Розділ III
Реформування публічної адміністрації
1. Мета, основні завдання та принципи реформи публічної адміністрації
Реформування публічної адміністрації є виконанням суспільного замовлення на ефективні, відповідальні та відкриті інститути виконавчої влади і територіального самоврядування, а відтак і на належне врядування.
Метою реформи є створення ефективної системи публічної адміністрації, що надаватиме якісні публічні послуги.
Для досягнення мети адміністративної реформи в ході її проведення повинна впроваджуватись ідеологія “служіння суспільству” як принципу функціонування публічної адміністрації та мають бути вирішені завдання щодо:
1) формування стабільної та ефективної організації і діяльності виконавчої влади;
2) організації професійної, політично нейтральної та відкритої публічної цивільної служби (служби в органах виконавчої влади та місцевого самоврядування);
3) створення системи спроможного місцевого самоврядування;
4) зміцнення статусу громадянина у відносинах з органами публічної адміністрації;
5) гарантування підконтрольності публічної адміністрації політичній владі та суспільству.
В основу реформи публічної адміністрації має бути покладено засади організації та діяльності публічної адміністрації правових демократичних країн, зокрема, принципи:
- верховенства права,
- законності,
- відкритості,
- пропорційності,
- ефективності,
- підконтрольності,
- відповідальності.
2. Забезпечення реалізації реформи публічної адміністрації
Політичне та організаційне забезпечення
Реформа публічної адміністрації вимагає комплексного механізму організаційного забезпечення.
Принципово важливо забезпечити провідну роль Кабінету Міністрів України в ініціюванні та здійсненні заходів реформи публічної адміністрації. Для політичного керівництва, розробкою та запровадженням заходів на всіх напрямах реформування має функціонувати тимчасова посада члена Кабінету Міністрів з питань адміністративної реформи (віце-прем'єр-міністра або “міністра без портфеля”), наділеного необхідними повноваженнями надвідомчого характеру.
Правове забезпечення
Для правового забезпечення реформи публічної адміністрації, насамперед, необхідно прийняти закони:
- “Про Кабінет Міністрів України”;
- “Про міністерства та інші центральні органи виконавчої влади”,
- “Про державну цивільну службу”;
- “Про службу в органах місцевого самоврядування” (нова редакція);
- “Про місцеві державні адміністрації” (нова редакція);
- “Про адміністративно-територіальний устрій”;
- “Про місцеве самоврядування в Україні” (нова редакція) (або два нових закони “Про місцеве самоврядування громади” та “Про місцеве самоврядування району”);
- “Про статус області та регіональне самоврядування”;
- Бюджетний кодекс України (нова редакція або зміни);
- Податковий кодекс України (нова редакція або зміни);
- “Про Рахункову палату” (нова редакція або зміни);
- “Про комунальну власність”;
- “Про адміністративну процедуру” (Адміністративно-процедурний кодекс);
- “Про нормативно-правові акти”;
- “Про інформацію” (нова редакція).
Наукове забезпечення реформи публічної адміністрації
Підготовка заходів у сфері реформи публічної адміністрації потребує ґрунтовного науково-методичного забезпечення. Особливої уваги потребують питання, що є новими для української держави, зокрема, доктрина публічної адміністрації, засади публічної цивільної служби, функціонування регуляторних органів, проблеми децентралізації, деконцентрації, делегування, регіонального самоврядування, професійного самоврядування, адміністративної процедури (процедур).
Інформаційно-просвітницьке забезпечення
Проведення реформи публічної адміністрації вимагає комплексного інформування основних адресатів реформи, а також суспільства в цілому, про зміст її основних заходів та очікувані результати. Необхідно інформувати про цілі реформи публічної адміністрації, її напрямки та очікувані наслідки.
3. Етапи реалізації реформи публічної адміністрації (основні заходи)
І етап (до травня 2006 року):
Концепція реформування публічної адміністрації в Україні має бути схвалена Президентом України.
