ЛОГІКА ПОБУДОВИ ТА ПЕРЕВІРКИ ВЕРСІЙ
- Вступ.
- Логічна характеристика версії як форми гіпотетичного знання.
- Визначення набору версій через приведення до диз’юнктивної нормальної форми.
- Індуктивні методи встановлення причинних зв’язків.
- Верифікація та фальсифікація версій: логічна спільність з аргументацією наукових гіпотез і особливості юридичного доведення.
- Висновки.
Дидактичні цілі:
1. Навчальні: розкрити курсантам суть і особливості поняття як форми логічного мислення.
2. Розвиваючі: розвиток мислення курсантів.
3. Виховні: підвищення культури мислення курсантів як складової їх загальної культури.
Міжпредметні та міждисциплінарні зв’язки:
Забезпечуючі дисципліни: юридична деонтологія.
Забезпечувані дисципліни: філософія, філософія права, кримінальний процес, цивільний процес, юридична психологія, криміналістика.
Навчально-методичне забезпечення лекції: навчально-методичний комплекс з навчальної дисципліни “Логіка”.
Наочність: малюнки та схеми, мультимедійні презентації.
Технічні засоби навчання: мультимедійний проектор, ПК.
Вступ
Юридичне пізнання є частковим випадком пізнання взагалі, воно відбувається за тими ж законами і в тих же логічних формах, що й наукове пізнання. Важливим логічним засобом пізнання сутності юридичних фактів є гіпотеза. Юридичне дослідження здійснюється не інакше, як у формі висування і доведення гіпотез. Розслідування і розгляд кримінальних справ неодмінно пов'язані із побудовою ряду гіпотез і доведенням істинності однієї з них. Гіпотеза є форма розвитку судового дослідження у кожній кримінальній справі. Гіпотези в судовому дослідженні іменуються версіями. Версія в судовому дослідженні відрізняється від наукової гіпотези також тим, що, висуваючи і доводячи версії, керуються не тільки логічними.
Рекомендована література:
1. Анушат Э. Искусство раскрытия преступлений и законы логики. – К., 1997.
2. Арутюнов В. Х., Кирик Д. П., Мішин В. М. Логіка : Навч. посібник для економістів. — Вид. 5-е, допов. і перероб. — К. : КНЕУ, 2012. — 144 с.
3. Бандура О.А., Лукашевич В.Г. Криминалистическая версия. – К., 1991.
4. Вступ до сучасної юридичної логіки / Титов В.Д. та інш.. – Харків, 2001
5. Гвоздік О.І. Логічні числення: принципи побудови та застосування в юриспруденції. – К., 2003.
6. Гетманова А.Д. Логика. – М., 2006.
7. Гетманова А.Д. Учебник логики со сборником задач. – М., 2006.
8. Жеребкін В.Є. Логіка. - Х.-К., 1998.
9. Жоль К.К. Логика для юристов. – М., 2004.
10. Ивин А.А. Логика для юристов. – М., 2005.
11. Ивин А.А., Никифоров А.Л. Словарь по логике. – М., 1998
12. Ивлев Ю.В. Логика для юристов. – М., 2005.
13. Ивлев Ю.В. Логика. – М., 2006.
14. Каверин Б.И., Демидов И.В. Логика и теория аргументации. – М., 2005.
15. Кириллов В.И., Старченко А.А. Логика. – М., 2005.
16. Кирилов В.И., Орлов Г.А., Фокина Н.И. Упражнения по логике. – М., 2000.
17. Конверський А.Є. Логіка. Підручник для студентів юридичних факультетів. – К., 2004.
18. Михалкин Н.В. Логика и аргументация в судебной практике. – Питер, 2004.
19. Никифоров Л.А.Логика и теория аргументации. – М., 2005.
20. Светлов В.А. Современная логика. – Санкт-Петербург, 2006.
21. Титов В.Д., Цалін С.Д., Невельсьвка-Гордєєва О.П. та ін. Логіка. – Х., 2005.
22. Малахов В.П. Логика для юристов. – М., 2002.
23. Тофтул М.Г. Логіка. – К., 2003.
24. Хоменко І.В. Логіка: Практикум: Навч. посіб. – К., 2002.
25. Щербина О.Ю. Логіка для юристів: Курс лекцій. – К., 2004.