Глосарій термінів та визначень
з криміналістичної вибухотехніки
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ь Ю Я
А
А-IX-I - шифр речовини на основі гексогену, що містить 5-6% флегматизатора - парафіну. Застосовується для спорядження бойових частин ракет, артилерійських снарядів, мін та інших боєприпасів.
А-IX-2 - шифр речовини - механічної суміші флегматизованого гексогену з алюмінієвою пудрою у співвідношенні 80% А-IX-I і 20% алюмінієвої пудри. Володіє сильною фугасною і запальною дією. Застосовується переважно для спорядження авіаційних артилерійських снарядів, морських мін та торпед.
Автоматизоване робоче місце (АРМ) – комплекс програмних та апаратних засобів, зовнішні зв’язки якого орієнтовані на вирішення реальних завдань. АРМ включає у себе спеціальні програми, базу даних, а також апаратні засоби для забезпечення зв’язку як користувачем, так і зовнішнім середовищем.
Адамсит - ОР дратівної дії (стернит). Кристалічна речовина жовтого або зеленого кольору. Температура плавлення 1950С, температура кипіння 4100С. Дія А. проявляється через 5-10 секунд.
Азид свинцю - ініціююча ВР. Кристалічна речовина білого кольору. Хімічно стійка, чутливість до механічних впливів, у два-три рази нижче, ніж у гримучої ртуті. Недостатньо чутливий до променя вогню і до наколу. З алюмінієм не взаємодіє і тому застосовується в оболонках з алюмінію. Ініціююча здатність в 5-10 раз вище, ніж у гримучої ртуті. Щільність 4,8х103 кг/м3, швидкість детонації 4500-5000 м/с, теплота вибуху 1,5 МДж/кг.
Акванити - водомісткі пластичні ВР на основі аміачної селітри та тротилу. Теплота вибуху близько 4,6 МДж/кг. Малочутливі до механічних впливів. Застосовують у шахтах і рудниках, безпечних по газу і пилу.
Акт незаконного втручання (АНВ) – протиправні дії, пов'язані з посяганням на нормальну і безпечну діяльність авіації і авіаційних об'єктів, внаслідок яких сталися нещасні випадки з людьми, майнові збитки, захоплення чи викрадення повітряного судна або такі, що створюють ситуацію для таких наслідків.
Акт списання – документ, у якому визначаються штатні вибухові матеріали, що підлягають зняттю (списанню) з обліку.
Алгоритм дій – послідовність логічно пов’язаних, точно визначених дій з метою отримання кінцевого результату поставленого завдання.
Аміачна селітра - азотнокисла сіль, в сухому вигляді являє собою кристалічний порошок білого кольору. Легко розчиняється у воді, поглинаючи значну кількість тепла. Швидкість детонації 1000-3000 м/с, теплота вибуху - 1600 МДж/кг, температура плавлення - 1700С. Чутливість до всіх видів початкових імпульсів дуже мала. Застосовується у вибухових сумішах в якості окислювача.
Аміачно-селітрові ВР - застаріла назва вибухових сумішей, основа яких - аміачна селітра; відноситься до бризантних ВР. Застосовуються переважно при підривних роботах. Крім основного компонента можуть містити нітросполуки (нітрогліцерин, тротил, гексоген, тен), горючі матеріали (алюміній, нафтові олії та ін) і інертні наповнювачі. До цих ВР відносяться аматоли, амонали, амоніти, динамони, грануліти та ін.
Амонали - промислові ВР, що містять крім аміачної селітри нітросполуки (тротил та ін.) і дисперсний алюміній. Теплота вибуху 5,1-5,9 МДж/кг, водостійкі. Застосовуються у шахтах, безпечних по газу і пилу, а також для підриву льодових полів та ін. У військовий час можуть використовуватися для спорядження боєприпасів.
Амоніти - порошкоподібні промислові ВР, що містять крім аміачної селітри нітросполуки (тротил, гексоген та ін), іноді з добавками нітроефірів. Теплота вибуху 3,4-5,5 МДж/кг Малочутливі до удару, тертя і вогню. Застосовуються при виконанні підривних робіт у підземних виробках; у воєнний час можуть використовуватися для спорядження боєприпасів.
Амоніт водостійкий - вибухова суміш, що має в своєму складі добавки (парафін, асфальтит та ін.), підвищують її водостійкість.
Амоніт скельний - потужна ВР. До пресування являє собою порошкоподібну ВР сіро-сталевого кольору. Склад: селітра аміачна - 66%, тротил - 5%, гексоген - 24%, алюмінієва пудра - 5%. Швидкість детонації - 4800-6500 м/с, теплота вибуху 5,4-5,7 МДж/кг Відрізняється підвищеною чутливістю до механічних впливів і до вогню. Застосовується у шахтному будівництві.
Аналіз з боку керівництва – оцінювання керівництвом стану системи якості вибухотехнічного підрозділу та її відповідності політиці у сфері якості та встановленим для підрозділу повноваженням і посадовими інструкціями.
Аналіз ризику – систематизація отриманої інформації відносно ступеня небезпеки, що може привести до негативних наслідків.
Артилерійський постріл (АП) - боєприпас для стрільби з артилерійської гармати; комплект елементів для одного пострілу снаряд (міна) з підривником, метальний заряд в гільзі або картузі, засіб займання заряду і допоміжні елементи (флегматизатори, размеднители, полум'ягасники, пижі і ін). АП називається повним, якщо він має всі елементи, але не зібраний, і готовим, коли він зібраний. Готовий АП буває остаточно і неостаточно спорядженим (відповідно споряджений або неспоряджений підривником).
Артилерійський постріл роздільно-гільзового спорядження - гільза з метальним зарядом і засобом займання не з'єднані зі снарядом; застосовується головним чином в знаряддях середнього калібру, що заряджаються в два прийоми.
Артилерійський постріл унітарного спорядження - снаряд, метальний заряд і засіб займання об'єднані в одне ціле; застосовується у всіх автоматичних і напівавтоматичних гарматах, а також в деяких неавтоматичних знаряддях різних видів артилерії, що заряджаються в один прийом. АП унітарного заряджання малого калібру називають артилерійським патроном.
Б
База даних (БД) – сукупність даних з певної предметної області, яка розміщена у централізованому сховищі у вигляді однотипних елементів (структурована інформація).До БД забезпечується доступ багатьох програм, що дозволяють систематизувати дані, робити вибірку за вказаними критеріями, складати звіти тощо.
Балістика - це наука про рух артилерійських снарядів, мін, авіабомб, куль, некерованих ракет при стрільби (пуску). Основні розділи Б.: зовнішня Б. і внутрішня Б.
Балістика зовнішня - вивчає рух снарядів, мін, куль, некерованих ракет та ін. після припинення їх силової взаємодії зі стволом зброї (пусковою установкою), а також фактори, що впливають на цей рух.
Балістика внутрішня - вивчає рух снарядів, мін, куль і ін. в каналі ствола зброї під дією порохових газів, а також інші процеси, що відбуваються при пострілі в каналі ствола або камері порохової ракети.
Балістичний порох (Балістит) - бездимний порох на основі коллоксилина (50-60%), пластифікованого важколетучим розчинником (25-40%). Розчинниками слугують нітрогліцерин або його суміші. Застосовується в якості твердого ракетного палива і метальних зарядів до артилерійських і мінометних пострілів.
Балістичні характеристики - основні дані, що визначають закономірності розвитку процесу пострілу і руху снаряда (міни, гранати, кулі в каналі ствола (внутрішньобалістичні) і на траєкторії (зовнішньо-балістичні). Основні внутрішньо-балістичні характеристики: калібр зброї, обсяг зарядної камори, щільність заряджання, довжина шляху снаряда у каналі ствола, відносна маса заряду (відношення її до маси снаряда), сила пороху, максимальний тиск, тиск форсування, характеристики прогресивності горіння пороху та ін. До основних зовнішньо-балістичних характеристик відносяться початкова швидкість, балістичний коефіцієнт, кут кидання і вильоту, середні відхилення та ін.
Боєприпаси – вибухові пристрої, виготовленні на спеціально призначених для цього підприємствах із застосуванням промислової технології у відповідності з нормативно-технічною документацією, які призначені для ураження людей і об’єктів за допомогою уражаючих факторів вибуху.
Безпека (безпечний) – по відношенню до дій з розрядження, транспортування чи знищення вибухових пристроїв не можливо говорити, що весь ризик був усунений. Розуміється, що ризик для здоров’я був скорочений до “припустимих норм” (ISО Guide 15).
Безпечна відстань – дистанція (зона), де на людей не діють вражаючі фактори вибуху.
Безпечні відстані події повітряної ударної хвилі - відстані, на яких повітряна ударна хвиля вибуху втрачає здатність завдавати поразки заданої інтенсивності.
Безпечний – значення терміну, у відношенні виконання спеціальних вибухотехнічних робіт, не обов’язково визначає, що весь комплекс ризиків був усунений. Термін „безпечний” вказує, що ризик був зменшений до „припустимої норми”, тобто до рівня, який прийнятий, виходячи з наявної обстановки на місці інциденту (ISO Керівництво 51. Безпечні аспекти та основні напрями їх включення у стандарти).