Новий Уряд повинен схвалити Програму заходів щодо проведення реформи публічної адміністрації. Крім того, має бути створено комісію з реформи системи місцевого самоврядування та адміністративно-територіального устрою.
ІІ етап (до кінця 2006 року):
- напрямок – реформа органів виконавчої влади. Функціонально-секторне обстеження центральних органів виконавчої влади та урядових органів, запровадження посад державних секретарів міністерств, впровадження інших норм Закону “Про міністерства та інші центральні органи виконавчої влади”;
- напрямок – реформа системи публічної служби. Прийняття законів "Про державну цивільну службу" та “Про службу в органах місцевого самоврядування” (нова редакція);
- напрямок – реформа місцевого самоврядування, в тому числі адміністративно-територіальна реформа. Прийняття та підготовка до впровадження закону "Про адміністративно-територіальний устрій в Україні", прийняття закону “Про місцеве самоврядування в Україні” (нова редакція), зміни до Бюджетного кодексу.
- напрямок – адміністративна процедура. Підготовка Адміністративно-процедурного кодексу, підготовка законів “Про інформацію” (нова редакція) та “Про нормативно-правові акти”.
ІІІ етап (2007-2010 роки):
- у напрямку – реформа органів виконавчої влади. Інституційна реформа секторів державного управління за результатами функціонально-секторного обстеження; децентралізація та деконцентрація управлінських функцій та повноважень;
- у напрямку – реформа системи публічної служби. Впровадження Закону "Про державну цивільну службу" та нової редакції Закону “Про службу в органах місцевого самоврядування”. Особлива увага – реформуванню системи навчання державних службовців та службовців місцевого самоврядування;
- у напрямку – реформа місцевого самоврядування, в тому числі адміністративно-територіальна реформа. Юридичне закріплення статусу укрупнених громад та районів, запровадження повноцінного місцевого самоврядування на рівні району (ліквідація районних державних адміністрацій, передача основних повноважень райдержадміністрацій виконкомам районних рад), створення механізмів нагляду за діяльністю районних рад з боку держави.
- у напрямку – адміністративна процедура та адміністративні послуги. Прийняття Адміністративно-процедурного кодексу, законів “Про інформацію” (нова редакція) та “Про нормативно-правові акти”. Реформа системи адміністративних послуг: електронні послуги, “універсами послуг”, приватизація, делегування та впровадження конкуренції тощо.
- у напрямку – запровадження регіонального самоврядування - прийняття закону “Про регіональне самоврядування в Україні” (з перспективою набуття чинності після виборів 2011 року); підготовка оптимізації системи АТО обласного рівня;
IV етап (2011-2016 роки):
- у напрямку – реформа органів виконавчої влади. Подальша децентралізація та деконцентрація управлінських функцій та повноважень; “автономізація” діяльності урядових органів.
- у напрямку – реформа системи публічної служби. Навчання державних службовців та службовців місцевого самоврядування.
- у напрямку – реформа місцевого самоврядування, в тому числі адміністративно-територіальна реформа. Завершення укрупнення громад (в тому числі з використанням примусових методів), подальша децентралізація та роздержавлення публічних функцій і ресурсів.
- у напрямку – запровадження регіонального самоврядування. Оптимізація системи адміністративно-територіального устрою обласного рівня. Набуття чинності законом “Про регіональне самоврядування в Україні” та після виборів 2011 року - утворення обласними радами повноцінних виконавчих органів (на основі перетворення облдержадміністрацій); надання контрольних повноважень за органами місцевого та регіонального самоврядування управлінням юстиції та фінансів.
- у напрямку – адміністративна процедура та адміністративні послуги. Подальше вдосконалення організації надання адміністративних послуг: електронні послуги, “універсами послуг”, приватизація, делегування та впровадження конкуренції, підвищення стандартів послуг тощо.
Після впровадження основних заходів у сфері реформи публічної адміністрації обов’язковим є постійний моніторинг реалізації цих заходів та їх коригування.