа, яка подала заяву про усиновлення, може виявити бажання бути записаною у Книзі реєстрації народжень матір’ю, батьком дитини або повнолітньої особи).

• за галузевою ознакою:

= матеріальні:

– цивільно-правові (фіктивне банкрутство, фіктивний правочин);

– сімейно-правові (фіктивний шлюб, фіктивне усиновлення) та ін.

= процесуальні:

– цивільно-процесуальні (зміна адреси під час провадження по справі);

– кримінально-процесуальні (фікція істини в кримінальному процесі) та ін.

– негативні (або фікції «тіньових» технологій – різні фіктивні конструкції, що використовуються в протиправних цілях):

• фіктивні події;

• фіктивні стани.

За джерелом виникнення:

– конституційні;

– що містяться в законах;

– що містяться в підзаконних актах (у тому числі відомчих і локальних).

Разом з тим, юридичні фікції виникають не тільки на рівні національного законодавства, тому, на нашу думку, доречно виділити також фікції, що містяться в міжнародно-правових актах (наприклад, фікція загальної волі держави або фікції державоподібних утворень).

Правові презумпції та фікції явища схожі в окремих моментах, навіть за певних обставин можуть сполучатися одна з одною, але в той же час досить різнопорядкові, щоб ототожнювати їх. Так, З.М. Черніловський у своїй статті приводить досить цікавий приклад подібного сполучення з французького права, в якому передбачається, що у випадку одночасної загибелі чоловіка та дружини в авіаційній або автомобільній катастрофі, чоловік вважається померлим першим, його майно переходить до дружини, а від неї – до її родичів. Таким чином, заснована на медичній статистиці презумпція більшої тривалості життя жінок перетворюється в цьому випадку в юридичну фікцію.[31]

Правові аксіоми представляють собою самоочевидні інститути, що не потребують доказів. За своєю соціальною природою вони відображають достовірні знання, що вироблені людством і зафіксовані в нормах права, або такі, що витікають з їх змісту. Це найпростіші юридичні судження емпіричного рівня, що склалися в результаті багатовікового досвіду соціальних відносин і взаємодії людини з навколишнім середовищем. Аксіома в сфері юриспруденції, на наш погляд, це припущення про фрагменти дійсності (об’єктивно-реального буття світу) в часі, просторі, русі, їх адекватності гіпотезам норм права (юридичним фактам).

««« попередня
»»» наступна