Корупція в Україні має свої особливості та значно відрізняється від корупції у розвинутих країнах. Без виявлення цих особливостей не можна розробити адекватні заходи протидії їй. Корупція сьогодення має ту особливість, що це – корупція кризового типу. Насамперед, вона породжується кризою сучасного українського суспільства (а не лише недосконалістю кримінальної юстиції), та здатна поглиблювати кризу українського суспільства, маючи властивість зводити нанівець будь-які політичні, економічні, правові, моральні реформи в Україні. Саме тому, корупція стала реальною загрозою для національної безпеки та конституційного устрою України, насамперед вона є основною загрозою українській нації, зокрема політичним, економічним, правовим, моральним, культурним засадам її розвитку. Корупційні зв’язки все більше витісняють правові, етичні відносини між людьми і з аномалії поступово перетворюються в норму поведінки.[1]

У відносно молодій країні – Україні, особливо у період її розвитку, корупція не тільки збереглася, а й укорінилася та збільшується в українському суспільстві. Все це є наслідком виникненням елементів ринкових відносин, коли більшість діє за принципом: «Все можна зробити за гроші», що панує в українському суспільстві та викликане кардинальними змінами, які спричинили зміни у свідомості людей, падінням рівня моралі населення. Починаючи з перших років незалежності нашої держави й до сьогодення стали спостерігатися масові порушення законності в усіх сферах життя суспільства, ігнорування законів, вседозволеність у поведінці багатьох осіб, у тому числі й чиновників. А витрати й прорахунки, допущені у ході реформ, ослаблення державного і громадського контролю над злочинністю, відсутність необхідної законодавчої бази перетворили загрозу корумпованості багатьох сфер суспільного життя в реальність.

Упродовж останніх двох десятиріч проблема боротьби з корупцією залишається однією із найприорітетніших у державі, але розроблена і діюча система заходів протидії цьому негативному суспільному явищу не дає очікуваних результатів. Не зважаючи на заходи, які проводять державні органи та громадські організації, масштаби корупції у нашій країні не зменшуються, про це свідчить світовий індекс сприйняття корупції, що досліджується, оприлюднюється авторитетною міжнародною громадською організацією по боротьбі з корупцією у світі Транспе́ренсі Інтерне́шнл, таформується на основі як корумпованості країн і територій, так й їх державного сектора. Необхідно відзначити, що корупція в Україні набирає усе найбільш небезпечних форм, зокрема: правопорушення, пов’язані з корупцією, та корупційні правопорушення усе частіше переростають у кримінальні злочини чим збільшують рівень корупційної злочинності у державі. Проте, досвід боротьби з корупцією та відповідний його аналіз, який накопичено в інших країнах, у нашій державі дотепер відсутній.

Зараз усе більшого поширення й суспільної ваги набуває усвідомлення тієї очевидності, що корупція у державі набуває найнебезпечніших форм та реально загрожує національній безпеці України та стабільності у суспільстві. Законодавець також визнає усі небезпечні загрози національним інтересам і національній безпеці України, які несе у собі корупція та корупційна злочинність, зокрема: у Законі України «Про основи національної безпеки України» ос дією з основних загроз державній безпеці є поширення корупції в органах державної влади, зрощення бізнесу і політики, організованої злочинної діяльності.[2] Тому, вельми важливо, державі спрямувати, організувати та залучити усю всеохоплюючу й перманентно динамічну систему суспільно-політичних, соціально-економічних, морально-етичних комунікацій до запобіжної діяльності, яка має спрямовуватись на усунення, нейтралізацію або блокування причин та умов корупції в цілому у суспільстві та корупційної злочинності зокрема. Активними учасниками системи запобігання корупції у державі мають стати як правоохоронні органи усіх рівнів (спеціально створені й ті, на яких покладено законами такі функції),так й громадянське суспільство (громадські організації, громадські формування з охорони громадського порядку та державного кордону, об’єднання громадян, окремі громадяни) – це має бути цілісна й системна запобіжна діяльність, що спрямована на протидію корупції та корупційній злочинності, підвищення рівня нетерпимості до неї в українському суспільстві з подальшим викоріненням її.

Даний мультимедійний навчальний посібник за тематикою можна віднести до аналітичного, оскільки у ньому розкриваються загальнотеоретичні аспекти (поняття, ознаки, рівні, принципи, функції, цілі, завдання, законодавство, механізми реалізації) корупції, корупційної злочинності та державної антикорупційної політики, кримінологічна характеристики корупційної злочинності, зарубіжний, вітчизняний досвід й діяльність окремих суб’єктів запобігання їй.

Мультимедійний навчальний посібник досить чітко віддзеркалює ритм великих перемін, що відбулися й відбуваються в останні роки в державі, зокрема:створення державного правоохоронного органу, на який покладається попередження, виявлення, припинення, розслідування та розкриття корупційних правопорушень, що вчиняються посадовцями найвищої ланки (Національне антикорупційне бюро України); прийняття антикорупційної стратегії на 2014-2017 роки; розробку механізму виконання завдань (програми) щодо реалізації засад державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційної стратегії) на 2015-2017 роки; прийняття закону, який визначає правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень; реалізацію інших продуктивні дій у даній сфері.

Навчальний матеріал, що викладений у мультимедійному навчальному посібнику, орієнтований на: насамперед, державних службовців та посадових осіб органів місцевого самоврядування, які підвищують кваліфікацію; по-друге, студентів, курсантів, магістрів, аспірантів (ад’юнктів), докторантів, що знаходяться у стані наукового пошуку; по-третє, викладачів, що проявляють цікавість до сфери запобігання корупційній злочинності в Україні, а також забезпечують проведення занять з відповідної тематики.

Підготовлений авторським колективом кафедри кримінології та кримінально-виконавчого права Національної академії внутрішніх справ мультимедійний навчальний посібник «Кримінологічна характеристика та запобігання корупційній злочинності в Україні», безумовно може використовуватись у навчальному процесі в цілому, зокрема курсах підвищення кваліфікації та є вагомим внеском у теорію і практику запобігання корупції та корупційної злочинності держави.