Бенгальський вогонь - піротехнічний склад, горіння якого супроводжується розкиданням блискучих іскор. Застосовується для подачі сигналів, ілюмінацій і феєрверків.
Боєприпас неостаточно споряджений - боєприпас, виготовлений промисловим способом, в який не встановлено запобіжник (вибуховий пристрій, запал).
Боєприпас навчальний - спеціально виготовлений макет боєприпасу, не містить вибухо - і вогненебезпечних елементів, призначений для вивчення його конструкції і навчання методам поводження з ним.
Бойовий ланцюг – система фізичних (технічних) і хімічних об’єктів, пов’язаних між собою для ініціювання та здійснення вибуху.
Бойова пружина - елемент ударного механізму запала гранати або мінного детонатора, призначений для повідомлення ударникові енергії, необхідної для наколювання і запалювання капсуля-запальника.
Бойовий (запальний) ланцюг детонатора - електричний ланцюг детонатора (контактного, дистанційного або неконтактного), що включає датчик цілі, джерело електричного струму, електрозапальник або електродетонатор.
Бойова частина (БЧ) ракети - елемент ракети, призначений для безпосереднього ураження цілі. Складається з корпусу, бойового заряду, підривного пристрою, запобіжно-виконавчого механізму та ін.
Бойовик (патрон-бойовик) - окремо підготовлена частина заряду з поміщеним в неї капсулем-детонатором, електродетонатором, або детонуючим шнуром, в залежності від способу підриву.
Бойові припаси - це патрони до зброї, артилерійські снаряди, бомби, міни, бойові частини, а також інші вироби і снаряди, які споряджені ВР і призначені для ураження живої цілі або руйнування різноманітних об'єктів. Піротехнічні, імітаційні та інші подібні засоби, які не містять ВР (або містять ВР) та не призначені для ураження живої цілі або руйнування різноманітних об'єктів, які не відносяться до бойових припасів.
Бомба – 1) один з основних видів авіаційних боєприпасів;
2) снаряд, застосовуваний кораблями для ураження підводних човнів;
3) застаріла назва артилерійського снаряда осколково-фугасної дії масою більше 16 кг;
4) осколковий снаряд для стрільби з бомбометов в 1 світову війну;
5) застаріла назва снаряда, виготовленого саморобним способом для диверсійних і терористичних цілей.
Бомба манометрична - товстостінний сталевий циліндр, що закривається з обох боків міцними сталевими кришками, службовець для визначення тиску газів, що утворюються при вибуху ВР.
Бризантність - здатність ВР утворювати при вибуху руйнування (дроблення) оболонки, що безпосередньо контактує з зарядом. Б.проявляєтся на відстані, яка не перебільшує 2...2,5 радіуса заряду ВР; виростає із збільшенням плотності ВР і швидкості детонації. Б. ВР оцінюється величиной обжиму свинцевого циліндра при вибуху на ньому заряду ВР.
Будинок – інженерна конструкція, що містить різноманітні за призначенням кімнати, коридори, фойє, підвальні приміщення, горища, інженерні комунікаційні споруди та мережі, іншу внутрішню речову обстановку, яка знаходиться в будинку.
В
Вантаж – будь-яке майно, що перевозиться автомобільним транспортом, морським транспортом та ін., за винятком бойових припасів.
Вибіркова перевірка – відбір окремих дій з виконання спеціальних вибухотехнічних робіт в учбових цілях для об’єктивного визначення гарантії якості.
Вибух - процес вивільнення великої кількості енергії в обмеженому об'ємі за короткий проміжок часу.
Вибух ВР - надзвичайно швидке хімічне перетворення ВР або їх сумішей, що супроводжується виділенням великої кількості тепла і газів.
Вибухові речовини (ВР)- хімічні сполуки або їх суміші, здатні під впливом зовнішнього імпульсу (удару, наколювання, тертя, нагрівання тощо) вибухати.
Вибухові суміші - неоднорідні ВР, являють собою системи, що складаються з двох або більшої кількості хімічно не пов'язаних між собою вибухових компонентів.
Вибухові роботи - роботи, що виконуються впливом вибуху ВР на природні та штучні матеріали з метою контрольованого їх руйнування і переміщення або зміни структури і форми.
Вибуховий пакет - засіб імітації розривів артилерійських снарядів, мін і гранат на заняттях і навчаннях військ. Містить 30...80 грам димного пороху, укладеного в водонепроникаючу оболонку.
Вибуховий пристрій – різноманітні конструктивно закінчені об’єкти, які спеціально підготовлені для утворення вражаючих факторів вибуху та у відповідних умовах здатні до вибуху (вибухового горіння).
Вибуховий пристрій промислового виготовлення – пристрій, виготовлений на спеціально призначених для цього підприємствах із застосуванням промислової технології у відповідності з нормативно-технічною документацією.
Вибуховий пристрій саморобного виготовлення – пристрій, виготовлений в умовах, не призначених для цього або в яких використовується хоча б один елемент конструкції саморобного виготовлення чи використана нерегламентована технічними умовами збірка.
Вибухова хвиля – створений вибухом рух середовища, при якому відбувається різке підвищення тиску, щільності і температури.
Вибухове горіння - поширення вибуху заряду ВР без проходження ударної хвилі зі швидкістю порядку сотень метрів в секунду.
Вибухова справа - самостійна галузь техніки, що охоплює сукупність процесів, пов'язаних із застосуванням енергії вибуху ВР в промисловості і сільському господарстві.
Вибухові матеріали (в загальному розумінні) – вибухові речовини, піротехнічні суміші, об’єкти, предмети що їх містять.
Вибухонебезпечний об’єкт – один або сукупність декількох предметів, які використовуються як складові частини вибухового пристрою, здатні до вибуху і руйнування оточуючих споруд та загрожують здоров’ю і життю людей.
Вибухонебезпечні речові докази – вибухові матеріали, які використовуються як складові частини вибухових пристроїв, здатні до вибуху і загрожують здоров’ю та життю людей і руйнуванню оточуючих споруд, що є речовими доказами в кримінальній справі.
Вибухотехнічна група – група, що складається з 2-х і більше спеціалістів вибухотехнічного підрозділу зі спеціальним обладнанням для пошуку та знешкодження вибухонебезпечних предметів.
Вибухотехнічна експертиза (дослідження) – вид спеціального криміналістичного дослідження (експертизи) вибухових матеріалів, залишків від вибуху та інших об’єктів, які є речовими доказами в кримінальній справі.
Видача – процедура, яка полягає у передачі вибухових матеріалів та вибухонебезпечних речових доказів особі, яка буде виконувати спеціальні вибухотехнічні роботи або експертизу (дослідження), на підставі розглянутої керівництвом заявки, накладної або резолюції керівника вибухотехнічного підрозділу на постанові про призначення експертизи (дослідження).
Виконавець (вибухотехнік, оператор) – спеціально підготовлена особа, яка виконує функціональні повноваження, визначені нормативними документами у т.ч. посадовими інструкціями.
Випробування – практична серія дій за систематизованими тестами (програмами), результати яких призводять до повної оцінки системи, обладнання чи їх окремих елементів.
Випробування та оцінка – дії, які пов’язані з випробуванням обладнання. Зазначені дії містять завдання формування та використання процедур і стандартів, обробки отриманих результатів та їх співставлення з існуючими технічними вимогами і стандартами.
Висновок – документ, що містить думку, висновок установи, комісії, спеціаліста або експерта щодо якогось документу, об’єкту чи питання.
Вихідний документ – документ, відправлений із організації, установи, підприємства тощо.
Вихолощений боєприпас - боєприпас, в якому відсутні (видалені) вибухові речовини (спорядження) та засоби підриву.
Вихідний номер документа – реєстраційний номер документа, що ставить відправник.
Віза на документах – підпис посадової особи на документі, що свідчить про її ознайомлення з документом або про її згоду з його змістом (елемент погодження).
Військова техніка - зброя, бойові і не бойові машини, прилади, апарати, пристрої та інші технічні засоби, якими оснащуються збройні сили для забезпечення їх бойової та повсякденної діяльності.
Вказівка – правовий акт, що видає установа, переважно з питань інформаційно-методичного характеру, а також із питань, пов’язаних з організацією виконання наказів, інструкцій інших документів.
Внутрішні справи – це сфера діяльності держави щодо впорядкування суспільних відносин, пов’язаних із захистом життя, здоров’я, прав та свобод громадян, забезпеченням громадського порядку та громадської безпеки, захистом власності, інтересів суспільства та держави від протиправних посягань.
Вогневий ланцюг детонатора - сукупність засобів займання і детонації, які використовуються для забезпечення необхідної дії детонатора після отримання команди на спрацьовування. Зазвичай включає елементи: капсуль-запальник (електроспалахувач), сповільнювач, капсуль-детонатор, проміжний заряд, підсилювальний заряд і детонатор.
Вогневий спосіб підриву – підрив зарядів ВР, що здійснюване за допомогою капсуля-детонатора та вогнепровідного шнура.
