ЛОГІКА ПОБУДОВИ ТА ПЕРЕВІРКИ ВЕРСІЙ

  1. Вступ.
  2. Логічна характеристика версії як форми гіпотетичного знання.
  3. Визначення набору версій через приведення до диз’юнктивної нормальної форми.
  4. Індуктивні методи встановлення причинних зв’язків.
  5. Верифікація та фальсифікація версій: логічна спільність з аргументацією наукових гіпотез і особливості юридичного доведення.
  6. Висновки.

ВИСНОВКИ

В сфері юридичної діяльності необхідність доказового мислення є аксіоматичною: обґрунтованим юридичне рішення може бути лише тоді, коли істинність його встановлена з позиції логіки та процесуальних вимог.

Дослідження логікою розумової діяльності людей, форм і законів мислення дало змогу чіткіше відокремити сферу абстрактно-логічного, раціонального мислення, що й відображено в системі логічних понять. Історичне формування та розвиток системи логічного знання та його прикладне використання визначило ступені раціональності різних видів наукового й філософського знання, що досягається внаслідок логічної експлікації наукових і філософських термінів та перетворення "нечіткого", "неточного" знання на "чітке", "точне", тобто визначене в строго сформульованих логічних формах. В основі версійного мислення як методу практичного рівня лежать такі логічні прийоми, як аналіз, синтез, судження за аналогією, індуктивне і дедуктивне умовиводи. При цьому часто версія об'єднує різні умовиводи, взаємно доповнюють один одного. Результати аналізу і синтезу наявної інформації створюють первинну основу для гіпотетичного мислення, в якому досить широко використовуються судження за аналогією (на основі зіставлення однотипних фактів по декількох явищ), індуктивні умовиводи, що забезпечують можливість переходу від уявлення про поодинокі факти до загальних суджень (від приватного до загального), і дедуктивні висновки, що дозволяють з уявлення про ситуацію, версії, побудованого індуктивним шляхом, виділити приватні, слідства, що потребують перевірки.