ТЕМА 1. ПОНЯТТЯ, ПОХОДЖЕННЯ ТА СУТНІСТЬ ДЕРЖАВИ
17
Необхідно зазначити, що держава повністю не зливається з суспільством, не розчиняється в ньому, вона є організацією, яка певним чином відокремлена, інституалізована у вигляді механізму держави (державної системи), має власні закономірності становлення, функціонування та розвитку, особливі потреби та інтереси. Тому вивчення характеристик держави повинно здійснюватись як з точки зору єдності держави й суспільства, так і їх відокремленості. Методологічним підходом до подібного аналізу поняття, сутності та призначення держави є розуміння держави як особливої форми організації суспільства.
Отже, держава – це суверенна, політико-територіальна організація влади суспільства, яка виражає, узгоджує і забезпечує інтереси населення шляхом встановлення загальнообов’язкових правил поведінки за участю спеціальних органів управління та правового примусу, вирішує загальносуспільні справи і виступає суб’єктом міжнародно-правових відносин.
До основних суттєвих ознак поняття «держава» відносять такі:
- 1) наявність території, під якою традиційно розуміють простір, у межах якого здійснюється державна влада.
У складі території держави необхідно розрізняти: а) реальну, фактичну територію, межі якої чітко визначені міжнародними договорами і внутрішнім законодавством; б) квазітериторію (уявну територію), що постійно змінює свої розміри й конфігурацію.
Реальна територія містить у собі: а) сухопутний простір; б) водний простір (акваторія) – територіальне море й внутрішні води; в) повітряний простір (аероторія), розташований над сухопутним і водним просторами: г) надра, що розташовуються під сухопутним і водним просторами.
До квазітериторії відносять:
- військові кораблі й літальні апарати, а також морські й повітряні судна, що перебувають на некомерційній державній службі, незалежно від їхнього місцезнаходження;
- торговельні морські й повітряні судна під прапором певної держави, що перебувають у відкритому морі або в повітряному просторі над відкритим морем;
- космічні об’єкти, що належать державі;
- трубопроводи й підводні кабелі;
- нафтові й інші добувні вишки у відкритому морі;
- території дипломатичних представництв і консульств;
- 2) народ – пов’язана однаковим походженням і мовою культурна спільність людей, яка знаходиться під юрисдикцією держави та на котру поширює свій вплив національне законодавство;
- 3) суверенітет, тобто політико-правова властивість влади, що закріплена нормативним актом та характеризує державну владу як верховну, незалежну, неподільну та єдину. Існує три різновиди суверенітету:
- а) національний суверенітет – це повновладдя нації, її реальна можливість вільно вирішувати всі питання свого національного життя аж до створення самостійної держави;
- б) народний суверенітет – це повновладдя народу, який здійснює свою невід’ємну та неподільну владу самостійно й незалежно від інших соціальних сил, тобто реальна участь народу в здійсненні політичної влади;
- в) державний суверенітет – політико-правова властивість державної влади, що виражається в її незалежності від іншої влади всередині країни та вправі держави самостійно вирішувати свої проблеми на основі принципів міжнародного права.
У Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 р. зазначені такі ознаки державного суверенітету України:
- 1. верховенство – відсутність іншої державної влади на території країни;