Вогнепровідний шнур (ВШ) - засіб передачі вогневого імпульсу для збудження вибуху капсуля-детонатора або займання порохового заряду через певний проміжок часу. Складається з порохової серцевини з направляючою ниткою і зовнішньої оболонки, вкритої водо непроникаючим складом.
Воронка вибуху - заглиблення в ґрунті або іншому середовищі, утворене вибухом заряду ВР.
Вторинні вибухові пристрої – (вторинний інцидент) вибухові пристрої, які навмисно встановлені для враження людей на місці Інциденту за фактом виявлення першого вибухового чи підозрілого предмету або за фактом вибуху.
Г
Гарантія якості – всі заплановані та системні дії, які виконуються у межах системи якості як невід’ємні складові з виконання спеціальних вибухотехнічних робіт.
Гарантована безпечна відстань (дистанція) – дорівнює відстані, збільшеної у 1,5÷2 рази від безпечної відстані.
Гвинтівочна граната - гранатометний постріл для стрільби з гвинтівкового гранатомета.
Гексоген - бризантна ВР. Безбарвний кристалічний порошок. Температура спалаху біля 2300С, теплота вибуху 5,4 МДж/кг, швидкість детонації понад 8350 м/с при щільності 1,7 г/см3. При займанні горить шиплячим яскравим полум'ям. Застосовується для спорядження боєприпасів та виготовлення детонаторів і для вибухових робіт в основному в суміші з тротилом, алюмінієм, аміачною селітрою або з добавкою флегматизаторов.
Горіння - 1) реакція з'єднання з киснем (або з іншим газом), що протікає з виділенням значної кількості тепла і світла, часто з утворенням полум'я з гарячих і розпечених газів, пари і твердих часток палаючого речовини; 2) процес вибухового перетворення, що протікає порівняно повільно і зі змінною швидкістю - зазвичай від часток сантиметра до декількох метрів в секунду.
Готовність ВР до вибуху - стан частин ВП, при якому ВП може бути приведено в дію у відповідності з його призначенням.
Гримуча ртуть - ініціююча ВР, дуже чутливий до удару, наколу тертя, і т. п. Білий або сірий кристалічний порошок. Температура спалаху біля 1700С, теплота вибуху 1,8 МДж/кг, швидкість детонації 5400 м/с. Застосовується в капюслях-запальниках, в капсулях-детонаторах та ін., витісняється азидом свинцю.
Гідроудар – явище швидкого підвищення тиску рідини, яке викликано миттєвими змінами швидкості її течії від енергії вибуху. Гідроудар – складний процес утворення напружених деформацій рідини.
Гільза - тонкостінний стакан, виготовляється з різних матеріалів, призначений для розміщення в ньому заряду ВР, допоміжних елементів до нього, засобів займання. обтюрації газів.
Гранатомет - переважно переносна вогнепальна зброя, призначена для ураження броньованих цілей, живої сили і військової техніки супротивника гранатою. Класифікується за принципом дії, по кратності застосування, по конструкції, по призначенню, по влаштуванню ствола.
Д
Датчик цілі – пристрої, призначені для передачі енергії впливу людей, транспорту, оглядових приладів, акустичних, світлових, електромагнітних хвиль тощо до механізму приведення в дію засобу ініціювання вибуху.
Датчик цілі детонатора - пристрій, який в результаті взаємодії з ціллю видає сигнал для приведення в дію вогневого ланцюга детонатора. ДЦД залежно від принципу взаємодії з ціллю бувають: контактні, діючі від різних сил, що виникають при контакті з ціллю; неконтактні, що працюють на використанні різних випромінювань.
Демонтаж вибухонебезпечного об’єкта – від’єднання складових частин, при умові попереднього надходження його у розрядженому стані.
Детонатор - заряд бризантної ВР, призначений для збудження (ініціювання) вибуху розривного заряду артилерійського снаряду, міни, авіабомби, бойової частини ракети, а також підривного заряду.
Детонатор проміжний (додатковий) - 1) частина заряду, що складається з ВР, більш чутливої до детонації, ніж ВР основного заряду; 2) шашка або патрон бризантної ВР, призначені для передачі детонації від детонатора до разривного заряду боєприпасу.
Детонація - швидко протікаючий процес хімічного перетворення ВР, що супроводжується звільненням енергії і розповсюджується по ВР у вигляді хвилі з надзвуковою швидкістю (в твердих і рідких ВВ до 9000 м/с, в газових вибухових сумішах 1000...3500 м/с). При Д. миттєво утворюється велика кількість газів з високим тиском (для тротилу 20 МПа). При розширенні стислих продуктів Д. відбувається вибух.
Детонаційна хвиля - ударна хвиля, що поширюється по вибуховій речовині з надзвуковою швидкістю і супроводжується екзотермічною хімічною реакцією перетворення ВР. Тиск, який створюється при поширенні ДХ - десятки атмосфер (газоподібні вибухові суміші) і сотні тисяч атмосфер (рідкі та тверді ВР).
Детонуючий шнур (ДШ) - засіб передачі детонаційного імпульсу до зарядам ВР або від заряду до заряду. Складається із серцевини й гнучкої оболонки. Серцевина ДШ може споряджатися бризантною вибуховою речовиною - теном, октогеном, гексогеном, тетрилом в суміші з гексогеном або гримучої ртуті. 1 м ДШ містить 10...13 г ВР. Оболонка ДШ складається з декількох шарів бавовняних (лляних) ниток червоного кольору (або обвитих нитками червоного кольору) покритих водоізолюючою мастикою або полімерними плівками. Підрив ДШ здійснюється від капсуля детонатора, електродетонатора або заряду ВР. Швидкість передачі детонації до 9000 м/с.
Динаміт - бризантна вибухова суміш, що містить нітрогліцерин, нітрогліколь, рідкі та порошкоподібні наповнювачі та спец.добавки. Найбільш вживаний Д., що містить 62% нітрогліцерину. Його температура спалаху 2050С, теплота вибуху 5,3 МДж/кг, швидкість детонації 6000 м/с. Використовується для підривних робіт у міцних гірських породах, де витісняється більш безпечними в обігу ВР (амонітами, динамонами та ін). У військовій справі практично не застосовується.
Димова шашка - пристрій для створення димових завіс, для сигналізації і дезінфекції; металевий циліндр, споряджений твердою димовою сумішшю.
Дистанційний детонатор (ДД) - підривач, який спрацьовує на траєкторії після закінчення заданого часу без впливу цілі. В залежності від принципу дії тимчасових механізмів ДД поділяються на піротехнічні, механічні, електричні і комбіновані.
Дистанційне розрядження – дії вибухотехніка (оператора) під час фази атаки з розрядження вибухового пристрою з використанням технічних засобів, які надають можливість проводити обсяг операцій на безпечній відстані.
Довідка – документ, що містить опис (стислий або розгорнутий) і підтвердження тих чи інших фактів і подій, у якому відсутні висновки.
Догляд – процедура із застосуванням технічних та інших засобів (або без застосування їх) з метою виявлення зброї, вибухових речовин та інших небезпечних предметів, які можуть бути використані для вчинення акту незаконного втручання.
Донор – організації, що фінансують розробки, в т. ч. державні установи.
Доповідна записка – документ, адресований керівникові установи, що інформує його про якийсь не відомий йому факт (у т.ч. про виявлені невідповідності), подію тощо, з обов’язковим внесенням пропозицій.
Е
Експертний огляд вибухотехніка – дії вибухотехніка (оператора) щодо виявлення вибухових пристроїв і речовин у разі надходження повідомлень про підготовку вибуху, виявлення підозрілого предмету чи вчинення вибуху.
Електропідривна мережа - система, що складається з електродетонаторів і провідників, що з'єднують їх між собою і з джерелом струму.
Електроспалахувач - пристрій, призначений для ініціювання капсулів-детонаторів і займання порохових зарядів. Являє собою тонкостінну металеву або пластмасову оболонку циліндричної форми і місток розжарювання з запальною головкою і вивідними проводами. Електроспалахувач спрацьовує при пропусканні електричного струму через місток розжарювання.
Електродетонатор (ЕД) - пристрій, призначений для збудження детонації заряду ВР за допомогою електричного струму. Складається з електроспалахувача і капсуля-детонатора, розміщених в одній гільзі. Розрізняють ЕД миттєвої й уповільненої дії.
Електродетонатор уповільненої дії - електродетонатор, вибух якого відбувається через певний проміжок часу після включення електричного струму; має між крапельною головкою електросплахувач і чашкою капсуля-детонатора додаткову гільзочку із сповільнюючим складом, що складається з суміші перекису барію, калієвої селітри і ідітола.
Елемент невилучаємості – пристрій з датчиком цілі, розрахований на спрацювання засобу ініціювання вибуху під час проведення будь-яких дій з нейтралізації чи розрядження вибухового пристрою.
Елемент пастка – пристрій з датчиком цілі, розрахований на необережне поводження з предметом.
