Методика ВТЕ.  Додаток Б

Основні методи прив’язки речових доказів на місці події

1. Метод базової смуги.

Прив’язка речових доказів на місці події здійснюється за принциповою схемою, наведеною на рис. 2.1 та табл. 2.1. Приклади прив’язки речових доказів наведено на рис. 2.2-2.3.

Рис. 2.1. Принципова схема прив’язки речових доказів на місці події

А-В – базова смуга; С – прив’язка базової лінії;

1, 2, 3 – речові докази;

Таблиця 2.1

Приклад прив’язки речових доказів:

№ реч. доказу

1

2

3

Координати

А-а / 1-а

А-б / 2-б

А-с / 3-с

Перші значення (А-а; А-б; А-с) визначаються по базовій смузі, другі (1-а; 2-б; 3-с) – за допомогою рулетки, спрямованій перпендикулярно базовій смузі.

№ РД
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
9.
10.
11
12.
13.
14.
15.
16.
17.
18.
19.
Корд.
2,5
1,2
2,6
1,2
2,7
1,3
2,9
0,7
2,8
1,5
2,9
1,3
3,0
1,6
3,2
1,4
3,4
1,2
3,3
1,5
3,6
1,2
3,5
2,0
3,3
2,4
2,7
2,4
2,9
1,8
3,0
1,7
4,5
1,6
4,6
1,5
3,6
1,5

Рис. 2.2. Прив’язка речових доказів по базовій смузі у приміщенні

Рис. 2.3. Фіксація речових доказів по базовій смузі на відкритій місцевості

2. Тріангуляційний метод.

За допомогою цього методу кожний речовий доказ можна прив’язати до 2 (min) стаціонарних об’єктів з визначенням радіальної відстані. Наприклад, речові докази виявлені на місці події можна прив’язувати цим методом до: дорожніх стовпів на відкритій місцевості, кутів приміщення, як наведено на рис. 2.4, 2.5.

Рис. 2.4. Фіксація речових доказів тріангуляційним методом на відкритій місцевості

1-7 – придорожні стовпи; А, Б, С – речові докази

№ РД
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
9.
10.
11.
12.
13.
14.
15.
16.
17.
18.
19.
А, м
1,5
1,8
1,9
1,7
3,1
3,0
3,5
3,4
3,0
3,8
3,7
4,1
3,8
3,7
0,9
1,0
4,2
4,2
3,8
Б, м
1,6
1,8
1,5
2,0
1,6
1,8
1,7
2,1
2,3
2,3
2,5
3,0
1,6
1,4
3,3
3,2
3,0
3,1
2,4

Рис. 2.5. Прив’язка речових доказів тріангуляційним методом у приміщенні

3. Метод прямокутних координат

Для визначення розміщення речового доказу на площині за допомогою цього методу його координати прив’язуються під прямим кутом до найближчих стаціонарних поверхонь, як показано на рис. 2.6.

Рис. 2.6. Прив’язка речових доказів методом прямокутних координат

4. Метод кутових вимірів

Для використання цього методу необхідно при собі мати рулетку з довжиною шнура 10 м та спеціально підготовлений планшет, який вико­ристовується як транспортир (рис. 2.7).

Рис. 2.7. Зовнішній вигляд спеціального планшету для визначення кутів

При використанні на місці події методу кутових вимірів необхідно:

Викладений метод надає можливість наглядового уявлення щодо організації проведення фіксації місця події з використанням зарисовок та схем. Безумовно, що фіксація місця події та виявлених речо­вих доказів здійснюється й іншими методами (фото- та відеоапаратурою, у спеціальних світлових променях тощо), але такі методи не відрізняю­ться від загальнокриміналістичних.

Рис. 2.8. Фіксація речових доказів на місці події методом кутових вимірів