ТЕМА 8. РЕАЛІЗАЦІЯ НОРМ ПРАВА
15
Таким чином, можна зробити висновок, що в Радянському Союзі особливого значення надавали державній і колективній власності, оскільки існувала окрема стаття, яка передбачала відповідальність за розкрадання саме таких видів майна. У сучасній же Україні різні форми власності (приватна, комунальна, державна) однаково охороняються від розкрадань ст. 185 КК України та охоплюється словом «чужого».
Функціональний спосіб тлумачення норм права ґрунтується на знаннях факторів та умов, в яких функціонує, діє та застосовується норма права, що тлумачиться. Важливого значення при цьому набувають оціночні терміни: «значна шкода», «великий розмір», «тяжкі наслідки» тощо. Згадані оціночні терміни тлумачаться шляхом співставлення їх з конкретними ситуаціями. Необхідно мати на увазі, що стандарти, які характеризують явища, предмети, ситуації, складаються в певний час і з плином часу можуть змінюватись. Відповідно, може змінюватись і зміст оціночних термінів. Наприклад, у примітці до ст. 185 КК України визначається як слід тлумачити поняття «повторний злочин», «значна шкода», «великий розмір», «особливо великий розмір» для певних статей і на певний момент.
Цільовий спосіб тлумачення норм права полягає в з’ясуванні змісту норми права на основі виявлення її цілей. Особа, яка здійснює тлумачення звертається не тільки до мети норми, що підлягає аналізу, але і враховує цілі нормативного акта в якому розташована норма права. Цілі можуть бути викладені в преамбулах, загальних частинах нормативно-правового акта тощо.
Наприклад, ст. 1 КВК України визначає мету та завдання кримінально-виконавчого законодавства України.
Вищезазначені способи тлумачення не можна використовувати ізольовано один від одного. Для досягнення цілей тлумачення потрібно комплексно використовувати всі способи тлумачення норм права.
Необхідно зазначити, що в результаті тлумачення норм права новий нормативно-правовий акт не з’являється, а тому діяльність щодо тлумачення норм права не слід ототожнювати з правотворчою діяльністю. Внаслідок діяльності з тлумачення норм права може з’явитися офіційний акт тлумачення норми права (інтерпретаційний акт), який відіграє значну роль у процесі юридичної діяльності. Цей акт має особливу правову природу, так як завжди діє в єдності з нормами права.
Акт тлумачення норми права (інтерпретаційний акт) – це акт-документ, що містить офіційне, формально-обов’язкове роз’яснення змісту норм права.
Акти тлумачення норм права є характерними виключно для офіційного тлумачення норм права, оскільки в процесі неофіційного тлумачення такі акти, як правило, не видаються. У випадку, коли офіційне тлумачення норм права є нормативним, воно завжди знаходить свій зовнішній вираз у самостійному спеціальному документі – акті тлумачення норм права. Коли ж таке тлумачення норми права є казуальним, воно може бути включеним у відповідний правозастосовний акт (наприклад, ухвала апеляційного
суду включає роз’яснення змісту норми
права)
Ознаки акта тлумачення норм права:
- діє разом з тим нормативно-правовим актом, у якому містяться норми права, що тлумачаться і залежить від них;
- є формально-обов’язковим для всіх, хто застосовує норми, що роз’ясняються;
- приймається лише правотворчими або спеціально уповноваженими суб’єктами;
- як правило має спеціальну письмову форму вираження;
- не змінює норми права, а лише допомагає зрозуміти їх зміст.