Епіцентр вибуху - проекція центра вибуху на поверхню землі. При контактному наземному (надводному) вибуху положення епіцентру вибуху і центру вибуху збігаються.
З
Забійна дія осколка - вражаюча дія осколка оболонки ВП на живу мішень, що приводить до нанесення тілесних ушкоджень. Характеризується величиною питомої кінетичної енергії осколка.
Замовник – фізична або юридична особа, яка замовляє виконання спеціальних вибухотехнічних робіт.
Замкнутий вогневий ланцюг детонатора - стан вогневого ланцюга детонатора, при якому забезпечується послідовна передача теплового імпульсу від капсуля-запальника до наступного елемента вогневого ланцюга.
Замикач - комутаційний пристрій, що здійснює з'єднання джерела електричного струму з іншими елементами бойового ланцюга детонатора.
Запальна трубка - капсуль-детонатор, з'єднаний з відрізком вогнепровідного шнура. Служить для вибуху заряду ВР вогневим способом. Іноді на кінці ЗТ є терочний або ударний запальник. ЗТ промислового виготовлення називається стандартною.
Запал - засіб для збудження вибуху розривного заряду інженерних боєприпасів і ручних гранат. Складається з капсуля-запальника і капсуля-детонатора, розміщених в металевій або пластмасовій гільзі. Запал ручних осколкових гранат включає також пороховий сповільнювач і ударний механізм для порушення горіння капсуля-запальника.
Заряд ВР - певна кількість ВР, підготовлена до вибуху.
Заряд ВР конструктивно оформлений - заряд ВР, виготовлений заводським способом і являє собою сформований, визначений за обсягом і масі кількість ВР.
Заряд кумулятивний - стандартний заряд ВР, при вибуху якого проявляється яскраво виражений кумулятивний ефект.
Заряд розмінування - інженерний боєприпас, який являє собою заряд ВР з підривачем або детонатором, призначений для різання вибуховим способом проходів на мінних полях.
Заряд розривний - заряд ВР, поміщений в оболонку ВП і призначений для її руйнування при вибуху.
Заряд зосереджений - підривний заряд, довжина, ширина і висота якого приблизно однакова. Типовими ЗЗ є заряди, які мають форму кулі, куба, а також заряди інших форм якщо їх довжина не перевищує найменшого поперечного розміру більш ніж у 5 разів. Застосовуються для здійснення вибухових робіт у повітрі, воді та ґрунті.
Заряд суцільний - заряд, в якому маса ВР не розділена інертним середовищем на окремі частини.
Заряд стандартний - заряд ВР, для якого нормативно-технічною документацією встановлено відповідні масово-габаритні характеристики.
Заряд подовжений - підривний заряд, довжина якого в 5 і більше разів перевищує найменший поперечний розмір. Буває кумулятивним і фугасним.
Заряд фугасний - підривний заряд, виготовлений з шашок ВР або пластичної, еластичної ВР і розташований по контуру фігурного елемента конструкції, для перебивання якого він призначається.
Запальний гніт тліючий - шнур, що складається з лляної або бавовняної серцевини, просоченої розчином калієвої селітри, і зовнішньої бавовняної плетіння. Запальний гніт застосовують для запалювання запальних трубок при підривних роботах.
Запобіжник - пристрій для запобігання випадкового або небезпечного (неприпустимого) дії зброї та ін., військової техніки, що викликається порушенням нормальних умов і режимів їх роботи, аваріями, необережним поводженням або несанкціонованою дією.
Запобіжні дії – дії, які спрямовані на усунення потенційної невідповідності або іншої потенційно небажаної ситуації.
Засіб індивідуального захисту – засіб, який призначений для захисту одного вибухотехніка.
Засоби підриву - пристрої, призначені для збудження (ініціювання) вибуху зарядів ВР. До них відносяться засоби ініціювання, засоби передачі ініціюючого імпульсу, підривники і взрывательные пристрою.
Засоби займання - пристрої, призначені для порушення горіння зарядів із порохів, ракетного палива та піротехнічних складів.
Засоби детонації - пристрої, призначені для створення вибухового імпульсу.
Засоби ініціювання - пристрої, призначені для збудження вибухового перетворення зарядів ВР.
Засоби передачі ініціюючого імпульсу - пристрої, призначені для передачі на відстань ініціюючого імпульсу у вигляді променя вогню (вогнепровідний шнур) або детонаційного імпульсу (детонуючий шнур).
Засоби підриву – пристрої, які призначені для ініціювання вибуху зарядів вибухової речовини.
Засіб колективного захисту – засіб, який призначений для одночасного захисту двох і більше вибухотехніків і оточуючих людей.
Заявка на видачу вибухових матеріалів – звернення спеціаліста-вибухотехніка із обґрунтованим проханням про видачу штатних вибухових матеріалів для проведення спеціальних вибухотехнічних робіт, практичних занять, досліджень.
Зберігання вибухових матеріалів – належним чином організований порядок розташування вибухових матеріалів і речових доказів у спеціально обладнаній кімнаті.
Збудження вибуху - процес ініціювання вибуху.
Звичайні засоби ураження - види зброї, які не належать до зброї масового ураження. Боєприпаси споряджаються бризантними ВР або запальними сумішами.
Зволоженість - здатність ВР змочуватися при природному поглинанні вологи з повітря або штучному упирскуванні в його склад води.
Зв’язок (електрозв’язок) – система технічних засобів та організаційних заходів, що забезпечують передавання (прийом) інформації за допомогою електричних, електромагнітних, оптичних сигналів лініями (каналами) зв’язку.
Звіт (протокол корегувальної дії) – документ, що містить відомості про виконану роботу (план, завдання, підготовка і проведення заходів, доручень).
Знешкодження – розрядження, руйнування або знищення вибухових пристроїв і речовин.
Знешкодження боєприпасів - приведення боєприпасів у стан, який виключає їх несанкціонований вибух. Досягається механічним руйнуванням, а також видаленням спорядження, витягом детонаторів (вибухових пристроїв) або переведенням їх в безпечний стан і іншими способами.
Знищення – дії вибухотехніка (оператора) під час фази атаки щодо ліквідації вибухових пристроїв за допомогою спеціальних технічних засобів.
Знищення методом підриву – дії вибухотехніків під час фази атаки щодо ліквідації боєприпасів за допомогою вибуху додаткових штатних зарядів вибухових речовин і засобів ініціювання або за схемою, передбаченою конструкції боєприпасу.
Знищення методом спалювання – дії вибухотехніків щодо ліквідації вибухових речовин і піротехнічних сумішей за процедурами їх дистанційного підпалу та подальшої перевірки результатів знищення.
Знищення вибухових речовин - приведення в невибуховий стан або повна ліквідація ВР, які прийшли в непридатність.
Зразок зброї - конкретна конструкція будь-якого виду зброї для виконання певних завдань.
Зона підвищеної небезпеки – універсальний термін зони, що не досліджена на наявність можливих вибухових пристроїв і речовин, вибухонебезпечних компонентів після вибуху. Зони визначаються, як правило, при забезпеченні одночасного проведення декількох масових заходів або при здійсненні учасниками пішого походу (проїзду) територіями декількох адміністративних районів населеного пункту.
І
Ідентифікація речовин - встановлення тотожності (ідентичності) невідомого хімічного з'єднання з відомим шляхом порівняння їх фізичних і хімічних властивостей за певними схемами.
Ізоляція провідника - шар ізоляційного матеріалу, необхідного для запобігання короткого замикання, а також витоку струму, коли провідник прокладається в сирих місцях чи у воді.
Імітаційно-тренувальні засоби - пристрої та апаратура для відтворення дії зразків військової техніки, в т. ч. зовнішнього ефекту стрільби із стрілецької зброї, вибухів артилерійських снарядів (мін), авіабомб, і використовуються для тренування особовим складом.
Імпульс займання - найменше значення імпульсу струму (постійного), при якому відбувається займання електроспалахувача.
Імпульс плавлення містка - найменше значення імпульсу струму (постійного), при якому відбувається плавлення (перегорання) містка електродетонатора.
Імпульс струму - швидкий (короткочасний) одиничний стрибок струму електричного ланцюга; дорівнює добутку квадрата сили струму на час (I2t).
Інженерна міна - інженерний боєприпас для пристрою мінновибухових джень загороджень з метою ураження живої сили і військової техніки, руйнування доріг і різних споруд, затруднення пересування і маневру військ противника. Складається із заряду ВР, вибухового пристрої і корпусу. Розрізняють ІМ.: за способом приведення в дію; за термінами спрацьовування; по конструкції детонатора; за способами встановлення; за призначенням.
Ініціювання - процес збудження вибуху при дії початкового імпульсу. В якості такого імпульсу можуть бути використані різні види енергії: промениста, термічна і механічна.
Ініціююча ВР - хімічна сполука, легко вибухає від удару, тертя, променя полум'я і т. п. і здатна при цьому порушувати детонацію заряду бризантної ВР, яку не може бути надійно підірвано простим зовнішнім впливом.
Інцидент – подія, пов’язана з виявленням підозрілих чи вибухових пристроїв, повідомлення про підготовку вибуху.
