ТЕМА 5. ПОНЯТТЯ, СУТНІСТЬ І ЗМІСТ ОБ’ЄКТИВНОГО ПРАВА
16
- ідеологічна функція права – спрямована на ідеологічні відносини в суспільстві та виражається у впливі права на формування правової ідеології, а також на визначення, закріплення й охорону певного типу ідеологічних відносин. У межах цієї функції право виправдовує (легітимує) існуючий суспільний порядок, формує у членів суспільства світогляд, правову ідеологію, сприяє визнанню ними цінності та соціальної значущості справедливості, свободи, рівності, гуманізму, демократії, толерантності тощо. Вплив права на ідеологічні відносини в демократичній і правовій державі ґрунтується на фундаментальному принципі ідеологічного плюралізму;
- інформаційна функція права – сфокусована на інформування суб’єкта права про дозволені та заборонені форми суспільної поведінки, права та обов’язки, а також пізнання змісту права з метою орієнтування суб’єкта в оточуючій його правовій дійсності та включення у правове життя соціуму. Ця функція пов’язана із значенням права як засобу збереження та передавання суспільної інформації, зокрема стосовно стандартів людської поведінки;
- комунікативна функція права – право як універсальний засіб комунікації сприяє порозумінню між людьми, зміцненню соціальної довіри, формує повагу до позиції інших. Ця функція права зорієнтована на встановлення зв’язків між учасниками суспільних відносин, забезпечення злагоди в суспільстві, взаєморозуміння між соціальними групами і стабільності соціальної системи.
Поряд з розглянутими вище в навчальних і наукових юридичних працях виокремлюють додатково такі загальносоціальні функції права як політична, економічна, гуманістична, аксіологічна, пізнавальна (гносеологічна) та ін.
У свою чергу до спеціально-юридичних функцій права належать такі:
- регулятивна функція права – це напрям впливу права на суспільні відносини, завдяки якому окреслюються чіткі правила поведінки різних суб’єктів права при однозначному закріпленні меж державного втручання у сферу особистих прав і свобод, встановлюються юридичні права та взаємні обов’язки учасників суспільних відносин з метою забезпечення верховенства права, пріоритету прав і свобод особи, забезпечення загальносуспільних потреб та інтересів. Найважливішими ознаками регулятивної функції права у правовій та демократичній державі є її вплив як на суспільство, так і на державу, забезпечення чіткого встановлення меж державного втручання у сферу автономного існування індивідів і громадянського суспільства, стабільність правового регулювання в частині дотримання принципів права. Основними механізмами забезпечення регулятивної функції права являється інституціоналізація та моделювання суспільних відносин, які зумовлюють виокремлення в її межах двох різновидів (підфункцій):
- • регулятивна статична функція права – це напрям впливу права на суспільні відносини шляхом закріплення в нормах права вже існуючих, сталих відносин, гарантуючи в такий спосіб їх недоторканість. Так, спочатку формується реальна поведінка людей, а вже потім вона об’єктивується у формах (джерелах) права, отримуючи визнання й забезпечення з боку держави. Наприклад, перші форми організованого політичного руху, альтернативного Комуністичній партії України, виникли за кілька років до їх легалізації та врегулювання правового статусу окремим нормативно-правовим актом;
- • регулятивна динамічна функція права – це напрям впливу права на суспільні відносини з метою стимулювання, заохочення їх розвитку шляхом активної поведінки суб’єктів права. Ця функція полягає у визначенні нормами права майбутньої поведінки людей. Правило поведінки спочатку формулюється суб’єктом правотворчості в нормі права, а вже згодом реалізується, тобто втілюється в життя. Переважна частина регулятивного впливу права на суспільні відносини здійснюється саме через цей напрям. Наприклад, спочатку був прийнятий Закон України «Про Національну поліцію», на основі якого відбувається реформування служб і підрозділів вітчизняної міліції;