Інцидент при виконанні спеціальних вибухотехнічних робіт – інцидент на робочому місці, який спричинив появу вибухонебезпечних компонентів від вибуху.
К
Капсуль - засіб ініціювання, призначений для запалення метального або збудження детонації розривних (підривних) зарядів. Являє собою тонкостінну металеву (пластмасову, паперову) оболонку з ініціюючою ВР або запальним складом. Розрізняють К.-запалювачі і К.-детонатори, які видають ініціюючий імпульс, відповідно, у формі форс вогню або детонаційного імпульсу.
Капсуль-запальник - капсуль, призначений для створення теплового імпульсу.
Капсуль-детонатор - капсуль, призначений для створення вибухового (детонаційного) імпульсу.
Картуз зарядний - оболонка з щільної тканини (шовку, бавовняної, ацетатної і ін.) для розміщення метальних зарядів артилерійських і мінометних пострілів.
Каталізатори - домішки, що прискорюють процес розкладання ВР.
Керівник вибухотехнічних груп – начальник вибухотехнічного підрозділу, на території (області) якого проводяться заходи.
Керівник з якості – працівник ВТЛ, який має відповідну кваліфікацію і незалежно від інших функцій та обов’язків відповідає та має повноваження, що забезпечують впровадження та постійне функціонування системи управління якістю, має прямий контакт з керівництвом ВТЛ (ВТП) ДНДЕКЦ (НДЕКЦ), яке виносить рішення щодо політики або ресурсів.
Кінцевик снаряду (КС) - елемент конструкції головної частини артилерійського снаряду, що підвищує його бойові властивості. Розрізняють балістичні і бронебійні КС.
Контактне (ручне) розрядження – дії вибухотехніка (оператора) під час фази атаки з розрядження вибухового пристрою у безпосередньому контакті з вибухонебезпечним об’єктом.
Контроль (моніторинг) – дозволене спостереження кваліфікованим персоналом за діями (процесами) діяльності вибухотехнічних підрозділів без несення відповідальності за їх роботу. Контроль здійснюється для перевірки відповідності виконання обов’язків, що покладені на підрозділ у відповідності до вимог нормативно-правових актів, інструкцій, стандартів та інших документів у сфері діяльності.
Контроль на безпеку – спеціальні заходи щодо запобігання внесенню в контрольовану зону та на борт повітряного судна зброї, вибухових речовин та інших небезпечних предметів, які можуть бути використані для вчинення акту незаконного втручання.
Контроль якості – оперативні методи і дії, які спрямовані на виконання всіх вимог до якості.
Контрольований вибух – спеціальний вибух, здійснений вибухотехніками на місці інциденту чи на спеціальному підривному майданчику з дотриманнями заходів вибухобезпеки.
Корегувальні дії – дії, які виконують для усунення причин виявлених невідповідностей або іншої небажаної ситуації.
Корпус (оболонка) ВП - елемент ВП, який залежно від конструкції виробу служить для: компонування (з'єднання) частин ВП; маскування; захисту від зовнішніх впливів; надання певної форми ВР; концентрації дії вибуху в певному напрямі; розмірів вражаючих елементів (осколків); зручності транспортування; створення замкнутого обсягу (забезпечення вибухового горіння ВР).
Криміналістична вибухотехніка - галузь науки криміналістики, що вивчає методи природничо-технічних наук та спеціально розроблених методик і прийомів вибухові пристрої промислового і саморобного виготовлення, властивості, явища і сліди, супутні їх дії, елементи вибухових пристроїв та їх фрагменти, в цілях розслідування злочинів, скоєних із застосуванням вибухових пристроїв.
Кримінальні вибухи - умисні вибухи, вчинені в злочинних цілях, а також вибухи з необережності, що відбуваються у ході їх підготовки.
Критичний діаметр - мінімальний діаметр заряду, що залежить від складу, фізичного стану речовини і умов вибуху, при якому ВР здатна до детонації.
Критичні невідповідності – визначене невиконання вимог нормативних документів до спеціальних вибухотехнічних робіт, яке призвело або може призвести до нещасних випадків.
Кумуляція - явище при вибухах, що полягає в підвищеній дії вибуху; досягається напрямком мас, наведених рухом вибуху, в бік загальної осі.
Кумулятивна дія боєприпасу - ефект, який полягає в ураженні цілі зосередженим і спрямованим струменем продуктів вибуху заряду і матеріалу облицювання кумулятивної виїмки заряду ВР.
Кумулятивний ефект (КЕ) - концентрація дії вибуху в певному напрямі. Досягається шляхом створення в заряду ВР кумулятивної виїмки, зверненої в бік ураженого об'єкта. КЕ істотно підвищується, якщо виїмка покривається металевою оболонкою. КЕ використовується в кумулятивних боєприпасах, вибуховій справі, гірничодобувній промисловості.
Л
Ліквідація інциденту – дії вибухотехніків, сукупність яких складають підготовчий етап, етап реалізації, заключний етап.
Летючість - здатність деяких компонентів ВР частково або повністю зникати в процесі зберігання або застосування.
Лінійний місток - прилад, призначений для вимірювання опору електромереж і малих опорів електродетонаторів.
Лінія найменшого опору - найкоротша відстань від центру зосередженого заряду до найближчої відкритої поверхні.
М
Макет військової техніки - об'ємно-просторове зображення зразка зброї, боєприпасів або військової техніки, призначене для навчання правилам поводження.
Малогазова ВР - вибухова речовина, що характеризується утворенням при вибуху незначної кількості отруйних газів.
Маркер вибухонебезпеки – спеціальні знаки та стрічки встановленого зразка, що використовуються для ідентифікації небезпечної зони чи конкретного об’єкта.
Маркер небезпеки – об’єкти (проти системи маркування боєприпасів), які використовуються для ідентифікації небезпечної зони.
Маркування зон підвищеної небезпеки – дії, щодо встановлення спеціальних знаків та маркувальних стрічок встановленого зразка, які використовуються для ідентифікації та огородження небезпечної зони від уражаючих факторів вибуху.
Масові заходи – це заходи громадсько-політичного, релігійного, спортивного, культурно-видовищного характеру за участю значної кількості громадян, осіб щодо яких здійснюється охорона тощо, які проводяться з нагоди відзначення офіційних (державних), професійних, релігійних свят, пам’ятних дат, виборів у державні та місцеві органи влади, а також за ініціативою політичних партій, рухів, громадських об’єднань, релігійних конфесій (громад), спортивних організацій, закладів культури, комерційних підприємств, окремих громадян тощо.
Матеріально-технічне забезпечення – процес дослідження, розробки, виробництва чи придбання обладнання, призначеного (пристосованого) для виконання спеціальних вибухотехнічних робіт, забезпечення запасними частинами для подальшого обслуговування та ремонту на протязі всього терміну експлуатації.
Механізм дальнього зведення детонатора - механізм, що переводить підривач в бойове положення.
Механізм уповільнення вибуху - датчик команди спрацювання детонатора у вигляді тимчасового механізму, котра відраховує час від початку його роботи до формування команди спрацювання детонатора.
Місце вибуху - приміщення та (або) ділянка місцевості, що містять сукупність слідів впливу вражаючих факторів вибуху вибухового пристрою, що відобразилися на об'єктах матеріальної обстановки.
Міна - вид боєприпасів, що застосовуються в артилерії та для наземних і морських вибухових загороджень.
Міна-пастка (Міна-сюрприз) - вибуховий пристрій, замаскований під безпечний предмет здатний привернути увагу людини, і спрацьовує при спробі зміни його положення в просторі.
Мінна (вибухова) станція - місце приєднання електропідривної мережі до джерела струму.
Міномет - артилерійське знаряддя з опорною плитою, призначене для навісної стрільби мінами.
Мінометний постріл (МП) - боєприпас для стрільби з мінометів і безвідкатних гармат. МП складається з міни, основного (запалювального) і додаткових (метальних) порохових зарядів із засобами займання.
Місцевість (для криміналістичної вибухотехніки) – ділянка автотранспорту (вулиці, майдан, сквер, парк, тощо) з розміщеним на ній природними об’єктами, надземними та підземними інженерними комунікаційними спорудами, за виключенням розміщених на неї будинків, стадіонів, мостів, переходів тощо.
Модернізація - оновлення морально застарілих зразків військової техніки шляхом зміни конструкції, матеріалу або технології виготовлення з метою значного поліпшення їх характеристик і підвищення ефективності використання.
Модифікація - розробка конструктивних варіантів однотипних зразків військової техніки для використання в умовах, що відрізняються від умов застосування основного (базового) зразка.
Н
Навчальна зброя - спеціально виготовлені або непридатні до бойового використання зразки зброї, призначені для вивчення їх будови і навчання методів поводження з ними при експлуатації і ремонті.
Накладна – документ, на підставі якого здійснюється видача/прийом штатних вибухових матеріалів.
Національний орган з протимінних дій – установа, яка відповідає за стабілізацію обстановки, управління, координацію дій та є замовником з виконання спеціальних вибухотехнічних робіт. У переважній більшості в органах внутрішніх справ це МВС, ГУМВС, УМВС, УМВСТ України та їх структурні підрозділи або інші правоохоронні органи держави.
Невідповідність – дія, аспект спеціальних вибухотехнічних робіт або результати діяльності ВТЛ (ВТП), які не відповідають власним процедурам ВТЛ (ВТП) або узгодженим із замовником вимогам.
Невідповідності – визначене невиконання вимог нормативних документів до спеціальних вибухотехнічних робіт.
Нейтралізація – тимчасове утворення таких технічних умов під час фази атаки, при яких не можливе спрацювання бойового ланцюга чи датчика цілі.
Некерована ракета - ракета, що не має системи управління рухом на траєкторії.
Несправність – технічний стан системи, обладнання та їх окремих елементів при якому вони не працюють таким чином, як визначено за функціональним призначенням.
Несправність військової техніки - стан зразків військової техніки або їх складових частин, при якому вони не відповідають хоча б одній з вимог, встановлених нормативно-технічною документацією.
Нещасний випадок – подія, яка нанесла збитки здоров’ю вибухотехніків і оточуючим людям.
Нещасний випадок при виконанні спеціальних вибухотехнічних робіт – подія, яка нанесла збитки здоров’ю вибухотехніків і оточуючим людям на робочому місці.
Нітрогліколь - потужна і чутлива до детонації ВР, безбарвна прозора рідина, летюча, температура замерзання -220 С.
Нітрогліцерин - потужна ВР, безбарвна прозора масляниста рідина, запаху не має. Сильно отруйна. Температура замерзання +13,20 С. В замерзлому і особливо в напівзамерзлому стані надзвичайно небезпечна в користуванні.
Нітроефіромісткі ВР - промислові ВР, що мають у своєму складі рідкі нітроефіри (нітрогліцерин); крім нього до складу різних видів цих ВР входять нітрогліколь, колодіонна бавовна, селітра, деревне борошно та інші речовини.
О
Обладнання – матеріальна (механічне, електричне, електронне та інше устаткування або їх сукупна комбінація) система, яка використовується для розширення можливостей людини у виконанні робіт, процедур і окремих дій.
Облік – належним чином організована система узагальнення і реєстрації інформації про якісну та кількісну характеристику процесів приймання та видачі вибухових матеріалів і вибухонебезпечних речових доказів.
Оборонна ручна граната - осколкова ручна граната дистанційної дії для ураження живої сили противника в оборонному бою.
Обтюрація - герметизація каналу ствола вогнепальної зброї при пострілі, що запобігає прорив порохових газів.
Об’ємний вибух - вибух, при якому вибухове перетворення протікає в газоподібному або дрібнодисперсному середовищі "пальне - окислювач". Збудження детонаційного процесу в аерозольній хмарі, що утворюється при спрацьовуванні боєприпасу об'ємного вибуху і займає значний обсяг, здійснюється спеціальним пристроєм. Ураження наноситься детонацію повітряної ударної хвилі, що виникають при вибуху хмари.
Огляд – документ, що укладено з метою інформування підвідомчих та інших організацій про діяльність вибухотехнічних підрозділів протягом визначеного періоду.
Огляд повітряного судна – процедура перевірки повітряного судна з метою забезпечення його безпеки та осіб, що перевозяться на ньому, виявлення предметів загрози та пошкоджень, які можуть привести до авіаційної події.
Октоген - бризантна ВР, близьке за вибуховою характеристиками або чутливості до гексогенам. Безбарвні кристали, температура плавлення 278,5 - 2800С, швидкість детонації - 9100 м/с, теплота вибуху - 5,7 МДж/кг, термостійкий. Застосовується для спорядження боєприпасів, що нагріваються при експлуатації та бойовому застосуванні, а також у гірничій справі при підвищених температурах.
Операційний аналіз – дослідний обсяг робіт, процедур чи окремих дій, що застосовуються для наукових цілей, заснований на кількісному аналізі прийняття рішень (управління рішень).
Оперіння - аеродинамічні поверхні боєприпасів призначені для забезпечення їх стійкості і керованості в польоті.
Опір провідника - величина, що залежить від матеріалу провідника і площі його поперечного перерізу.
Освітлювальні засоби - вироби, призначені для освітлення місцевості в темний час доби.
Осколкова дія вибухового пристрою - полягає в ураженні цілі ударною дією осколків.
Оцінка ризику – процес визначення небезпеки на основі аналізу ризику, спрямований для досягнення припустимої норми безпеки.
П
Період безпечного очікування – період підготовчого етапу та етапу реалізації, коли вибухотехніки чекають прогнозованого чи визначеного часу вибуху.
Перхлоратні ВР - вибухові суміші, що складаються з перхлоратів (солі хлорної кислоти) в якості окислювача і різних вибухових (динітронафталін, тротил та ін.) і невибухових (парафін, деревне борошно та ін.) компонентів. Через високу чутливості до тертя і удару мають обмежене застосування.
Петарда - заряд димного пороху або піротехнічного складу в пресованому або порошкоподібному вигляді, вживаний для підсилення та передачі вогню в дистанційних взрывателях і капсюльных втулках, створення звукових ефектів при влаштуванні феєрверків, звуковий сигналізації на залізниці.д. транспорті та ін.
Підривач – конструктивно оформлений пристрій, що приводить у дію засіб підриву (ініціювання). Загальними вузлами підривачів є: датчик команди спрацювання, блок передачі команди, виконавчий блок, запобіжні пристрої, механізм дальнього зведення.
Підривач контактний - підривач, який спрацьовує при зіткненні з ціллю. Підривачі бувають механічні ударні, п'єзоелектричні, конденсаторні тощо, а також натяжні, натискні, розвантажувальні, комбіновані.
Підривач неконтактний - підривач, який спрацьовує в результаті взаємодії з ціллю без дотику боєприпасу з нею на відстані, найвигіднішій для ураження цілі.
Підривна машинка - прилади, що виробляють струм для електричного способу підриву. ПМ дротами з'єднується з електродетонаторами, в які подається струм. Машинки бувають магнітоелектричними, динамоелектричними і конденсаторні.
Підрозділ з виконання спеціальних вибухотехнічних робіт – вибухотехнічні підрозділи, як структурні елементи з практичного виконання спеціальних вибухотехнічних робіт.
Підривна машинка - генератор електричного струму, який застосовується для підривання зарядів електричним способом.
Пікринова кислота - бризантна ВР. Світло-жовті кристали, температура плавлення 122,50 С, теплота вибуху - 4,4 МДж/кг, швидкість детонації - 7100 м/с. З металами (крім олова) та їх оксидами утворює високочутливе з'єднання - пікрати. Застосовувалась до початку 20 ст. для спорядження боєприпасів під назвами мелиніт (Росія, Франція), лиддіт (Англія), шимоза (Японія), З/88 (Німеччина).
Піроксилин (нітроцелюлоза, нітроклетчатка) - ВР з групи азотнокислих ефірів вуглеводів, що отримується нітрованням клітковини (целюлози). Розчинний піроксилін (піроколлодій) застосовується для виготовлення бездимного пороху.
Піропатрон - ініціюючий засіб для запалення палива в ракетних двигунах і приведення в дію різних допоміжних механізмів і пристроїв військової техніки.
Піротехніка - наука про властивості піротехнічних складів, виробів з них та способи їх виготовлення і застосоування.
Піротехнічні склади - механічні суміші для спорядження піротехнічних виробів з метою одержання різноманітних ефектів. Складаються з горючих речовин, окисників, сполучних речовин і різних добавок.
Питома провідність - здатність матеріалу проводити електричний струм; величина зворотна омічного опору.
Питомий опір провідника - опір провідника, виготовленого з того чи іншого матеріалу, що має довжину 1 м при поперечному перерізі 1- 2 мм.
Пластичність ВР - здатність ВР легко деформуватися під впливом невеликих навантажень і зберігати надану їм форму.
Пластичні (еластичні) ВР - суміші бризантної ВР (гексогену, тетрилу та ін.) з пластифікатними добавками. Являють собою однорідні тістоподібні, легко деформуючі бризантні ВР. Використовуються для виготовлення зарядів необхідної форми на місці проведення вибухових робіт, спорядження бронебійно-фугасних снарядів та ін.
Пластид-4 - флегматизований гексоген, виготовляється з порошкоподібного гексогену (80%) і спеціального пластифікатора (20%) шляхом перемішування. Однорідна тістоподібна маса світло-кремового або темно-зеленого кольору. Щільність 1,4 г/см3. У воді не розчиняється. Легко деформується зусиллям рук до необхідної форми. До удару, тертя і теплової дії малочутливий. Горить енергійно, але без вибуху. Застосовується у вигляді фігурних і кумулятивних зарядів для підривання елементів споруд складної форми.
Промислова ВР - ВР, призначена для підривних робіт у народному господарстві.
Повідомлення про підготовку вибуху – завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об’єктів власності.
Повітряна ударна хвиля - область сильно стиснутого повітря, що розповсюджується в усі сторони від місця вибуху з надзвуковою швидкістю.
Порох - метальна ВР, багатокомпонентна тверда вибухова суміш, здатна до закономірного горіння паралельними шарами без доступу кисню ззовні, з утворенням газоподібних продуктів, енергія яких використовується для метання снарядів, руху ракет та в інших цілях.
Порох бездимний - порох, виготовлений на основі нітроклітковини, желатинований різними розчинниками; являє собою тверду колоїдну масу, якій надано різні форми і розміри.
Порох димний - зерниста механічна суміш калієвої селітри, деревного вугілля і сірки, зазвичай у співвідношенні 75:15:10.
Початковий ініціюючий імпульс - енергія зовнішнього впливу, необхідна дляініціювання вибуху ВР; може бути теплової, механічної, електричної, а також енергією іншої ВР.
Приймання - процедура отримання вибухових матеріалів або вибухонебезпечних речових доказів для їх розміщення в кімнаті зберігання на підставі супровідних документів.
Пропозиція – звернення громадян чи організації де висловлюються порада або рекомендація щодо поліпшення діяльності підрозділу, організації чи установи.
Протимінні дії – термін, що вживається у стандартах ООН ІMAS, еквівалентний для вибухотехнічних підрозділів НП та МВС України з виконання спеціальних вибухотехнічних робіт.
Процедура доступу – дії вибухотехніків (операторів) під час підготовчого етапу, реалізації та заключного етапу, що проводяться для забезпечення безпечного доступу до вибухового пристрою, встановленого або виявленого на (в) будь-якому об’єкті, відходу від нього та шляху для транспортування.
Пункт управління – місце (приміщення), з якого керівник вибухотехнічних груп здійснює керування ними під час виконання завдань та у випадках виникнення ускладнення оперативної обстановки. Здійснюється контроль за своєчасним виконанням завдань та надаються доповіді керівництву НДЕКЦ та до оперативного штабу ОВС.
Пучок - додатковий (метальний) пороховий заряд мінометного пострілу.
Р
Радіопідривач - неконтактний підривник, спрацьовує під впливом енергії радіохвиль, випромінюваних або відображених метою, або по радіокоманді підривника.
Радіус ураження (радіус зони ураження) - відстань від центру (епіцентру) вибуху ВП, в межах якого об'єкти уражаються із заданою (потрібною) ймовірністю.
Радіус (дистанція) розльоту осколків – коло цього радіусу (відстані), за зовнішніми координатами (радіусом, відстанню) якого вірогідність осколкового ураження наближається до нуля. За математичними законами при збільшенні відстані від місця вибуху вірогідність ураження цілі наближається до нуля. За фізичними законами це визначена відстань (радіус).
Радіус ефективного ураження (дистанція ефективного ураження) – коло цього радіусу (відстань), де осколкове ураження досягає 50 % цілей.
Радіус суцільного ураження (дистанція суцільного ураження) – коло цього радіусу (відстань), де існує осколкове ураження не менше ніж 70 % цілей.
Радіус ураження (дистанція ураження) – коло цього радіусу (відстань), де осколкове ураження досягає 20 % цілей.
Ракета - безпілотний літальний апарат, який рухається під дією реактивної тяги, яка створюється під час відкидання робочого тіла реактивним двигуном.
Ракетне паливо - речовина або сукупність речовин, що служать джерелом енергії і робочим тілом для створення реактивної тяги ракетного двигуна.
Реактивний снаряд - некерований в польоті боєприпас сучасних наземних, авіаційних і морських реактивних систем залпового вогню, що доставляється до цілі за рахунок тяги реактивного двигуна.
Ризик – комбінація вірогідного місцезнаходження шкідливих для здоров’я людей та об’єктів умов, які можуть привести до негативних наслідків.
Різка вогнепровідного шнура - заготівля відрізків ВШ необхідної довжини.
Робоче місце виконання спеціальних вибухотехнічних робіт – місце, де проводяться дії з експертного огляду, розрядження, транспортування та знищення вибухових пристроїв і речовин.
Робоче місце з розрядження чи знищення вибухових пристроїв – місце, де проводяться спеціальні вибухотехнічні роботи.
Розрядження – дії вибухотехніка (оператора) під час фази атаки щодо відокремлення засобів підриву від заряду вибухової речовини.
Розрядження ВП - приведення ВП в безпечний стан шляхом видалення з нього вибухонебезпечних елементів (розривного заряду ВР, підривача).
Руйнування об’єктів - приведення об'єктів у стан, непридатний для подальшого використання.
Ручна граната - боєприпас для метання рукою. Розрізняють протипіхотні (осколкові наступальні і оборонні), протитанкові і спеціальні (димові, запальні та ін).
Ручна граната наступальна - осколкова ручна граната дистанційної дії для ураження живої сили супротивника в наступальному бою.
Ручна протитанкова граната - ручна кумулятивна граната ударної дії для ураження броньованих цілей противника.
С
Самоліквідатор - елемент детонатора боєприпасу для підриву його в разі непопадання в ціль, сходження з заданої траєкторії або після закінчення заданого терміну дії.
Сейсмовибухові хвилі - хвилі, викликані вибухом ВВ в грунті.
Сейсмобезпечна відстань - найменша відстань від центру заряду, на якому сейсмічні коливання вибуху не викликають пошкоджень.
Сектори – складова частина зони, дільниця.
Сенсибілізатори - домішки в СТ абразивних речовин (піску, скла, металевої стружки), твердість частинок яких вище твердості частинок самого ВВ, для підвищення чутливості ВР до удару і тертя.
Серцевина бронебійна - вражаюча деталь з спеціального сплаву в кулі бронебійному артилерійському снаряді, призначається для збільшення бронепробиття.
Склади вибухових матеріалів - спеціальні споруди для зберігання вибухових матеріалів.
Снаряд - основний елемент патрона, артилерійського пострілу, призначений для ураження різних цілей і виконання інших завдань.
Сплави ВР - складні ВР, утворені з кількох розплавлених і взаємно розчинених однорідних ВР.
Спеціальне вибухотехнічне обладнання – обладнання спеціально розроблене або пристосоване для виконання спеціальних вибухотехнічних робіт.
Спеціальний вибухотехнічний догляд – процедура із застосуванням технічних та інших засобів, у разі виникнення надзвичайних обставин, з метою виявлення та знешкодження зброї, вибухових речовин та інших небезпечних предметів, які можуть бути використані для вчинення акту незаконного втручання.
Спеціальні вибухотехнічні роботи – комплекс робіт, які виконуються в рамках проведення слідчих дій та оперативно-розшукових заходів і пов’язані з експертним оглядом, розрядженням, транспортуванням, знищенням вибухонебезпечних пристроїв і вибухових речовин.
Споруда – складна інженерна конструкція, яка може містити будинки, ділянки місцевості, інженерні комунікаційні споруди та інші багатооб’єктні будівельні конструкції.
Сигнальний патрон - патрон, призначений для подачі світлового (звукового, димового) сигналу в денний і нічний час доби.
Спрямований вибух - вибух, поширення енергії якого навмисно зосереджується в певному напрямку. Досягається шляхом відповідного розташування заряду, підбору його форми і місця ініціювання.
Стабілізатори хімічні - домішки, що уповільнюють процес розкладання ВР.
Старіння ВР - властивість пластичних ВР, у яких з часом відбувається кристалізація розчинених компонентів, змінюється структура, знижується в'язкість і пластичність маси, що призводить до погіршення детонаційної здатності.
Стійкість ВР - здатність зберігати незмінними фізичні, хімічні і вибухові властивості протягом тривалого часу.
Стопін - швидкогорючий вогнепровідний шнур, що використовується для передачі вогню в піротехнічних виробах. Час горіння одного метра стопина на відкритому повітрі 20...36с.
Судова вибухотехнічна експертиза - вид криміналістичної експертизи, предметом якої є фактичні дані (обставини), пов'язані з визначенням групової приналежності і єдиного джерела походження вибухових пристроїв в цілому вигляді або їх фрагментів (уламків), елементів вибухових пристроїв, стану і властивостей вибухових пристроїв, обставин вибуху, які встановлюються на основі спеціальних пізнань в галузі криміналістичної вибухотехніки з питань, поставлених на вирішення експертизи.
Т
ТГ-20 (ТГ 20/80) - сплав тротилу (20%) з гексогеном (80%).
ТГ-25 - циклотол (США) - сплав тротилу (25%) з гексогеном (75%).
ТГ-50 (ТГ 50/50) - сплав тротилу (50%) з гексогеном (50%).
ТГА - сплав тротилу з гексогеном і алюмінієм. Оптимальний вміст у сплаві алюмінію 16...20%. Зміст гексогену - 18...70%.
Температура вибуху - максимальна температура, до якої нагрівається продукти вибухового перетворення при вибуху ВВ.
ТЕН (тетранитропентаеретрит) - потужна бризантна ВР з високою детонаційною здатністю та чутливістю до механічних впливів. Біла кристалічна речовина. Температура плавлення 141,30 С, теплота вибуху 5,8 МДж/кг, швидкість детонації 8300м/с при щільності 1,6 г/см3. Застосовується для виготовлення детонуючих шнурів, проміжних детонаторів і вторинних зарядів у капсулях-детонаторах; у сплавах з тротилом (пентолит) використовується для спорядження кумулятивних боєприпасів, а також для виготовлення пластичних ВР.
ТЕНЕРЕС (тринітрорезорценат свинцю) - ініціююча ВР; золотисто-жовті, темніють на повітрі кристали; застосовується для займання азиду свинцю в капсулях-детонаторах.
Теплота (питома енергія) вибуху - кількість тепла, яке виділяється при вибуховому перетворенні 1кг ВР, Дж/кг.
Тетразен - ініціююча ВР. Жовтуваті кристали, що погано розчиняються у воді і органічних розчинниках. Щільність 1,685 г/см3, теплота вибуху 2,3 МДж/кг
ТЕТРИЛ - високобризантне ВР. Білі або світло-жовті кристали. Теплота вибуху 4,6 МДж/кг, швидкість детонації 7500 м/с при щільності 1,63 г/см3. Застосовується для спорядження проміжних детонаторів, вторинних зарядів капсулів-детонаторів і детонуючих шнурів.
Тестування – визначений метод перевірки обладнання чи окремого елемента відповідно до визначених критеріїв, зорієнтованих на досягнення позитивного результату.
Технічна документація – сукупність графічних і текстових документів (вимог), що використовуються під час конструювання, виготовлення, випробування, та експлуатації систем, обладнання або їх компонентів.
Технологія – сукупність технічних прийомів і способів виконання спеціальних вибухотехнічних робіт та організаційних заходів, дотримання яких спрямовано для ефективного та безпечного виконання службових завдань.
Траекторія - безперервна лінія, описувана в просторі рухається матеріальної точки відносно вибраної системи координат.
Транспортування – дії вибухотехніків (операторів) під час фази атаки щодо переміщення вибухонебезпечного чи підозрілого предмету за допомогою технічних засобів, спеціального обладнання.
Трассер - пристрій, що забезпечує видимість траєкторії куль, що летять, артилерійських снарядів та інших об'єктів, являє собою металеву оболонку (порожнина в снаряді), в яку запресовано трасуючий і запалювальний склади.
Трасуючі склади - запресовані в трассер суміші, що складаються з окислювача, пального і сполучного - цементатора. Як окислювачі застосовують нітрати металів, пальним є порошкоподібний магній, сполучною - шелак, резінат кальцію та ін.
Тротил (тринітротолуол, ТНТ, ТОЛ) - бризантна ВР. Безбарвні кристали, при зберіганні жовтіють. Температура плавлення близько 810 С, теплота вибуху 4,19 МДж/кг, максимальна швидкість детонації 7000 м/с при щільності 1,6 г/см3.
Тротиловий еквівалент - характеристика потужності вибухової дії будь-якої ВР по відношенню до тротилу.
У
Ударна хвиля вибуху - являє собою область різкого стиску середовища, що поширюється в усі сторони від місця вибуху з надзвуковою швидкістю.
Ударна дія боєприпасу - ефект, утворений боєприпасом. Полягає в ураженні цілі за рахунок кінетичної енергії рухомого снаряда (кулі, осколка тощо). Є основним для бронебійних та бетонобійних боєприпасів і допоміжним для фугасних і осколково-фугасних боєприпасів (ВП).
Ударний механізм - пристрій для розбивання капсуля патрона (гільзи) при пострілі з вогнепальної зброї.
Ударний механізм детонатора (запала) - механізм для утворення горіння капсульного складу капсуля-запальника або детонації ініціюючого капсуля-детонатора накольного типу.
Управління – скоординована діяльність, яка полягає у спрямуванні та контролюванні вибухотехнічного підрозділу, у тому числі вибухотехнічної групи під час виконання спеціальних вибухотехнічних робіт.
Уражаючі фактори вибуху – фізичні або хімічні явища, які виникають при вибуху (температурний вплив, повітряна ударна хвиля, сейсмічний вплив, розліт осколків від вибухового пристрою і уламків споруд або ґрунту, отруйні гази та інший фугасний і бризантний вплив).
Установка ВП - дії по розміщенню ВП на місці запланованого вибуху та приведення його у стан готовності до вибуху.
Ф
Фаза атаки – безпосередні дії вибухотехніка (оператора) з дистанційного чи контактного розрядження або знищення вибухового пристрою.
Феєйверочні засоби - піротехнічні пристрої світлового і звукового дії, призначені для піротехнічного оформлення проведення святкових масових заходів.
Фізична стабільність ВР - здатність ВР зберігати на необхідному рівні свої физичні характеристики протягом встановленого гарантійного строку зберігання в нормальних складських умовах.
Флегматизатори - речовини, застосовувані для чищення каналу ствола артилерійської зброї від розпалу, зниження чутливості і поліпшення пресування ВР. В якості флегматизаторів застосовують низькоплавкі вуглеводневі сполуки: парафін, церезин, вазелін, віск та ін.
Фосфор - хімічний елемент. Білий фосфор широко застосовується у військовій справі як димоутворююча і запальна речовина. Білий фосфор отруйний, легко займається, при горінні розвиває температуру 800-13000 С, виділяючи значну кількість нетоксичного диму. Використовується для спорядження димових і запалювальних боєприпасів або запалювальних пристроїв до них.
Фронт ударної хвилі - рухома від центру вибуху з надзвуковою швидкістю поверхня розділу між стислим і нестислим середовищем.
Фугасніть ВР - здатність ВР до руйнуючої дії за рахунок розширення продуктів вибуху до порівняно невисоких тисків і проходження по середовищу ударної хвилі. Фугасні дії проявляються у формі розколювання і відкидання середовища, в якій відбувається вибух. Часто фугасністю називають працездатність ВР.
Фугасна дія ВП - ефект, утворений ВП. Полягає в ураженні (руйнуванні) цілі продуктами вибуху розривного заряду і утворюється ударною хвилею. Характеризується обсягом воронки (в середньому на 1кг ВР доводиться 1м3 викинутого ґрунту) і надлишковим тиском у фронті ударної хвилі.
Х
Хімічна стійкість ВР - здатність ВР зберігати хімічний склад та хімічні властивості протягом необхідного часу їх зберігання.
Хлорацетофенон - ОР сльозоточивої дії (лакриматор). Безбарвна кристалічна речовина, температура плавлення 550С, кипіння 2470С. Має значну летючість. Захистом від хлорацетофенону слугує протигаз.
Хлорпікрин - ОР задушливого дії. Володіє також сильним сльозогінною дією. Безбарвна рідина, температура плавлення 640С, кипіння 112,30 С. Захистом від хлорпікрину слугує протигаз.
Ц
Ціль – живі або не живі об’єкти, проти яких встановлені у бойовому стані вибухові пристрої з метою їх ураження. У розумінні розрахункової частини уражаючих факторів вибуху (осколкової дії) людина, проти якої спрацьовує вибуховий пристрій. В якості розрахункової цілі розуміється прямокутник 1,8х0,6 м, який має площу 1,08 м². В нього вписується стоячи обличчям до вибуху людина.
Цементатори - речовини, які використовуються для з'єднання частинок будь-якого складу і додавання йому механічної міцності. В якості цементатора застосовуються природні і штучні смоли, оліфа, декстрин.
Центр вибуху - місце розташування підірваного заряду ВР.
Церезин - суміш твердих граничних вуглеводів; схожий на віск, температура плавлення 68...880С. Застосовується в якості флегматизатора ВР.
Ч
Чека - деталь, призначена для запобігання, зведення та спрацювання детонатора (підривача пристрою, запалу) при бойовому використанні боєприпасу.
Чутливість ВР - здатність її до вибухових перетворень під впливом зовнішніх чинників. Характеризується мінімальною кількістю зовнішньої енергії, яку необхідно витратити для того, щоб викликати вибухове перетворення. Ця зовнішня енергія називається початковим імпульсом.
Чутливість електрозапальника (електродетонатора) - величина, зворотна імпульсу займання (I/Ub).
Ш
Шашка підривна - стандартний заряд ВР з запальним гніздом для капсуля-детонатора (електродетонатора, запальної трубки або запалу), який застосовується при різних видах вибухових робіт, а також для спорядження інженерних мін.
Шпур - штучне циліндричне заглиблення в твердому середовищі (гірській породі, бетоні). Застосовується для розміщення зарядів при підривних роботах та інших цілей.
Штатні вибухові матеріали – в загальному розумінні – промислові вибухові речовини, піротехнічні суміші, об’єкти, що їх містять, які зберігаються у підрозділі згідно з нормами належності.
Штатні вибухові речовини та засоби підриву – вибухові матеріали, які використовуються вибухотехнічними підрозділами у відповідності до табелю належності.
Щ
Щуп - 1) загострений сталевий стрижень для виявлення мін, снарядів, авіабомб та інших боєприпасів, що знаходяться в ґрунті; 2) загострена паличка, призначена для пошуку осколків і визначення довжини каналів осколкових пошкоджень в предметах обстановки на місці вибуху.